05 жовтня 2020 року справа №200/2363/20-а
приміщення суду за адресою: 84301, м. Краматорськ вул. Марата, 15
Перший апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: Міронової Г.М., Геращенка І.В., Казначеєва Е.Г., розглянув в порядку письмового провадження заяву ОСОБА_1 про роз'яснення постанови Першого апеляційного адміністративного суду від 08.07.2020 року у справі № 200/2363/20-а за позовом ОСОБА_1 до Селидовського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії,
Постановою Першого апеляційного адміністративного суду від 08 липня 2020 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 16 квітня 2020 р. задоволено.
Рішення Донецького окружного адміністративного суду від 16 квітня 2020 р. у справі № 200/2363/20-а скасовано. Прийнято нову постанову. Позовні вимоги ОСОБА_1 до Селидовського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії задоволено. Стягнуто з Селидовського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області заборгованість з пенсії ОСОБА_1 з 01 вересня 2018 року по 31 жовтня 2019 року у розмірі 112400 (сто дванадцять тисяч чотириста грн.) 52 коп. Вирішено питання судових витрат.
8 вересня 2020 року на адресу Першого апеляційного адміністративного суду від позивача надійшла заява про роз'яснення постанови Першого апеляційного адміністративного суду від 08.07.2020 року у справі № 200/2363/20-а.
Сторони до судового засідання не з'явились, що відповідно до ч. 3 ст. 254 КАС України не перешкоджає розгляду заяви.
Суд апеляційної інстанції перевірив доводи заяви про роз'яснення судового рішення, лист Селидовського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області як підставу для звернення позивачка з заявою, матеріали справи, і вважає, що зазначена заява не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Порядок роз'яснення судового рішення передбачено статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України.
Частиною 1 цієї статті визначено, що за заявою учасника справи, державного виконавця суд роз'яснює ухвалене ним судове рішення, яке набрало законної сили, не змінюючи змісту судового рішення, шляхом постановлення ухвали.
Подання заяви про роз'яснення судового рішення допускається, якщо воно ще не виконано або не закінчився строк, протягом якого судове рішення може бути подане для примусового виконання (ч. 2 ст. 254 КАС України).
Так, роз'яснено може бути рішення суду у разі, якщо без такого роз'яснення його тяжко виконати, оскільки високою є ймовірність неправильного виконання внаслідок неясності резолютивної частини рішення. Отже, роз'яснення судового рішення є за своєю суттю одним із способів усунення його недоліків, але без виправлення і постановлення додаткового рішення цим же судом.
Також роз'яснення судового рішення зумовлено його нечіткістю за змістом, коли воно є неясним та незрозумілим для осіб, стосовно яких воно ухвалене, так і для таких, що будуть здійснювати його виконання. Тобто, це стосується випадків, коли судом недотримані вимоги ясності, визначеності рішення. Невизначеність судового рішення означає, що таке рішення містить положення, які викликають суперечки щодо його розуміння та під час виконання.
Механізм, визначений цією статтею, не може використовуватись, якщо хтось із осіб, які беруть участь у справі, не розуміє мотивації судового рішення. У разі незгоди з мотивацією судового рішення особи, які беруть участь у справі, можуть оскаржити це судове рішення в порядку, передбаченому Кодексом адміністративного судочинства України.
В заяві про роз'яснення постанови Першого апеляційного адміністративного суду від 8 липня 2020 року у справі № 200/2363/20-а позивач просить роз'яснити резолютивну частину постанови. До заяви прикладений лист Селидовського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області від 10.08.2020 за № 163-151/С-02/8-0572/20, в якому як підставу невиконання судового рішення зазначено: «…в постанові Першого апеляційного суду чітко не зазначено, які саме задоволено позовні вимоги».
Разом з тим, з резолютивної частини постанови Першого апеляційного адміністративного суду від 8 липня 2020 року у справі № 200/2363/20-а вбачається, що з Селидовського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області стягнута заборгованість пенсії ОСОБА_1 з 01 вересня 2018 року по 31 жовтня 2019 року у розмірі 112400 (сто дванадцять тисяч чотириста грн.) 52 коп.
Правове обґрунтування постанови Першого апеляційного адміністративного суду від 8 липня 2020 року у справі № 200/2363/20-а базувалося саме на листі відповідача від 23.01.2020 за № 56/С-0101-08 про те, що пенсія за минулий період з 01.09.2018 по 31.10.2019 у сумі 112400, 52 грн. нарахована та облікована.
За таких обставин суд апеляційної інстанції розцінює лист відповідача від 10.08.2020 свідомим ухиленням від виконання судового рішення.
Статтею 14 КАС України встановлено, що судове рішення, яким закінчується розгляд справи в адміністративному суді, ухвалюється іменем України.
Судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їхніми посадовими та службовими особами, фізичними та юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України.
Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
Аналогічні положення містяться в статті 370 КАС України, відповідно до якої судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
Отже, обов'язковість виконання судового рішення є важливою складовою права особи на справедливий суд, що гарантоване статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, та однією з основних засад судочинства, визначених статтею 129-1 Конституції України, статтею 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, статтями 14, 370 КАС України.
Положеннями статті 1 Закону України "Про виконавче провадження" передбачено, що виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - це сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Таким чином, суд апеляційної інстанції вказує на те, що відсутні підстави для задоволення заяви про роз'яснення постанови Першого апеляційного адміністративного суду від 8 липня 2020 року у справі № 200/2363/20-а, оскільки резолютивна частина судового рішення є зрозумілою за змістом і не викликає неоднозначного тлумачення.
На підставі викладеного, керуючись ст. 254, 311, 321, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинств України, суд,
Відмовити в задоволенні заяви ОСОБА_1 про роз'яснення постанови Першого апеляційного адміністративного суду від 08.07.2020 року у справі № 200/2363/20-а за позовом ОСОБА_1 до Селидовського обєднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області про визнання протиправними дії та зобов'язання вчинити певні дії.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення в порядку, передбаченому ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України.
Повне судове рішення складено 5 жовтня 2020 року.
Головуючий суддя: Г.М. Міронова
Судді І.В. Геращенко
Е.Г. Казначеєв