05 жовтня 2020 р. Справа №480/1582/20
Сумський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді - Осіпової О.О., розглянувши в письмовому провадженні в приміщенні суду в м. Суми адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Держгеокадастру у Сумській області про визнання бездіяльності протиправною, зобов'язання вчинити дії,-
ОСОБА_1 звернувся до Сумського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління Держгеокадастру у Сумській області, в якій просить:
- визнати бездіяльність відповідача протиправною, що полягає у невиконанні ч. 4 ст. 122 ЗК України, а саме не переданні земельної ділянки сільськогосподарського призначення державної власності у власність позивачу;
- вжити необхідних заходів щодо притягнення відповідача до відповідальності відповідно до ст. 211 ЗК України;
- визнати діяльність відповідача протиправною, що полягає у прийнятті наказу від 13.01.2020 року №18-1364/16-20-СГ на заяву позивача від 26.08.2019 року;
- зобов'язати відповідача видати наказ про дозвіл на розробку проекту землеустрою, відповідно до поданого клопотання від 17 лютого 2020 року.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач у серпні, у листопаді, у грудні 2019 року та у лютому 2020 року подавав до ГУ Держгеокадастру у Сумській області заяви, в яких просив надати дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність орієнтовною площею 2.00 гектара за рахунок земель сільськогосподарського призначення для ведення особистого селянського господарства за межами населених пунктів на території Кардашівської сільської ради Охтирського району Сумської області. Не зважаючи на те, що до заяви були додані усі необхідні документи, визначені законом, наказом від 13.01.2020 року №18-1364/16-20-СГ на заяву позивача від 26.08.2019 року відповідач відмовив у наданні такого дозволу, посилаючись на те, що не можливо встановити бажану до відведення земельну ділянку, в зв'язку з тим, що на графічному матеріалі, доданому до клопотання, позначено масив. Згідно пункту 6 статті 118 Земельного кодексу громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної власності для особистого селянського господарства у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу. У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділднки. Додатково повідомлено, що відповідно до проекту відведення земельних ділянок для ведення особистих підсобних господарств і городництва у постійне і тимчасове користування із земель запасу і резервного фонду Кардашівської сільської ради Охтирського району Сумської області, розробленого у 1998 році Землевпорядною фірмою «ГЕО», затвердженого 4 сесією 23 скликання Охтирської районної ради народних депутатів від 21.12.1998 року, масив зазначений у клопотанні позивача, передано у постійне користування громадян для ведення особистих підсобних господарств. Позивач вважає такий наказ протиправним, внаслідок чого звернувся до суду за захистом своїх порушених прав.
Ухвалою Сумського окружного адміністративного суду від 09 квітня 2020 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі. Розгляд справи вирішено проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.
08.05.2020 р. представником відповідача подано відзив на позовну заяву, у якому позовні вимоги не визнає, просить відмовити у їх задоволенні. Обґрунтовуючи правомірність відмови у наданні дозволу ОСОБА_1 на розроблення проекту землеустрою, відповідач зазначає, що розглянувши заяву позивача від 31.10.2019 (від 18.12.2019), наказом від 13.01.2020 №18-1364/16-20-СГ відмовлено у наданні зазначеного дозволу, у зв'язку з тим, що неможливо встановити бажану до відведення земельну ділянку, оскільки на графічному матеріалі, доданого до клопотання, позначено масив. Згідно п.6 ст.118 Земельного кодексу громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної власності для особистого селянського господарства у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених ст.122 цього Кодексу. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки. А також повідомлено, що відповідно до проекту відведення земельних ділянок для ведення особистих підсобних господарств і городництва у постійне і тимчасове користування із земель запасу і резервного фонду Кардашівської сільської ради Охтирського району, розробленого у 1998 році Землевпорядною фірмою «ГЕО» затвердженого 4 сесією 23 скликання Охтирської районрої ради народних депутатів від 21.12.1998 року, масив зазначений у клопотанні, передано у постійне користування громадян для ведення особистих підсобних господарств. У лютому 2020 року до Головного управління Держгеокадастру у Сумській області на іншу земельну ділянку із заявою від 17.02.2020 (вх. від 21.02.20) про надання дозволу на розробку проекту землеустрою знову звернувся позивач. Головне управління Держгеокадастру у Сумській області, розглянувши вищезазначену заяву позивача, наказом від 17.03.2020 №18-11188/16-20-СГ відмовлено у наданні зазначеного дозволу у зв'язку з тим, що бажана до відведення земельна ділянка знаходиться в приватній власності, про що також зазначено в інформаційній довідці Відділу в Охтирському районі від 02.03.2020 р., та від 05.05.2020 р. №266/401-20. Відповідно до інформаційної довідки Відділу в Охтирському районі від 05.05.2020 №266/401-20 зазначена у викопіюванні, доданому до заяви, земельна ділянка знаходиться у приватній власності гр. ОСОБА_2 відповідно до державного акту на право власності на земельну ділянку СМ 048789, зареєстрованого за №480 від 30.03.2004 року. Крім того, зазначена земельна ділянка відносилась до земель колективної власності відповідно до державного акту на право колективної власності на землю СМ 00023 від 21.06.1995 року. Також відповідач заперечує проти позовних вимог у формі зобов'язання ГУ Держгеокадастру надати дозвіл на розроблення проекту землеустрою, оскільки надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність є виключними повноваженнями ГУ Держгеокадастру і суд не може втручатись у здійснення державним органом своїх дискреційних повноважень (а.с.23-24).
Вивчивши матеріали справи й оцінивши докази в їх сукупності, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.
Судом встановлено, що позивач звернувся до Головного управління Держгеокадастру у Сумській області із заявою від 31.10.2019 р. про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність орієнтовною площею 2.00 гектара за рахунок земель сільськогосподарського призначення для ведення особистого селянського господарства за межами населених пунктів на території Кардашівської сільської ради Охтирського району Сумської області.
Наказом від 13.01.2020 року №18-1364/16-20-СГ відповідач відмовив у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою, оскільки не можливо встановити бажану до відведення земельну ділянку, в зв'язку з тим, що на графічному матеріалі доданому до клопотання позначено масив. Згідно пункту 6 статті 118 Земельного кодексу громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної власності для особистого селянського господарства у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу. У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділднки. Додатково повідомлено, що відповідно до проекту відведення земельних ділянок для ведення особистих підсобних господарств і городництва у постійне і тимчасове користування із земель запасу і резервного фонду Кардашівської сільської ради Охтирського району Сумської області, розробленого у 1998 році Землевпорядною фірмою «ГЕО» затвердженого 4 сесією 23 скликання Охтирської районної ради народних депутатів від 21.12.1998 року, масив, зазначений у клопотанні позивача, передано у постійне користування громадян для ведення особистих підсобних господарств (а.с.4).
Суд не погоджується з таким рішенням відповідача та вважає відмову Головного управління Держгеокадастру у Сумській області у наданні позивачці дозволу на розроблення документації із землеустрою необґрунтованою з огляду на таке.
Особливості безоплатної передачі земельних ділянок із земель державної або комунальної власності у власність врегульовані статтею 118 Земельного кодексу України.
Так, частиною 6 статті 118 Земельного кодексу України передбачено, що громадяни, які зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу. У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб) та документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі (у разі надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства).
Згідно з ч. 7 ст. 118 Земельного кодексу України відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні.
Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об'єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.
Тобто, Земельним кодексом України передбачено вичерпні підстави для відмови у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність.
При цьому ст. 118 ЗК України, яка регулює порядок надання дозволу на розроблення проекту землеустрою, не містить такої підстави для відмови в наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою, яка зазначена в наказі від 13.01.2020 року №18-1364/16-20-СГ.
До того ж, суд вважає за необхідне зауважити, що надання відповідного дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність є одним з етапів погодження і оформлення документів, які відповідно до вимог чинного законодавства є необхідними для прийняття компетентним органом рішення про набуття громадянами земель у власність.
Водночас, з урахуванням системного аналізу статей 116, 118 Земельного кодексу України, отримання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки жодним чином не означає прийняття у подальшому позитивного рішення про надання її у власність, що фактично свідчить про відсутність обтяжень земельної ділянки у такому випадку.
Враховуючи те, що підстави ненадання дозволу ОСОБА_1 на розроблення проекту землеустрою є такими, що не відповідають нормам Земельного кодексу України, про що зазначено вище, суд вважає, що в даному випадку єдиним правильним способом захисту порушеного права є визнання протиправним та скасування наказу від 13.01.2020 року №18-1364/16-20-СГ та зобов'язання ГУ Держгеокадастру у Сумській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 31.10.2019 року, про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність орієнтовною площею 2.00 гектара за рахунок земель сільськогосподарського призначення для ведення особистого селянського господарства за межами населених пунктів на території Кардашівської сільської ради Охтирського району Сумської області.
Разом з тим суд відмовляє позивачу в задоволенні вимоги про зобов'язання Головного управління Держгеокадастру у Сумській області видати наказ про дозвіл на розробку проекту землеустрою відповідно до поданого клопотання з огляду на наступне.
Відповідно до ч. 1 ст. 5 КАС України кожна особа має право звернутися до суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.
Згідно з п. 4 ч. 2 ст. 245 КАС України у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії.
Аналізуючи дані положення кодексу, суд дійшов висновку, що законодавством передбачено право суду у випадку встановлення порушення прав позивача зобов'язувати суб'єкта владних повноважень приймати рішення або вчиняти певні дії.
Так, питання надання або відмови у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства є дискреційними повноваженнями відповідача.
Під дискреційними повноваженнями слід розуміти надання органу або посадовій особі повноважень діяти на власний розсуд в межах закону. Зокрема, дискреційні повноваження полягають у тому, що суб'єкт владних повноважень може обирати у конкретній ситуації альтернативне рішення, яке є законним.
Дискреційні повноваження - це комплекс прав і зобов'язань представників влади як на державному так і на регіональному рівнях, у тому числі представників суспільства, яких уповноважили діяти від імені держави чи будь-якого органу місцевого самоврядування, що мають можливість надати повного або часткового визначення і змісту, і виду прийнятого управлінського рішення. Також ця особа може вибирати рішення у передбачених для конкретних ситуацій нормативно-правових актах або схожих документах.
Перевіряючи рішення, дію чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень на відповідність закріпленим частиною 2 статті 2 КАС України критеріям, суд не втручається у дискрецію (вільний розсуд) суб'єкта владних повноважень поза межами перевірки за названими критеріями.
Як випливає зі змісту Рекомендації № R (80) 2 Комітету Міністрів державам-членам стосовно реалізації адміністративними органами влади дискреційних повноважень, прийнятої 11.03.1980 р. на 316-й нараді заступників міністрів, під дискреційним повноваженням слід розуміти повноваження, яке адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду, тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.
Отже, під дискреційним повноваженням суд розуміє таке повноваження, яке надає певний ступінь свободи адміністративному органу при прийнятті рішення, тобто, коли у межах, які визначені законом, адміністративний орган має можливість самостійно (на власний розсуд) вибрати один з кількох варіантів рішення.
Суд є правозастосовуючим органом, тобто таким, який не створюючи нових правових норм, не підміняючи собою органи виконавчої та законодавчої влади, на підставі закону у встановленому процесуальним законом порядку вирішує справи.
Відповідно до ч. 2 ст. 6 КАС України суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.
Відповідно до рішень Європейського суду з прав людини у справах: "Класс та інші проти Німеччини" від 6 вересня 1978 року, "Фадєєва проти Росії" (Заява № 55723/00), Страсбург, від 9 червня 2005 року, "Кумпене і Мазере проти Румунії" (Заява N 33348/96), Страсбург, від 17 грудня 2004 року - завдання суду при здійсненні його контрольної функції полягає не в тому, щоб підміняти органи влади держави, тобто суд не повинен підміняти думку національних органів будь-якою своєю думкою.
Частиною 2 статті 9 КАС України передбачено, що суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Відповідно до ч. 2 ст. 5 КАС України захист порушених прав, свобод чи інтересів особи, яка звернулася до суду, може здійснюватися судом також в інший спосіб, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
На підставі вищевикладеного, враховуючи, що питання надання позивачці дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства є саме дискреційними повноваженнями відповідача, суд дійшов висновку, що належним способом захисту порушених прав особи буде зобов'язання відповідача повторно розглянути заяву позивача, що, у свою чергу, є дотриманням судом гарантій того, що порушені права позивача будуть відновлені належним чином.
Крім того, позовна вимога про зобов'язання відповідача видати наказ про дозвіл на розробку проекту землеустрою відповідно до поданого клопотання від 17 лютого 2020 року не може бути задоволена, оскільки за результатами цього клопотання відповідачем видано наказ від 17.03.2020 №18-11188/16-20-СГ, який не є предметом оскарження у даній справі.
Щодо вимоги позивача вжити необхідних заходів щодо притягнення відповідача до відповідальності відповідно до ст. 211 ЗК України суд зазначає наступне.
Відповідно до ст. 211 ЗК України громадяни та юридичні особи несуть цивільну, адміністративну або кримінальну відповідальність відповідно до законодавства за такі порушення:
а) укладення угод з порушенням земельного законодавства;
б) самовільне зайняття земельних ділянок;
в) псування сільськогосподарських угідь та інших земель, їх забруднення хімічними та радіоактивними речовинами і стічними водами, засмічення промисловими, побутовими та іншими відходами;
г) розміщення, проектування, будівництво, введення в дію об'єктів, що негативно впливають на стан земель;
ґ) невиконання вимог щодо використання земель за цільовим призначенням;
д) порушення строків повернення тимчасово займаних земель або невиконання обов'язків щодо приведення їх у стан, придатний для використання за призначенням;
е) знищення межових знаків;
є) приховування від обліку і реєстрації та перекручення даних про стан земель, розміри та кількість земельних ділянок;
ж) непроведення рекультивації порушених земель;
з) знищення або пошкодження протиерозійних і гідротехнічних споруд, захисних насаджень;
и) невиконання умов знімання, збереження і нанесення родючого шару ґрунту;
і) відхилення від затверджених в установленому порядку проектів землеустрою; використання земельних ділянок сільськогосподарського призначення для ведення товарного сільськогосподарського виробництва без затверджених у випадках, визначених законом, проектів землеустрою, що забезпечують еколого-економічне обґрунтування сівозміни та впорядкування угідь;
ї) ухилення від державної реєстрації земельних ділянок та подання недостовірної інформації щодо них;
й) порушення строків розгляду заяв щодо відведення земельних ділянок;
к) порушення строку видачі державного акта на право власності на земельну ділянку.
Законом може бути встановлено відповідальність і за інші порушення земельного законодавства.
При цьому суд зазначає, що з огляду на повноваження суду при вирішенні справи, передбачені ст. 245 КАС України, в межах розгляду даної справи суд позбавлений можливості притягнути особу до адміністративної відповідальності відповідно до ст. 211 ЗК України.
Відповідно до ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України суд вважає за необхідне присудити позивачу за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Держгеокадастру у Сумській області 840,80 грн. в рахунок відшкодування судового збору (а.с.3,16).
Керуючись ст.ст. 90, 139, 143, 241- 246, 250, 255, 295 КАС України, суд, -
Адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Держгеокадастру у Сумській області про визнання бездіяльності протиправною, зобов'язання вчинити дії - задовольнити частково.
Визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління Держгеокадастру у Сумській області від 13.01.2020 року №18-1364/16-20-СГ про відмову у наданні ОСОБА_1 дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність орієнтовною площею 2 га за рахунок земель сільськогосподарського призначення для ведення особистого селянського господарства за межами населених пунктів на території Кардашівської сільської ради Охтирського району Сумської області.
Зобов'язати Головне управління Держгеокадастру у Сумській області (40000, Сумська обл., місто Суми, вул. Герасима Кондратьєва, будинок 25, код ЄДРПОУ 39765885) повторно розглянути заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) від 31.10.2019 року про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність орієнтовною площею 2.00 гектара за рахунок земель сільськогосподарського призначення для ведення особистого селянського господарства за межами населених пунктів на території Кардашівської сільської ради Охтирського району Сумської області.
В задоволенні решти позовних вимог - відмовити.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Держгеокадастру у Сумській області (40000, Сумська обл., місто Суми, вул. Герасима Кондратьєва, будинок 25, код ЄДРПОУ 39765885) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) 840 (вісімсот сорок) грн. 80 коп. судового збору.
Рішення може бути оскаржено до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення. Апеляційні скарги до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи подаються через Сумський окружний адміністративний суд.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст рішення складено 05 жовтня 2020 року
Суддя О.О. Осіпова