Україна
Донецький окружний адміністративний суд
21 вересня 2020 р. Справа№200/7663/20-а
приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов'янськ, вул. Добровольського, 1
Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Тарасенка І.М., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України у м. краматорську Донецької області про визнання протиправним та скасування рішення № 206 від 15.07.2020 року, зобов'язання вчинити дії щодо нарахування та виплати пенсії,
ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до управління Пенсійного фонду України у м. краматорську Донецької області про визнання протиправним та скасування рішення № 206 від 15.07.2020 року, зобов'язання вчинити дії щодо нарахування та виплати пенсії. Просив визнати протиправними та скасувати рішення управління Пенсійного фонду України у м. Краматорську від 15.07.1010 року № 206 та Рішення від 16.07.2020 року № 211 про відмову ОСОБА_1 в призначенні пенсії за віком, згідно ст. 26 Закону України № 1058-VI від 09.07.2003 року «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»; зобов'язати управління Пенсійного фонду України у м. Краматорську повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 13.07.2020 року № 6011 та від 14.07.2020 року № 6045 про призначення пенсії за віком із зарахуванням до страхового стажу періодів роботи з 16.03.1982 року по 13.05.1994 року на підприємстві «Первомайський машинобудівний завод» та період отримання допомоги по безробіттю у Первомайському міському центрі зайнятості з 04.08.2005 року по 23.03.2006 року.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що управлінням Пенсійного фонду України у м. Краматорську за результатами розгляду заяви ОСОБА_1 щодо призначення пенсії за віком прийнято Рішення № 206 від 15.07.2020 року та Рішення № 211 від 16.07.2020 року про відмову в призначенні пенсії, у зв'язку із тим, що не враховано періоди роботи позивача на підприємстві «Первомайський машинобудівний завод» з 16.03.1982 року по 13.05.1994 року та період отримання допомоги по безробіттю у центрі зайнятості м. Первомайськ з 04.08.2005 року по 23.03.2006 року.
Отже, позивач вважає що її права були порушенні такими рішеннями відповідача, у зв'язку із чим він звернувся до суду.
20 серпня 2020 року відкрито провадження по справі та її розгляд призначено за правилами спрощеного позовного провадження. В ухвалі було запропоновано відповідачу у п'ятнадцятиденний строк з моменту отримання ухвали про відкриття провадження у справі надати суду відзив на позовну заяву зі всіма доказами на його підтвердження, які наявні у відповідача.
09 вересня 2020 року на адресу суду надійшов відзив на позовну заяву ОСОБА_1 , в якому представник відповідача просив суд відмовити у задоволені позову, мотивуючи це тим, що при розгляді наданої позивачем трудової книжки управління встановлено, що зарахувати до страхового стажу, період роботи з 16.03.1982 року по 13.05.1994 року на підприємстві «Первомайський машинобудівний завод» (запис 4-9 трудової книжки) неможливо, оскільки запис № 9 про звільнення працівника зроблено з порушенням п. 4.1 Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженої Наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства соціального захисту населення України від 29.07.1993 року № 58, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 17.08.1993 року за № 110, а саме неможливо встановити назву підприємства з якого відбулося звільнення, не чіткий відбиток печатки. Неможливо зарахувати до страхового стажу період отримання допомоги по безробіттю у міському центрі зайнятості міста Первомайськ з 04.08.2005 року по 07.03.2006 року (запис 19-20 трудової книжки), осікли запис № 20 про припинення виплати зроблено з порушенням п. 4.1 Інструкції, а саме не чіткий відбиток печатки, неможливо встановити назву установи. Згідно наданих документів та індивідуальних відомостей про застраховану особу страховий стаж позивача складає 25 років 2 місяці 2 дні.
За приписами частини 5 статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
Враховуючи відсутність клопотань сторін щодо розгляду справи у судовому засіданні, справа розглядається за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання та повідомлення сторін.
Дослідивши докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, суд встановив наступне.
Позивач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , є громадянином України, що підтверджується паспортом НОМЕР_2 .
13 липня 2020 року до управління Пенсійного фонду України у м. краматорську Донецької області звернувся ОСОБА_1 із заявою щодо призначення пенсії за віком, згідно ч. 1 статті 26 Закону України від 09.07.2003 року № 1058 «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». Позивачем були надані: заява про призначення пенсії від 13.07.2020 року за № 6011; копія паспорту серії НОМЕР_2 ; копія картки фізичної особи - платника податків; копія трудової книжки серії НОМЕР_3 від 07.08.1979 року № НОМЕР_3; копія диплому НОМЕР_6; копія військового квитку серії НОМЕР_4 ; копія довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи від 20.10.2014 року № 1426-821.
Рішенням управління Пенсійного фонду України у м. краматорську Донецької області № 206 від 15.07.2020 року ОСОБА_1 відмовлено в призначенні пенсії за віком за нормами ч. 1 ст. 26 Закону України № 1058 у зв'язку з відсутністю необхідного страхового стажу. В вказаному Рішенні зазначено, що неможливо зарахувати до стажу період отримання допомоги по безробіттю у міському центрі зайнятості міста Первомайськ з 04.08.2005 року по 07.03.2006 року, оскільки запис № 20 про припинення виплати зроблено з порушення п. 4.1 Інструкції, а саме не чіткий відбиток печатки, не можливо встановити назву установи. Не можливо зарахувати до страхового стажу період роботи ОСОБА_1 з 16.03.1982 року по 13.05.1994 року на підприємстві «Пермовайський машинобудівний завод», оскільки запис № 9 про звільнення працівника зроблено з порушенням п. 4.1 Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженої Наказом Міністерства праці України, міністерства юстиції України, міністерства соціального захисту населення України від 29.07.1993 року № 58, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 17.08.1993 року за № 110, а саме не чіткий відбиток печатки, неможливо встановити назву підприємства з якого відбулося звільнення.
14 липня 2020 року ОСОБА_1 звернувся до управління Пенсійного фонду України у м. краматорську Донецької області з заявою № 6045 про призначення пенсії за віком згідно ч. 1 ст. 26 Закону України № 1058 від 09.07.2003 року «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Рішенням управління Пенсійного фонду України у м. краматорську Донецької області № 211 від 16.07.2020 року позивачу відмовлено в призначенні пенсії за віком за нормами ч. 1 ст. 26 Закону України у зв'язку з відсутністю необхідного страхового стажу за тими самими причинами, які вже були вказані у рішенні управління Пенсійного фонду України у м. краматорську Донецької області № 206 від 15.07.2020 року.
Суд, перевіривши матеріали справи, вирішивши питання, чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються, чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин, приходить до висновку про те, що позов підлягає задоволенню в повному обсязі з таких підстав.
Статтею 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до статті 46 Конституції України, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.
Правовідносини, що виникають у сфері пенсійного забезпечення громадян, регулюються Законом України від 05 листопада 1991 року № 1788-ХІІ «Про пенсійне забезпечення» (далі - Закон № 1788-ХІІ) та Законом України від 09 липня 2003 року № 1058-ІV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (далі - Закону № 1058-ІV).
У розумінні приписів статті 1 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» Підприємство страхувальник, а позивач застрахована особа.
Приписами частини 1 статті 24 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» встановлено, що страховий стаж період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.
Отже, трудовий стаж стає страховим виключно за умови сплати страхових внесків.
У даному випадку обов'язок їх утримання і сплати покладався на Підприємство, що встановлено приписами частини 1 статті 14 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Спірним питанням даної справи є саме не зарахуванням страхового стажу, у зв'язку із тим, що записи у трудовій книжці на думку відповідача не відповідають вимогам Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівника.
Згідно ст. 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення» встановлено, що основним документом, який підтверджує стаж роботи, є трудова книжка, а порядок підтвердження наявного трудового стажу за відсутності останньої або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України, який затвердив постановою від 12 серпня 1993 року № 637 Порядок підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній.
Постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637 затверджено Порядок підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній.
Пунктом 1 цього Порядку передбачено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.
Пунктом 3 Порядку за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.
Зважаючи на викладене, у разі відсутності відповідних записів у трудовій книжці, особа має право подати до органів пенсійного фонду довідку, що містить інформацію на підтвердження загального страхового стажу.
Згідно п. 18 вказаного Порядку за відсутності документів, про наявний стаж роботи і неможливістю одержання їх внаслідок ліквідації підприємства, установи, організації або відсутності архівних даних з інших причин, ніж ті, які зазначені в п. 17 цього Порядку, трудовий стаж установлюється на підставі показань неменше двох свідків, які знають заявника по спільній роботі на одному підприємстві, в установі, організації (в тому числі колгоспі) або в одній системі і мали документи про свою роботу за час, стосовно якого вони підтверджують роботу заявника.
Згідно записів трудової книжки НОМЕР_3 ОСОБА_1 працював слюсарем ремонтником 4,5,6 розряду, слюсарем механозбірних робіт 6 розряду, заступником начальника відділу ВАТ «Первомайський машинобудівний завод» з 16.03.1982 року по 13.05.1994 року (записи № 4-9 трудової книжки). Проте відбиток печатки у записі трудової книжки НОМЕР_3 нечіткий.
Суд зазначає, що факт роботи позивача на зазначеному підприємстві підтверджується довідкою, яка вказує на виконання ним службового завдання на території ЧРСР в спірний період.
Крім того, в записі № 9 чітко визначені: дата звільнення відповідача - 13.05.1994 року, номер та дата наказу про звільнення № 518.
В той же час, суд вказує на те, що на сьогоднішній день неможливо підтвердити первинними документами факт роботи ОСОБА_1 на конкретних посадах даного підприємства, з причин незалежних від позивача, оскільки ВАТ «Первомайський машинобудівний завод» на підставі рішення Господарського суду Луганської області визнано банкрутом.
Згідно записів трудової книжки НОМЕР_3 , ОСОБА_1 був взятий на облік у Первомайський міський центр зайнятості Луганської області та отримував допомогу по безробіттю з 04.08.2005 року по 23.03.2006 року (записи №№ 19,20 вказаної трудової книжки). У записі № 20 - відбиток печатки також нечіткий. В той же час, в записах №№ 19,20 трудової книжки позивача чітко та точно визначені: дата початку - 04.08.2005 року та дата припинення виплати допомоги по безробіттю - 23.03.2006 року, номер та дата наказу про початок та припинення виплати , підстава початку та припинення виплати допомоги.
Крім того, позивач надав суду індивідуальні відомості про застраховану особу (з Реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування), згідно яких позивач у спірний період дійсно отримував допомогу по безробіттю, йшов страховий стаж, у 2004-2006 роках страхувальником зазначено Первомайський міський центр зайнятості за кодом ЗП 3392964.
В той же час, необхідно зазначити, що у зв'язку із проведенням на території м. Первомайськ ООС та знаходження установи на непідконтрольній владі території, позивач позбавлений можливості надати будь-які додаткові документи щодо отримання допомоги з Первомайського міського центру зайнятості Луганської області.
Відповідно до ст. 24 Конституції України, громадяни мають рівні конституційні права і свободи та є рівними перед законом. Не може бути привілеїв чи обмежень за ознаками раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, за мовними або іншими ознаками.
Відповідно до ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є, зокрема, захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових та службових осіб.
Згідно із частиною другою статті 20 Закону № 1058-IV обчислення страхових внесків застрахованих осіб, зазначених у пунктах 1, 2, 5 - 7, 9, 10, 12, 15, 17 і 18 статті 11 цього Закону, здійснюється страхувальниками на підставі бухгалтерських та інших документів, відповідно до яких провадиться нарахування (обчислення) або які підтверджують нарахування (обчислення) заробітної плати (доходу), грошового забезпечення, на які відповідно до цього Закону нараховуються страхові внески.
Як передбачено частинами четвертою - шостою, дев'ятою, десятою статті 20 Закону № 1058-IV, сплата страхових внесків здійснюється виключно в грошовій формі шляхом внесення відповідних сум страхових внесків до солідарної системи на банківські рахунки виконавчих органів Пенсійного фонду, а сум страхових внесків до накопичувальної системи пенсійного страхування - на банківський рахунок Накопичувального фонду або на банківський рахунок обраного застрахованою особою недержавного пенсійного фонду - суб'єкта другого рівня системи пенсійного забезпечення. Страхові внески сплачуються страхувальниками шляхом перерахування безготівкових сум з їх банківських рахунків. Страхувальники зобов'язані сплачувати страхові внески, нараховані за відповідний базовий звітний період, не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду. Базовим звітним періодом є: для страхувальників, зазначених у пунктах 1, 2, 4 статті 14 цього Закону, - календарний місяць. Днем сплати страхових внесків вважається: у разі перерахування сум страхових внесків у безготівковій формі з банківського рахунку страхувальника на банківський рахунок органу Пенсійного фонду - день списання установою банку, органом, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, суми платежу з банківського (спеціального реєстраційного) рахунку страхувальника незалежно від часу її зарахування на банківський рахунок органу Пенсійного фонду. Якщо страхувальники несвоєчасно або не в повному обсязі сплачують страхові внески, до них застосовуються фінансові санкції, передбачені цим Законом, а посадові особи, винні в порушенні законодавства про сплату страхових внесків, несуть дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову або кримінальну відповідальність згідно із законом.
Системний аналіз вказаних вище правових норм дає підстави дійти висновку про те, що до страхового стажу зараховується період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески.
Суд зазначає, що відповідачем не надано доказів, щодо несплати позивачем страхових внесків.
Страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог Закону України «Про пенсійне забезпечення» за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом.
Згідно ст. 56 Закону України «Про пенсійне забезпечення», до стажу роботи зараховується робота, виконувана на підставі трудового договору на підприємствах, в установах, організаціях і кооперативах, незалежно від використовуваних форм власності та господарювання, а також на підставі членства в колгоспах та інших кооперативах, незалежно від характеру й тривалості роботи і тривалості перерв. При обчисленні стажу роботи в колгоспі за період після 1965 року, якщо член колгоспу не виконував без поважних причин встановленого мінімуму трудової участі в громадському господарстві, враховується час роботи за фактичною тривалістю. До стажу роботи зараховується також: будь-яка інша робота, на якій працівник підлягав державному соціальному страхуванню, або за умови сплати страхових внесків, період одержання допомоги по безробіттю, а також робота в'язнів і робота за угодами цивільно-правового характеру за умови сплати страхових внесків; творча діяльність осіб, передбачених пунктом «в» статті 3 цього Закону. При цьому творча діяльність членів Спілки письменників України, Спілки художників України, Спілки композиторів України, Спілки кінематографістів України, Спілки театральних діячів України, інших творчих працівників, які не є членами творчих спілок, але об'єднані відповідними професійними комітетами, до введення в дію цього Закону зараховується в стаж роботи незалежно від сплати страхових внесків. У цих випадках стаж творчої діяльності встановлюється секретаріатами правлінь творчих спілок республіки починаючи з дня опублікування або першого публічного виконання чи публічного показу твору даного автора; військова служба та перебування в партизанських загонах і з'єднаннях, служба в органах державної безпеки, внутрішніх справ та Національної поліції, незалежно від місця проходження служби; служба у воєнізованій охороні, в органах спеціального зв'язку і в гірничорятувальних частинах, незалежно від відомчої підпорядкованості та наявності спеціального або військового звання; навчання у вищих і середніх спеціальних навчальних закладах, в училищах і на курсах по підготовці кадрів, підвищенню кваліфікації та перекваліфікації, в аспірантурі, докторантурі і клінічній ординатурі; тимчасова непрацездатність, що почалася у період роботи; час догляду за інвалідом I групи або дитиною-інвалідом віком до 16 років, а також за пенсіонером, який за висновком медичного закладу потребує постійного стороннього догляду; час догляду непрацюючої матері за малолітніми дітьми, але не довше ніж до досягнення кожною дитиною 3-річного віку; період проживання дружин осіб офіцерського складу, прапорщиків, мічманів і військовослужбовців надстрокової служби з чоловіками в місцевостях, де була відсутня можливість їх працевлаштування за спеціальністю, але не більше 10 років.
При збільшенні розміру пенсії за віком за кожний рік роботи (стаття 19) поряд з роботою враховуються також періоди, передбачені пунктами «а» - «ж» цієї статті і статтями 57-61 цього Закону.
Час перебування на інвалідності у зв'язку з нещасним випадком на виробництві або професійним захворюванням зараховується до стажу роботи для призначення пенсії за віком, а також до стажу роботи із шкідливими умовами, який дає право на призначення пенсії на пільгових умовах і у пільгових розмірах (статті 13 і 14).
При призначенні пенсій на пільгових умовах відповідно до статей 13 і 14 та пенсій за вислугу років відповідно до статті 55 цього Закону провадиться взаємне зарахування періодів роботи, передбачених цими статтями, за умови, що зазначені роботи дають право на пенсію на аналогічних або більш пільгових умовах.
Відповідно до статті 13 «Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод», ратифікованої Україною Законом № 475/97-ВР від 17.07.1997, кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.
Обираючи спосіб захисту порушеного права, суд зважує на його ефективність з точки зору статті 13 «Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод» та враховує положення «Рекомендації Комітету Міністрів Ради Європи № R(80)2 стосовно здійснення адміністративними органами влади дискреційних повноважень», прийняті Комітетом Міністрів 11.03.1980 року, а саме суд не може підміняти державний орган рішення якого оскаржується, приймати замість рішення, яке визнається протиправним, інше рішення, яке б відповідало закону, та давати вказівки, які б свідчили про вирішення питань, які належать до компетенції такого суб'єкта владних повноважень, оскільки такі дії виходять за межі визначених йому повноважень законодавцем.
Разом з тим, пунктом 4 частини 1 статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що адміністративний позов може містити вимоги про зобов'язання відповідача - суб'єкта владних повноважень вчинити певні дії.
Конституційний Суд України в рішенні від 30.01.2003 року № 3-рп/2003 зазначив, що правосуддя за своєю суттю визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення в правах при цьому, під ефективним засобом (способом) необхідно розуміти такий спосіб, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект.
Відповідно до пункту 4 частини 2 статті 245 Кодексу адміністративного судочинства України у разі задоволення адміністративного позову суд може прийняти рішення про зобов'язання відповідача вчинити певні дії.
Отже, суд наділений повноваженнями щодо зобов'язання відповідача прийняти (вчинити) певні дії, і це прямо вбачається з пункту 4 частини 1 статті 5 та пункту 4 частини 2 статті 245 Кодексу адміністративного судочинства України.
В той же час, оскільки суд не може підміняти пенсійний орган, уповноважений на виконання функцій з розрахунку та призначення пенсій громадянам, та на свій розсуд розраховувати страховий та пільговий стаж позивача, суд вважає, що належним способом захисту прав позивача, буде зобов'язання відповідача повторно розглянути заяву з врахуванням вищенаведених обставин.
Враховуючи викладене, суд дійшов до висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог ОСОБА_1 .
Відповідно до статі 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Як вбачається з матеріалів справи, позивач при зверненні до суду сплатив судовий збір у розмірі 840,80 грн. (квитанція № 0.0.1799337840.1 від 13.08.2020 року).
Керуючись ст.ст.2-15, 19-20, 42-48, 72-77, 90, 139, 118, 159-165, 199, 205, 244-250, 255, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Адміністративний позов ОСОБА_1 (місцезнаходження: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до управління Пенсійного фонду України у м. Краматорську Донецької області (місцезнаходження: 84302, Донецька область, м. Краматорськ, вул. Поштова, 5, код ЄДРПОУ 23346787) про визнання протиправним та скасування рішення № 206 від 15.07.2020 року, зобов'язання вчинити дії щодо нарахування та виплати пенсії - задовольнити повністю.
Визнати протиправними та скасувати рішення управління Пенсійного фонду України у м. Краматорську Донецької області (місцезнаходження: 84302, Донецька область, м. Краматорськ, вул. Поштова, 5, код ЄДРПОУ 23346787) від 15.07.1010 року № 206 та Рішення від 16.07.2020 року № 211 про відмову ОСОБА_1 (місцезнаходження: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) в призначенні пенсії за віком, згідно ст. 26 Закону України № 1058-VI від 09.07.2003 року «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Зобов'язати управління Пенсійного фонду України у м. Краматорську (місцезнаходження: 84302, Донецька область, м. Краматорськ, вул. Поштова, 5, код ЄДРПОУ 23346787) повторно розглянути заяву ОСОБА_1 (місцезнаходження: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) від 13.07.2020 року № 6011 та від 14.07.2020 року № 6045 про призначення пенсії за віком із зарахуванням до страхового стажу періодів роботи з 16.03.1982 року по 13.05.1994 року на підприємстві «Первомайський машинобудівний завод» та період отримання допомоги по безробіттю у Первомайському міському центрі зайнятості з 04.08.2005 року по 23.03.2006 року.
Стягнути на користь ОСОБА_1 (місцезнаходження: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) за рахунок бюджетних асигнувань управління Пенсійного фонду України у м. Краматорську (місцезнаходження: 84302, Донецька область, м. Краматорськ, вул. Поштова, 5, код ЄДРПОУ 23346787) судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 840 (вісімсот сорок) грн. 80 коп.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Першого апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Суддя І.М. Тарасенко