вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027
E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63
05.10.2020м. ДніпроСправа № 904/3238/20
За позовом Державного воєнізованого гірничорятувального (аварійно-рятувальний) загону державної служби України з надзвичайних ситуацій, м. Кривий Ріг Дніпропетровської області
до Державного підприємства "Східний гірничо-збагачувальний комбінат", м. Жовті Води Дніпропетровської області
про стягнення заборгованості в розмірі 3 667,60 грн.
Суддя Ярошенко В.І.
Без участі (повідомлення) представників сторін
Державний воєнізований гірничорятувальний (аварійно-рятувальний) загін державної служби України з надзвичайних ситуацій звернувся до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Державного підприємства "Східний гірничо-збагачувальний комбінат" про стягнення заборгованості у розмірі 3 667,60 грн, з яких: 2 796,13 грн - основний борг, 598,32 грн - пеня, 116,06 грн - 3% річних та 157,09 грн - сума втрат від інфляції.
Ухвалою суду від 22.06.2020 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін; відповідачу для подання відзиву на позов встановлено 15-тиденний строк з дня отримання даної ухвали.
Статтею 248 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.
Законом України № 540-IX від 30.03.2020 "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв'язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)" розділ Х "Прикінцеві положення" Господарського процесуального кодексу України доповнено пунктом 4, яким передбачено продовження процесуальних строків на час карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19).
13.07.2020 відповідач засобами електронного зв'язку подав до суду клопотання про продовження Державному підприємству "Східний гірничо-збагачувальний комбінат" строку для подання відзиву на позовну заяву на строк, не менший, ніж строк карантину, пов'язаного із запобіганням поширення короновірусної хвороби.
Згідно із Законом України № 731-IX від 18.06.2020 "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо перебігу процесуальних строків під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)", який набрав законної сили 17.07.2020, процесуальні строки, які були продовжені відповідно до пункту 4 розділу X "Прикінцеві положення" Господарського процесуального кодексу України в редакції Закону України № 540-IX від 30.03.2020 "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв'язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)", закінчуються через 20 днів після набрання чинності цим Законом. Протягом цього 20-денного строку учасники справи та особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов'язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цими кодексами), мають право на продовження процесуальних строків з підстав, встановлених цим Законом.
Ухвалою суду від 22.07.2020 клопотання Державного підприємства "Східний гірничо-збагачувальний комбінат" задоволено частково та встановлено відповідачу строк для подання відзиву на позов до 06.08.2020.
З урахуванням положень Закону України № 731-IX від 18.06.2020 "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо перебігу процесуальних строків під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)" перебіг процесуальних строків у даній справі розпочався з 06.08.2020, а 20-денний строк на подання клопотань про продовження цих строків - закінчився.
05.08.2020 на адресу суду надійшов відзив, в якому відповідач просить суд відмовити Державному воєнізованому гірничорятувальному (аварійно-рятувальний) загону державної служби України з надзвичайних ситуацій у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.
21.08.2020 від позивача до суду засобами електронного зв'язку надійшли заперечення на відзив до позовної заяви, в яких позивач наполягає на задоволенні позовних вимог у повному обсязі.
02.09.2020 заперечення позивача на відзив до позовної заяви надійшли на адресу суду також і засобами поштового зв'язку.
В порядку статті 240 Господарського процесуального кодексу України судом прийнято рішення у справі.
Позиція позивача
Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем умов договору про надання платних послуг № 630/35 від 03.08.2018 в частині повної та своєчасної оплати за надані послуги.
Крім того, позивач у запереченнях на відзив до позовної заяви зазначає, що відмова в задоволенні вимоги щодо стягнення пені за несвоєчасне виконання грошового зобов'язання фактично знівелює мету існування неустойки як відповідальності за порушення зобов'язання, що в свою чергу, може розцінюватися, як спосіб уникнення відповідальності, та призведе до порушення балансу інтересів сторін.
Позивач звертає увагу суду, що діючим законодавством України не обмежено коло суб'єктів господарювання, які мають право на застосування господарських санкцій до боржників за порушення грошового зобов'язання через будь-які ознаки, в т.ч. і за ознакою неприбутковості.
Позиція відповідача
Відповідач у відзиві на позовну заяву визнає наявність боргу перед позивачем за надані послуги у розмірі 2 796,13 грн, однак зазначає про відсутність правових підстав для стягнення пені, 3% річних та інфляційних втрат.
Відповідач зазначає, що згідно з п. 1.10 Статуту позивача, діяльність Загону не є підприємницькою і не ставить за мету отримання прибутку.
Таким чином, відповідач вважає, що вимоги позивача про стягнення штрафних санкцій суперечать вимогам чинного законодавства України та статутній діяльності останнього, а тому є безпідставними.
ОБСТАВИНИ СПРАВИ ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ ТА ДОКАЗИ, ЩО ЇХ ПІДТВЕРДЖУТЬ
Державним воєнізованим гірничорятувальним (аварійно-рятувальний) загоном державної служби України з надзвичайних ситуацій (далі - позивач, виконавець) та Державним підприємством "Східний гірничо-збагачувальний комбінат" (далі - відповідач, замовник) було укладено договір про надання платних послуг № 630/35 від 03.08.2018 (далі - договір).
Відповідно до пункту 1.1 договору предметом договору є надання підрозділами виконавця платних послуг (проведення відбору та аналізу вмісту пилу вибухових речовин - тринітротолуолу) на об'єктах за викликом замовника згідно з вимогами законодавства України, додатку 2 до постанови КМУ від 26.10.2011 року № 1102 "Деякі питання надання платних послуг підрозділами Міністерства надзвичайних ситуацій», ст. 134 Кодексу цивільного захисту України та Галузевих «Правил Безпеки... ".
Згідно з пунктом 2.1 договору виконавець надає на об'єктах замовника, за його викликом або заявкою протягом 30 днів, наступні види платних послуг, а саме: проведення відбору та аналізу на вміст пилу вибухових речовин (тринітротолуолу) на два робочих місця один раз в квартал (код за ДК 016:2010 - 09.90).
Пунктом 3.1 договору передбачено, що замовник зобов'язаний сплачувати, відповідно до умов договору, виконавцю витрати, що пов'язані з наданням платних послуг.
У відповідності до пункту 3.2 договору, оплата за надання платних послуг проводиться протягом 10 календарних днів після підписання акту здавання-приймання платних послуг.
Згідно з пунктом 4.1 договору вартість проведення відбору та аналізу на вміст пилу вибухових речовин (тринітротолуолу) на одне робоче місце відповідно до кошторисної калькуляції (додаток 1, який є невід'ємною частиною договору) складає 1 397, 99 грн, в т.ч. ПДВ.
Загальна сума договору на 2018 рік відповідно до протоколу погодження договірної ціни (додаток 2, який є невід'ємною частиною договору) становить 11 183, 92 грн, в т.ч. ПДВ (п. 4.2 договору).
Відповідно до пункту 5.2 договору за порушення строків оплати за надані послуги, передбачені договором, замовник сплачує виконавцю штрафні санкції у розмірі, передбаченому ст. 231 ГК України.
Пунктом 7.1 договору сторони передбачили, що договір вступає в дію з моменту підписання і діє по 31.12.2018, а в частині розрахунків - до повного взаєморозрахунку між сторонами.
На виконання умов договору позивач надав відповідачу платну послугу з відбору та аналізу проб на вміст пилу вибухових речовин, що підтверджується підписаним обома сторонами без заперечень та зауважень актом № 2519 від 17.12.2018 здавання-приймання платних послуг за договором № 630/35 від 03.08.2018, який скріплено печатками обох підприємств сторін.
Позивач зазначає, що відповідач на час звернення позивача до суду не оплатив вартість наданої послуги, у зв'язку з чим відповідач має непогашену заборгованість за укладеним між сторонами договором у розмірі 2 796,13 грн.
Зазначені обставини і стали причиною звернення позивача до суду з даними позовом. Крім суми основного боргу в розмірі 2 796,13 грн, позивач просить суд стягнути з відповідача також пеню в розмірі 598, 32 грн, 3% річних у розмірі 116,06 грн, суму втрат від інфляції у розмірі 157, 09 грн.
ОЦІНКА АРГУМЕНТІВ СТОРІН, ВИСНОВКИ СУДУ
Щодо правовідносин сторін
За договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором (ст. 901 Цивільного кодексу України).
Якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором (ст. 903 Цивільного кодексу України).
З огляду на наявний у матеріалах справи договір та обставини справи, між позивачем та відповідачем виникли правовідносини з надання послуг.
Щодо суми основного боргу
За приписами частини 1 статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.
Факт надання позивачем відповідачу платних послуг за договором та наявність заборгованості відповідача перед позивачем у розмірі 2 796,13 грн підтверджується матеріалами справи, а саме актом № 2519 від 17.12.2018 здавання-приймання платних послуг та не заперечується відповідачем.
За змістом пункту 3.2 договору відповідач повинен був остаточно розрахуватися за послуги, надані йому позивачем - до 27.12.2018 (включно). Тож, строк оплати наданих позивачем відповідачу у грудні 2018 року послуг з відбору на аналіз проб на вміст пилу вибухових речовин на суму 2 796,13 грн є таким, що настав.
Згідно зі статтею 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Статтею 629 Цивільного кодексу України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Положеннями статей 525, 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства тощо. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається.
Як вбачається з матеріалів справи, відповідач не надав суду доказів сплати суми боргу за надані позивачем послуги за договором та не заперечує проти наявності суми боргу у заявленому позивачем до стягнення розмірі.
Таким чином, позовні вимоги в частині стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості в сумі 2 796,13 грн є доведеними та обгрунтованими, у зв'язку з чим підлягають до задоволення у повному обсязі.
Щодо нарахування пені
За умовами пункту 5.2 договору за порушення строків оплати за надані послуги, передбачені договором, замовник сплачує виконавцю штрафні санкції у розмірі, передбаченому ст. 231 ГК України.
Як вбачається зі змісту пункту 5.2 договору, сторони визначили умови про відповідальність за порушення грошового зобов'язання посиланням на положення ст. 231 Господарського кодексу України, якою встановлено, що законом щодо окремих видів зобов'язань може бути визначений розмір штрафних санкцій, зміна якого за погодженням сторін не допускається.
У разі якщо порушено господарське зобов'язання, в якому хоча б одна сторона є суб'єктом господарювання, що належить до державного сектора економіки, або порушення пов'язане з виконанням державного контракту, або виконання зобов'язання фінансується за рахунок Державного бюджету України чи за рахунок державного кредиту, штрафні санкції застосовуються, якщо інше не передбачено законом чи договором, у таких розмірах:
за порушення умов зобов'язання щодо якості (комплектності) товарів (робіт, послуг) стягується штраф у розмірі двадцяти відсотків вартості неякісних (некомплектних) товарів (робіт, послуг);
за порушення строків виконання зобов'язання стягується пеня у розмірі 0,1 відсотка вартості товарів (робіт, послуг), з яких допущено прострочення виконання за кожний день прострочення, а за прострочення понад тридцять днів додатково стягується штраф у розмірі семи відсотків вказаної вартості (ч. 2 ст. 231 Господарського кодексу України).
Законом може бути визначений розмір штрафних санкцій також за інші порушення окремих видів господарських зобов'язань, зазначених у частині другій цієї статті (ч. 3 ст. 231 Господарського кодексу України).
У разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг) (ч. 4 ст. 231 Господарського кодексу України).
У разі недосягнення згоди між сторонами щодо встановлення та розміру штрафних санкцій за порушення зобов'язання спір може бути вирішений в судовому порядку за заявою заінтересованої сторони відповідно до вимог цього Кодексу (ч. 5 ст. 231 Господарського кодексу України).
Штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором (ч. 6 ст. 231 Господарського кодексу України).
Розмір штрафних санкцій, що застосовуються у внутрішньогосподарських відносинах за порушення зобов'язань, визначається відповідним суб'єктом господарювання - господарською організацією (ч. 7 ст. 231 Господарського кодексу України).
Слід зазначити, що штрафні санкції, передбачені абзацом третім частини другої статті 231 Господарського кодексу України, застосовується за допущене прострочення виконання лише негрошового зобов'язання, пов'язаного з обігом (поставкою) товару, виконанням робіт, наданням послуг, з вартості яких й вираховується у відсотковому відношенні розмір штрафних санкцій. У свою чергу, передбачене частиною шостою статті 231 Господарського кодексу України формування відповідальності за порушення грошових зобов'язань застосовується, якщо інше не узгоджено сторонами в договорі або не передбачено законом.
Сторонами у договорі не визначено можливість забезпечення виконання зобов'язань шляхом нарахування пені в розмірі облікової ставки Національного банку України, розмір та базу її нарахування, а законодавчими актами не встановлено обов'язковості її сплати у спірних відносинах. Тож, у позивача відсутнє право на стягнення відповідної суми. Таким чином, вимоги позивача про стягнення пені в розмірі 598, 32 грн задоволенню не підлягають.
Однак, наведене не виключає можливості покладення на боржника за невиконання грошового зобов'язання відповідальності, передбаченої частиною другою статті 625 Цивільного кодексу України.
Щодо нарахування 3% річних та інфляційних втрат
У зв'язку з несвоєчасним виконанням відповідачем своїх зобов'язань з оплати наданих послуг позивачем нараховано 3% річних у розмірі 116, 06 грн за період з 31.12.2018 по 12.05.2020 та інфляційні втрати в розмірі 157, 09 грн за період з січня 2019 року по квітень 2020 року
Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Перевіркою наданого позивачем розрахунку 3% річних судом виявлено помилку у кількості днів нарахування в межах визначеного позивачем періоду. Так, позивач за період з 31.12.2018 по 12.05.2020 нарахував річні за 505 днів, тоді як тривалість вказаного періоду становить 499 днів.
Після здіснення судом перерахунку в межах визначеного позивачем періоду 3% річних становлять 114, 60 грн, у зв'язку з чим вимоги позивача про стягнення з відповідача суми річних підлягають частковому задоволенню. У задоволенні позовних вимог про стягнення 3% річних у сумі 1, 46 грн слід відмовити.
Згідно з Законом України "Про індексацію грошових доходів населення" індекс споживчих цін (індекс інфляції) обчислюється спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері статистики, і не пізніше 10 числа місяця, що настає за звітним, публікується в офіційних періодичних виданнях. На даний час індекс інфляції розраховується Державною службою статистики України і щомісячно публікується, зокрема, в газеті "Урядовий кур'єр".
Розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений названою Державною службою, за період прострочення починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція. При цьому в розрахунок мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція).
Перевіривши наданий розрахунок інфляційних втрат, суд дійшов висновку про правильність та обґрунтованість здійсненого нарахування. Тому позовні вимоги в частині стягнення з відповідача на користь позивача суми інфляційних втрат у розмірі 157, 09 грн за період із січня 2019 року по квітень 2020 року є такими, що підлягають до задоволення.
Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України витрати зі сплати судового збору покладаються на відповідача пропорційно задоволеним позовним вимогам у розмірі 1 758, 25 грн.
Керуючись статтями 2, 73, 74, 76-79, 86, 91, 129, 231, 238, 240, 241, 252, пунктом 4 розділу Х "Прикінцеві положення" Господарського процесуального кодексу України, Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо перебігу процесуальних строків під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)" № 731-IX від 18.06.2020, господарський суд
Позов задовольнити частково.
Стягнути з Державного підприємства "Східний гірничо-збагачувальний комбінат" (52210, Дніпропетровська область, м. Жовті Води, вул. Горького, буд. 2; ідентифікаційний код 14309787) на користь Державного воєнізованого гірничорятувального (аварійно-рятувальний) загону Державної служби України з надзвичайних ситуацій (50002, Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, вул. Кобилянського, буд. 233 А; ідентифікаційний код 33873405) заборгованість у розмірі 2 796,13 грн, 3% річних у розмірі 114, 60 грн, суму інфляційних втрат у розмірі 157, 09 грн та витрати зі сплати судового збору в розмірі 1 758, 25 грн.
Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Відмовити у задоволенні позовних вимог про стягнення суми пені у розмірі 598, 32 грн та 3% річних у розмірі 1, 46 грн.
Рішення суду може бути оскаржене протягом двадцяти днів з дня підписання рішення шляхом подання апеляційної скарги до Центрального апеляційного господарського суду через Господарський суд Дніпропетровської області.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Дата підписання рішення 05.10.2020.
Суддя В.І. Ярошенко