Справа № 522/4565/17
Провадження № 2/522/233/20
23 вересня 2020 року м. Одеса
Приморський районний суд м. Одеси, у складі :
головуючого - судді Науменко А.В.,
за участю секретаря - Полегенького В.С.,
розглянувши цивільну справу за позовом Об'єднання співвласників «СІМЕКС» багатоквартирних будинків №3, 3а, 3б по провулку Дунаєва до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги,-
Об'єднання співвласників «СІМЕКС» багатоквартирних будинків №№3, 3А , 3Б по провулку Дунаєва (скорочена назва ОСББ «СІМЕКС») 09 березня 2017 року звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за період з 01 листопада 2014 року по 28 лютого 2017 року у розмірі 204 088, 14 грн. за житлово - комунальні послуги, в тому числі витрати на утримання будинку і прибудинкової території, опалення та гаряча вода, витрати на водовідведення, ремонтний фонд, паркінг, витрати на технічне обслуговування ліфтів, витрати на електричну енергію місць загального користування, витрати на вивезення сміття, витрати на послуги охорони, витрати на обслуговування димо вент каналів, витрати на проведення дератизації і дезінсекції, податок на землю та надра, витрати на забезпечення роботи об'єднання, фонд заробітної плати (з податками), витрати обслуговування артезіанської свердловини і водо підготовку.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач ОСОБА_1 є власником квартири АДРЕСА_1 , та співвласником майна багатоквартирного будинку.
Вказаний будинок відповідача є частиною житлового комплексу, в якому створено об'єднання співвласників ОСББ «СІМЕКС».
Відповідач, як співвласник багатоквартирного будинку систематично порушує свої зобов'язання по сплаті щомісячних внесків до складу яких належать витрати на житлово-комунальні послуги, у зв'язку з чим утворилася заборгованість, яка станом на 28 лютого 2017 року, згідно розрахунку ОСББ «СІМЕКС», становить 204 088, 14 грн.
Ухвалою суду від 23 березня 2017 року провадження у справі відкрито та призначено до розгляду в судовому засіданні суддею Ільченко Н.А.
Ухвалою суду від 05 вересня 2017 року провадження по справі зупинено до вирішення справи № 522/26367/15-ц за позовом ОСОБА_2 до ОСББ «СІМЕКС» про визнання рішення загальних зборів недійсними, заборону вчиняти певні дії та спонукання вчинити певні дії, яка розглядається Приморським районним судом м. Одеси.
У зв'язку з повторним перерозподілом на підставі розпорядження керівника апарату Приморського районного суду м. Одеси від 25 квітня 2018 року вказана цивільна справа передана судді Науменко А.В. для розгляду по суті.
Ухвалою суду від 17 вересня 2019 року, провадження у справі відновлено. Підготовче засідання закрито ухвалою від 14 січня 2020 року та справа призначена до розгляду по суті.
В судовому засідання представник позивача, адвокат Доніна Л.А., позовні вимоги підтримала в повному обсязі, просила їх задовольнити на підставі доказів, наявних у справі.
Представник відповідача, адвокат Бороган В.В., заперечував проти задоволення позовних вимог зазначаючи, що позивач не має права на звернення до суду з відповідним позовом, який на його думку не ґрунтується на законі.
Суд, дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення сторін та їхніх представників, дійшов до наступних висновків.
Судом встановлені наступні обставини по справі, які перевірені письмовими доказами, які містяться у матеріалах справи.
Із матеріалів справи судом встановлено, що відповідач ОСОБА_1 є власником квартири АДРЕСА_1 , загальною площею 385,5 кв.м, згідно Свідоцтва про право власності виданого 18 липня 2012 року Виконавчим комітетом Одеської міської ради.
Багатоквартирний будинок, у якому розташована квартира відповідача, є частиною житлового комплексу ОСББ «СІМЕКС» створеного власниками квартир та нежилих приміщень багатоквартирних будинків №№3 , 3А , 3Б по провулку Дунаєва в м.Одесі для обслуговування будинків та забезпечення прав співвласників спільного майна, згідно протоколу установчих зборів №1 від 19 серпня 2000 року, реєстрація виконавчим комітетом Одеської міської ради 05 вересня 2000 року.
Житловий комплекс перебуває в управлінні ОСББ «СІМЕКС» з 16 жовтня 2000 року, про що надано Акт приймання-передачі, картка забалансового субрахунку 025 «майно у довічному управлінні» та бухгалтерська довідка від 14 листопада 2013 року.
Згідно пункту 2.1 Статуту, затвердженого рішенням загальних зборів співвласників від 29 жовтня 2014 року, метою створення об'єднання є забезпечення захисту прав його членів, відповідно до цього статуту, та дотримання ними обов'язків щодо належного утримання та використання неподільного і загального майна житлового комплексу, забезпечення своєчасного надходження коштів для сплати всіх платежів, передбачених законодавством та статутними документами.
Пунктом 2.2 Статуту встановлено, що завданням та предметом діяльності об'єднання є: належне утримання будинку та прибудинкової території; забезпечення реалізації прав власників приміщень будинку на володіння та користування спільним майном членів об'єднання; забезпечення сприяння членам об'єднання в отриманні житлово-комунальних та інших послуг належної якості за обгрунтованими цінами та виконання ними своїх зобов'язань, пов'язаних з діяльністю об'єднання; здійснення господарської діяльності для забезпечення власних потреб.
За вимогами ст.322 ЦК України, власник зобов'язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом.
Такий обов'язок власника визначено і ст.360 ЦК України, згідно з якою співвласник відповідно до своєї частки у праві спільної часткової власності зобов'язаний брати участь у втратах на управління, утримання та збереження спільного майна, у сплаті податків, зборів (обов'язкових платежів), а також нести відповідальність перед третіми особами за зобов'язаннями, пов'язаними із спільним майном.
Відповідно до ч.1 ст.68 ЖК УРСР наймач зобов'язаний своєчасно вносити квартирну плату та плату за комунальні послуги.
На підставі пункту 1 ч.1 ст.20 Закону України від 24 червня 2004 року № 1875-IV «Про житлово-комунальні послуги» (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) споживач має право одержувати вчасно та відповідної якості житлово - комунальні послуги згідно із законодавством та умовами договору на надання житлово - комунальних послуг. Такому праву споживача відповідає визначений пунктом 5 частини третьої статті 20 цього Закону обов'язок споживача оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.
Ці положення закону конкретизовано в пункті 7 Правил користування приміщеннями житлових будинків, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 24 січня 2006 року № 45.
Згідно зі ст.25 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» управитель зобов'язаний забезпечувати експлуатацію будинку, споруди, житлового комплексу або комплексу будинків і споруд та об'єктів благоустрою, розташованих на прибудинкових територіях, згідно з умовами укладених договорів, стандартами, нормативами, нормами і правилами; вимагати своєчасної і в повному обсязі оплати наданих житлово-комунальних послуг від споживачів.
Відповідно до ст.13 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» залежно від функціонального призначення житлово-комунальні послуги поділяються на: 1) комунальні послуги (централізоване постачання холодної та гарячої води, водовідведення, газо- та електропостачання, централізоване опалення, а також вивезення побутових відходів тощо); 2) послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій (прибирання внутрішньобудинкових приміщень та прибудинкової території, санітарно-технічне обслуговування, обслуговування внутрішньобудинкових мереж, утримання ліфтів, освітлення місць загального користування, поточний ремонт, вивезення побутових відходів тощо); 3) послуги з управління будинком, спорудою або групою будинків (балансоутримання, укладання договорів на виконання послуг, контроль виконання умов договору тощо); 4) послуги з ремонту приміщень, будинків, споруд (заміна та підсилення елементів конструкцій та мереж, їх реконструкція, відновлення несучої спроможності несучих елементів конструкцій тощо).
Ще одним критерієм класифікації житлово-комунальних послуг є порядок затвердження цін/тарифів на них. Залежно від цього згідно із ч.1 ст.14 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» є три групи житлово-комунальних послуг: 1) житлово-комунальні послуги, ціни/тарифи на які затверджують уповноважені центральні органи виконавчої влади, а у випадках, передбачених законом, - національна комісія, що здійснює державне регулювання у сфері комунальних послуг та національна комісія, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики; 2) житлово-комунальні послуги, ціни/тарифи на які затверджують органи місцевого самоврядування для надання на відповідній території; 3) житлово-комунальні послуги, ціни/тарифи на які визначаються виключно за договором (домовленістю сторін).
Відповідно до ст.162 ЖК УРСР плата за комунальні послуги береться, крім квартирної плати, за затвердженими в установленому порядку тарифами.
За визначенням ч.1 та ч.2 ст.32 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» плата за житлово-комунальні послуги нараховується щомісячно відповідно до умов договору в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України. Розмір плати за комунальні послуги розраховується виходячи з розміру затверджених цін/тарифів та показань засобів обліку або за нормами, затвердженими в установленому порядку.
Правові та організаційні засади створення, функціонування, реорганізації та ліквідації об'єднань власників жилих і нежилих приміщень багатоквартирного будинку, захисту їхніх прав та виконання обов'язків щодо спільного утримання багатоквартирного будинку визначено Законом України «Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку» від 29 листопада 2001 року № 2866-ІІІ (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин).
Відповідно до ч.4 ст.4 Закону України «Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку» основна діяльність об'єднання полягає у здійсненні функцій, що забезпечують реалізацію прав власників приміщень на володіння та користування спільним майном членів об'єднання, належне утримання будинку та прибудинкової території, сприяння членам об'єднання в отриманні житлово-комунальних та інших послуг належної якості за обґрунтованими цінами та виконання ними своїх зобов'язань, пов'язаних із діяльністю об'єднання.
За змістом ст.10 Закону України «Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку» вищим органом управління об'єднання є загальні збори його членів, до виключної компетенції яких, зокрема, належить затвердження кошторису, балансу об'єднання та річного звіту; визначення розмірів внесків і платежів членами об'єднання. За результатами розгляду питань, віднесених до компетенції загальних зборів, приймається рішення, яке може бути оскаржено в судовому порядку.
У разі відмови власника приміщення укладати договір або сплачувати обов'язкові платежі на утримання та ремонт неподільного майна та відповідної частки загального майна об'єднання має право звернення до суду для стягнення нарахованих платежів у судовому порядку (ч.6 ст.13 Закону України «Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку»).
Як встановлено ч.1 ст.15 Закону України «Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку» на співвласника покладено зобов'язання: виконувати обов'язки, передбачені статутом об'єднання; виконувати рішення статутних органів, прийняті у межах їхніх повноважень; своєчасно і в повному обсязі сплачувати належні внески і платежі; виконувати передбачені статутними документами обов'язки перед об'єднанням.
Згідно з ч.5 та ч.8 ст.22 Закону України «Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку» у разі, якщо правління об'єднання самостійно здійснює функції управителя, воно за договором із постачальниками комунальних послуг може бути колективним замовником (абонентом) таких послуг. У цьому випадку об'єднання несе повну відповідальність за своєчасну сплату вартості фактично спожитих членами об'єднання комунальних послуг. Відмова від укладення договору, від оплати рахунків або несплата рахунків не допускається. Такі дії є порушенням прав інших членів об'єднання і підставою для звернення до суду про стягнення заборгованості з плати за відповідними рахунками у примусовому порядку.
Отже, відповідно до наведених вимог чинного законодавства особа, яка є власником приміщення і, у свою чергу, співвласником будинку, в якому створено ОСББ, зобов'язана брати участь у витратах на управління, утримання та збереження будинку, а об'єднання наділено правом у разі нездійснення цією особою таких дій звернутися до суду з позовом про стягнення нарахованих за цими витратами платежів. При цьому ні Законом про ОСББ, ні іншими законодавчими актами України не передбачено затвердження або погодження органами місцевого самоврядування розмірів внесків і платежів, визначених загальними зборами ОСББ.
Аналогічний висновок викладено у постановах Верховного Суду України від 01 квітня 2015 року у справі № 916/2197/13 (№ 3-28гс15) та від 11 листопада 2015 року у справі № 3-945гс15за позовом ОСББ щодо стягнення заборгованості з оплати фактично спожитих послуг.
Згідно пункту 2.3 Статуту, об'єднання має право, шляхом скликання загальних зборів зокрема приймати рішення щодо надходження та витрати коштів об'єднання; визначати порядок утримання, експлуатації та ремонту неподільного і загального майна; встановлювати розміри платежів і внесків членів об'єднання, а також відрахувань до резервного і ремонтного фондів.
Частка в загальному обсязі обов'язкових платежів на утримання і ремонт неподільного майна будинку встановлюється пропорційно до загальної площі житлових та нежитлових приміщень, що перебувають у власності фізичних або юридичних осіб (пункт 3.2.3 Статуту).
Відповідно до підпункту 4 пункту 4.5 Статуту, до виключної компетенції Загальних зборів членів об'єднання належить затвердження кошторису, балансу об'єднання та річного звіту.
До компетенції правління об'єднання належить: підготовка кошторису, балансу та річного звіту об'єднання;здійснення контролю за своєчасною сплатою членами об'єднання внесків і платежів та вжиття заходів щодо стягнення заборгованості згідно з чинним законодавством; розпорядження коштами об'єднання відповідно до затвердженого загальними зборами об'єднання кошторису;укладання договорів із суб'єктами підприємництва, які виконують роботи, в тому числі будівельні, надають житлово-комунальні та інші послуги, та здійснення контролю за їх виконанням; ведення діловодства, бухгалтерського обліку та звітності про діяльність об'єднання та інше (пункт 4.6 Статуту).
Протоколом № 17 загальних зборів співвласників ОСББ «Сімекс» від 29 жовтня 2014 року підтверджується, що питання затвердження кошторису об'єднання із структурою цін/тарифів на житлово-комунальні послуги розглядалося загальними зборами ОСББ «Сімекс» 29 жовтня 2014 року. Рішенням зборів співвласників затверджено кошторис, який розроблявся і підписувався колишнім Головою правління ОСОБА_3 , та діє з 01 липня 2011 року. Правлінню доручено внести зміни до кошторису з урахуванням тарифів, що підвищилися.
Зазначене рішення загальних зборів є діючим, а тому прийняте рішення щодо доручення правління підлягає виконанню до наступних загальних зборів.
Сторонами підтверджено, що з різних причин з 2017 року загальні збори не вдалося провести, тому як не було належного кворуму для прийняття рішень.
З кошторису від 01 липня 2011 року вбачається, що внески співвласників розраховано за цінами на електроенергію - 24, 36 коп. за 1 кВ/год., природний газ - 1, 299 грн. за м3; водовідведення - 2, 97 за м3; за розміром мінімальної заробітної плати - 960 грн.
Згідно наданих позивачем у справу протоколів засідання Правління, рішенням Правління провадилося коректування розміру внесків без зміни їх структури у зв'язку із підвищенням Державою цін на енергоносії (електричну енергію та природний газ), водовідведення та підвищенням мінімальної заробітної плати.
Відповідач щомісяця отримувала квитанції із зазначенням нарахованого об'єднанням розміру внеску співвласника, розрахованого відповідно до загальної площі 385, 5 кв.м, у яких ретельно наведена ціна/тариф на кожну складову житлово-комунальних послуг, що не заперечувалося в судовому засіданні представником відповідача, та підтверджується долученими до справи копіями квитанцій за період листопад 2014 - лютий 2017 року, карток помісячних нарахувань й інформацією по особовому рахунку ОСОБА_1 за спірний період.
Також, в судовому засіданні представником відповідача визнано, що ОСОБА_1 регулярно здійснювала оплати 11 місяців після введення в дію кошторису від 01 липня 2011 року, та добровільно сплатила: 28 лютого 2012 року - 4 247, 00 грн.; 29 березня 2012 року - 3 500, 00 грн.; 12 червня 2012 року - 3 588, 00 грн.; 13 серпня 2012 року - 1 608, 40 грн.; 17 вересня 2012 року - 1 610, 00 грн.; 02 листопада 2012 року - 351, 00 грн.; 10 грудня 2012 року - 3 080, 42 грн.; 14 січня 2013 року - 1 143, 19 грн.; 05 лютого 2013 року - 1 143, 19 грн.; 25 березня 2013 - 1 532, 19 грн.; 30 квітня 2013 року - 1 143, 19 грн.; 03 листопада 2014 року - 32 669, 12 грн.; 16 березня 2015 року - 951, 60 грн.; 31 липня 2015 року - 3 600, 00 грн.; 17 грудня 2015 року - 4 176, 00 грн.; 11 травня 2016 року - 4 000, 00 грн., а також 04 травня 2020 року добровільно виконала рішення Приморського районного суду м.Одеси від 17 грудня 2014 року по справі №522/2173/14-ц шляхом перерахування на рахунок стягувача ОСББ «СІМЕКС» суми боргу 39 953, 60 грн. за житлово-комунальні послуги.
З урахуванням наведеного, суд критично ставиться до доводів відповідача, що нарахування ОСББ «СІМЕКС» заборгованості за період з 01 листопада 2014 року до 28 лютого 2017 року є незаконним виходячи з проведених Правлінням корегувань складових кошторису. Водночас ОСОБА_1 не була позбавлена можливості брати участь у формуванні цін та тарифів, що кореспондується з положеннями ч.4 ст.319 ЦК України, якою визначено, що власність зобов'язує.
Незатвердження загальними зборами ОСББ «СІМЕКС» розміру внесків за зміненими тарифами на окремі складові (електричну енергію, природний газ, водовідведення, мінімальну заробітну плату) за наявності загальновідомої інформації про вартість житлово-комунальних послуг не спростовує той факт, що ОСОБА_1 безперешкодно отримувала такі послуги та частково здійснювала за них оплату.
У відповідності до вимог ч. 2 ст. 7 Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку» від 14 травня 2015 року №417-VIII (із наступними змінами), кожний співвласник несе зобов'язання щодо належного утримання, експлуатації, реконструкції, реставрації, поточного і капітального ремонтів, технічного переоснащення спільного майна багатоквартирного будинку пропорційно до його частки співвласника.
Обов'язок утримання майна виникає у співвласників багатоквартирного будинку безпосередньо з актів цивільного законодавства. Витрати на утримання спільного майна у багатоквартирному будинку розподіляються між співвласниками пропорційно до їх часток співвласника незалежно від факту використання ними належного їм нежитлового приміщення та спільного майна, а також членства в об'єднанні співвласників багатоквартирного будинку.
Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду України від 27.01.2016 у справі № 904/8242/14 (№ 3-1028 гс15) та постановах Верховного Суду від 14.12.2017 у справі №910/582/17, від 22.05.2018 у справі №910/12065/17.
За змістом ст. 509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Згідно із ст.ст. 525, 526 ЦК України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Положеннями ст. 611 ЦК України передбачено, що в разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Згідно обгунтованих розрахунків наданих позивачем загальна сума боргу за період з 01 листопада 2014 року по 28 лютого 2017 року у розмірі 204 088, 14 грн.
На виконання вимог ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Також відповідачем не було надано доказів на спростування наявної заборгованості, а також розрахунку наявної заборгованості та доказів на погашення заборгованості, яка утворилася у зв'язку із неналежним виконанням зобов'язань з оплати наданих послуг.
Таким чином, ОСББ «СІМЕКС», яке створено власниками квартир в житловому комплексі багатоквартирних будинків за адресою: місто Одеса, провулок Дунаєва,3 , із метою управління і забезпечення експлуатації нерухомого майна, фактично здійснювало управління житловим будинком відповідача та несло витрати по його утриманню, а відповідач, яка є власником нерухомості у цьому будинку, не відмовилася від вказаних послуг, отримувала їх, проте несвоєчасно та не в повному розмірі оплачувала їх вартість, а тому наявні підстави для стягнення заявленої позивачем заборгованості.
Відповідно до ст.141 ЦПК України стороні, на користь якої постановлено рішення, суд присуджує з другої сторони всі судові витрати.
Згідно ст.133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
По даній справі позивач просить стягнути з відповідача судові витрати. Суд вбачає, що позивачем сплачено судовий збір у розмірі 3 701, 33 грн., дані кошти належним чином підтверджені, та підлягають стягненню з відповідача.
Також позивач просить стягнути з відповідача понесені ним витрати на правову допомогу у сумі 14 189,00 грн., розмір яких підтверджений належним чином. Однак, суд вважає, що витрати на правничу допомогу підлягають частковому задоволенню в розмірі 6 486,40 грн. з урахуванням фактично затраченого часу та характеру роботи адвоката.
Керуючись ст. ст.. 382, 526, 625 ЦК України, ст. ст. 10, 15, 17, 22 Закону України «Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку», ст. ст. 1, 2, 9, 12 Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку» ст.ст. 4, 10-13, 19, 43, 49, 76-81, 89, 95, 223, 247, 258-259, 265, 268, 274, 279, 353-354 ЦПК України, суд, -
Позовну заяву Об'єднання співвласників «СІМЕКС» багатоквартирних будинків №3, 3а, 3б по провулку Дунаєва до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер особової картки платника податків - НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_4 ) на користь Об'єднання співвласників «СІМЕКС» багатоквартирних будинків № 3, 3а, 3б по провулку Дунаєва (ідентифікаційний код юридичної - 25831535, місцезнаходження: 65044, місто Одеса, провулок Дунаєва , 3 ), заборгованість по оплаті за житлово-комунальні послуги за період з 01.11.2014 по 28.02.2017 в розмірі 204088,14 грн.
Стягнути з ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер особової картки платника податків - НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_4 ) на користь Об'єднання співвласників «СІМЕКС» багатоквартирних будинків № 3, 3а, 3б по провулку Дунаєва (ідентифікаційний код юридичної - 25831535, місцезнаходження: 65044, місто Одеса, провулок Дунаєва, 3) судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 3701,33 грн. та судові витрати з оплати витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 6486,40 гривен.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення, згідно ч.1 ст. 354 ЦПК України.
Повний текст рішення виготовлений 05 жовтня 2020 року.
Суддя А.В. Науменко
23.09.20