Справа № 420/4575/20
02 жовтня 2020 року м. Одеса
Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді ТанцюриК.О., розглянувши у порядку письмового провадження у м.Одесі справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Київській області, Головного управління ДФС у Київській області про скасування вимог Головного управління ДПС у Київській області про сплату боргу (недоїмки),-
До Одеського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Київській області про скасування вимог Головного управління ДПС у Київській області про сплату боргу (недоїмки) від 06.02.2019р. №Ф-7658-55 у розмірі 2457,18грн., від 10.05.2019р. №Ф-7658-55 у розмірі 5211,36 грн., від 08.08.2019р. №Ф-7658-55 у розмірі 7965,44грн., від 05.11.2019р. №Ф-7658-55 у розмірі 10719, 72 грн., від 06.02.2020р. №7658-55 у розмірі 13 473,90 грн. про стягнення з ОСОБА_1 єдиного внеску для фізичних осіб -підприємців, у тому числі які обрали спрощену систему оподаткування у сумі 13473,90грн.
Ухвалою суду від 02.06.2020р. відкрито провадження у справі та призначено розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи.
Ухвалою суду від 03.08.2020р. залучено до участі у справі №420/4575/20 у якості доугого відповідача - Головне управління ДФС у Київській області.
В обґрунтування позовних вимог позивач у позовній заяві зазначила 04.09.2019р. їй стало відомо про перебування на податковому обліку в Богуславській ДПІ Обуівського уравління ГУ ДФС у Київській області - ФОП ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_1 ), щодо якої на підставі вимоги податкового органу про сплату боргу державним виконавцем відкрито виконавче провадження. Позивач зазначила, що оскільки ФОП ОСОБА_1 є фіктивним суб'єктом господарювання, створеним та зареєстрованим невстановленими особами з використанням персональних даних позивача, без її відома та за адресою за якою позивач ніколи не проживала, вона звернулась до податкового органу з відповідною заявою. Позивач вкзала, що з відповіді відповідача вбачається, що їй були здійснені такі нарахування: - ЄСВ за IV квартал 2018 (граничний термін сплати 21.01.2019) - 819,06 грн. х 3 = 2 457,18 грн., сплачено 0 грн., сума боргу склала 2 457,18 грн.;ЄСВ за І квартал 2019р. (граничний термін сплати 19.04.2019) - 918,06 грн. х 3 = 2754,18 грн., сплачено 0 грн., сума боргу склала 5 211,36 грн.; ЄСВ за II квартал 2019 (граничний термін сплати 19.07.2019р.) - 918,06 грн. х 3 = 2754,18 грн., сплачено 0 грн., сума боргу склала склала 11 296,92 грн; ЄСВ за III квартал 2019 (граничний термін сплати 19.10.2019) - 918,06 грн. х 3 = 2754,18 грн., сплачено 0 грн., сума боргу склала 10 719,72 грн.; ЄСВ IV квартал 2019 (граничний термін сплати 21.01.2020) - 918,06 грн. х 3 = 2754,18 грн., сплачено 0 грн., сума боргу склала 13 473,90 грн. та було сформовано вимги про сплату боргу від 06.02.2019р. №Ф-7658-55 у розмірі 2457,18грн., від 10.05.2019р. №Ф-7658-55 у розмірі 5211,36 грн., від 08.08.2019р. №Ф-7658-55 у розмірі 7965,44грн., від 05.11.2019р. №Ф-7658-55 у розмірі 10719, 72 грн., від 06.02.2020р. №7658-55 у розмірі 13 473,90 грн. Поряд з цим, позивач вказала, що 06.02.2020р. наказом Міністерства юстиції України №447/5 «Про скасування реєстраційної дії у Єдиному державному реєсті юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань» скасовано реєстраційну дію №23290000000003628 від 20.04.2017р. про державну реєстрацію фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 . У зв'язку з викладеним, позивач вказала, що, на її думку, нарахування їй єдиного внеску за вказаний період є незаконним, а відповідні вимоги про сплату боргу, які позивач не отримувала і які направлялись за адресою, яка не є місцем її проживання, підлягають скасуванню.
25.08.2020р. до суду від Головного управління ДПС у Київській області надійшов відзив на адміністративний позов у якому відповідач вказав, що контролюючий орган мав всі передбачені законодавством підстави для винесення спірних вимог та направлення на адресу позивача. Спірне рішення відповідає всім критеріям, визначеним Законом № 2464 та Інструкцією №449, як по формі, так і по змісту, було належним чином вручене платнику, а тому підстави для її скасування у судовому порядку відсутні. У зв'язку з викладеним, відповідач вважає позовні вимоги безпідставними та такими , що не підлягають задоволенню.
Представник Головного управління ДФС в Одеській області повідомлявся про розгляд справи, відзив на позовну заяву не надходив.
Дослідивши письмові докази по справі, судом встановлено наступне.
Згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань станом на 24.10.2019р., ОСОБА_1 з 20.04.2017р. була зареєстрована фізичною особою-підприємцем за №2396000000003628 та з 21.04.2017р. перебуває на обліку у Богуславському відділенні Білоцерківської ОДПІ ГУ ДФС у Київській області (а.с.8-10).
Головним управління ДФС у Київській області складено та напралено на адресу ОСОБА_1 вимоги про сплату боргу (недоїмки) по єдиному внеску для фізичних осіб -підприєців від 06.02.2019р. №Ф-7658-55 у розмірі 2457,18грн.(а.с.28), від 10.05.2019р. №Ф-7658-55 у розмірі 5211,36 грн.(а.с.27), від 08.08.2019р. №Ф-7658-55 у розмірі 7965,44грн.(а.с.26).
Головним управління ДПС у Київській області складено та напралено на адресу ОСОБА_1 вимоги про сплату боргу (недоїмки) по єдиному внеску для фізичних осіб -підприємців від 05.11.2019р. №Ф-7658-55 у розмірі 10719, 72 грн.(а.с.25), від 06.02.2020р. №7658-55 у розмірі 13 473,90 грн. (а.с.24).
Згідно із ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку регулюються Законом України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» від 08 липня 2010 року № 2464-VI, згідно п.2 ч.1 ст.1 якого встановлено, що єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок) - консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов'язкового державного соціального страхування в обов'язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування.
Згідно з п.4 ч.1 ст.4 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» платниками єдиного внеску є фізичні особи - підприємці, в тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування;
Пунктом 1 ч.2 ст.6 Закону визначено, що платник єдиного внеску зобов'язаний своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок.
Судом встановлено, що наказом Міністерства юстиції України скасовано реєстраційну дію в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб -підприємців та громадських формувань від 20.04.2017р.№2329000000003628 «Державна реєстрація фізичної особи-підприємця» проведену державним реєстратором щодо фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 на підставі висновку Комісії з питань розгляду скарг у сфері державної реєстрації від 12.12.2019р. (а.с.31)
Згідно висновку комісії з питань розгляду скарг у сфері державної реєстрації від 12.12.2019р. (а.с.33-34), щодо скарги ОСОБА_1 на реєстраційну дію від 20.04.2017р. №23290000000003628 щодо державної реєстрації ФОП, комісією встановлено, що державому реєстратору подано заяву про державну реєстрацію фізичної особи підприємцем без зазначення інформації щодо здійснення зв'язку з ФОП; оскільки державний реєстратор не мала підстав для проведення оскаржуваної реєстраційної дії, підстави для прийняття рішення про відмову у задоволенні скарги, визначені ч.8 ст.34 Закону, відсутні, оскаржувана реєстраційна дія підлягає скасуванню.
Поряд з цим, суд враховує, що на момент прийняття оскаржених рішень, ОСОБА_1 була зареєстрована, як фізична особа-підприємець та була платником єдиного внеску для фізичних осіб - підприємців.
Згідно інформації з облікової картки платника податків ОСОБА_1 , станом 20.01.2020р. за позивачем рахується заборгованість по єдиному внеску у розмірі 13473, 90грн.
Разом з тим, оскаржені позивачем вимоги про сплату боргу направлялись за адресою, зазначеною у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.
Так, ч.2 ст.2 КАС України визначено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіхобставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючивсім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманнямнеобхідного балансу між будь-якиминесприятливиминаслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягненняякихспрямованецерішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесіприйняттярішення; 10) своєчасно, тобтопротягомрозумного строку.
У зв'язку з тим, що контролюючим органом у порядку та строки прийнято оскаржувані вимоги про сплату боргу (недоїмки) від 06.02.2019р. №Ф-7658-55 у розмірі 2457,18грн., від 10.05.2019р. №Ф-7658-55 у розмірі 5211,36 грн., від 08.08.2019р. №Ф-7658-55 у розмірі 7965,44грн., від 05.11.2019р. №Ф-7658-55 у розмірі 10719, 72 грн., від 06.02.2020р. №7658-55 у розмірі 13 473,90 грн. про стягнення з ОСОБА_1 єдиного внеску для фізичних осіб - підприємців, у тому числі які обрали спрощену систему оподаткування у сумі 13473,90грн., суд вважає, що відсутні підстави для їх скасування.
Стосовно тверджень позивача щодо того, що державну реєстрацію проведено без її згоди, суд зазначає, що відсутні належні та допустимі докази на підтвердження цих обставин, а реєстраційну дію в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань від 20.04.2017р. №2329000000003628 скасовано з підстав не зазначення у заяві про державну реєстрацію фізичної особи підприємцем засобу зв'язку з ФОП.
При цьому, вказані обставини не можуть слугувати підставою для звільнення позивача від сплати податків та зборів і суперечить принципу рівності усіх платників перед законом.
Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Враховуючи викладене, суд вважає, що адміністративний позов позивача задоволенню не підлягає.
Керуючись ст.ст. 241-246, 250, 255, 295,382 КАС України, суд, -
У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 - відмовити.
Рішення набирає законної сили згідно ст. 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими ст.ст. 293, 295 та п. 15-5 розділу VII Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя К.О. Танцюра
.