про залишення позову без розгляду
05 жовтня 2020 рокум. ПолтаваСправа № 440/4813/20
Полтавський окружний адміністративний суд у складі судді Слободянюк Н.І., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження у порядку письмового провадження заяву про поновлення строку звернення до суду з адміністративним позовом у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Полтавській області про визнання протиправною та скасування вимоги про сплату боргу (недоїмки),-
ОСОБА_1 /далі - позивач, ОСОБА_1 / звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління ДПС у Полтавській області /далі - відповідач, ГУ ДПС у Полтавській області/ про визнання протиправною та скасування вимоги про сплату боргу (недоїмки) №Ф-4711-511107-У від 11 лютого 2020 року, винесеної Головним управлінням ДПС у Полтавській області на суму 8262,54 грн стосовно ОСОБА_1 /а.с.1-8/.
Разом із позовною заявою позивачем подано заяву про поновлення пропущеного строку звернення до суду з адміністративним позовом /а.с.9-10/, в якій позивач просить поновити строк звернення до суду з цим позовом, зазначаючи, що про своє порушене право оскаржуваною вимогою про сплату боргу (недоїмки) №Ф-4711-511107-У від 11 лютого 2020 року він дізнався після отримання 28 серпня 2020 року постанови про звернення стягнення на заробітну плату боржника ВП 62705207 від 16 серпня 2020 року.
Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 07 вересня 2020 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі, а також справу призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи, витребувано від відповідача докази, зокрема докази щодо дати надіслання та/або вручення ОСОБА_1 вимоги про сплату боргу (недоїмки) №Ф-4711-511107-У від 11 лютого 2020 року. Також в ухвалі Полтавського окружного адміністративного суду від 07 вересня 2020 року суддею зазначено, що оцінка дотриманню строку звернення до суду з цим позовом буде надана після отримання відповідних документів від учасників справи.
Від відповідача до суду надійшов відзив на позовну заяву /а.с. 29-31/, в якому відповідач, серед іншого, вказав, що 11 лютого 2020 року ГУ ДПС у Полтавській області сформована вимога про сплату боргу (недоїмки) №Ф-4711-51/1107. Вказана вимога направлена позивачу та згідно з повідомленням про вручення поштового відправлення 3960019271450 отримана позивачем 20 березня 2020 року, що спростовує твердження позивача про його необізнаність про винесення оскаржуваної вимоги.
Заяву позивача про поновлення строку звернення до суду із цим позовом розглянуто судом за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи. Фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося на підставі приписів частини четвертої статті 229 КАС України.
Дослідивши письмові докази, суд встановив такі обставини та відповідні до них правовідносини.
Відповідно до загальнодоступних відомостей з Єдиного реєстру адвокатів України /а.с.47-48/ Якуненко Олександр Вікторович має право на здійснення адвокатської діяльності відповідно до свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю № 1173 від 22 лютого 2012 року.
04 січня 2013 року ОСОБА_1 (адреса офісу (робочого місця): АДРЕСА_1 ) взято на облік як платника податків з ознакою здійснення незалежної професійної діяльності /а.с. 37/.
Головним управлінням ДПС у Полтавській області сформована вимога про сплату боргу (недоїмки) №Ф-4711-51/1107У від 11 лютого 2020 року за платежем з єдиного внеску на суму узгодженого боргу - 8262,54 грн /а.с. 32-зворот/.
Вимога про сплату боргу (недоїмки) №Ф-4711-51/1107 від 11 лютого 2020 року направлена ГУ ДПС у Полтавській області ОСОБА_1 рекомендованим поштовим відправленням №3960019271450 та вручена особисто ОСОБА_1 - 20 березня 2020 року /а.с. 32/.
Позивач звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з позовом про визнання протиправною та скасування вимоги про сплату боргу (недоїмки) №Ф-4711-511107-У від 11 лютого 2020 року - 01 вересня 2020 року, що підтверджується відповідною відміткою на штампі вхідної кореспонденції суду /а.с. 1/.
Як зазначає у позовній заяві та заяві про поновлення строку звернення до суду /а.с. 1-10/ позивач, про існування цієї оскаржуваної вимоги він дізнався після отримання 28 серпня 2020 року постанови про звернення стягнення на заробітну плату боржника ВП 62705207 від 16 серпня 2020 року, прийнятої старшим державним виконавцем Козельщинського районного відділу державної виконавчої служби Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми) Сидоренко Тетяною Юріївною /а.с. 12-13/.
Вирішуючи заяву позивача про поновлення строку звернення до суду із цим позовом та питання про наявність підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними, суд виходить з наступного.
Частиною першою статті 122 КАС України передбачено, що позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
За приписами частини четвертої статті 25 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" від 08 липня 2010 року №2464-VI /далі - Закон № 2464-VI (у відповідній редакції закону)/ податковий орган у порядку, за формою та у строки, встановлені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, надсилає в паперовій та/або електронній формі платникам єдиного внеску вимогу про сплату недоїмки з єдиного внеску.
Вимога про сплату недоїмки з єдиного внеску, винесена з метою стягнення недоїмки з єдиного внеску у разі його несплати платником у визначені цим Законом строки, надсилається податковим органом платнику в паперовій та/або електронній формі у порядку, визначеному статтею 42 Податкового кодексу України.
Платник єдиного внеску зобов'язаний протягом десяти календарних днів з дня надходження вимоги про сплату недоїмки сплатити суми недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею.
У разі незгоди з розрахунком суми недоїмки платник єдиного внеску узгоджує її з податковим органом шляхом оскарження вимоги про сплату єдиного внеску в адміністративному або судовому порядку.
Скарга на вимогу про сплату єдиного внеску подається до податкового органу вищого рівня у письмовій формі протягом десяти календарних днів, що настають за днем отримання платником єдиного внеску вимоги про сплату єдиного внеску, з повідомленням про це податкового органу, який прийняв вимогу про сплату єдиного внеску.
Податковий орган, який розглядає скаргу платника єдиного внеску, зобов'язаний прийняти вмотивоване рішення та надіслати його платнику єдиного внеску протягом 20 календарних днів з дня отримання скарги на адресу платника єдиного внеску поштою з повідомленням про вручення або надати йому під розписку. Керівник (його заступник або уповноважена особа) податкового органу може прийняти рішення про подовження строку розгляду скарги платника єдиного внеску понад встановлений строк, але не більше 60 календарних днів, та письмово повідомити про це платника єдиного внеску до закінчення 20-денного строку. Якщо вмотивоване рішення за скаргою платнику єдиного внеску не надсилається протягом 20-денного строку або протягом строку, подовженого за рішенням керівника (його заступника або уповноваженої особи) податкового органу, така скарга вважається повністю задоволеною на користь платника єдиного внеску з дня, наступного за останнім днем закінчення строків.
У разі якщо згоди з податковим органом не досягнуто, платник єдиного внеску зобов'язаний сплатити суми недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею протягом десяти календарних днів з дня надходження рішення відповідного податкового органу або оскаржити вимогу до податкового органу вищого рівня чи в судовому порядку.
У разі якщо платник єдиного внеску протягом десяти календарних днів з дня отримання вимоги не сплатив зазначені у вимозі суми недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею, не узгодив вимогу з податковим органом шляхом оскарження в адміністративному чи судовому порядку або не сплатив узгоджену суму недоїмки протягом десяти календарних днів з дня отримання узгодженої вимоги, податковий орган надсилає в порядку, встановленому законом, до підрозділу державної виконавчої служби узгоджену вимогу про сплату недоїмки в електронній формі.
Таким чином, строк оскарження вимоги про сплату єдиного внеску в судовому порядку становить десять календарних днів з дня надходження вимоги (в тому числі узгодженої) про сплату недоїмки.
Водночас пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 року № 211 "Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2" (зі змінами і доповненнями, внесеними постановами Кабінету Міністрів України від 16 березня 2020 року № 215, від 20 березня 2020 року № 242, від 25 березня 2020 року № 239, від 29 березня 2020 року № 241, від 02 квітня 2020 року № 255, від 08 квітня 2020 року № 262, від 15 квітня 2020 року №284, від 22 квітня 2020 року №291, від 29 квітня 2020 року №313, від 04 травня 2020 року № 332 та від 04 травня 2020 року № 343) (у редакції, чинній на час звернення позивача до суду з цим позовом) установлено карантин на всій території України з 12 березня 2020 року до 22 травня 2020 року.
Відповідно до пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 20 травня 2020 року № 392 "Про встановлення карантину з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2" (у редакції, чинній на час звернення позивача до суду з цим позовом) установлено з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2 (далі - COVID-19), з 22 травня 2020 р. до 31 липня 2020 р. на території Автономної Республіки Крим, Вінницької, Волинської, Дніпропетровської, Донецької, Житомирської, Закарпатської, Запорізької, Івано-Франківської, Кіровоградської, Київської, Луганської, Львівської, Миколаївської, Одеської, Полтавської, Рівненської, Сумської, Тернопільської, Харківської, Херсонської, Хмельницької, Черкаської, Чернівецької, Чернігівської областей, м. Києва, м. Севастополя (далі - регіони) із урахуванням епідемічної ситуації в регіоні карантин, продовживши на всій території України дію карантину, встановленого постановою Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 р. № 211 "Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2".
Згідно з пунктом 3 Розділ VI "Прикінцеві положення" КАС України (в редакції Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв'язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)" №540-IX від 30 березня 2020 року, чинній до 17 липня 2020 року), під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 47, 79, 80, 114, 122, 162, 163, 164, 165, 169, 177, 193, 261, 295, 304, 309, 329, 338, 342, 363 цього Кодексу, а також інші процесуальні строки щодо зміни предмета або підстави позову, збільшення або зменшення розміру позовних вимог, подання доказів, витребування доказів, забезпечення доказів, а також строки звернення до адміністративного суду, подання відзиву та відповіді на відзив, заперечення, пояснень третьої особи щодо позову або відзиву, залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви, пред'явлення зустрічного позову, розгляду адміністративної справи, апеляційного оскарження, розгляду апеляційної скарги, касаційного оскарження, розгляду касаційної скарги, подання заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами продовжуються на строк дії такого карантину.
Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо перебігу процесуальних строків під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)" № 731-IX від 18 червня 2020 року, який набрав чинності з 17 липня 2020 року /далі - Закон № 731-IX/, пункт 3 розділу VI "Прикінцеві положення" Кодексу адміністративного судочинства України (Відомості Верховної Ради України, 2017 р., № 48, ст. 436) викладено в такій редакції: "3. Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), суд за заявою учасників справи та осіб, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов'язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цим Кодексом), поновлює процесуальні строки, встановлені нормами цього Кодексу, якщо визнає причини їх пропуску поважними і такими, що зумовлені обмеженнями, впровадженими у зв'язку з карантином. Суд може поновити відповідний строк як до, так і після його закінчення. Суд за заявою особи продовжує процесуальний строк, встановлений судом, якщо неможливість вчинення відповідної процесуальної дії у визначений строк зумовлена обмеженнями, впровадженими у зв'язку з карантином".
Відповідно до пункту 2 розділу II "Прикінцеві та перехідні положення" Закону № 731-IX процесуальні строки, які були продовжені відповідно до пункту 3 розділу VI "Прикінцеві положення" Кодексу адміністративного судочинства України в редакції Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв'язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)" № 540-IX від 30 березня 2020 року, закінчуються через 20 днів після набрання чинності цим Законом. Протягом цього 20-денного строку учасники справи та особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов'язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цими кодексами), мають право на продовження процесуальних строків з підстав, встановлених цим Законом.
Аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що до 17 липня 2020 року Законом № 540-ІХ були продовжені процесуальні строки, передбачені Кодексом адміністративного судочинства України, та строки звернення до адміністративного суду, у зв'язку з запровадженням на території України карантину. Після 17 липня 2020 року (дата набрання чинності Законом № 731-IX) процесуальні строки, які були продовжені Законом № 540-ІХ, закінчувались через 20 днів після набрання чинності Законом № 731-IX, тобто 06 серпня 2020 року. Починаючи з 07 серпня 2020 року, процесуальні строки підлягають продовженню за умови подання учасниками справи та особами, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов'язки, відповідної заяви. А строк звернення до суду, який розпочинався з 12 березня 2020 року, продовжувався лише до 16 липня 2020 року, а починаючи з 17 липня 2020 року строк звернення до суду з адміністративним позовом обраховується в загальному порядку відповідно до положень статей 122-123 КАС України та норма пункту 2 розділу II "Прикінцеві та перехідні положення" Закону № 731-IX до такого строку не застосовується.
З огляду на те, що оскаржувану вимогу про сплату боргу (недоїмки) №Ф-4711-51/1107 від 11 лютого 2020 року ОСОБА_1 отримав 20 березня 2020 року /а.с. 32/, довід позивача стосовно того, що оскаржувану вимогу він не отримував та дізнався про неї лише після отримання 28 серпня 2020 року постанови про звернення стягнення на заробітну плату боржника ВП 62705207 від 16 серпня 2020 року, суд відхиляє як необґрунтований та такий, що спростовується матеріалами судової справи.
Враховуючи факт вручення позивачу оскаржуваної вимоги 20 березня 2020 року та продовження строку звернення до суду з адміністративним позовом відповідно до закону до 17 липня 2020 року, десятиденний строк звернення позивача до суду з цим позовом закінчився 27 липня 2020 року.
Разом з тим, позивач звернувся до суду з позовом про визнання протиправною та скасування вимоги про сплату боргу (недоїмки) №Ф-4711-511107-У від 11 лютого 2020 року лише 01 вересня 2020 року.
Отже, позивачем не дотримано десятиденний строк звернення до адміністративного суду з цим позовом.
Позивач не надав суду ані доказів на спростування того, що він отримав оскаржувану вимогу 20 березня 2020 року, ані доказів на підтвердження того, що про порушення свого права він дізнався 28 серпня 2020 року (після ознайомлення з постановою про звернення стягнення на заробітну плату боржника ВП 62705207 від 16 серпня 2020 року).
Натомість, наявні у справі докази підтверджують встановлені судом обставини та спростовують твердження позивача.
Суд зазначає, що поважними причинами пропуску строку на подання позову можуть бути визнані лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що звертається до суду, пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій та повинні бути підтверджені належними доказами.
Таким чином, позивачем пропущений десятиденний строк звернення до суду із цим позовом без поважних причин.
Наслідки пропущення строку звернення до адміністративного суду встановлені частиною третьою статті 123 та пунктом 8 частини першої статті 240 Кодексу адміністративного судочинства України.
Так, пунктом 8 частини першої статті 240 КАС України встановлено, що суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду з підстав, визначених частинами третьою та четвертою статті 123 цього Кодексу.
Згідно з частиною третьою статті 123 КАС України якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.
Враховуючи викладене, суд доходить висновку про наявність підстав для залишення позову без розгляду.
Відповідно до частини четвертої статті 240 КАС України особа, позов якої залишено без розгляду, після усунення підстав, з яких позов було залишено без розгляду, має право звернутися до адміністративного суду в загальному порядку.
Керуючись статтями 123, 243, 256, 294, пунктом 8 частини першої статті 240 Кодексу адміністративного судочинства України, -
Визнати підстави звернення ОСОБА_1 до суду з позовом про визнання протиправною та скасування вимоги про сплату боргу (недоїмки) неповажними.
Відмовити у задоволенні заяви ОСОБА_1 про поновлення строку звернення до суду з цим позовом.
Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) до Головного управління ДПС у Полтавській області (вул. Європейська, буд. 4, м. Полтава, Полтавська область, 36014, ідентифікаційний код 43142831) про визнання протиправною та скасування вимоги про сплату боргу (недоїмки) №Ф-4711-51/1107 від 11 лютого 2020 року залишити без розгляду.
Роз'яснити, що особа, позов якої залишено без розгляду, після усунення підстав, з яких позов було залишено без розгляду, має право звернутися до адміністративного суду в загальному порядку.
Копію ухвали направити учасникам справи.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання.
Ухвала може бути оскаржена до Другого апеляційного адміністративного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подання апеляційної скарги у порядку, встановленому статтею 297 з урахуванням положень підпункту 15.5 пункту 15 Перехідних положень КАС України.
Суддя Н.І. Слободянюк