Справа № 420/9744/20
05 жовтня 2020 року м. Одеса
Суддя Одеського окружного адміністративного суду Танцюра К.О., розглянувши матеріали адміністративного позову Військової академії (м.Одеса) до ОСОБА_1 , про відшкодування курсантами витрат, пов'язаних з їх утриманням у вищих навчальних закладах,-
До Одеського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Військової академії (м.Одеса) до ОСОБА_1 , про стягнення з ОСОБА_1 на користь Військової академії (м.Одеса) витрати, пов'язані з утриманням у вищому навчальному закладі у розмірі 3524,80 грн.
Відповідно до п.п.3, 5, 6 ч.1 ст.171 КАС України суддя після одержання позовної заяви з'ясовує чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; чи позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними); чи немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.
Ознайомившись із позовною заявою, суд дійшов висновку, що вона не відповідає вимогам ст. 161 КАС України.
Відповідно до ч.3 ст.161 КАС України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Частиною 2 статті 132 КАС України визначено, що розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначаються Законом України "Про судовий збір" від 08.07.2011р. №3674-VI.
Відповідно до ч.1 ст.3 Закону України "Про судовий збір", судовий збір справляється за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством.
Згідно з п.2 ст.4 Закону України «Про судовий збір» від 8 липня 2011 року N3674-VI за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру, який поданий суб'єктом владних повноважень встановлена ставка судового збору 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Всупереч вимогам ст. 161 КАС України позивач не надав до суду документ про сплату судового збору.
У прохальній частині адміністративного позову Військової академії (м.Одеса) позивач просить суд відстрочити сплату судового збору до ухвалення судового рішення у справі.
За приписами частини першої статті 133 КАС України, суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.
При цьому, відповідно до частин першої, другої статті 132 КАС України, судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Згідно з частиною першою статті 8 Закону України "Про судовий збір", враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов:
1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або
2) позивачами є: військовослужбовці; батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї; особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або
3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.
Частиною другою цієї ж статті закріплено, що суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.
З викладеного вбачається, що позивач не є суб'єктом, на якого розповсюджується дія законодавства щодо зменшення розміру судового збору, звільнення від його сплати, відстрочення або розстрочення його сплати.
Аналогічну позицію висловлено Верховним Судом в ухвалах від 11.01.2018 р. по справі №809/1045/16, від 10.01.2018 р. по справі № 242/3169/17.
Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини від 19.06.2001р. справа "Креуз проти Польщі", "право на суд" не є абсолютним, воно може обмежуватися державою різноманітними засобами, в тому числі фінансовими.
У зв'язку з викладеним, суд вважає що відсутні підстави для задоволення клопотання позивача про відстрочення сплати судового збору.
Поряд з цим, в п.1 прохальної частини позовних вимог Військової академії (м.Одеса) позивач просить суд поновити строк подачі позовної заяви Військової академії (м.Одеса) до ОСОБА_1 , про відшкодування курсантами витрат, пов'язаних з їх утриманням у вищих навчальних закладах.
В обгрунтування підстав для понолення позивачу строку звернення до суду із цим позовом позивач у позовній заяві вказав, що у липні 2020 року, Військова академія (м. Одеса) в порядку цивільного судочинства звернулася до Малиновського районного суду міста Одеси із позовною заявою про стягнення з ОСОБА_2 витрат, пов'язаних з утриманням у вищому навчальному закладі у розмірі 3 524,80 грн. та ухвалою Малиновського районного суду м. Одеси від 20.07.2020 р. прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження по справі. Однак, розглянувши у підготовчому судовому засіданні цивільну справу 10.08.2020 р. суд дійшов висновку що справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства, з огляду на постанову Верховного Суду від 12.12.2018 року у справі № 804/285/16. У зв'язку з викладеним та посилаючись на практику Європейського суду з прав людини позивач просить суд задовольнити клопотання про поновлення строку звернення до суду із цим позовом.
Відповідно до ч.6 ст.161 КАС України, у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов'язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.
Так, відповідно до ст.118, ч.1 ст.119, ч.1, ч.2 ст.122 КАС України, процесуальні строки - це встановлені законом або судом строки, у межах яких вчиняються процесуальні дії.Процесуальні строки встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені - встановлюються судом.Процесуальні строки визначаються днями, місяцями і роками, а також можуть визначатися вказівкою на подію, яка повинна неминуче настати.Перебіг процесуального строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок. Позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Суд зазначає, що спори стосовно проходження публічної служби охоплюють спори, які виникають з моменту прийняття особи на посаду і до її звільнення, зокрема й питання відповідальності за невиконання договору підготовки фахівця, що зумовлює відшкодування фактичних витрат, пов'язаних з утриманням у навчальному закладі, навіть якщо подання відповідного позову про відшкодування витрат відбувається після її звільнення з публічної служби, а тому до таких спорів підлягають застосуванню приписи частини п'ятої статті 122 КАС України. Тобто, у цьому випадку підлягає застосуванню місячний строк звернення до суду.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.12.2018 у справі № 804/285/16, у постановах Верховного Суду від 29.04.2020 року у справі №560/1942/19, від 10.10.2019 у справі №140/721/19, від 30.09.2019 у справі № 340/685/19, від 24.12.2019 у справі № 824/284/19-а.
Відповідно до ч.5 ст.122 КАС України для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.
Як вбачається з матеріалів позовної заяви та доданих до неї документів, наказом начальника Військової академії від 23.06.2017р. №37-РС курсанта ОСОБА_1 відраховано з числа курсантів другого навчального курсу Військової академії (м.Одеса), у зв'язку з розірванням контракту.
Також, наказом начальника Військової академії від 23.06.2017р. №131 РС курсанта ОСОБА_1 виключено зі списків особового складу академії.
З викладеного вбачається, що процесуальний строк на звернення до суду за захистом порушених прав у Військової академії (м. Одеса) виник саме 23.06.2017 року, з моменту виключення відповідача зі списків особового складу академії та зобов'язання ОСОБА_1 відшкодувати витрати, пов'язані з його утриманням у Військовій академії (м. Одеси).
Проте, з адміністративним позовом до суду позивач звернувся лише 23.09.2020 р., що підтверджується штампом поштового відділення зв'язку проставленому на конверті про відправлення позовної заяви до суду. Поряд з цим, посилання позивача на звернення позивача із цим позовом до Малиновського районного суду м.Одеси у 2020 році також не заслуговують на увагу, оскільки до районного суду позивач звернувся теж із порушенням місячного строку звернення до суду.
Тобто, позивачем пропущено місячний строк звернення до адміністративного суду.
Відповідно до ч.1, 2 ст.123 КАС України, у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.
Таким чином, враховуючи факт пропуску позивачем місячного строку звернення до адміністративного суду, позивачу необхідно подати заяву про поновлення строку звернення до адміністративного суду, в якій вказати причини поважності (у разі їх наявності) пропуску строку звернення до суду та надати належні докази.
Згідно з ч.1 ст.169 КАС суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Враховуючи викладене, суд вважає, що адміністративний позов підлягає залишенню без руху для надання позивачу строку для усунення недоліків.
Керуючись ст.ст. 160, 161, 169 КАС України суддя, -
У задоволенні клопотання Військової академії (м.Одеса) про відстрочення сплати судового збору -відмовити.
Адміністративний позов Військової академії (м.Одеса) до ОСОБА_1 , про відшкодування курсантами витрат, пов'язаних з їх утриманням у вищих навчальних закладах, - залишити без руху.
Повідомити позивача про необхідність у 5-денний строк з дня отримання копії ухвали усунути недоліки та роз'яснити, що в іншому випадку позов буде визнаний неподаним та повернутий позивачу.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя К.О. Танцюра