вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027
E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63
05.10.2020м. ДніпроСправа № 904/3683/20
За позовом Приватного акціонерного товариства "Страхова група "ТАС", м. Київ
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Корса", м. Дніпро
про стягнення 36 126 грн
Суддя Ярошенко В.І.
Без виклику (повідомлення) учасників справи
Приватне акціонерне товариство "Страхова група "ТАС" звернулось до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Корса" про стягнення в порядку регресу суми страхового відшкодування у розмірі 36 126 грн, виплаченого позивачем за полісом № АІ/8698703 особі, потерпілій у ДТП, яка сталась 25.08.2016 у м. Дніпропетровську з вини особи, яка на момент вчинення ДТП перебувала у трудових відносинах із страхувальником (відповідачем) та при виконанні службових обов'язків.
Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 14.07.2020 прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи; відповідачу для подання відзиву встановлено 15-тиденний строк з дня отримання (вручення) даної ухвали.
Статтею 248 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.
Законом України № 540-IX від 30.03.2020 "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв'язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)" розділ Х "Прикінцеві положення" Господарського процесуального кодексу України доповнено пунктом 4, яким передбачено продовження процесуальних строків на час карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19).
Згідно із Законом України № 731-IX від 18.06.2020 "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо перебігу процесуальних строків під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)", який набрав законної сили 17.07.2020, процесуальні строки, які були продовжені відповідно до пункту 4 розділу X "Прикінцеві положення" Господарського процесуального кодексу України в редакції Закону України № 540-IX від 30.03.2020 "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв'язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)", закінчуються через 20 днів після набрання чинності цим Законом. Протягом цього 20-денного строку учасники справи та особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов'язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цими кодексами), мають право на продовження процесуальних строків з підстав, встановлених цим Законом.
31.07.2020 відповідач подав відзив на позовну заяву, в якому заперечує проти задоволення позовних вимог та просить застосувати до них строк позовної давності. До відзиву відповідачем додано заяву про застосування строку позовної давності.
З урахуванням положень Закону України № 731-IX від 18.06.2020 "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо перебігу процесуальних строків під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)" перебіг процесуальних строків у даній справі розпочався з 06.08.2020, а 20-денний строк на подання клопотань про продовження цих строків - закінчився.
В порядку статті 240 Господарського процесуального кодексу України судом прийнято рішення у справі.
Позиція позивача
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач не сплатив позивачу грошові кошти страхового відшкодування в порядку регресу.
25.08.2016 о 20:15 год. в м. Дніпропетровську по вул. Набережна Заводська, 88, сталася дорожньо-транспортна пригода за участю ОСОБА_1 , який керував транспортним засобом марки Peugeot Boxer, державний номер НОМЕР_1 , та ОСОБА_2 , який керував транспортним засобом марки ВАЗ 21140, державний номер НОМЕР_2 , що належить ОСОБА_3 .. В результаті вказаної дорожньо-транспортної пригоди автомобіль потерпілого ОСОБА_3 отримав механічні пошкодження.
На момент дорожньо-транспортної пригоди між позивачем та відповідачем був укладений договір обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № АІ/8698703 від 09.11.2015, за яким позивач застрахував майнові інтереси, пов'язані з експлуатацією наземного транспортного засобу - легкового автомобіля Peugeot Boxer, державний номер НОМЕР_1 .
На підставі страхового акту № 15707Р/05/16 від 07.10.2016 позивач відповідно до умов полісу № АІ/8698703 від 09.11.2015, в межах ліміту здійснив виплату страхового відшкодування в розмірі 36 126 грн.
Враховуючи постанову Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 29.09.2016, згідно з якою винуватцем вчиненого ДТП було визнано ОСОБА_1 , його перебування у трудових відносинах та при виконанні службових обов'язків на момент ДТП з ТОВ "Корса", позивач вважає відповідача відповідальною особою за завдані збитки.
Позиція відповідача
Відповідач заперечує проти задоволення позову, оскільки: докази, надані позивачем до позовної заяви, на його думку, є неналежними, недопустимими та недостовірними для підтвердження обставин, на яких ґрунтуються позовні вимоги; позивачем пропущено строк позовної давності та не наведено поважних причин пропуску цього строку.
Тож, відповідач просить застосувати строк позовної давності до вимог позивача та відмовити у позові.
ОБСТАВИНИ СПРАВИ ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ ТА ДОКАЗИ, ЩО ЇХ ПІДТВЕРДЖУТЬ
09.11.2015 року між Приватним акціонерним товариством "Страхова група "ТАС" (далі- -страховик, позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Корса" (далі - страхувальник, відповідач) на підставі Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" укладено договір обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № АІ/8698703 (далі - полі, арк. с. 12), згідно з яким позивачем застрахована цивільно-правова відповідальність власника транспортного засобу за шкоду, заподіяну життю, здоров'ю, майну потерпілих внаслідок експлуатації транспортного засобу Peugeot Boxer, державний номер НОМЕР_1 , який належить відповідачу, що підтверджується свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу (арк. с. 28).
25.08.2016 о 20 год. 15 хв. в м. Дніпропетровську по вул. Набережна Заводська, 88, в районі ЛЕП 520 водій ОСОБА_1 , керуючи автомобілем марки Peugeot Boxer, державний номер НОМЕР_1 , не врахував дорожньої обстановки, не дотримався безпечної дистанції руху, в результаті чого здійснив зіткнення з автомобілем марки ВАЗ 21140, державний номер НОМЕР_2 , під керуванням водія ОСОБА_2 , спричинивши пошкодження автомобіля марки ВАЗ 21140, державний номер НОМЕР_2 .
Відповідно до свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу марки ВАЗ 21140, державний номер НОМЕР_2 , власником цього транспортного засобу є ОСОБА_3 (арк. с. 32).
Постановою Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 29.09.2016 у справі № 3/205/1631/16 (205/6488/16-п) ОСОБА_1 , який здійснював керування транспортним засобом марки Peugeot Boxer, державний номер НОМЕР_1 , визнано винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ст. 124, ст. 130 ч. 1 Кодексу України про адміністративні правопорушення (арк. с. 11).
Згідно з нотаріально посвідченою довіреністю від 06.12.2012 строком дії до 06.12.2022, зареєстрованою у реєстрі за № 1110, Сагач В.П. цією довіреністю уповноважив ОСОБА_4 бути його представником у відповідних органах, підприємствах, установах та організаціях з питань, пов'язаних з продажем, переобладнанням, ремонтом, укладенням договорів страхування належного довірителю на підставі свідоцтва АЕС 301731 автомобіля марки ВАЗ 21140, державний номер НОМЕР_2 (арк. с. 42).
Страховика було повідомлено про дорожньо-транспортну пригоду, що підтверджується копією повідомлення за реєстраційним № 005522/03/2016/С від 29.08.2016 (арк. с. 13).
На підставі заяви ОСОБА_4 (представника потерпілого Сагач В.П.) від 29.08.2016 № 06652/05/2016/53, на виконання умов договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (полісу № АІ/8698703 від 09.11.2015), керуючись ремонтною калькуляцією № 06652_05 від 30.08.2016 (арк. с. 16-23), складеною за допомогою комп'ютерної програми Audatex, яка рекомендована пунктом 59 додатку 8 Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів, затвердженої наказом Міністерства юстиції України та Фонду державного майна України № 142/5/2092 від 24.11.2003, застосування якої, у тому числі, здійснюється з метою визначення вартості колісних транспортних засобів для страхування фізичними та юридичними особами; страховим актом № 15707Р/05/2016 від 07.10.2016 та розрахунком до нього (додаток 1), страховиком (позивачем) прийнято рішення про виплату страхового відшкодування та перераховано на рахунок, визначений представником потерпілого, кошти у розмірі 36 126 грн, що підтверджується платіжним дорученням № 106281 від 13.10.2016, засвідчена копія якого міститься у матеріалах справи (арк. с. 44).
ОЦІНКА АРГУМЕНТІВ СТОРІН, ВИСНОВКИ СУДУ
Поліс № АІ/8698703 від 09.11.2015 є договором обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності за шкоду, заподіяну життю, здоров'ю, майну третіх осіб під час експлуатації наземного транспортного засобу, а відтак, між сторонами виникли правовідносини, що підпадають під правове регулювання Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", який регулює відносини у сфері обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів і спрямований на забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров'ю та майну потерпілих при експлуатації наземних транспортних засобів на території України.
Відповідно до пунктів 1.1, 1.3 статті 1 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" страхувальники - це юридичні особи та дієздатні громадяни, що уклали із страховиками договори обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності за шкоду, заподіяну життю, здоров'ю, майну третіх осіб під час експлуатації наземного транспортного засобу; потерпілі - це юридичні та фізичні особи, життю, здоров'ю та/або майну яких заподіяна шкода внаслідок дорожньо-транспортної пригоди з використанням транспортного засобу.
Згідно зі статтею 3 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності здійснюється з метою забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров'ю та/або майну потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди та захисту майнових інтересів страхувальників.
Статтею 5 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" встановлено, що об'єктом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності є майнові інтереси, що не суперечать законодавству України, пов'язані з відшкодуванням особою, цивільно-правова відповідальність якої застрахована, шкоди, заподіяної життю, здоров'ю, майну потерпілих внаслідок експлуатації забезпеченого транспортного засобу.
Статтею 6 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" визначено, що страховим випадком є дорожньо-транспортна пригода, що сталася за участю забезпеченого транспортного засобу, внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована, за шкоду, заподіяну життю, здоров'ю та/або майну потерпілого.
За приписом пункту 22.1 статті 22 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.
Згідно з полісом № АІ/8698703 обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів позивачем застраховано цивільно-правову відповідальність за шкоду, заподіяну життю, здоров'ю, майну третіх осіб під час експлуатації забезпеченого транспортного засобу Peugeot Boxer, державний номер НОМЕР_1 , який належить відповідачу. Ліміт відповідальності за шкоду, завдану майну, становить 50 000 грн, розмір франшизи - 0 грн.
Відповідно до статті 35 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" для отримання страхового відшкодування потерпілий чи інша особа, яка має право на отримання відшкодування, протягом 30 днів з дня подання повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду подає страховику заяву про страхове відшкодування. До заяви додаються: а) паспорт громадянина, а в разі його відсутності інший документ, яким відповідно до законодавства України може посвідчуватися особа заявника, якщо заявником є фізична особа; б) документ, що посвідчує право заявника на отримання страхового відшкодування (довіреність, договір оренди, свідоцтво про право на спадщину), у разі якщо заявник не є потерпілим або його законним представником; в) довідка про присвоєння одержувачу коштів ідентифікаційного номера платника податку (за умови його присвоєння), якщо заявником є фізична особа; г) документ, що підтверджує право власності на пошкоджене майно на день скоєння дорожньо-транспортної пригоди, - у разі вимоги заявника про відшкодування шкоди, заподіяної майну; є) відомості про банківські реквізити заявника (за наявності).
Пунктом 36.2 статті 36 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" передбачено, що страховик (МТСБУ) протягом 15 днів з дня узгодження ним розміру страхового відшкодування з особою, яка має право на отримання відшкодування, за наявності документів, зазначених у ст. 35 цього Закону, повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду, але не пізніш як через 90 днів з дня отримання заяви про страхове відшкодування зобов'язаний: у разі визнання ним вимог заявника обґрунтованими - прийняти рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) та виплатити його.
Відповідно до підпункту 38.1.1 пункту 38.1 статті 38 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" страховик після виплати страхового відшкодування має право подати регресний позов до страхувальника або водія забезпеченого транспортного засобу, який спричинив дорожньо-транспортну пригоду, якщо він керував транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Факт наявності вини водія ОСОБА_1 у вчиненні 25.08.2016 дорожньо-транспортної пригоди внаслідок керування транспортним засобом Peugeot Boxer, державний номер НОМЕР_1 , в стані алкогольного сп'яніння підтверджується постановою Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 29.09.2016 у справі № 3/205/1631/16 (205/6488/16-п) та на підставі положень статті 75 Господарського процесуального кодексу України не потребує повторного доказування.
До матеріалів справи позивачем надано копію виписки з наказу Товариства з обмеженою відповідальністю "Корса" № 67-КП від 02.11.2015 "Про прийом на роботу", відповідно до якого ОСОБА_1 прийнято на посаду водія автотранспортних засобів відділу клієнтської доставки.
Згідно зі статтею 1172 Цивільного кодексу України юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов'язків.
Відповідальність юридичної або фізичної особи настає лише у випадках, коли особа, з вини якої заподіяна шкода, знаходиться з такою особою у трудових відносинах, і шкоду заподіяно нею у зв'язку з виконанням трудових (службових) обов'язків. При цьому під виконанням працівником своїх трудових (службових) обов'язків розуміється виконання ним роботи, зумовленої трудовим договором (контрактом), посадовими інструкціями, а також роботи, яка хоча і виходить за межі трудового договору чи посадової інструкції, але доручається юридичною або фізичною особою, або спричинена необхідністю, як на території роботодавця, так і за її межами. Це можуть бути дії виробничого, господарського, технічного та іншого характеру, вчинення яких безпосередньо входить до службових обов'язків працівника (аналогічної правої позиції дотримується Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду у своїх постановах від 12.09.2018 у справі №528/894/15-ц та від 17.10.2018 у справі №1519/9542/12).
Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку (ст.1187 Цивільного кодексу України).
Частиною 1 статті 1166 Цивільного кодексу України передбачено, що майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Відповідно до статті 979 Цивільного кодексу України за договором страхування одна сторона (страховик) зобов'язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.
За приписом частини 1 статті 1191 Цивільного кодексу України особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.
Положеннями частин 1, 2 статті 22 Цивільного кодексу України встановлено, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. При цьому реальними збитками є втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).
Враховуючи обставини справи, суд зазначає, що позивач має право на захист своїх майнових прав шляхом заявлення регресних вимог до відповідача, в умовах доведеності факту наявності трудових відносин між відповідачем та водієм, винним у вчиненні дорожньо-транспортної пригоди внаслідок керування транспортним засобом в стані алкогольного сп'яніння.
Здійснивши виплату страхового відшкодування, позивач набув права кредитора до особи, відповідальної за завдану шкоду у межах фактичних витрат.
Згідно із частиною 2 статті 7 Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні" проведення оцінки майна є обов'язковим для визначення збитків або розміру відшкодування у випадках, встановлених законом.
Статтею 22 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" передбачено, що у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи. У разі настання події, яка є підставою для проведення регламентної виплати, МТСБУ у межах страхових сум, що були чинними на день настання такої події, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи. Відповідно до цього Закону потерпілим - юридичним особам страховик, а у випадках, передбачених цим Законом, - МТСБУ відшкодовує виключно шкоду, заподіяну майну.
Норма статті 22 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", яка передбачає відшкодування страховиком саме оціненої шкоди, не встановлює імперативного обов'язку щодо проведення такої оцінки саме суб'єктом оціночної діяльності відповідно до Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні".
Відповідно до абзацу 2 пункту 36.2 статті 36 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" страховик має право здійснювати виплати без проведення експертизи (у тому числі шляхом перерахування коштів особам, які надають послуги з ремонту пошкодженого майна), якщо за результатами проведеного ним огляду пошкодженого майна страховик і потерпілий досягли згоди про розмір та спосіб здійснення страхового відшкодування і не наполягають на проведенні оцінки, експертизи пошкодженого майна.
В матеріалах справи міститься акт огляду транспортного засобу (дефектна відомість) від 29.08.2016 за підписом ОСОБА_2 , який керував автомобіля марки ВАЗ 21140, державний номер НОМЕР_2 , під час дорожньо-транспортної пригоди, що сталася з вини водія ОСОБА_1 .
Як вбачається, вказаний акт огляду транспортного засобу (дефектну відомість) від 29.08.2016 представником потерпілого було додано до поданої страховику заяви про страхове відшкодування (реєстраційний № 06652/05/2016/53 від 29.08.2016), що є підтвердженням погодження представником потерпілого змісту цього акту. Тому, суд приходить до висновку про те, що між позивачем та потерплою особою досягнуто згоди про розмір страхового відшкодування та спосіб його здійснення.
Наявні у матеріалах справи акт огляду транспортного засобу (дефектна відомість), складений працівником позивача та ремонтна калькуляція № 06652_05 від 30.08.2016, складена за допомогою системи Audatex, містять дані про характер пошкоджень, заподіяних транспортному засобу ВАЗ 21140 (Лада Samara ІІ (2113/4) 2114), державний номер НОМЕР_2 , чіткий опис пошкоджень цього транспортного засобу, а також відмітку про характер робіт та способи усунення механічних пошкоджень.
Так, відповідно до ремонтної калькуляції № 06652_05 від 30.08.2016, складеної з використанням програми Audatex, вартість відновлювального ремонту транспортного засобу ВАЗ 21140 (Лада Samara ІІ (2113/4) 2114), державний номер НОМЕР_2 , складає 49 513, 05 грн.
Визначення розміру збитків на підставі ремонтної калькуляції, складеної на основі комп'ютерної програми Audatex, не суперечить нормам чинного законодавства про оціночну діяльність, оскільки комп'ютерна програма Audatex рекомендована пунктом 59 додатку 8 Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів, затвердженої наказом Міністерства юстиції України та Фонду державного майна України №142/5/2092 від 24.11.2003, яка застосовується для визначення вартості відновлювального ремонту пошкодженого транспортного засобу.
Позивачем здійснено виплату страхового відшкодування відповідно до норм чинного законодавства, на підставі погодженого розміру страхового відшкодування в межах суми відновлювального ремонту, визначеної ремонтною калькуляцією № 06652_05 від 30.08.2016, яка була складена саме за допомогою комп'ютерної програми для складання калькуляцій відновлювального ремонту транспортних засобів Audatex, що виключає сумніви щодо невідповідності ремонтно-відновлювальних робіт характеру пошкоджень та їх вартості.
У зв'язку з цим суд не приймає до уваги посилання відповідача на неналежність, недопустимість і недостовірність наданих позивачем доказів та недоведеність вартості відновлювального ремонту пошкодженого транспортного засобу.
З урахуванням наведеного, позовні вимоги визнаються судом обґрунтованими.
Щодо застосування позовної давності до спірних відносин
В той же час, заперечуючи проти задоволення позовних вимог, відповідач заявляє про пропуск позивачем позовної давності та просить застосувати позовну давність до спірних відносин.
Відповідно статті 256 Цивільного кодексу України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.
Частиною 3 статті 267 Цивільного кодексу України передбачена можливість застосування позовної давності лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення рішення судом.
Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові (ч. 4 ст. 267 Цивільного кодексу України).
Згідно із частиною 1 статті 261 Цивільного кодексу України позовна давність застосовується лише за наявності порушення права особи.
Отже, перш ніж застосовувати позовну давність, господарський суд повинен з'ясувати та зазначити в судовому рішенні, чи порушене право або охоронюваний законом інтерес позивача, за захистом якого той звернувся до суду. У разі коли такі право чи інтерес не порушені, суд відмовляє в позові з підстав його необґрунтованості. І лише якщо буде встановлено, що право або охоронюваний законом інтерес особи дійсно порушені, але позовна давність спливла і про це зроблено заяву іншою стороною у справі, суд відмовляє в позові у зв'язку зі спливом позовної давності - за відсутності наведених позивачем поважних причин її пропущення.
Відповідно до статті 257 Цивільного кодексу України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.
Початок перебігу позовної давності обчислюється за правилами статті 261 цього Кодексу, частина шоста якої встановлює, що за регресними зобов'язаннями перебіг позовної давності починається від дня виконання основного зобов'язання.
Судом встановлено наявність у позивача права зворотної вимоги про сплату відповідачем суми страхового відшкодування в розмірі 36 126 грн як працедавцем особи, винної у спричиненні ДТП та завданні майнової шкоди потерпілому у вказаному розмірі.
Враховуючи положення частини 6 статті 261 Цивільного кодексу України, саме з моменту виконання позивачем свого зобов'язання з виплати страхового відшкодування потерпілому у жовтні 2016 року (платіжне доручення № 106281 від 13.10.2016 на суму 36 126 грн) у нього виникло право подати регресний позов до суду.
Оскільки страхове відшкодування потерпілій в ДТП особі виплачено позивачем 13.10.2016, перебіг позовної давності необхідно обчислювати саме з цієї дати.
Приватне акціонерне товариство "Страхова група "ТАС" звернулось з позовом до суду 03.07.2020, що вбачається з даних про оформлення поштового відправлення, вказаних на конверті, в якому позовна заява надійшла на адресу суду. Таким чином, позивачем пропущено трирічний строк позовної давності на звернення до суду.
Доказів наявності поважних причин пропуску цього строку матеріали справи не містять.
З огляду на вищенаведене, у позові слід відмовити за наслідками спливу позовної давності за заявленою вимогою.
СУДОВІ ВИТРАТИ.
Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 2 102 грн покладаються на позивача.
Керуючись статтями 2, 73, 74, 76, 77-79, 86, 91, 129, 233, 238, 240, 241, 252, п. 4 розділу Х "Прикінцеві положення" Господарського процесуального кодексу України, Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо перебігу процесуальних строків під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)" № 731-IX від 18.06.2020, господарський суд
У задоволенні позову Приватного акціонерного товариства "Страхова група "ТАС" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Корса" про стягнення в порядку регресу суми страхового відшкодування у розмірі 36 126 грн - відмовити повністю.
Судові витрати покласти на позивача.
Рішення суду може бути оскаржене протягом двадцяти днів з дня підписання рішення шляхом подання апеляційної скарги до Центрального апеляційного господарського суду через Господарський суд Дніпропетровської області.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повне рішення складено 05.10.2020.
Суддя В.І. Ярошенко