Справа № 420/3462/20
05 жовтня 2020 року м. Одеса
Одеський окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді Єфіменка К.С., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи справу за адміністративним позовом Військової частини НОМЕР_1 ( АДРЕСА_1 ) до ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 ) про стягнення майнової шкоди у розмірі 7802,09 грн.,-
До Одеського окружного адміністративного звернулася з позовом Військова частина НОМЕР_1 до ОСОБА_1 за результатом якого позивач просить суд:
Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП - НОМЕР_2 ) на користь військової частини НОМЕР_1 (код ЄДРПОУ НОМЕР_3 , місцезнаходження: АДРЕСА_1 ) 7802 (сім тисяч вісімсот дві) грн 09 коп. у якості відшкодування майнової шкоди.
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що Наказом командира військової частини НОМЕР_1 від 28.12.2018 року № 325, ОСОБА_1 виключено зі списків особового складу частини та з усіх видів забезпечення. На час виключення із списків особового складу військової частини НОМЕР_1 та зняття усіх видів забезпечення за ОСОБА_1 , згідно довідки-розрахунку №280 військової частини НОМЕР_1 утворилася заборгованість за речове майно строк носіння якого не закінчився з урахуванням зносу в сумі 8377,32грн.Сума невідшкодованої шкоди державі в особі військової частини НОМЕР_1 становить 7802 (сім тисяч вісімсот дві) грн 09 коп., що підтверджено довідкою фінансово - економічної служби військової частини НОМЕР_1 № 282 від 10.04.2020. З метою досудового врегулювання спору Військовою частиною НОМЕР_1 була направлена претензія за № 965 від 13.04.2020р на зареєстровану адресу проживання відповідача. Відповідачем добровільно вказану суме не сплачено, у зв'язку з чим звернулись до суду з цим позовом
Ухвалою суду від 24.04.2020 року було відкрито провадження по справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.
Відповідно до статті 28 Закону України "Про захист населення від інфекційних хвороб" санітарна охорона території України забезпечується проведенням профілактичних і протиепідемічних заходів та санітарно-епідеміологічним наглядом на всій території України. Правила санітарної охорони території України затверджуються Кабінетом Міністрів України.
Карантин встановлюється та відміняється Кабінетом Міністрів України (стаття 29 Закону України "Про захист населення від інфекційних хвороб").
На виконання зазначених повноважень, постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 №211 "Про запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19" з метою запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19 на усій території України з 12.03.2020 до 03.04.2020 встановлено карантин.
Постановою Кабінету Міністрів України від 16.03.2020 №215 назву і текст вказаної постанови викладено в новій редакції, зокрема, "Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2".
Постановою Кабінету Міністрів України від 25 березня 2020 року №239 карантин продовжено до 24 квітня 2020 року, постановою Кабінету Міністрів України від 22 квітня 2020 року №291 - до 11 травня 2020 року, постановою Кабінету Міністрів України №343 від 04 травня 2020 року - до 22 травня 2020 року, постановою Кабінету Міністрів України від 20.05.2020 №392 - до 22 червня 2020 року, а постановою Кабінету Міністрів України від 17.06.2020 №500 - до 31 липня 2020 року.
Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв'язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)" від 30.03.2020 за №540-ІХ, який набрав чинності з 02.04.2020, розділ VI "Прикінцеві положення" Кодексу адміністративного судочинства України доповнено пунктом 3 такого змісту: "Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 47, 79, 80, 114, 122, 162, 163, 164, 165, 169, 177, 193, 261, 295, 304, 309, 329, 338, 342, 363 цього Кодексу, а також інші процесуальні строки щодо зміни предмета або підстави позову, збільшення або зменшення розміру позовних вимог, подання доказів, витребування доказів, забезпечення доказів, а також строки звернення до адміністративного суду, подання відзиву та відповіді на відзив, заперечення, пояснень третьої особи щодо позову або відзиву, залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви, пред'явлення зустрічного позову, розгляду адміністративної справи, апеляційного оскарження, розгляду апеляційної скарги, касаційного оскарження, розгляду касаційної скарги, подання заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами продовжуються на строк дії такого карантину. Строк, який встановлює суд у своєму рішенні, не може бути меншим, ніж строк дії карантину, пов'язаного із запобіганням поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)".
Відповідач своїм правом не подання відзиву не скористався.
Дослідивши наявні в справі письмові докази, суд встановлює наступні факти та обставини.
Наказом командира військової частини НОМЕР_1 № 225 від 06 вересня 2018 року на солдата ОСОБА_1 зараховано до списків особового складу контрактної служби військової частини НОМЕР_1 та на всі види забезпечення.
Під час проходження військової служби у військовій частині НОМЕР_4 ОСОБА_1 забезпечували речовим майном,і що підтверджено копією картки № 2493/1335 обліку військового майна, особистого користування від 13.10.2018р.
Згідно відомості №158 від 01.10.2018 року, роздавальної відомості № 118 від 19.10.2018 року солдат ОСОБА_1 отримав речове майно згідно норм забезпечення.
Під час здачі посади солдат ОСОБА_1 отримане інвентарне майно: згідно відомості №158 від 01.10.2018р. року (мішок речовий) не повернув, спричинивши шкоду державі в особі військової частини НОМЕР_1 на суму 7,50 грн. згідно довідки - розрахунку № 281 від 22.12.2018р.
Крім того, за шкоду, завдану державі в особі військової частини НОМЕР_1 ,яка виникла внаслідок порушення строків носіння відповідного майна у зв'язку зі звільненнямвідповідача за службовою невідповідністю згідно наказу командира військової частини НОМЕР_1 № 325 від 27.12.2018р. (про виключення зісписків особового складу військової частини НОМЕР_1 ) було визначено також утримати 8377.32 грн. згідно довідки - розрахунку 280 від 22.12.2018р.
27 грудня 2018 року на підставі наказу командира військової частини НОМЕР_1 № 325 (по стройовій частині) солдата ОСОБА_1 звільнено з військової служби у зв'язку з службовою невідповідністю та виключено зі списків особового складу військової частини НОМЕР_1 .
Сума невідшкодованої шкоди державі в особі військової частини НОМЕР_1 становить 7802 (сім тисяч вісімсот дві) грн 09 коп., що підтверджено довідкою фінансово - економічної служби військової частини НОМЕР_1 № 282 від 10.04.2020р.
З метою досудового врегулювання спору Військовою частиною НОМЕР_1 направлена претензія за № 965 від 13.04.2020р.на зареєстровану адресу проживання Відповідача.
Проте станом на день звернення до суду відповідач вказані кошти не сплатив.
Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд зазначає таке.
Загальні права та обов'язки військовослужбовців Збройних Сил України і їх взаємовідносини, обов'язки основних посадових осіб полку і його підрозділів визначено Статутом внутрішньої служби Збройних Сил України, затвердженим Законом України «Про Статут внутрішньої служби Збройних Сил України» від 24.03.1999 №548-XІV(далі по тексту - Статут).
Згідно статті 9 Статуту, військовослужбовці Збройних Сил України мають права і свободи з урахуванням особливостей, що визначаються Конституцією України, законами України з військових питань, статутами Збройних Сил України та іншими нормативно-правовими актами.
Відповідно до статті 11 Статуту, необхідність виконання завдань оборони України, захисту її суверенітету, територіальної цілісності та недоторканності, а також завдань, визначених міжнародними зобов'язаннями України, покладає на військовослужбовців такі обов'язки, зокрема, знати й утримувати в готовності до застосування закріплене озброєння, бойову та іншу техніку, берегти державне майно.
Статтею 16 Статуту визначено, що кожний військовослужбовець зобов'язаний виконувати службові обов'язки, що визначають обсяг виконання завдань, доручених йому за посадою. Ці обов'язки визначаються статутами Збройних Сил України, а також відповідними посібниками, порадниками, положеннями, інструкціями.
Згідно приписів статей 26 та 27 Статуту, військовослужбовці залежно від характеру вчиненого правопорушення чи провини несуть дисциплінарну, адміністративну, матеріальну, цивільно-правову та кримінальну відповідальність згідно із законом. Військовослужбовці, на яких накладається дисциплінарне стягнення за вчинене правопорушення, не звільняються від матеріальної та цивільно-правової відповідальності за ці правопорушення.
Відповідно до статті 9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» від 20.12.1991 №2011-XII, держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, та військовослужбовці одержують грошове та речове забезпечення за рахунок держави.
Як встановлено судом, відповідач проходив службу в Збройних Силах України, був забезпеченим речовим майном згідно норм забезпечення та інвентарним майном, що підтверджується наявною у матеріалах справи картою обліку матеріальних засобів особистого користування №2034/1511.
Наказом Міністерства оборони України від 29.06.2016 №232 затверджено Інструкцію про організацію речового забезпечення військовослужбовців Збройних Сил України в мирний час та особливий період, зареєстрована в Міністерстві юстиції України 26.05.2016 за №768/28898, якою визначено завдання, організацію та порядок речового забезпечення військовослужбовців, які проходять військову службу в органах військового управління, з'єднаннях, військових частинах, військових навчальних закладах, установах та організаціях Збройних Сил України, курсантів, військовозобов'язаних, призваних на навчальні та спеціальні збори, резервістів, мобілізованих, студентів цивільних навчальних закладів, які направляються на навчальні збори (далі по тексту - Інструкція).
Відповідно до пункту 4 розділу ІІІ Інструкції, у разі звільнення з військової служби осіб офіцерського складу, сержантського і старшинського складу та рядового складу, які проходили військову службу за контрактом, за службовою невідповідністю, у зв'язку із систематичним невиконанням умов контракту, засудженням особи до позбавлення волі або обмеженням волі за вироком суду, що набрав законної сили, вартість виданих їм предметів речового майна, строки носіння яких не закінчилися, утримується з урахуванням зносу та проводяться взаєморозрахунки в разі неотримання військовослужбовцем речового майна, право на отримання якого наступило за час проходження служби.
Згідно пункту 29 розділу V Інструкції, під час звільнення з військової служби в особливий період у запас або відставку військовослужбовці вибувають з тим речовим майном, яке знаходилось у них у носінні. Речі, які ними не були отримані з будь-яких причин за період служби, під час звільнення не видаються. Інвентарні речі здаються на речовий склад військової частини. На майно, яке вибуває зі звільненими, виписується атестат. Предмети речового майна переходять у їх власність.
Постановою Верховної Ради України №243 від 23.06.1995 затверджено Положення про матеріальну відповідальність військовослужбовців за шкоду, заподіяну державі (чинне на час виникнення між сторонами спірних відносин), яким визначались підстави і порядок притягнення до матеріальної відповідальності військовослужбовців і призваних на збори військовозобов'язаних, винних у заподіянні шкоди державі під час виконання ним службових обов'язків, передбачених актами законодавства, військовими статутами, порадниками, інструкціями та іншими нормативними актами (далі по тексту - Положення).
Відповідно до пункту 2 Положення, відшкодуванню підлягає пряма дійсна шкода, заподіяна розкраданням, втратою чи незаконним використанням військового майна, погіршення або зниження його цінності, що спричинило додаткові витрати для військових частин, установ, організацій, підприємств для відновлення, придбання майна чи інших матеріальних цінностей або надлишкової виплати.
Згідно пункту 14 Положення, військовослужбовці і призвані на збори військовозобов'язані за шкоду, заподіяну розкраданням, марнотратством або втратою зброї та боєприпасів, оптичних приладів, засобів зв'язку, спеціальної техніки, льотно-технічного, спеціального морського і десантного обмундирування, штурманського спорядження, спеціального одягу і взуття, інвентарних речей та деяких інших видів військового майна, несуть матеріальну відповідальність у 2-10-кратному розмірі вартості цього майна. Перелік військового майна, недостача або розкрадання якого відшкодовується винними особами у кратному співвідношенні до його вартості, затверджується Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до пункту 31 Положення, у разі звільнення у запас або у відставку чи вибуття із військової частини винної особи до прийняття рішення про стягнення з неї заподіяної шкоди командир військової частини у порядку, встановленому чинним законодавством, подає цивільний позов до суду на суму заподіяної цією особою шкоди.
З наявних у матеріалах справи доказів убачається, що відповідача звільнено з військової служби за службовою невідповідністю, відтак, в силу положень проаналізованих вище нормативних актів, вартість виданих йому предметів речового майна, строки носіння яких не закінчилися, підлягає утриманню з відповідача.
Сума невідшкодованої шкоди державі в особі військової частини НОМЕР_1 становить 7802 (сім тисяч вісімсот дві) грн 09 коп., що підтверджено довідкою фінансово - економічної служби військової частини НОМЕР_1 № 282 від 10.04.2020р.
Вжиття військовою частиною НОМЕР_1 заходів щодо добровільної сплати відповідачем вартості предметів речового майна,строки носіння яких не закінчилися, не призвели до фактичної сплати відповідачем спірної суми.
Відтак, позовні вимоги про стягнення з 7802 грн. 09 коп. у якості відшкодування майнової шкодиє обґрунтованими, відповідно, позов підлягає задоволенню у повному обсязі.
Ухвалою суду від 24.04.2020 року відстрочено позивачу сплату судового збору до прийняття рішення по суті.
За правилами ч. 2 ст. 132 КАС України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
У свою чергу, правові засади справляння судового збору, платники, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначені Законом України “Про судовий збір”.
Згідно ч. 1 ст. 2 Закону України “Про судовий збір” платники судового збору - громадяни України, іноземці, особи без громадянства, підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні) та фізичні особи - підприємці, які звертаються до суду чи стосовно яких ухвалене судове рішення, передбачене цим Законом.
Судовий збір справляється за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством (ч.1 ст.3 Закону України “Про судовий збір”).
П.3 ч.2 ст.4 Закону України “Про судовий збір” встановлено, що за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру, який подано суб'єктом владних повноважень, юридичною особою встановлюється ставка судового збору в розмірі 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 10 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Відповідно до ч.1 ст.4 Закону України "Про судовий збір", судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2020 рік» з 1 січня 2020 року установлено прожитковий мінімум для працездатних осіб 2102,00 гривень.
Таким чином, розмір судового збору за подання даного адміністративного позову складає 2102 грн.
Таким чином, суд дійшов висновку про стягнення з Військової частини НОМЕР_1 ( АДРЕСА_1 , код ЄДРПОУ НОМЕР_3 ) за рахунок бюджетних асигнувань на користь Державного бюджету України судові витрати у розмірі 2102 грн. на рахунок: отримувач коштів - УК у м. Одесі/Київський р-н/22030101; код отримувача (код за ЄДРПОУ) - 38016923; банк отримувача - Казначейство України (ЕАП); код банку отримувача (МФО) - 899998; рахунок отримувача - UA338999980313181206084015005; код класифікації доходів бюджету - 22030101; призначення платежу - судовий збір, за позовом (ПІБ чи назва установи, організації позивача), Одеський окружний адміністративний суд, код ЄДРПОУ 35118626.
Згідно частини другоїстатті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову суб'єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб'єкта владних повноважень, пов'язані із залученням свідків та проведенням експертиз.
Керуючись ст.ст.139,242-246 КАС України, суд, -
Адміністративний позов Військової частини НОМЕР_1 ( АДРЕСА_1 , код ЄДРПОУ НОМЕР_3 ) до ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 ) про стягнення майнової шкоди у розмірі 7802,09грн.- задовольнити.
Стягнути з громадянина ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 )кошти за не донос речового майна у розмірі 7802 (сім тисяч вісімсот дві) гривні 09 коп. на користь на користь військової частини НОМЕР_1 (код ЄДРПОУ НОМЕР_3 , місцезнаходження: АДРЕСА_1 ).
Стягнути з Військової частини НОМЕР_1 ( АДРЕСА_1 , код ЄДРПОУ НОМЕР_3 ) за рахунок бюджетних асигнувань на користь Державного бюджету України судові витрати у розмірі 2102 грн. на рахунок: отримувач коштів - УК у м. Одесі/Київський р-н/22030101; код отримувача (код за ЄДРПОУ) - 38016923; банк отримувача - Казначейство України (ЕАП); код банку отримувача (МФО) - 899998; рахунок отримувача - UA338999980313181206084015005; код класифікації доходів бюджету - 22030101; призначення платежу - судовий збір, за позовом (ПІБ чи назва установи, організації позивача), Одеський окружний адміністративний суд, код ЄДРПОУ 35118626.
Рішення суду може бути оскаржено до П'ятого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги в місячний строк з дня отримання повного тексту судового рішення, в порядку п.15.5 Перехідних положень КАС України.
Суддя К.С.Єфіменко
.