Україна
Донецький окружний адміністративний суд
про повернення заяви без розгляду
05 жовтня 2020 р. Справа №200/5767/19-а
приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов'янськ, вул. Добровольського, 1
Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Циганенка А.І., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,
02 жовтня 2020 року на адресу Донецького окружного адміністративного суду надійшла заява Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Донецькій області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) про заміну способу та порядку виконання рішення суду у справі №200/5767/19-а за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії.
Заявник покликався на те, що рішення суду не може бути виконано своєчасно і в повному обсязі в порядку та спосіб, визначені в судовому рішенні. На думку заявника, слід змінити спосіб і порядок виконання судового рішення: «шляхом стягнення з Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області суми доплати, яка становить 21341,76 грн.».
Дослідивши матеріали справи та заяви суд встановив наступне.
Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 13 червня 2019 року позов ОСОБА_1 задоволено.
Визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області щодо зменшення ОСОБА_1 при проведенні з 01 січня 2016 року перерахунку його пенсії за вислугою років розміру пенсії з 88 процентів на 70 процентів відповідних сум грошового забезпечення.
Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Донецької області провести перерахунок пенсії ОСОБА_1 з 01 січня 2016 року виходячи з розміру пенсії 88 процентів відповідних сум грошового забезпечення - із застосуванням статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення звільнених з військової служби та деяких інших осіб», в редакції, яка була чинною станом на дату призначення пенсії, та виплатити ОСОБА_1 недоотриману пенсію за період з 01 січня 2016 року до дня проведення перерахунку пенсії на підставі цього судового рішення.
23 вересня 2019 року судом виданий виконавчий лист.
Згідно з частиною 1 статті 378 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання.
Відповідно до частини 1 стаття 166 КАС України при розгляді справи судом учасники справи викладають свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення, міркування тощо щодо процесуальних питань у заявах та клопотаннях, а також запереченнях проти заяв і клопотань.
За приписами частини 1 статті 167 КАС України будь-яка письмова заява, клопотання, заперечення повинні містити, зокрема, інші відомості, які вимагаються цим Кодексом.
Судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом (частина 1, 2 статті 132 КАС України).
Відповідно до статті 4 Закону України від 08 липня 2011 року №3674-VI «Про судовий збір» (далі - Закон №3674-VI) судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі. Частиною 2 цієї статті визначено, що ставки судового збору встановлюються у таких розмірах: за подання до адміністративного суду заяви про зміну чи встановлення способу, порядку і строку виконання судового рішення - 0,3 прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Заявником подано клопотання про звільнення його від сплати судового збору.
Статтею 8 Закону №3674-VI та частиною першою статті 133 КАС України передбачено, що враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі. Суд може зменшити розмір належних до оплати судових витрат або звільнити від їх оплати повністю або частково.
Таким чином, єдиною підставою, з урахуванням якої суд може звільнити особу від сплати судового збору або відстрочити його сплату, є її майновий стан. Жодної іншої підстави для постановлення судом ухвали про звільнення від сплати судового збору ані Закон №3674-VI, ані КАС України не передбачають.
Відповідно до правової позиції, викладеної у постанові Пленуму Вищого адміністративного суду України від 23 січня 2015 року №2 «Про практику застосування адміністративними судами положень Закону України від 8 липня 2011 року №3674-VI «Про судовий збір», визначення майнового стану сторони є оціночним та залежить від доказів, якими обґрунтовується рівень майнового стану сторони. Якщо залежно від рівня майнового стану сторона позбавлена можливості сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення сторони від його сплати. Таке ж право мають і бюджетні установи. Водночас, якщо ці бюджетні установи діють як суб'єкти владних повноважень, то обмежене фінансування такої установи не є підставою для відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від сплати. Заявник є бюджетною установою, і у виконавчому провадженні дії як суб'єкт владних управлінських функцій.
Суд не приймає до уваги аргументи заявника, що рішення, яке підлягає виконанню, стосується захисту соціального права громадянина з огляду на наступне.
За Законом №3674-VI від сплати судового збору звільнені тільки позивачі, якщо предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.
За правилами частини 3 статті 378 КАС України підставою для […] зміни способу або порядку виконання […] судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.
Поняття «спосіб і порядок» виконання судового рішення мають спеціальне значення, яке розраховане на виконавче провадження. Вони означають визначену рішенням суду послідовність і зміст вчинення виконавчих дій державним виконавцем. Спосіб виконання судового рішення - це спосіб реалізації та здійснення способу захисту, що встановлений КАС України. Під зміною способу і порядку виконання рішення слід розуміти вжиття адміністративним судом нових заходів для реалізації рішення. Ці заходи повинні забезпечити виконання конкретного судового рішення і не поширюватися на відносини, які виникли після його ухвалення.
Суд, аналізуючи положення статті 378 КАС України, дійшов висновку, що в контексті спірних правовідносин обставини, якими обґрунтовується необхідність зміни способу і порядку виконання судового рішення, не можуть бути підставами для такої зміни, позаяк обраний позивачем спосіб захисту порушеного права не може бути змінений на стадії виконання судового рішення і поза межами судового розгляду позову по суті.
Суд не приймає до уваги посилання заявника на статтю 7 Закону України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень», оскільки за приписами частини 1 статті 2 Закону України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень» держава гарантує виконання рішення суду про стягнення коштів та зобов'язання вчинити певні дії щодо майна, боржником за яким є: державний орган; державні підприємство, установа, організація (далі - державне підприємство); юридична особа, примусова реалізація майна якої забороняється відповідно до законодавства (далі - юридична особа).
У даній справі судом не приймалося рішення про зобов'язання відповідача вчиняти певні дії щодо майна позивача, а сума заборгованості з пенсійних виплат взагалі не була предметом розгляду справи.
Отже, у задоволенні клопотання заявника про звільнення від сплати судового збору слід відмовити.
Згідно з частиною 2 статті 167 КАС України якщо заяву (клопотання, заперечення) подано без додержання вимог частини першої цієї статті і ці недоліки не дають можливості її розглянути, або якщо вона є очевидно безпідставною та необґрунтованою, суд повертає таку заяву (клопотання, заперечення) заявнику без розгляду.
Таким чином, заява відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Донецькій області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) підлягає повернення заявнику без розгляду.
Керуючись статтями 2, 5, 126, 132, 133, 166, 167, 248, 251, 256, 294, 295, 297, 378, підпунктом 15.5 пункту 15 розділу VII «Перехідні положення» Кодексу адміністративного судочинства України, суд
клопотання відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Донецькій області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) про звільнення від сплати судового збору залишити без задоволення.
Заяву відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Донецькій області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) про зміну способу та порядку виконання рішення суду повернути заявнику без розгляду.
Ухвала постановлена, складена та підписана 05 жовтня 2020 року.
Текст ухвали розміщений в Єдиному державному реєстрі судових рішень (веб-адреса сторінки: http://www.reyestr.court.gov.ua/).
Ухвала набирає законної сили за правилами, встановленими статтею 256 Кодексу адміністративного судочинства України.
Апеляційна скарга на ухвалу може бути подана безпосередньо до Донецького окружного адміністративного суду в порядку і строки, встановлені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя А.І. Циганенко