Україна
Донецький окружний адміністративний суд
про залишення заяви без руху
05 жовтня 2020 р. Справа №200/8795/19-а
приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов'янськ, вул. Добровольського, 1
Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Михайлик А.С., ознайомившись із заявою Костянтинівського міськрайонного відділу Державної виконавчої служби Східного міжрегіонального управління Міністерства Юстиції (м.Харків) про зміну способу і порядку виконання рішення у справі за позовом ОСОБА_1 до Костянтинівсько-Дружківського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії, -
ОСОБА_1 звернувся до Донецького окружного адміністративного суду із заявою про зміну порядку виконання рішення від 19.08.2020 у цій справі, яким, зокрема, зобов'язано Костянтинівсько-Дружківське об'єднане Управління Пенсійного фонду України Донецької здійснити перерахунок та виплату пенсії з 25.04.2019, виходячи із п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, відповідно до ч. 3 статті 59 Закону України “Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”. Заява вмотивована неможливістю виконання рішення у порядку, визначеному у ньому, оскільки відповідач до теперішнього часу не виплатив позивачу присуджену пенсію. Позивач просив суд змінити порядок виконання рішення в з зобов'язання відповідача вчинити певні дії на стягнення грошової суми.
Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 19.08.2019 позов ОСОБА_1 задоволено повність, визнано протиправним та скасовано рішення Костянтинівсько-Дружківського об'єднаного Управління пенсійного фонду України Донецької області № 129289 від 16.05.2019 про відмову в проведенні перерахунку пенсії, зобов'язано управління провести ОСОБА_1 перерахунок та виплату пенсії з 25.04.2019, виходячи із п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, відповідно до ч. 3 статті 59 Закону України “Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”.
Від Костянтинівського міськрайонного відділу Державної виконавчої служби Східного міжрегіонального управління Міністерства Юстиції (м.Харків) до суду надійшла заява про зміну способу і порядку виконання рішення у справі шляхом зміни резолютивної частини рішення щодо зобов'язання виплатити пенсію на її стягнення.
Згідно з ч. 1 ст. 378 Кодексу адміністративного судочинства України за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання. Питання про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення може бути розглянуто також за ініціативою суду.
За приписами п. 3 ч. 2 ст. 3 Закону України «Про судовий збір» судовий збір не справляється за подання заяви про зміну чи встановлення способу, порядку і строку виконання судового рішення.
У той же час, дана норма є загальною, а спеціальною нормою у даному випадку є пп. 6 п. 3 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», яким визначаються ставки судового збору при зверненні безпосередньо до адміністративного суду.
Цією нормою передбачено сплату судового збору за звернення до адміністративного суду із заявою про зміну чи встановлення способу, порядку і строку виконання судового рішення, її ставка встановлюється у розмірі 0,3 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Згідно зі ст. 4 Закону України “Про судовий збір” судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Станом на 1 січня 2020 року розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб складав 2102,00 грн., що визначено Законом України «Про Державний бюджет України на 2020 рік».
Враховуючи наведене, за подання заяви про зміну способу і порядку виконання рішення особою, що звернулась до суду із такою заявою, має бути сплачено 630,60 грн.
Суд зазначає, що Кодексом адміністративного судочинства України не врегульовано порядок розгляду заяв при недотриманні закону в частині вимог до її подання.
Разом із цим, відповідно до ч. 6 ст. 7 КАС України у разі відсутності закону, що регулює відповідні правовідносини, суд застосовує закон, що регулює подібні правовідносини (аналогія закону), а за відсутності такого закону суд виходить із конституційних принципів і загальних засад права (аналогія права).
Так, відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 171 Кодексу адміністративного судочинства України суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 1 ст. 169 Кодексу адміністративного судочинства України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
З огляду на викладене вище можна дійти висновку про необхідність застосування у даному випадку положень КАС України, якими визначено порядок залишення без руху позовних заяв.
Згідно з ч. 3 ст. 161 Кодексу адміністративного судочинства України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Заявником не додано до поданої заяви документу про сплату судового збору у сумі, визначеній Законом України “Про судовий збір”.
У заяві викладено клопотання про звільнення від сплати судового збору, вмотивоване тим, що спір стосується захисту соціальних прав та тим, що витрати виконавчого провадження стягуються з боржника при закінченні виконавчого провадження, в той час як це провадження не підлягає завершенню станом на теперішній час.
Відповідно до статті 8 Закону України "Про судовий збір" та статті 133 Кодексу адміністративного судочинства України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.
Суд зазначає, що згідно з п. 3 ч. 1 ст. 8 Закону України "Про судовий збір" суд може відстрочити або розстрочити сплату судового збору за умови, якщо предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.
У той же час, як витікає з ч. 1 ст. 8 цього Закону та статті 133 Кодексу адміністративного судочинства України при вирішити наведених вище питання визначальною умовою є майновий стан сторони, якому має бути надано оцінка судом.
Згідно з видами та розмірами витрат виконавчого провадження, затвердженими наказом Міністерства юстиції України від 29.09.2016 № 2830/5, до витрат виконавчого провадження належить сплата судового збору, що визначено у п. 7 розділу І.
При цьому, відповідно до ч. 3 ст. 42 Закону України "Про виконавче провадження" витрати виконавчого провадження органів державної виконавчої служби здійснюються не лише за рахунок коштів виконавчого провадження, зазначених у пунктах 2 і 3 частини першої цієї статті, а і коштів Державного бюджету України.
Постановою Пленуму Вищого адміністративного суду України від 23 січня 2015 року № 2 “Про практику застосування адміністративними судами положень Закону України від 8 липня 2011 року № 3674-VI “Про судовий збір” доведено до відома суддів апеляційних, окружних адміністративних судів та місцевих загальних судів довідку про результати вивчення та узагальнення практики застосування адміністративними судами положень Закону України “Про судовий збір”, якою у розділі “Відстрочення та розстрочення сплати судового збору, звільнення від його сплати” зазначено, що обмежене фінансування бюджетних установ не є підставою для відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від сплати.
Посилання заявника на неможливість здійснення витрат виконавчого провадження через те, що виконавче провадження не закінчено, суд до уваги не приймає, оскільки витрати виконавчого провадження мають спрямовуватись саме на організацію та проведення виконавчого провадження, у той час, коли воно триває, а не після його закінчення.
Враховуючи ненадання заявником достатніх доказів неможливості сплатити судовий збір, підстав для звільнення його від сплати судового збору немає.
Наведене вище свідчить про те, що заява про зміну способу і порядку виконання рішення з урахуванням ч. 6 ст. 7 КАС України та згідно з ч. 1 ст. 169 цього підлягає залишенню без руху.
З огляду на наведене та керуючись ст.ст. 7, 161, 169 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
У задоволенні клопотання Костянтинівського міськрайонного відділу Державної виконавчої служби Східного міжрегіонального управління Міністерства Юстиції (м.Харків) про звільнення від сплати судового збору - відмовити.
Заяву Костянтинівського міськрайонного відділу Державної виконавчої служби Східного міжрегіонального управління Міністерства Юстиції (м.Харків) про зміну способу і порядку виконання рішення у справі за позовом ОСОБА_1 до Костянтинівсько-Дружківського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії, - залишити без руху.
Встановити заявнику п'ятиденний строк з дня отримання цієї ухвали для усунення недоліків заяви про зміну способу і порядку виконання рішення шляхом надання до суду оригіналу документу про сплату судового збору у розмірі, що встановлений Законом України “Про судовий збір”.
Роз'яснити заявникові, що у разі невиконання вимог цієї ухвали заява буде залишена без розгляду.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя А.С. Михайлик