05 жовтня 2020 року Справа № 160/11865/20
Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Турова О.М., розглянувши матеріали позовної заяви фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління Державної податкової служби у Дніпропетровській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії,-
28.09.2020 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Головного управління Державної податкової служби у Дніпропетровській області, в якій позивач просить:
- визнати протиправною бездіяльність Головного управління Державної податкової служби у Дніпропетровській області (49600, м. Дніпро, вул. Сімферопольська, 17- а, ідентифікаційний код 43145015) щодо не списання безнадійного податкового боргу фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний код НОМЕР_1 ) з податку по орендній платі в розмірі 50031,33 грн.;
- зобов'язати Головне управління Державної податкової служби у Дніпропетровській області (49600, м. Дніпро, вул. Сімферопольська, 17- а, ідентифікаційний код 43145015) вчинити дії щодо списання безнадійного податкового боргу фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний код НОМЕР_1 ) з податку по орендній платі в розмірі 50031,33 грн.
Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 28.09.2020 року зазначена вище справа розподілена судді Туровій О.М.
Згідно з ч.ч.1, 2 ст.171 КАС України суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи: подана позовна заява особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність; має представник належні повноваження (якщо позовну заяву подано представником); відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160,161, 172 цього Кодексу; належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності; позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними); немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.
Суддя відкриває провадження в адміністративній справі на підставі позовної заяви, якщо відсутні підстави для залишення позовної заяви без руху, її повернення чи відмови у відкритті провадження у справі.
При вирішенні питання про відкриття провадження у справі встановлено, що позов подано без додержання вимог, визначених ст. ст. 160, 161 КАС України.
Так, відповідно до ч.1, абз.1 ч.2 ст.122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
При цьому ч.6 ст.161 КАС України встановлено, що у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов'язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.
Відповідно до ч.1 та ч.2 ст.123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку. Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.
З позовної заяви слідує, що позивач фактично оскаржує бездіяльність відповідача щодо не списання його безнадійного податкового боргу з податку по орендній платі в розмірі 50031,33грн., тому позивач просить зобов'язати Головне управління Державної податкової служби у Дніпропетровській області вчинити дії щодо списання цього безнадійного податкового боргу.
При цьому, як зазначає сам позивач у позовній заяві, 10 липня 2018 року ФОП ОСОБА_1 до Кам'янської об'єднаної ДПІ ГУ ДФС у Дніпропетровській області була направлена заява про списання безнадійного податкового боргу, що підтверджується квитанцією про відправлення з описом вкладення у цінний лист. Крім того, на адвокатський запит від 18.09.2018р. №18/09 з приводу того, чи була розглянута заява ФОП ОСОБА_1 до Кам'янської об'єднаної ДПІ ГУ ДФС у Дніпропетровській області про списання безнадійного податкового боргу та яке рішення було прийнято за результатом її розгляду, ГУ ДФС у Дніпропетровській області листом № 59361/10/04-36-17-09-16 від 24.09.2018р. повідомило, що рішення не приймалося, а заява буде розглянуто відповідно до норм чинного законодавства. На адвокатський запит від 25.10.2019р. №25/10 ГУ ДПС у Дніпропетровській області листом №24569/10/04-36-10-03-14 від 31.10.2019р. повідомило, що відповідно до положень п.37.3 ст.37 Податкового кодексу України відсутні підстави для припинення податкового обов'язку, а також, що податковий борг у платника виник 10.06.2015р. внаслідок донарахувань за актом документальної позапланової перевірки від 30.12.2014 року №5434/563/04-03-17-01-27/ НОМЕР_1 , на підставі якого прийнято податкове повідомлення-рішення від 26.01.2015р. №90001911701 про збільшення суми грошового зобов'язання на суму 44038,97грн. та нарахування штрафних (фінансових) санкцій на суму 11009,74грн. Крім того, за актом донараховано пеню відповідноо до п.п.129.1.2 ст.129 Податкового кодексу України у розмірі 8661,00 грн.
Таким чином, фактично про порушення своїх прав фізична особа-підприємець ОСОБА_1 дізнався саме з 31 жовтня 2020 року, отримавши від відповідача остаточну відмову (лист №24569/10/04-36-10-03-14 від 31.10.2019р.) у списанні безнадійного боргу, водночас, з позовною заявою до суду останній звернувся лише 24.09.2020р., що підтверджується відбитком поштового штемпеля на конверті, в якому надійшла позовна заява до суду, тобто з порушенням строку звернення до суду, встановленого ст.122 КАС України, однак, заяви про поновлення пропущеного строку звернення до суду із зазначенням поважних причин його пропуску фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 подано не було.
За наведених обставин, позивачеві слід подати заяву про поновлення строку звернення до суду із зазначенням поважних причин пропуску строку звернення до суду та докази на підтвердження поважності цих причин.
Крім того, відповідно до ч.1 ст.161 КАС України до позовної заяви додаються її копії, а також копії доданих до позовної заяви документів відповідно до кількості учасників справи, крім випадків, визначених частиною другою цієї статті.
Згідно з ч. 1 ст.94 КАС України письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.
За приписами ч. 2, ч. 4 ч. 5 ст. 94 КАС України письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не визначено цим Кодексом.
Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього.
Копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством.
Учасник справи, який подає письмові докази в копіях (електронних копіях), повинен зазначити про наявність у нього або іншої особи оригіналу письмового доказу.
Учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який знаходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення.
При цьому, згідно з пунктом 5.27 Національного стандарту України "Державна уніфікована система документації. Уніфікована система організаційно-розпорядчої документації. Вимоги до оформлювання документів" (ДСТУ 4163-2003), затвердженого наказом Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики від 07.04.2003 № 55, копія документа засвідчується відміткою, що складається зі слів "Згідно з оригіналом", назвою посади, особистим підписом особи, яка засвідчує копію, її ініціалами та прізвищем, датою засвідчення копії, що проставляється у лівому нижньому куті документа.
Відповідно до п. 8 гл. 10 розд. ІІ Правил організації діловодства та архівного зберігання документів у державних органах, органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах і організаціях, затверджених наказом Міністерства юстиції України від 18 червня 2015 року № 1000/5, копія набуває юридичної сили лише в разі її засвідчення в установленому порядку.
Напис про засвідчення копії складається зі слів "Згідно з оригіналом", назви посади, особистого підпису особи, яка засвідчує копію, її ініціалів (ініціалу імені) та прізвища, дати засвідчення копії.
На лицьовому боці у верхньому правому куті першого аркуша документа проставляється відмітка "Копія".
Також у випадку, якщо документ складається з кількох сторінок, то копії знімаються зі всіх сторінок, які потім можна засвідчити і у такий спосіб: прошити разом, напис "Копія" ставиться на першій із прошитих сторінок, кінчики ниток має бути заклеєно клаптиком паперу так, щоб нитки виглядали з-під цього паперу. Обов'язково зверху цього паперу робиться напис: "Пронумеровано і прошнуровано (кількість аркушів цифрою і прописом) аркушів", вказується посада особи, яка завіряє копію, її підпис, прізвище, ініціали й дата. Все це скріплюється печаткою таким чином, щоб частина відбитку була проставлена на приклеєному клаптику паперу, а частина - на самому аркуші копії документа.
Однак, в порушення вищевказаних вимог, додані позивачем до позовної заяви копії документів для відповідача взагалі не засвідчені.
Також, відповідно до частин 1, 2 статті 43 Кодексу адміністративного судочинства України, здатність мати процесуальні права та обов'язки в адміністративному судочинстві (адміністративна процесуальна правоздатність) визнається за громадянами України, іноземцями, особами без громадянства, органами державної влади, іншими державними органами, органами влади Автономної Республіки Крим, органами місцевого самоврядування, їх посадовими і службовими особами, підприємствами, установами, організаціями (юридичними особами).
Здатність особисто здійснювати свої адміністративні процесуальні права та обов'язки, у тому числі доручати ведення справи представникові (адміністративна процесуальна дієздатність), належить фізичним особам, які досягли повноліття і не визнані судом недієздатними, а також фізичним особам до досягнення цього віку у спорах з приводу публічно-правових відносин, у яких вони відповідно до законодавства можуть самостійно брати участь.
Відповідно до ч.2 ст.160 Кодексу адміністративного судочинства України, позовна заява подається в письмовій формі позивачем або особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.
Позовну заяву подано від імені Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 , проте документів на підтвердження адміністративної процесуальної дієздатності вказаної особи (копія паспорту чи іншого документу, що посвідчує особу позивача), надано не було, у зв'язку із чим у суду відсутня можливість ідентифікувати особу підписанта поданого адміністративного позову та з'ясувати факт наявності в нього адміністративної процесуальної дієздатності.
За приписами ч.1 ст.169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху
Таким чином, позовна заява фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 подана без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 Кодексу адміністративного судочинства України, суд вважає за необхідне залишити цю позовну заяву без руху.
На підставі викладеного, керуючись статтями 160, 161, 169, 171 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
Позовну заяву фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління Державної податкової служби у Дніпропетровській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії - залишити без руху.
Встановити позивачеві строк - десять днів з дня отримання копії цієї ухвали, для усунення недоліків позову шляхом подання до суду:
- заяви про поновлення строку звернення до суду із зазначенням поважних причин пропуску строку звернення до суду та доказів на підтвердження поважності цих причин;
- належним чином завірених копій документів, що додані до позовної заяви, для суду та для відповідача;
- завіреного належним чином документа на підтвердження адміністративної процесуальної дієздатності позивача (паспорта чи іншого документа, що посвідчує особу позивача).
Роз'яснити позивачеві, що відповідно до пункту 1 частини 4 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України, позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.
Повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.
Копію ухвали направити особі, що звернулася з позовною заявою.
Ухвала набирає законної сили в порядку статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України та оскарженню не підлягає.
Суддя О.М. Турова