Рішення від 06.10.2020 по справі 904/2104/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06.10.2020м. ДніпроСправа № 904/2104/19 (910/13541/19)

Господарський суд Дніпропетровської області у складі судді Владимиренко І.В. за участю секретаря судового засідання Сечиної Ю.Ю.

за позовом Публічного акціонерного товариства "ДНІПРОВСЬКИЙ МЕТАЛУРГІЙНИЙ КОМБІНАТ", 51925, Дніпропетровська область, місто Кам'янське, вулиця Соборна, 18-б; ЄДРПОУ 05393043

до Товариства з обмеженою відповідальністю "ЮНІСОН ГРУП", 01601, м.Київ, площа Спортивна, буд.1-А, код ЄДРПОУ 37545528

про стягнення суми невикористаної попередньої оплати у розмірі 38 447 915,22грн.

Представники:

від позивача представник Грищенко В.О. дов. № 83 від 02.01.20р.

від відповідача представник Захарченко Ю.О. ордер АА №1052908 від 05.10.20р.

від Прокуратури Дніпропетровської області прокурор відділу Колесніченко В.І. посв. № 036402 дійсне до 27.11.20р.

СУТЬ СПОРУ:

30.09.2019 року Публічне акціонерне товариство «ДНІПРОВСЬКИЙ МЕТАЛУРГІЙНИЙ КОМБІНАТ», 51925, Дніпропетровська область, місто Кам'янське, вулиця Соборна, 18-б; ЄДРПОУ 05393043 звернулось до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю «ЮНІСОН ГРУП», 01601, м.Київ, площа Спортивна, буд.1-А, код ЄДРПОУ 37545528 про стягнення 38 447 915,22 грн. попередньої оплати за договором оренди вагонів №12-1997-02 від 19.12.2012 року.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 07.10.2019 (суддя Чебикіна С.О.) відкрито провадження по справі № 910/13541/19, та призначено до розгляду в порядку загального позовного провадження. Підготовче засідання призначено на 06.11.19р.

06.11.2019 року в підготовчому засіданні оголошено перерву на 27.11.2019 року.

27.11.2019 року в підготовчому засіданні оголошено перерву на 11.12.2019 року.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 11.12.2019 справу № 910/13541/19 передано для розгляду в межах справи №904/2104/19 про банкрутство Публічного акціонерного товариства «Дніпровський металургійний комбінат» господарському суду Дніпропетровської області.

Не погоджуючись з прийнятою ухвалою, Товариство з обмеженою відповідальністю «ЮНІСОН ГРУП» звернулось з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу Господарського суду міста Києва від 11.12.2019 та направити справу № 910/13541/19 для продовження розгляду до Господарського суду міста Києва.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 24.12.2019 року апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «ЮНІСОН ГРУП» на ухвалу Господарського суду міста Києва від 11.12.2019 у справі № 910/13541/19 залишено без руху.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 13.01.2020 року відкрито провадження по справі та призначено до розгляду на 05.02.2010 року.

Постановою Північного апеляційного господарського суду від 05.02.2020р. апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «ЮНІСОН ГРУП» на ухвалу Господарського суду міста Києва від 11.12.2019 року у справі № 910/13541/19 залишено без задоволення. Ухвалу Господарського суду міста Києва від 11.12.2019 року у справі № 910/13541/19 залишено без змін. Матеріали справи № 910/13541/19 повернуті до місцевого господарського суду.

До Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду надійшла касаційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю «Юнісон Груп» (надіслана 24.02.2020 року, через Північний апеляційний господарський суд, що підтверджується конвертом Укрпошта Експрес) на ухвалу Господарського суду міста Києва від 11.12.2019 року та на постанову Північного апеляційного господарського суду від 05.02.2020 року у справі № 910/13541/19, в якій просить суд скасувати оскаржувані рішення; справу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Ухвалою Верховного Суду у складі суддів Касаційного господарського суду відмовлено у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Юнісон Груп» на ухвалу Господарського суду міста Києва від 11.12.2019 року та на постанову Північного апеляційного господарського суду від 05.02.2020 року у справі № 910/13541/19.

На виконання ухвали Господарського суду міста Києва від 11.12.2019, яка залишена без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 05.02.2020 у справі № 910/13541/19 за позовом Публічного акціонерного товариства «ДНІПРОВСЬКИЙ МЕТАЛУРГІЙНИЙ КОМБІНАТ», 51925, Дніпропетровська область, місто Кам'янське, вулиця Соборна, 18-б; ЄДРПОУ 05393043 до Товариства з обмеженою відповідальністю «ЮНІСОН ГРУП», 01601, м.Київ, площа Спортивна, буд.1-А, код ЄДРПОУ 37545528 про стягнення суми невикористаної попередньої оплати у розмірі 38 447 915,22грн., у порядку визначеному ст.31 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва супровідним листом від 02.04.12020р. № 01-05/34/20 направив до Господарського суду Дніпропетровської області справу № 910/13541/19 за підсудністю.

Відповідно до витягу з протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду відповідно до положень ч. 3 ст. 7 Кодексу України з процедур банкрутства, матеріали справи № 910/13541/19 передані до провадження судді Владимиренко І.В.

Ухвалою господарського суду від 13.04.2020р. прийнято справу № 904/2104/19 (910/13541/19) за позовом Публічного акціонерного товариства «ДНІПРОВСЬКИЙ МЕТАЛУРГІЙНИЙ КОМБІНАТ», 51925, Дніпропетровська область, місто Кам'янське, вулиця Соборна, 18-б; ЄДРПОУ 05393043 до Товариства з обмеженою відповідальністю «ЮНІСОН ГРУП», 01601, м.Київ, площа Спортивна, буд.1-А, код ЄДРПОУ 37545528 про стягнення суми невикористаної попередньої оплати у розмірі 38 447 915,22грн. в межах справи № 904/2104/19 про банкрутство Публічного акціонерного товариства «Дніпровський металургійний комбінат» (51925, Дніпропетровська область, місто Кам'янське, вулиця Соборна, 18-б; ЄДРПОУ 05393043) до розгляду за правилами загального позовного провадження. Повідомлено учасників справи, що судове засідання у справі № 904/2104/19 (910/13541/19) буде призначено після припинення карантинних заходів у судовому засіданні ухвалою суду, про що сторони будуть повідомлені в передбаченому ГПК України порядку.

Постановою Кабінету Міністрів України від 22.04.2020 № 291 внесені зміни до постанови Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020р. № 211 «Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» (Офіційний вісник України, 2020 р., № 23, ст.896, № 30, ст. 1061) - із змінами, внесеними постановою Кабінету Міністрів України від 8 квітня 2020 р. № 262, якою встановлено з 12.03.2020р. до 11.05.2020р. на усій території України карантин.

Ухвалою господарського суду від 04.05.2020р. призначено підготовче засідання на 11.06.2020р. об 12:45год. Викликано у судове засідання повноважних представників сторін, визнавши їх явку обов'язковою. Запропоновано учасникам справи подати до суду: позивачу - оригінали документів, доданих до позовної заяви (для огляду у судовому засіданні), відповідь на відзив відповідача (у разі його отримання - до дня першого підготовчого засідання), складену відповідно до вимог ст.166 Господарського процесуального кодексу України, документальне і нормативне обґрунтування викладених доводів; докази направлення копії відповіді на відзив відповідачу; відповідачу: відповідно до ст.165 Господарського процесуального кодексу України відзив на позовну заяву і всі письмові докази, що підтверджують заперечення проти позову протягом 15 днів з дня отримання ухвали про відкриття; одночасно надіслати позивачу, докази такого направлення надати суду до початку підготовчого засідання; заперечення на відповідь на відзив (у разі її отримання - до дня першого підготовчого засідання), складене відповідно до вимог ст.167 Господарського процесуального кодексу України, документальне і нормативне обґрунтування викладених доводів; докази направлення копії заперечення позивачу.

Ухвалою господарського суду від 11.06.2020р. клопотання відповідача про відкладення розгляду справи - задоволено. Відкладено підготовче судове засідання на 09.07.2020 року о 11:45 год. Викликано у судове засідання повноважних представників сторін, визнавши їх явку обов'язковою.

Ухвалою суду від 09.07.2020р. клопотання відповідача про витребування доказів задоволено. Витребувано від Акціонерного товариства «УКРАЇНСЬКА ЗАЛІЗНИЦЯ» (ідентифікаційний код юридичної особи: 40075815, місцезнаходження: 03680 МСП м. Київ-150, вул. Єжі Гедройця, 5) інформацію та підтверджуючі документи щодо здійснення передачі напіввагонів, власності ТОВ «ЮНІСОН ГРУП» від ПАТ «ДНІПРОВСЬКИЙ МЕТАЛУРГІЙНИЙ КОМБІНАТ» до АТ «УКРАЇНСЬКА ЗАЛІЗНИЦЯ» на виконання вимог ухвали Печерського районного суду міста Києва від 14.07.2017 р. у справі 757/40448/17-к та ухвали Печерського районного суду від 08.08.2017 р. у справі № 757/45795/17-к, із зазначенням точних дат та фактичної кількості отриманого від ПАТ «ДНІПРОВСЬКИЙ МЕТАЛУРГІЙНИЙ КОМБІНАТ» майна ТОВ «ЮНІСОН ГРУП». Зобов'язано Акціонерне товариство «УКРАЇНСЬКА ЗАЛІЗНИЦЯ» до 30.07.2020р. надати суду інформацію та підтверджуючі документи щодо здійснення передачі напіввагонів, власності ТОВ «ЮНІСОН ГРУП» від ПАТ «ДНІПРОВСЬКИЙ МЕТАЛУРГІЙНИЙ КОМБІНАТ» до АТ «УКРАЇНСЬКА ЗАЛІЗНИЦЯ» на виконання вимог ухвали Печерського районного суду міста Києва від 14.07.2017 р. у справі 757/40448/17-к та ухвали Печерського районного суду від 08.08.2017 р. у справі № 757/45795/17-к, із зазначенням точних дат та фактичної кількості отриманого від ПАТ «ДНІПРОВСЬКИЙ МЕТАЛУРГІЙНИЙ КОМБІНАТ» майна ТОВ «ЮНІСОН ГРУП». Клопотання представника ТОВ «ЮНІСОН ГРУП» № б/н від 27.11.2019р. про призначення експертизи залишено без задоволення. Відкладено підготовче судове засідання на 30.07.2020 року о 12:30 год. Викликано в судове засідання повноважних представників сторін, визнавши їх явку обов'язковою. Запропоновано учасникам справи подати до суду належним чином засвідчені копії документів на підтвердження процесуальних повноважень їх представників відповідно до вимог, передбачених статтею 60 Господарського процесуального кодексу України (оригінали надати для огляду в судове засідання).

Ухвалою суду від 30.07.2020р. клопотання відповідача № б/н від 29.07.2020р. про відкладення розгляду справи задоволено. Усне клопотання позивача про відкладення підготовчого засідання та продовження підготовчого провадження на 30 днів задоволено. Продовжено підготовче провадження на 30 днів. Відкладено підготовче засідання на 17.08.2020р. о 12:50 год. Витребувано від Акціонерного товариства «УКРАЇНСЬКА ЗАЛІЗНИЦЯ» (ідентифікаційний код юридичної особи: 40075815, місцезнаходження: 03680 МСП м. Київ-150, вул. Єжі Гедройця, 5) інформацію та підтверджуючі документи щодо здійснення передачі напіввагонів, власності ТОВ «ЮНІСОН ГРУП» від ПАТ «ДНІПРОВСЬКИЙ МЕТАЛУРГІЙНИЙ КОМБІНАТ» до АТ «УКРАЇНСЬКА ЗАЛІЗНИЦЯ» на виконання вимог ухвали Печерського районного суду міста Києва від 14.07.2017 р. у справі 757/40448/17-к та ухвали Печерського районного суду від 08.08.2017 р. у справі № 757/45795/17-к, із зазначенням точних дат та фактичної кількості отриманого від ПАТ «ДНІПРОВСЬКИЙ МЕТАЛУРГІЙНИЙ КОМБІНАТ» майна ТОВ «ЮНІСОН ГРУП». Зобов'язано Акціонерне товариство «УКРАЇНСЬКА ЗАЛІЗНИЦЯ» до 17.08.2020р. надати суду інформацію та підтверджуючі документи щодо здійснення передачі напіввагонів, власності ТОВ «ЮНІСОН ГРУП» від ПАТ «ДНІПРОВСЬКИЙ МЕТАЛУРГІЙНИЙ КОМБІНАТ» до АТ «УКРАЇНСЬКА ЗАЛІЗНИЦЯ» на виконання вимог ухвали Печерського районного суду міста Києва від 14.07.2017 р. у справі 757/40448/17-к та ухвали Печерського районного суду від 08.08.2017р. у справі № 757/45795/17-к, із зазначенням точних дат та фактичної кількості отриманого від ПАТ «ДНІПРОВСЬКИЙ МЕТАЛУРГІЙНИЙ КОМБІНАТ» майна ТОВ «ЮНІСОН ГРУП».

Ухвалою суду від 17.08.2020р. клопотання відповідача № б/н від 14.08.2020р. про відкладення розгляду справи на іншу дату та повторного витребування від Акціонерного товариства «УКРАЇНСЬКА ЗАЛІЗНИЦЯ» інформації та підтверджуючих документів щодо здійснення передачі напіввагонів, власності ТОВ «ЮНІСОН ГРУП» від ПАТ «ДНІПРОВСЬКИЙ МЕТАЛУРГІЙНИЙ КОМБІНАТ» до АТ «УКРАЇНСЬКА ЗАЛІЗНИЦЯ» задоволено. Відкладено підготовче засідання з огляду на неможливість виконання завдання підготовчого провадження та вчинення всіх, передбачених дій відповідно до вимог Господарського процесуального кодексу України процесуальних на 09.09.2020р. об 12:15 год. Повторно витребувано від Акціонерного товариства «УКРАЇНСЬКА ЗАЛІЗНИЦЯ» (ідентифікаційний код юридичної особи: 40075815, місцезнаходження: 03680 МСП м. Київ-150, вул. Єжі Гедройця, 5) інформацію та підтверджуючі документи щодо здійснення передачі напіввагонів, власності ТОВ «ЮНІСОН ГРУП» від ПАТ «ДНІПРОВСЬКИЙ МЕТАЛУРГІЙНИЙ КОМБІНАТ» до АТ «УКРАЇНСЬКА ЗАЛІЗНИЦЯ» на виконання вимог ухвали Печерського районного суду міста Києва від 14.07.2017 р. у справі 757/40448/17-к та ухвали Печерського районного суду від 08.08.2017 р. у справі № 757/45795/17-к, із зазначенням точних дат та фактичної кількості отриманого від ПАТ «ДНІПРОВСЬКИЙ МЕТАЛУРГІЙНИЙ КОМБІНАТ» майна ТОВ «ЮНІСОН ГРУП». Зобов'язано Акціонерне товариство «УКРАЇНСЬКА ЗАЛІЗНИЦЯ» до 09.09.2020р. надати суду інформацію та підтверджуючі документи щодо здійснення передачі напіввагонів, власності ТОВ «ЮНІСОН ГРУП» від ПАТ «ДНІПРОВСЬКИЙ МЕТАЛУРГІЙНИЙ КОМБІНАТ» до АТ «УКРАЇНСЬКА ЗАЛІЗНИЦЯ» на виконання вимог ухвали Печерського районного суду міста Києва від 14.07.2017 р. у справі 757/40448/17-к та ухвали Печерського районного суду від 08.08.2017р. у справі № 757/45795/17-к, із зазначенням точних дат та фактичної кількості отриманого від ПАТ «ДНІПРОВСЬКИЙ МЕТАЛУРГІЙНИЙ КОМБІНАТ» майна ТОВ «ЮНІСОН ГРУП». Викликано у судове засідання повноважних представників сторін, визнавши їх явку обов'язковою.

Відповідач ухвали господарського суду Дніпропетровської області від 04.05.2020 р. не виконав, відзив на позовну заяву не надав.

Ухвалою суду від 09.09.2020р. залишено без задоволення клопотання відповідача № б/н від 08.09.2020р. про відкладення розгляду справи на іншу дату та повторного витребування від Акціонерного товариства «УКРАЇНСЬКА ЗАЛІЗНИЦЯ» інформації та підтверджуючих документів. Закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 06.10.2020 о 12:15год.

В порядку ст. 240 Господарського процесуального кодексу України в судовому засіданні 06.10.2020р. проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази у їх сукупності, господарський суд,

ВСТАНОВИВ:

Між позивачем Публічним акціонерним товариством «Дніпровський металургійний комбінат» (Орендарем) та відповідачем Товариством з обмеженою відповідальністю «ЮНІСОН ГРУП» (Орендодавцем) укладено договір оренди вагонів № 12-1997-02 від 19.12.2012 р. (далі - Договір), відповідно до умов якого Орендодавець передає, а Орендар приймає в тимчасове строкове платне користування (оренду) напіввагони (далі - вагони) у кількості, зазначеній в Актах приймання-передачі, що будуть використовуватись для здійснення перевезень усієї номенклатури вантажів, окрім сірки, по Україні та поза її межами.

Відповідно до пункт 2.2 Договору, передача вагонів в оренду здійснюється на станціях, погоджених Сторонами. Датою початку оренди (включно) вважається дата підписання актів приймання-передачі, але не пізніше однієї доби з дати прибуття на узгоджену станцію передачі в оренду.

Відповідно до пункт 2.3 Договору, передача вагонів з оренди здійснюється на станціях, погоджених Сторонами. Датою закінчення оренди (включно) вважається дата підписання актів приймання-передачі, але не пізніше однієї доби з дати прибуття на узгоджену станцію передачі з оренди.

Порядок внесення орендної плати за користування вагонами визначено в Розділі 4 Договору наступним чином: орендна плата нараховується протягом усього періоду користування вагонами, з моменту підписання Сторонами актів приймання-передачі в оренду (включно) до моменту підписання актів приймання-передачі з оренди (день повернення вагонів з оренди не враховується.

На момент укладення Договору розмір орендної плати за кожен вагон визначено як 575,50 грн./добу (абзац 1 пункту 4.2). В наступному, встановлювались такі розміри орендної плати: 180 грн./добу (Додаток № 10 від 19.02.2015 р.); 240 грн./добу (Додаток № 12 від 03.03.2015 р., Додаток № 14 від 23.03.2016 р.); 575,50 грн./добу (Додаток № 16 від 23.12.2016 р.).

Абзацом 2 пункту 4.2 (у редакції абзацу згідно Додатку № 3 від 24.12.2012 р.) було визначено наступні терміни та розмір попередньої плати за оренду вагонів, яку Орендар зобов'язувався сплатити на користь Орендодавця на підставі рахунку на попередню оплату: з 24.12.2012 р. по 15.01.2013 р. - 135 546 575,60 грн.; з 16.01.2013 р. по 31.01.2013 р. - 69 381 022,00 грн.

Додатком № 9 від 25.11.2013 р. абзац 2 пункту 4.2 викладено в наступній редакції: Орендар на підставі рахунку на попередню оплату сплачує Орендодавцю суму попередньої оплати за передані в оренду вагони в такі терміни: до 25.11.2013 р. - 30 000 000 грн. з ПДВ; до 05.12.2013 р. - 60 000 000 грн. з ПДВ; до 05.02.2014 р. - 52 863 051,06 грн.

Згідно до пункту 4.3 Договору, оплата орендної плати після врахування коштів за пунктом 4.2 Договору у подальшому здійснюється Орендарем щомісячно у вигляді 100% попередньої оплати до першого числа місяця, який передує місяцю, в якому буде використовуватись орендоване майно.

Розрахунок суми орендної плати, що підлягає до сплати, здійснюється, виходячи з фактичної кількості вагонів, переданих в користування Орендарю, станом на перше число місяця, в якому буде використовуватись орендоване майно. Оплата здійснюється на підставі рахунку Орендодавця на попередню оплату, що надається Орендарю за 10 календарних днів до настання терміну оплати, зазначеного в цьому пункті Договору.

На момент укладення Договору загальна кількість вагонів, яка передавалась Орендарю становила 700 (сімсот) одиниць та графік передачі вагонів у оренду визначено у Додатку № 1 від 19.12.2012 р.

Згідно до Додатку № 5 від 15.01.2013 р., загальну кількість вагонів, що передаються Орендарю за Договором, збільшено до 710 (сімсот десять) одиниць та визначено новий графік передачі вагонів в оренду: 01.12.2012 - 31.12.2012 - 200 вагонів; 01.01.2013 -31.01.2013 -200 вагонів; 01.02.2013-28.02.2013 - 310 вагонів.

Згідно Додатку № 7 від 26.06.2013 р. до Договору Сторони домовились про повернення Орендодавцю з оренди 10 одиниць вагонів.

Відповідно до Додатків до Договору: № 14 від 23.03.2016 р.; № 15 від 13.12.2016 р. Сторони домовились про повернення Орендодавцю з оренди: 350 одиниць вагонів - не пізніше 20.05.2016 р., 200 одиниць вагонів - не пізніше 31.12.2016 р. відповідно.

Згідно до пункту 11.1 Договору (в редакції згідно Додатку № 13 від 08.05.2015р.) строк оренди та строк дії цього Договору встановлюється з дати підписання та діє по 31.07.2017р., але в будь-якому випадку до повного виконання взаєморозрахунків. Сума невикористаної орендної оплати може бути використана лише в якості оплати за оренду вагонів в межах цього Договору, якщо не буде визначено інше.

Протягом січня 2013 р. на виконання умов Договору Позивач сплатив Відповідачу попередню оплату за оренду вагонів у розмірі 204 599 564,88 грн. У свою чергу - Орендодавець протягом грудня 2012 р. - березня 2013 р. передав Позивачу в оренду 710 одиниць вагонів, що підтверджується Актами приймання-передачі напіввагонів: № 1 від 25.12.2012 р. (30 вагонів), № 2 від 26,12.2012 р. (60 вагонів), № 3 від 01.01.2013 р. (60 вагонів), № 4 від 02.01.2013 р. (40 вагонів), № 5 від 05,01.2013 р. (39 вагонів), № 6 від 08.01.2013 р. (1 вагон), № 7 від 21.01.2013 р. (48 вагонів), № 8 від 22.01.2013 р. (22 вагони), № 9 від 27.01.2013 р. (40 вагонів), № 10 від 03.02.2013 р. (46 вагонів), № 11 від 04.02.2013 р. (25 вагонів), № 12 від 05.02.2013 р. (18 вагонів), № 13 від 06.02,2013 р. (7 вагонів), № 14 від 09.02.2013 р. (50 вагонів), № 15 від 24.02.2013 р. (35 вагонів), № 16-17 від 25.02.2013 р. (35+26 вагонів), № 18 від 01.03.2013 р. (26 вагонів), № 19 від 03.03.2013 р. (20 вагонів), № 20 від 05.03.2013 р. (20 вагонів), № 21 від 16.03.2013 р. (62 вагони).

Протягом листопада 2013 р. позивач сплатив на користь відповідача 90 000 000,00 грн. попередньої оплати за оренду вагонів.

05.02.2014 р. позивач здійснив переказ грошових коштів Орендодавцю у розмірі 52 863 051,06 грн., що підтверджується випискою ПАТ «ПРОМІНВЕСТБАНК» по особовому рахунку № НОМЕР_1 за 05.02.2014 р.

Враховуючи часткове повернення Орендодавцеві з оренди загалом 560 одиниць вагонів, станом на 01.01.2017 р. у користуванні позивача перебувало 150 одиниць вагонів, що не заперечувалось сторонами під час розгляду справи, при цьому, станом на цей же час залишок із загальної суми перерахованих позивачем коштів за оренду вагонів 55 036 702,72 грн. попередньої оплати, на підтвердження чого позивач надав довідку головного бухгалтера ПАТ «ДМК».

В матеріалах справи міститься підписаний позивачем та відповідачем Акт звірки взаємної заборгованості станом на 01.09.2017 р. за Договором №121997 від 19.12.2012 р., з якого вбачається що за даними обліку позивача заборгованість відповідача складає - 38 447 915,22 грн., а за даними відповідача - 38 445 461,22 грн.

Листом за вих.№28/09/7 від 28.09.2017 відповідач пояснив розбіжність у сумі 2 454,00 грн., тим що позивач не приймає видаткову накладну №386 від 30.09.2015 р.

Протягом січня - липня 2017 року позивачем та відповідачем підписано Акти надання послуг щодо користування орендованими вагонами на загальну суму 16 588 787,50 грн., яка відповідно до умов Договору відноситься в рахунок сплаченої попередньої оплати.

Так, за Актом № 44 від 31.01.2017 р. - оренда вагонів у кількості 150 шт. з 01.01,2017 р. по 31.01.2017р., до сплати, з урахуванням ПДВ, - 2 676 075,00 грн.; за Актом № 90 від 28,02,2017 р. - оренда вагонів у кількості 150 шт. з 01.02.2017 р. по 28.02.2017р., до сплати, з урахуванням ПДВ, - 2 417 100,00 грн.; за Актом № 144 від 31.03,2017 р. - оренда вагонів у кількості 150 шт. з 01.03.2017 р. по 31.03.2017р., до сплати, з урахуванням ПДВ, - 2 676 075,00 грн.; за Актом № 171 від 30.04.2017 р. - оренда вагонів у кількості 150 шт. з 01.04.2017 р. по 30.04.2017р., до сплати, з урахуванням ПДВ - 2 589 750,00 грн.; за Актом № 222 від 31.05.2017 р. - оренда вагонів з 01.05.2017 р. по 31.05.2017 р., до сплати, з урахуванням ПДВ, - 2 603 562,00 грн.; за Актом № 299 від 30.06.2017 р. - оренда вагонів з 01.06.2017 р. по 30,06.2017 р., до сплати, з урахуванням ПДВ, - 2 476 952,00 грн.; за Актом № 340 від 31.07.2017 р. - оренда вагонів з 01.07.2017 р. по 14.07.2017 р., до сплати, з урахуванням ПДВ, - 1 149 273,50 грн.

Таким чином, матеріалами справи підтверджується залишок невикористаної попередньої оплати, перерахованої позивачем, у загальному розмірі 38 447 915,22 грн. (55 036 702,72 - 16 588 787,50).

Відповідно до ухвали слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 14.07.2017 р. у справі № 757/40448/17-к, в межах кримінального провадження № 42016000000003536 від 18.11.2016 р., було накладено арешт, заборонено користуватись та розпоряджатись майном - 1 000 залізничних напіввагонів власності ТОВ «ЮНІСОН ГРУП» (ідентифікаційний код в ЄДР 37545528), згідно переліку напіввагонів, наведеному в ухвалі.

Порядок виконання зазначеної ухвали про арешт майна визначено ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 08.08.2017 р. по справі № 757/45795/17-к наступним чином: ухвалено про передачу 1000 залізничних напіввагонів в управління та користування філії «Рефрижераторна вагонна компанія ПАТ «Українська залізниця», з наданням означеній філії права комерційного використання вагонів, з можливістю їх передавання в оренду та оперативне управління третім особам.

З наявних в матеріалах справи доказів листування між сторонами вбачається, що сторони Договору були обізнані щодо арешту, заборони користуватись та розпоряджатись 1000 залізничних напіввагонів власності ТОВ «ЮНІСОН ГРУП», в тому числі тих, що знаходились в оренді позивача.

Згідно з Пам'ятками про забирання вагонів, долучених до позовної заяви, позивач протягом квітня-жовтня 2018 року передав ПАТ «Українська залізниця» 150 напіввагонів власності ТОВ «ЮНІСОН ГРУП», що перебували в оренді.

Відповідачем наведених фактичних обставин не спростовано в ході судового розгляду та матеріали справи не містять відомостей щодо оформлення сторонами після 31.07.2017 року інших актів надання послуг щодо користування орендованими вагонами за період після 14.07.2017 року.

Відповідач не направив суду відзив на позовну заяву після прийняття її господарським судом Дніпропетровської області до розгляду, разом з тим, в матеріалах справи міститься відзив відповідача на позовну заяву та заперечення, подані у межах даної справи до господарського суду міста Києва і суд вважає за можливе надати оцінку тим доводам і аргументам, які наводились відповідачем у названих процесуальних документах.

Так, за змістом заперечень проти позову відповідач не визнає розмір невикористаної попередньої оплати станом на момент подання позову, оскільки позивачем не доведено що він не користувався орендованими вагонами з 16.07.2017 року. Крім того стверджував, зокрема, що умовами укладеного Договору оренди не визначено положень про повернення орендодавцем невикористаної суми орендних платежів, а навіть навпаки, передбачено неможливість повернення таких коштів.

Також, відповідач зауважував, що останнім не було допущено порушень прав та інтересів позивача, що зумовлює відсутність підстав для задоволення позову.

Оцінюючи доводи сторін, наявні в матеріалах справи докази, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню з наступних підстав.

Згідно зі ст. 11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки; підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

За змістом ст. 509 Цивільного кодексу України, ст. 173 Господарського кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

За приписами ст. ст. 11, 509 Цивільного кодексу України зобов'язання виникають, зокрема, з договору.

Згідно зі ст. 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Відповідно до ст. ст. 6, 627 Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору, з урахуванням вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до частини 1 статті 759 та частини 1 статті 760 ЦК України, за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк. Предметом договору найму може бути річ, яка визначена індивідуальними ознаками і яка зберігає свій первісний вигляд при неодноразовому використанні (неспоживна річ).

Відповідно до частин 1-3,6 статті 283 ГК України, за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності. У користування за договором оренди передається індивідуально визначене майно виробничо-технічного призначення (або цілісний майновий комплекс), що не втрачає у процесі використання своєї споживчої якості (неспоживна річ). До відносин оренди застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 599 ЦК України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Згідно зі ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних випадках ставляться.

Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Пунктом 7.4. Договору сторонами узгоджено умову про обов'язок Орендодавця протягом трьох банківських днів, з моменту повного виведення Вагонів із оренди, повернути на поточний рахунок Орендатора в повному обсязі невикористаної попередньої оплати за оренду вагонів.

Судом встановлено, що у зв'язку із вжиттям заходів у кримінальному провадженні, а саме, накладенням арешту, заборони користування та розпорядження майном - 1000 залізничних напіввагонів власності ТОВ «ЮНІСОН ГРУП», позивач фактично втратив можливість користуватись орендованим за Договором майном та згідно з Пам'ятками про забирання вагонів (форма ГУ-45), у період з 19.04.2018 р. по 02.10.2018 р. орендовані вагони були передані від позивача до АТ «Українська залізниця» і з останньої дати у володінні та користуванні позивача орендовані вагони не перебувають, що не спростовано сторонами в ході судового розгляду.

Таким чином, суд прийшов до висновку, що вагони власності відповідача фактично вибули із оренди позивача у повному обсязі.

Разом з тим, матеріалами справи підтверджується, що залишок невикористаної попередньої оплати склав - 38 447 915,22 грн. і підлягав поверненню позивачу протягом трьох банківських днів з дати повного виведення вагонів з оренди позивача, однак відповідачем не було здійснено повернення даної суми коштів.

При цьому суд не приймає до уваги наявність розбіжності у даних обліку позивача і відповідача на суму 2 454,00 грн., оскільки така розбіжність зумовлена невизнаною позивачем видатковою накладною, однак за умовами Договору, кошти перерахованої попередньої оплати можуть бути зараховані виключно в рахунок майбутніх орендних платежів.

Відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Статтями 525, 615 Цивільного кодексу України встановлено, що одностороння відмова від виконання зобов'язання і одностороння зміна умов договору не допускаються.

Частиною 2 статті 570 Цивільного кодексу України визначено, що якщо не буде встановлено, що сума, сплачена в рахунок належних з боржника платежів, є завдатком, вона вважається авансом.

Водночас, за приписами положень чинного в Україні законодавства, авансом є грошова сума, яку перераховують згідно з договором наперед у рахунок майбутніх розрахунків за товари (роботи, послуги), які мають бути отримані (виконані, надані). На відміну від завдатку аванс - це спосіб платежу. Він не виконує забезпечувальної функції. Аванс сплачується боржником у момент настання обов'язку платити та виконує функцію попередньої оплати.

Тобто, у разі невиконання зобов'язання, за яким передавався аванс, незалежно від того, з чиєї вини це відбулося, аванс підлягає поверненню особі, яка його сплатила.

Відповідачем не надано суду належних та допустимих доказів на підтвердження перебування в оренді позивача вагонів на умовах укладеного Договору, так само, як і не надано будь-яких доказів користування позивачем орендованими вагонами після 14.07.2017р.

При цьому слід зазначити, що відповідач не виявив належної добросовісності і самостійно не виконав свій обов'язок у межах, встановлених договором, пов'язаних з вибуттям майна із оренди.

Таким чином, є безпідставним та неправомірним володіння відповідачем належними позивачу грошовими коштами, за умови відсутності у користуванні останнього майна, орендованого на умовах укладеного Договору.

Разом з цим, суд наголошує, що статтею 6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод (далі - Конвенція), визнається право людини на доступ до правосуддя, а відповідно до статті 13 Конвенції (право на ефективний засіб юридичного захисту) передбачено, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження. При цьому під ефективним способом слід розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект. Таким чином, ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам.

При цьому, Європейський суд з прав людини неодноразово звертав увагу, що «право на суд», яке передбачено статтею 6 Конвенції, відповідно до практики Суду включає не тільки право ініціювати провадження, але й право отримати «вирішення» спору судом. Воно було б ілюзорним, якби національна правова система Договірної держави дозволяла особі подати до суду цивільний позов без гарантії того, що справу буде вирішено остаточним рішенням в судовому провадженні (рішення Суду у справах Буланов та Купчик проти України, no. 7714/06 та 23654/08, від 09.12.2010 р., Чуйкіна проти України, no. 28924/04, від 13.01.2011р.).

Відповідно до статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

При цьому, суд не приймає доводи відповідача стосовно того, що позивачем обрано спосіб захисту, який не відповідає приписам статті 16 ЦК України і прямо суперечить умовам укладеного сторонами Договору, з огляду на таке.

Надаючи правову оцінку належності обраного зацікавленою особою способу захисту, судам належить зважати і на його ефективність з точки зору статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Так, Європейський суд з прав людини у рішенні від 15.11.1996 у справі «Чахал проти Об'єднаного Королівства» зазначив, що згадана норма гарантує на національному рівні ефективні правові засоби для здійснення прав і свобод, що передбачаються Конвенцією, незалежно від того, яким чином вони виражені в правовій системі тієї чи іншої країни. Суть цієї статті зводиться до вимоги надати людині такі міри правового захисту на національному рівні, що дозволили б компетентному державному органові розглядати по суті скарги на порушення положень Конвенції й надавати відповідний судовий захист, хоча держави - учасники Конвенції мають деяку свободу розсуду щодо того, яким чином вони забезпечують при цьому виконання своїх зобов'язань. Крім того, Європейський суд указав на те, що за деяких обставин вимоги статті 13 Конвенції можуть забезпечуватися всією сукупністю засобів, що передбачаються національним правом; оцінюючи належність обраного позивачем способу захисту та обґрунтовуючи відповідний висновок, судам слід виходити із його ефективності, і це означає, що вимога на захист цивільного права має відповідати змісту порушеного права та характеру правопорушення, забезпечити поновлення порушеного права, а у разі неможливості такого поновлення - гарантувати особі можливість отримання нею відповідного відшкодування; відтак підставою для звернення до суду є наявність порушеного права, а таке звернення здійснюється особою, котрій це право належить, і саме з метою його захисту. Відсутність обставин, які підтверджували б наявність порушення права особи, за захистом якого вона звернулася, є підставою для відмови у задоволенні такого позову.

Аналогічний правовий висновок викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 11.09.2018 у справі №905/1926/16.

Отже, суд прийшов до висновку, що незалежно від підстав вибуття із оренди майна, щодо майбутнього користування яким перераховувалась попередня оплата, вона підлягає поверненню особі, яка його сплатила.

Встановивши вищенаведені обставини у даній справі, суд приходить до висновку, що обраний позивачем спосіб захисту порушених прав позивача є ефективним, а порушені права позивача будуть відновлені та захищені.

У свою чергу, Європейський суд з прав людини у рішенні від 10.02.2010 у справі «Серявін та інші проти України» зауважив, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.

Відповідно до ст. 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно з ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідно до ст. ст. 76, 77 Господарського процесуального кодексу України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Згідно зі ст. 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Отже, встановивши наявність в особи, яка звернулася з позовом, суб'єктивного матеріального права або охоронюваного законом інтересу, на захист яких подано позов, суд з'ясовує наявність чи відсутність факту порушення або оспорення і, відповідно, ухвалює рішення про захист порушеного права або відмовляє позивачеві у захисті.

Таким чином, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі зі стягненням з відповідача на користь позивача суми невикористаної попередньої оплати у розмірі - 38 447 915,22 грн.

Згідно з приписами ст. 129 ГПК України, витрати зі сплати судового збору покладаються на відповідача.

Керуючись ст. ст. 2, 13, 73, 74, 86, 123, 129, 232, 233, 237, 238, 240-242 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов Публічного акціонерного товариства «Дніпровський металургійний комбінат» до Товариства з обмеженою відповідальністю «ЮНІСОН ГРУП», 01601, м. Київ, площа Спортивна, буд.1-А, код ЄДРПОУ 37545528 про стягнення 38 447 915,22 грн. попередньої оплати за договором оренди вагонів №12-1997-02 від 19.12.2012 року - задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ЮНІСОН ГРУП» (01601, м.Київ, площа Спортивна, буд.1-А, код ЄДРПОУ 37545528) на користь Публічного акціонерного товариства «Дніпровський металургійний комбінат» (51925, Дніпропетровська область, м. Кам'янське, вул. Соборна, 18-б; код ЄДРПОУ 05393043) 38 447 915 (тридцять вісім мільйонів чотириста сорок сім тисяч дев'ятсот п'ятнадцять) грн. 22 коп. - суми невикористаної попередньої оплати та 576 718 (п'ятсот сімдесят шість тисяч сімсот вісімнадцять) грн. 73 коп. - судового збору.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судові рішення у справі набирають законної сили відповідно до ст. ст. 241, 284 Господарського процесуального кодексу України.

Рішення суду може бути оскаржено до Центрального апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено 06.10.2020р.

Суддя І.В. Владимиренко