вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua
"06" жовтня 2020 р. Справа№ 910/6902/20
Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Полякова Б.М.
суддів: Пантелієнка В.О.
Остапенка О.М.
розглянувши в порядку письмового провадження, без повідомлення сторін апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Леда" (далі - ТОВ «Леда», скаржник, заявник)
на ухвалу Господарського суду міста Києва від 17.08.2020
у справі №910/6902/20 (суддя - Мандриченко О.В.)
за зустрічним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Леда";
до Акціонерного товариства "Галичфарм";
про визнання свідоцтва України недійсним повністю
До Господарського суду міста Києва звернулося Акціонерне товариство "Галичфарм" з позовом до ТОВ "Леда", в якому просить зобов'язати відповідача припинити порушення майнових прав інтелектуальної власності за свідоцтвом на знак для товарів і послуг "Фурацелін" № 20339 шляхом заборони виробництва, у тому числі нанесення на товар, упаковку чи етикетку, пропонування до продажу, продажу, рекламування, в тому числі, через мережу Інтернет гігієнічно-профілактичного засобу "Фурацелін 40 мг", порошок по 2 г № 10.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 22.05.2020 року відкрито провадження у справі № 910/6902/20 та вирішено справу розглядати за правилами загального позовного провадження зі стадії підготовчого засідання, розгляд справи призначено на 16.06.2020 року. Запропоновано відповідачеві у строк до п'ятнадцяти днів з дня вручення ухвали надати суду обґрунтований письмовий відзив на позовну заяву у порядку, передбаченому статтею 178 Господарського процесуального кодексу України, з викладенням мотивів повного або часткового відхилення вимог позивача з посиланням на діюче законодавство та докази направлення відзиву з доданими до нього документами на адресу позивача.
До господарського суду 14.08.2020 від Товариства з обмеженою відповідальністю "Леда" надійшла зустрічна позовна заява, у якій заявник просить поновити пропущений строк на подачу зустрічного позову, визнати свідоцтво України № 20339 на знак для товарів і послуг недійсним повністю та зобов'язати Міністерство розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України внести відповідні зміни до Державного реєстру свідоцтв на знаки для товарів і послуг, про що здійснити відповідну публікацію в офіційному бюлетні «Промислова власність».
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 17.08.2020 вказану зустрічну позовну заяву та додані до неї документи повернуто.
Ухвала мотивована тим, що заявник пропустив строк на подачу зустрічного позову.
Не погодившись з прийнятою ухвалою, ТОВ «Леда» звернулось до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить ухвалу Господарського суду міста Києва від 17.08.2020 скасувати та ухвалити нове рішення, яким поновити ТОВ «Леда» пропущений строк на подачу зустрічного позову і прийняти зустрічний позов до спільного розгляду з первісним позовом.
Ключовим аргументом апеляційної скарги є:
- судом необґрунтовано не поновлено строк для подання зустрічного позову.
Відповідно до витягу з автоматизованому протоколу передачі судової справи від 02.09.2020 вказана апеляційна скарга передана на розгляд колегії суддів у складі: головуючий суддя Поляков Б.М., судді Остапенко О.М., Сотніков С.В.
Відповідно до розпорядження керівника апарату від 05.10.2020 замінено суддю Сотнікова С.В. , у зв'язку з перебуванням у відпустці.
Відповідно до витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 05.10.2020, апеляційна скарга передана колегії суддів у складі головуючого: Поляков Б.М., суддів - Остапенко О.М., Пантелієнко В.О. Зазначена колегія суддів сформована відповідно до рішення загальних зборів суддів Північного апеляційного господарського суду від 02.10.2018 зі змінами від 12.11.2019.
Відтак, судова колегія зазначає, що визначений за допомогою автоматизованої системи розподілу судової справи склад колегії суддів є судом, встановленим законом, у розумінні ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод.
Європейський суд з прав людини у рішенні у справі «Сокуренко і Стригун проти України» від 20 липня 2006 року вказав, що фраза «встановленого законом» поширюється не лише на правову основу самого існування «суду», але й дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність. У рішенні у справі «Zand v. Austria», висловлено думку, що термін «судом, встановленим законом» у ч. 1 ст. 6 Конвенції передбачає «усю організаційну структуру судів, включно з питаннями, що належать до юрисдикції певних категорій судів».
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 03.09.2020 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Леда" на ухвалу Господарського суду міста Києва від 17.08.2020 у справі №910/6902/20. Розгляд апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Леда" на ухвалу Господарського суду міста Києва від 17.08.2020 у справі №910/6902/20 здійснюється у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи.
21.09.2020 через відділ документального забезпечення Північного апеляційного господарського суду від Акціонерного товариства "Галичфарм" надійшов відзив на апеляційну скаргу.
Ключовими аргументами відзиву є:
- відповідач в повній мірі міг захистити свої права в межах розгляду основного позову;
- в діях відповідача відсутня стратегія захисту.
В силу положень ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши наявні матеріали справи, проаналізувавши застосування судом норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.
Пунктом 3 ч. 2 ст. 46 ГПК України визначено, що крім прав та обов'язків, визначених у ст. 42 цього Кодексу, відповідач має право подати зустрічний позов у строки, встановлені цим Кодексом.
Статтею 180 ГПК України визначено, що відповідач має право пред'явити зустрічний позов у строк для подання відзиву.
Зустрічна позовна заява подана до суду поза межами строку для подання відзиву підлягає поверненню господарським судом заявнику.
За приписами ст. 119 ГПК України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
Реалізація процесуальних прав та обов'язків учасників справи перебуває у тісному зв'язку зі стадіями судового провадження і пов'язана з перебігом процесуальних строків.
Процесуальний строк, виступає одним з ключових елементів господарсько-процесуальної форми, і в цілому направлений на забезпечення оперативного, динамічного й просторового перебігу провадження господарського процесу у визначених ГПК України часових рамках.
Зокрема, під процесуальними строками, з огляду на системний аналіз ГПК України, розуміють встановлений законом та/або судом проміжок часу, протягом якого повинна або може бути вчинена певна процесуальна дія або розпочата та/чи завершена та чи інша стадія судочинства.
Процесуальні строки, з поміж іншого, виступаючи засобом регламентації процесуальних дій учасників справи, також виконують функцію юридичного факту, тобто спричиняють виникнення, зміну або припинення процесуальних прав та обов'язків. У механізмі правової регламентації судочинства процесуальні строки мають правоутворююче та преклюзивне значення для суб'єктивних процесуальних прав та обов'язків.
Питання щодо поновлення/продовження процесуального строку безпосередньо пов'язано з відповідним конкретним учасником справи, його процесуальним правом і обов'язком та спрямоване на реалізацією саме його суб'єктивних процесуальних прав (обов'язків).
Суд визнає, що вирішення питання щодо поновлення/продовження строку на вчинення процесуальних дій перебуває в межах дискреційних повноважень судів, однак такі повноваження не є необмеженими.
Апеляційний суд звертає увагу, що Верховний Суд України у постанові від 24.12.2019 № 910/5172/19 зазначив, що можливість поновлення/продовження процесуальних строків виникає у тому разі, коли у передбачені строки виконати певному учаснику справи певні процесуальні дії є неможливим, оскільки саме у нього виникли обставини, які перешкоджають їх реалізації та суд має право поновити/продовжити строк, установлений відповідно законом або судом, за клопотанням конкретного відповідного учасника справи в разі його пропущення з поважних причин. У зв'язку з цим для суду має значення й строк, який минув з моменту закінчення строку, встановленого законом або судом до вчинення учасником справи процесуальної дії, стосовно якої заявлено клопотання.
Змістовний аналіз правової природи, сутності, ознак процесуальних строків та їх нормативна регламентація, в тому числі щодо їх поновлення /продовження, дають підстави для висновку, що реалізація процесуальних прав та обов'язків учасника справи перебувають в залежності від дій (бездіяльності), рішень саме конкретно визначеного відповідного учасника справи. Процесуальні строки, як нетипові нормативні приписи, регламентують процесуальну діяльність не усіх учасників господарського процесу, а лише конкретного учасника справи.
При цьому, варто зазначити, що ЄСПЛ у своїй прецедентній практиці щодо України неодноразово звертав увагу на норми, що стосуються процесуальних строків, але в аспекті порушення принципу правової визначеності у контексті пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Так, Європейський суд з прав людини у справі у справі Melnik v. Ukraine ЄСПЛ зазначив, що норми, які регулюють строки подання скарг, безумовно, передбачаються для забезпечення належного відправлення правосуддя і дотримання принципу юридичної визначеності. Зацікавлені особи повинні розраховувати на те, що ці норми будуть застосовані. У той же час такі норми або їх застосування мають відповідати принципу юридичної визначеності та не перешкоджати сторонам використовувати наявні засоби.
Суд першої інстанції, повертаючи зустрічну позовну заяву та додані до неї документи виходив з того, що заявником пропущено строк на подачу зустрічної заяви і підстав для поновлення строку немає.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 22.05.2020 року відкрито провадження у справі № 910/6902/20 та запропоновано відповідачеві у строк до п'ятнадцяти днів з дня вручення даної ухвали надати суду обґрунтований письмовий відзив на позовну заяву.
14.08.2020 ТОВ "Леда" звернулося до суду з зустрічною позовною заявою. Сторонами не запечуться те, що ТОВ "Леда" пропустило, передбачений ст. 180 ГПК України строк для подання зустрічного позову. Про це свідчить подане разом з зустрічною заявою клопотання про поновлення строку. В обґрунтування клопотання про поновлення строку, заявник посилався на те, що ним було подано заяву про вступ до справи № 910/8364/20 в якості третьої особи, у задоволенні якої було відмовлено судом, та на клопотання про зупинення провадження у даній справі, у задоволенні якого було відмовлено судом.
Як правильно було аргументовано судом першої інстанції, подання цих документів до суду ніяким чином не обмежувало право ТОВ "Леда" на подання зустрічного позову у строк, встановлений ст. 180 ГПК України.
Таким чином, оскільки зазначені у клопотанні підстави не свідчать про те, що у учасника справи були реальні перешкоди вчасно подати зустрічну позовну заяву, апеляційний суд, враховуючи наведену вище позицію Верховного Суду, погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що заявником не наведено належних підстав для поновлення строку на подання зустрічної заяви.
Враховуючи все викладене вище в сукупності, суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що повернення зустрічної позовної заяви та доданих до неї документів заявнику, з підстав порушення строків встановлених ч. 1 ст. 180 ГПК України.
Судова колегія зазначає, що ухвала суду першої інстанції від 17.08.2020 про повернення позовної заяви постановлена у відповідності до фактичних обставин, з дотриманням норм процесуального права і підстав для її зміни чи скасування не вбачається.
Інші доводи апеляційної скарги щодо намірів не навантажувати судову систему ідентичними позовами відхиляються як безпідставні та не спростовують висновків суду першої інстанції.
Колегія суддів також звертає увагу на те, що Європейський Суд з прав людини у рішенні, прийнятому у справі «Проніна проти України» зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент.
За таких обставин ухвала місцевого господарського суду підлягає залишенню без змін, як така, що прийнята з дотриманням норм матеріального і процесуального права.
Судові витрати в порядку ст. 129 ГПК України покладаються на скаржника - ТОВ «Леда».
Керуючись ст. 253, 255, 269, п. 1 ч. 1 ст. 275, ст. 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд
1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Леда" на ухвалу Господарського суду міста Києва від 17.08.2020 у справі №910/6902/20 залишити без задоволення.
2. Ухвалу Господарського суду міста Києва від 17.08.2020 у справі №910/6902/20 залишити без змін.
3. Справу №910/6902/20 направити до Господарського суду міста Києва.
4. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття. Порядок касаційного оскарження передбачено ст. 287 ГПК України.
Головуючий суддя Б.М. Поляков
Судді В.О. Пантелієнко
О.М. Остапенко