02 жовтня 2020 р. Справа № 480/938/20
Сумський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді - Кунець О.М.,
розглянувши в приміщенні суду в м. Суми в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін адміністративну справу №480/938/20 за позовом ОСОБА_1 до Головного Управління Пенсійного фонду України в Сумській області про визнання протиправними дій та рішення, зобов'язання вчинити дії,-
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовною заявою до Головного Управління Пенсійного фонду України в Сумській області, у якій просить суд:
- визнати протиправними дії відповідача щодо відмови позивачу у перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, згідно п.24 Розділу ХІІ Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про судоустрій і статус суддів" на підставі довідки ТУ ДСА в Сумській області №04-122/20 від 17.01.2020 про суддівську винагороду для обчислення довічного грошового утримання судді у відставці;
- визнати протиправним рішення відповідача №1 від 24.01.2020 щодо відмови позивачу у перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, згідно п.24 Розділу ХІІ Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про судоустрій і статус суддів" на підставі довідки ТУ ДСА в Сумській області №04-122/20 від 17.01.2020 про суддівську винагороду для обчислення довічного грошового утримання судді у відставці;
- зобов'язати відповідача на підставі п.24 Розділу ХІІ Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про судоустрій і статус суддів", перерахувати позивачу щомісячне довічне грошове утримання судді у відставці в розмірі 30 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня календарного року, згідно довідки ТУ ДСА в Сумській області №04-122/20 від 17.01.2020 про суддівську винагороду для обчислення довічного грошового утримання судді у відставці.
Позовні вимоги обґрунтовує тим, що позивач у лютому 2016 звільнений у відставку з посади судді відповідно до п.9 ч.5 ст.126 Конституції України. Відповідно до постанови Тростянецького районного суду Сумської області від 13.05.2016 по справі №583/1040,16-а Охтирське об'єднане управління Пенсійного фонду України в Сумській області зобов'язано на підставі ч.3 ст.138 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" призначити та виплачувати позивачу, як судді у відставці, з 01.04.2016 щомісячне довічне грошове утримання судді у відставці у розмірі 90% грошового утримання судді, який працює на відповідній посаді, згідно довідки Територіального управління Державної судової адміністрації в Сумській області №04334/16 від 23.02.2016 про заробітну плату для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці.
У зв'язку зі зміною розміру посадового окладу працюючого судді, позивачем отримано довідку ТУ ДСА в Сумській області від 17.01.2020 №04-122/20 про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, яку позивач подав до відповідача з проханням здійснити перерахунок розміру щомісячного довічного грошового утримання. Проте, Головне управління ПФУ в Сумській області листом повідомило, що рішенням №1 від 24.01.2020 відмовлено позивачу у перерахунку щомісячного довічного грошового утримання.
Ухвалою суду від 17.02.2020 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін.
Головне управління Пенсійного фонду України в Сумській області подало до суду відзив на позов (а.с.25), у якому зазначає, що позивачу призначено щомісячне довічне грошове утримання судді у відставці відповідно до Закону України "Про судоустрій і статус суддів" від 07.07.2010 № 2453-VI. Пенсія або щомісячне довічне грошове утримання судці виплачується незалежно від заробітку (прибутку), одержуваного суддею після виходу у відставку. Щомісячне довічне грошове утримання суддям виплачується органами Пенсійного фонду України за рахунок коштів Державного бюджету України (частина п'ята статті 142 Закону №1402). Відповідно до ч.4 ст.142 Закону №1402 у разі зміни розміру складових суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді, здійснюється перерахунок раніше призначеного щомісячного довічного грошового утримання. Відповідно до п.1 розділу 2 Порядку подання документів для призначення (перерахунку) і виплати щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці органами Пенсійного фонду України, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 25.01.2008 №3-1 (у редакції постанови правління Пенсійного фонду України 20.03.2017 №5-1), заява про перерахунок щомісячного довічного утримання та довідка про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці (додаток 2) (далі - довідка про суддівську винагороду) або довідка про винагороду судді Конституційного Суду України для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді Конституційного Суду України у відставці (додаток 3) (далі - довідка про винагороду судді КСУ) подається до органів, що призначають щомісячне довічне утримання. Відповідно до п. 2 розділу 3 цього Порядку до заяви про перерахунок щомісячного довічного утримання додається довідка про суддівську винагороду (довідка про винагороду судді КСУ) працюючого судді за відповідною посадою станом на дату, з якої відбулось підвищення розміру суддівської винагороди. Водночас, відповідач зазначає, що надана позивачем довідка про суддівську винагороду від 17.01.2020 №04-122/20 не відповідає зазначеним вище вимогам, а також п. 25 Розділу XII Закону №1402.
З огляду на вказане, відповідач вважає, що підстави для перерахунку щомісячного довічного грошового утримання ОСОБА_1 відсутні.
Ухвалою суду від 23.04.2020 витребувано у відповідача рішення №1 від 24.01.2020 про відмову ОСОБА_1 у перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці.
08.05.2020 відповідач подав до суду заяву про долучення до матеріалів справи копії довідки про суддівську винагороду та рішення про відмову у перерахунку щомісячного довічного грошового утримання, до якої додав рішення №3 від 24.01.2020 та довідку №04-122/20 (а.с.35-36).
Ухвалою суду від 29.05.2020 провадження у даній справі №480/938/20 було зупинено до набрання законної сили рішенням Верховного Суду у зразковій справі №620/1116/20 (провадження №Пз/9901/5/20).
23.06.2020 ОСОБА_1 звернувся до суду із заявою про призначення до розгляду справи №480/938/20 у зв'язку з тим, що справа №620/1116/20 була розглянута Верховним Судом.
Ухвалою суду від 01.07.2020 відмовлено у задоволенні заяви ОСОБА_1 у зв"язку з її передчасністю.
Ухвалою суду від 02.09.2020 поновлено провадження у справі №480/938/20, призначено до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін на 02.10.2020.
Відповідно до ч.5 ст.262 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.
Суд, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази в їх сукупності, встановив наступне.
ОСОБА_1 перебуває на обліку в Головному управлінні ПФУ в Сумській області та отримує щомісячне довічне грошове утримання судді у відставці, відповідно до Закону України "Про судоустрій і статус суддів" від 07.07.2010 № 2453-VI.
У зв'язку із зміною розміру суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді, 17.01.2020 ОСОБА_1 звернувся до відповідача із заявою про перерахунок щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці на підставі довідки ТУ ДСА в Сумській області від 17.01.2020 №04-122/20 про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці.
Проте, Листом від 31.01.2020 №1800-0305-8/1055 Головне управління ПФУ в Сумській області повідомило позивача, що рішенням №1 від 24.01.2020 (а.с.36) позивачу відмовлено у перерахунку щомісячного довічного грошового утримання суддів у відставці згідно Закону України "Про судоустрій і статус суддів", оскільки надана для перерахунку довідка про суддівську винагороду для обчислення розміру щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці від 17.01.2020 №04-122/20, видана територіальним управлінням Державної судової адміністрації в Сумській області станом на 01 січня 2020 не відповідає вимогам п.25 розділу ХІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про судоустрій і статус суддів" від 02.06.2016 №1402-УІІІ (а.с.12).
Не погодившись з відмовою у перерахунку довічного грошового утримання судді у відставці, ОСОБА_1 звернувся до суду з даним позовом.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.
Верховним Судом 16.06.2020 року розглянуто зразкову справу №620/1116/20 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії.
За результатами вказаного розгляду прийнято рішення, яке набрало законної сили 07.08.2020 року.
У рішенні Верховного Суду від 16.06.2020 року у справі №620/1116/20 вказано ознаки типових справ.
З наявних в матеріалах справи доказів та заявлених позивачем вимог вбачається, що справа №480/938/20 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області про визнання рішення протиправним та скасування, зобов'язання вчинити певні дії за ознаками є типовою справою та предмет спору, в даному випадку співпадає з предметом спору зразкової справи №620/1116/20.
Відповідно до ч.3 ст. 291 КАС України при ухваленні рішення у типовій справі, яка відповідає ознакам, викладеним у рішенні Верховного Суду за результатами розгляду зразкової справи, суд має враховувати правові висновки Верховного Суду, викладені у рішенні за результатами розгляду зразкової справи.
Таким чином, оскільки дана адміністративна справа в частині позовних вимог відповідає ознакам типової справи, судом при вирішенні даної справи мають бути враховані правові висновки Верховного Суду, викладені у рішенні за результатами розгляду зразкової справи №620/1116/20.
Положеннями ст. 21, 22 Конституції України визначено, що права і свободи людини є невідчужуваними та непорушними; при прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.
Відповідно до ст. 64 Конституції України конституційні права і свободи людини і громадянина не можуть бути обмежені, крім випадків, передбачених Конституцією України.
Відповідно до ч.1 ст.126 Конституції України незалежність і недоторканість суддів гарантується Конституцією і законами України.
Як передбачено приписами п.4 ч.5 ст. 126 Конституції України, підставою для звільнення судді є подання заяви про відставку або про звільнення з посади за власним бажанням.
Організацію судової влади та здійснення правосуддя в Україні, що функціонує на засадах верховенства права відповідно до європейських стандартів і забезпечує право кожного на справедливий суд визначає Закон України "Про судоустрій і статус суддів" (далі - Закон №1402-VIII).
Згідно із пунктом 2 розділу ХІІ Прикінцевих та перехідних положень Закону України Про судоустрій та статус суддів від 02.06.2016 року №1402-VIII (далі Закон №1402-VIII) визнано таким, що втратив чинність з дня набрання чинності цим Законом, Закон України від 07.07.2010 № 2453-VI Про судоустрій і статус суддів, крім положень, зазначених у пунктах 7, 23, 25, 36 цього розділу.
Згідно із ч.1 ст. 142 Закону №1402-VIII судді, який вийшов у відставку, після досягнення чоловіками віку 62 років, жінками - пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", виплачується пенсія на умовах, визначених зазначеним Законом, або за його вибором щомісячне довічне грошове утримання. До досягнення зазначеного віку право на пенсію за віком або щомісячне довічне грошове утримання мають чоловіки 1955 року народження і старші після досягнення ними такого віку: 1) 61 рік - які народилися з 1 січня 1954 року по 31 грудня 1954 року; 2) 61 рік 6 місяців - які народилися з 1 січня 1955 року по 31 грудня 1955 року.
В той же час, відповідно до ч.2 ст. 142 Закону №1402-VIII суддя у відставці, який не досяг віку, встановленого частиною першою цієї статті, отримує щомісячне довічне грошове утримання. При досягненні таким суддею віку, встановленого частиною першою цієї статті, за ним зберігається право на отримання щомісячного довічного грошового утримання або, за його вибором, призначається пенсія на умовах, визначених Законом України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
Згідно із приписами ч.3 ст.142 Закону №1402-VIII щомісячне довічне грошове утримання виплачується судді у відставці в розмірі 50 відсотків суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді. За кожний повний рік роботи на посаді судді понад 20 років розмір щомісячного довічного грошового утримання збільшується на два відсотки грошового утримання судді.
Як передбачено приписами ч.4 та ч.5 ст. 142 Закону №1402-VIII, у разі зміни розміру складових суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді, здійснюється перерахунок раніше призначеного щомісячного довічного грошового утримання.
Пенсія або щомісячне довічне грошове утримання судді виплачується незалежно від заробітку (прибутку), отримуваного суддею після виходу у відставку. Щомісячне довічне грошове утримання суддям виплачується органами Пенсійного фонду України за рахунок коштів Державного бюджету України.
Згідно із положеннями ч.3 ст. 135 Закону №1402-VIII базовий розмір посадового окладу судді становить: 1) судді місцевого суду - 30 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня календарного року; 2) судді апеляційного суду, вищого спеціалізованого суду - 50 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня календарного року; 3) судді Верховного Суду - 75 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня календарного року.
Водночас, Прикінцевими та перехідними положеннями Закону №1402-VIII були передбачені певні особливості визначення розміру суддівської винагороди та щомісячного довічного грошового утримання суддів у відставці.
Отже, пунктом 22 розділу ХІІ Прикінцевих та перехідних положень Закону №1402-VIII було визначено, що право на отримання суддівської винагороди у розмірах, визначених цим Законом, мають судді, які за результатами кваліфікаційного оцінювання підтвердили відповідність займаній посаді (здатність здійснювати правосуддя у відповідному суді) або призначені на посаду за результатами конкурсу, проведеного після набрання чинності цим Законом.
Судді, які на день набрання чинності цим Законом пройшли кваліфікаційне оцінювання та підтвердили свою здатність здійснювати правосуддя у відповідному суді, до 01.01.2017 отримують суддівську винагороду, визначену відповідно до положень Закону України від 07.07.2010 № 2453-VI Про судоустрій і статус суддів.
Положеннями п.23 розділу ХІІ Прикінцевих та перехідних положень Закону №1402-VIII визначено, що до проходження кваліфікаційного оцінювання суддя отримує суддівську винагороду, визначену відповідно до положень Закону України від 07.07.2010 № 2453-VI Про судоустрій і статус суддів.
Під час розгляду справи встановлено, що Законом України від 16.10.2019 №193-IX Про внесення змін до Закону України Про судоустрій і статус суддів та деяких законів України щодо діяльності органів суддівського врядування, який набрав чинності 07.11.2019, було виключено зазначені вище пункти 22, 23 Прикінцевих та перехідних положень Закону №1402-VIII, якими було передбачено, що право на отримання суддівської винагороди у розмірах, визначених цим Законом, мають судді, які за результатами кваліфікаційного оцінювання підтвердили відповідність займаній посаді (здатність здійснювати правосуддя у відповідному суді) або призначені на посаду за результатами конкурсу, проведеного після набрання чинності цим Законом; що до проходження кваліфікаційного оцінювання суддя отримує суддівську винагороду, визначену відповідно до положень Закону України від 07.07.2010 № 2453-VI Про судоустрій і статус суддів.
Як передбачено п. 24 розділу ХІІ Прикінцевих та перехідних положень Закону №1402-VIII, розмір посадового окладу судді, крім зазначеного у пункті 23 цього розділу, становить з 01 січня 2020 року: а) для судді місцевого суду - 30 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня календарного року; б) для судді апеляційного суду та вищого спеціалізованого суду - 50 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня календарного року (пункт 24 розділу ХІІ Прикінцевих та перехідних положень Закону №1402-VIII).
Згідно із положеннями п. 25 розділу ХІІ Прикінцевих та перехідних положень Закону №1402-VIII право на отримання щомісячного довічного грошового утримання у розмірі, визначеному цим Законом, має суддя, який за результатами кваліфікаційного оцінювання підтвердив відповідність займаній посаді (здатність здійснювати правосуддя у відповідному суді), або призначений на посаду судді за результатами конкурсу, проведеного після набрання чинності цим Законом, та працював на посаді судді щонайменше три роки з дня прийняття щодо нього відповідного рішення за результатами такого кваліфікаційного оцінювання або конкурсу.
В інших випадках, коли суддя іде у відставку після набрання чинності цим Законом, розмір щомісячного довічного грошового утримання становить 80 відсотків суддівської винагороди, обчисленої відповідно до положень Закону України від 07.07.2010 № 2453-VI Про судоустрій і статус суддів. За кожний повний рік роботи на посаді судді понад 20 років розмір щомісячного довічного грошового утримання збільшується на два відсотки грошового утримання судді, але не може бути більшим ніж 90 відсотків суддівської винагороди судді, обчисленої відповідно до зазначеного Закону.
Суд зазначає, що Конституційним Судом України неодноразово висловлювалась правова позиція стосовно гарантій незалежності суддів, їх матеріального та соціального забезпечення у своїх рішеннях, а саме: від 24.06.1999 № 6-рп/99, від 20.03.2002 № 5-рп/2002 (справа про пільги, компенсації та гарантії), від 01.12.2004 № 19-рп/2004 (справа про припинення дій чи обмеження пільг, компенсацій та гарантій), від 11.10.2005 № 8-рп/2005 (справа про пенсії та щомісячне довічне грошове утримання), від 18.06.2007 № 4-рп/2007 (справа про гарантії незалежності суддів), від 22.05.2008 № 10-рп/2008, а також у рішенні від 18.02.2020 № 2-р/2020.
Рішенням Конституційного Суду України в і д 18.02.2020 року №2-р/2020 положення пункту 25 розділу XII "Прикінцеві та перехідні положення" Закону №1402-VIII визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними).
Відповідно до змісту вказаного рішення Конституційним Судом України зазначено, що згідно з положеннями пункту 25 розділу XII Прикінцевих та перехідних положень Закону №1402 право на отримання щомісячного довічного грошового утримання у розмірі, визначеному цим Законом, має суддя, який за результатами кваліфікаційного оцінювання підтвердив відповідність займаній посаді (здатність здійснювати правосуддя у відповідному суді) або призначений на посаду судді за результатами конкурсу, проведеного після набрання чинності цим Законом, та працював на посаді судді щонайменше три роки з дня прийняття щодо нього відповідного рішення за результатами такого кваліфікаційного оцінювання або конкурсу.
В інших випадках, коли суддя іде у відставку після набрання чинності цим Законом, розмір щомісячного довічного грошового утримання становить 80 відсотків суддівської винагороди, обчисленої відповідно до положень Закону України від 07.07.2010 № 2453-VI Про судоустрій і статус суддів. За кожний повний рік роботи на посаді судді понад 20 років розмір щомісячного довічного грошового утримання збільшується на два відсотки грошового утримання судді, але не може бути більшим ніж 90 відсотків суддівської винагороди судді, обчисленої відповідно до зазначеного Закону.
При цьому, Конституційним Судом України вказано, що право судді на відставку є конституційною гарантією незалежності суддів (пункт 4 частини шостої статті 126 Конституції України).
Відставка судді є особливою формою звільнення його з посади за власним бажанням та обумовлена наявністю в особи відповідного стажу роботи на посаді судді; наслідком відставки є, зокрема, припинення суддею своїх повноважень з одночасним збереженням за ним звання судді і гарантій недоторканності, а також набуттям прав на виплату вихідної допомоги та отримання пенсії або щомісячного довічного грошового утримання (абзац четвертий підпункту 3.1 пункту 3 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 19.11.2013 №10-рп/2013).
Визначені Конституцією та законами України гарантії незалежності суддів є невід'ємним елементом їх статусу, поширюються на всіх суддів України та є необхідною умовою здійснення правосуддя неупередженим, безстороннім і справедливим судом; такими гарантіями є надання їм за рахунок держави матеріального забезпечення (суддівська винагорода, пенсія, щомісячне довічне грошове утримання тощо) та надання їм у майбутньому статусу судді у відставці; право судді у відставці на пенсійне або щомісячне довічне грошове утримання є гарантією належного здійснення правосуддя і незалежності працюючих суддів та дає підстави висувати до суддів високі вимоги, зберігати довіру до їх компетентності і неупередженості; щомісячне довічне грошове утримання судді спрямоване на забезпечення гідного його статусу життєвого рівня, оскільки суддя обмежений у праві заробляти додаткові матеріальні блага, зокрема обіймати будь-які інші оплачувані посади, виконувати іншу оплачувану роботу; конституційний принцип незалежності суддів означає, в тому числі, конституційно обумовлений імператив охорони матеріального забезпечення суддів від його скасування чи зниження досягнутого рівня без відповідної компенсації як гарантію недопущення впливу або втручання у здійснення правосуддя; конституційний статус судді передбачає достатнє матеріальне забезпечення судді як під час здійснення ним своїх повноважень (суддівська винагорода), так і в майбутньому у зв'язку з досягненням пенсійного віку (пенсія) чи внаслідок припинення повноважень і набуття статусу судді у відставці (щомісячне довічне грошове утримання); статус судді та його елементи, зокрема матеріальне забезпечення судді після припинення його повноважень, є не особистим привілеєм, а засобом забезпечення незалежності працюючих суддів і надається для гарантування верховенства права та в інтересах осіб, які звертаються до суду та очікують неупередженого правосуддя (абзаци п'ятий, шостий підпункту 2.2 пункту 2 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 3.06.2013 №3-рп/2013).
Розмір щомісячного довічного грошового утримання суддів, які не проходили оцінювання за критеріями компетентності, професійної етики або доброчесності та вийшли у відставку, відрізняється від розміру щомісячного довічного грошового утримання суддів, які вийдуть у відставку після успішного проходження такого оцінювання.
Отже, судді, які вже перебувають у відставці та досягли шістдесятип'ятирічного віку, з об'єктивних причин не мають можливості пройти кваліфікаційне оцінювання на відповідність займаній посаді і пропрацювати після цього три роки, що є обов'язковою умовою для отримання щомісячного довічного грошового утримання у розмірі, визначеному Законом №1402-VIII.
Щомісячне довічне грошове утримання судді у відставці має бути співмірним із суддівською винагородою, яку отримує повноважний суддя. У разі збільшення розміру такої винагороди перерахунок раніше призначеного щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці має здійснюватися автоматично. Встановлення різних підходів до порядку обчислення розміру щомісячного довічного грошового утримання суддів порушує статус суддів та гарантії їх незалежності.
Відтак, Конституційний Суд України дійшов висновку, що запровадження згідно із положеннями пункту 25 розділу ХІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону №1402-VIII різних підходів до порядку обчислення розміру щомісячного довічного грошового утримання суддів, які виходять у відставку, суперечить положенням частини першої статті 126 Основного Закону України щодо гарантування незалежності суддів Конституцією і законами України.
Згідно частин 1 та 2 ст. 152 Конституції України Закони та інші акти за рішенням Конституційного Суду України визнаються неконституційними повністю чи в окремій частині, якщо вони не відповідають Конституції України або якщо була порушена встановлена Конституцією України процедура їх розгляду, ухвалення або набрання ними чинності.
Закони, інші акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність, якщо інше не встановлено самим рішенням, але не раніше дня його ухвалення.
Відповідно до ст. 91 Закону України "Про Конституційний Суд України" від 13.07.2017 року № 2136-VIII, закони, інші акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом рішення про їх неконституційність, якщо інше не встановлено самим рішенням, але не раніше дня його ухвалення.
Отже, положення пункту 25 розділу XII "Прикінцеві та перехідні положення" Закону №1402-VIII в т р а т и ли ч и н н і с ть з 18.02.2020 року.
Враховуючи вищевикладені обставини суд приходить до висновку, що з моменту втрати чинності положеннями пункту 25 розділу XII "Прикінцеві та перехідні положення" Закону № 1402-VIII зазначений закон не містить норм, які б по-різному визначали порядок обчислення розміру щомісячного довічного грошового утримання суддів у відставці.
Як наслідок, з 18.02.2020 року втратили чинність положення пункту 25 розділу XII "Прикінцеві та перехідні положення" Закону № 1402-VIII, а отже на порядок обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці поширюються положення статті 142 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", відповідно до якої суддя у відставці має право на перерахунок раніше призначеного щомісячного довічного грошового утримання у разі зміни розміру складових суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді.
Відповідно до ч.1 ст.91 Закону України від 13.07.2017 №2136-VIII "Про Конституційний Суд України" закони, інші акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом рішення про їх неконституційність, якщо інше не встановлено самим рішенням, але не раніше дня його ухвалення.
З урахуванням вказаних висновків Конституційного Суду України у позивача виникло право (підстава) на перерахунок щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці відповідно до Закону №1402-VIII.
При цьому суд зауважує, що таке право виникло у позивача з 19.02.2020, тобто з наступного дня після ухвалення Конституційним Судом України рішення від 18.02.2020 у справі №2-р/2020.
Даний висновок суду узгоджується з правовою позицією, викладеною у рішенні Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 16.06.2020 у зразковій справі №620/1116/20 (Пз/9901/5/20).
Таким чином суд вважає, що відмова Головного управління ПФУ в Сумській області, викладена у рішенні №1 від 24.01.2020 (а.с.36), щодо відсутності підстав у перерахунку ОСОБА_1 щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці є протиправною, у зв'язку з чим таке рішення є протиправним, а порушене право позивача на відповідне пенсійне забезпечення підлягає відновленню шляхом зобов'язання ГУ ПФУ в Сумській області на підставі п.24 Розділу ХІІ Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про судоустрій і статус суддів", перерахувати з 19.02.2020р. ОСОБА_1 щомісячне довічне грошове утримання судді у відставці з урахуванням довідки ТУ ДСА в Сумській області №04-122/20 від 17.01.2020 про суддівську винагороду для обчислення довічного грошового утримання судді у відставці.
Між тим, суд не вбачає законодавчо передбачених підстав для задоволення позовної вимоги вимог позивача в частині про зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області здійснити ОСОБА_1 , як судді у відставці, перерахунок щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці в розмірі 30 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня календарного року, оскільки під час прийняття оскаржуваного у даній справі рішення відповідачем не вирішувалось питання обмеження щомісячного довічного грошового утримання судців граничним розміром, що свідчить про передчасність даної позовної вимоги з огляду на обставини не проведення відповідачем перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці.
Розподіл судових витрат здійснити в порядку ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України.
Керуючись ст.ст. 90, 139, 143, 241- 246, 250, 255, 295 КАС України, суд, -
Адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного Управління Пенсійного фонду України в Сумській області про визнання протиправними дій та рішення, зобов'язання вчинити дії - задовольнити частково.
Визнати протиправними дії Головного Управління Пенсійного фонду України в Сумській області щодо відмови ОСОБА_1 у перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, згідно п.24 Розділу ХІІ Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про судоустрій і статус суддів" на підставі довідки ТУ ДСА в Сумській області №04-122/20 від 17.01.2020 про суддівську винагороду для обчислення довічного грошового утримання судді у відставці.
Визнати протиправним рішення Головного Управління Пенсійного фонду України в Сумській області №1 від 24.01.2020 щодо відмови ОСОБА_1 у перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, згідно п.24 Розділу ХІІ Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про судоустрій і статус суддів" на підставі довідки ТУ ДСА в Сумській області №04-122/20 від 17.01.2020 про суддівську винагороду для обчислення довічного грошового утримання судді у відставці.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Сумській області (вул.Пушкіна, 1, м. Суми, 40009, код ЄДРПОУ 21108013) на підставі п.24 Розділу ХІІ Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про судоустрій і статус суддів", перерахувати ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) з 19.02.2020р. щомісячне довічне грошове утримання судді у відставці згідно довідки ТУ ДСА в Сумській області №04-122/20 від 17.01.2020 про суддівську винагороду для обчислення довічного грошового утримання судді у відставці.
В іншій частигі позовних вимог - відмовити.
Стягнути на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області (40009, м.Суми, вул. Пушкіна, 1, код ЄДРПОУ 21108013) суму судового збору в розмірі 420 (чотириста двадцять ) грн. 40коп.
Рішення може бути оскаржено до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення. Апеляційні скарги до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи подаються через Сумський окружний адміністративний суд.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя О.М. Кунець