02 жовтня 2020 року Справа 160/11898/20
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Озерянської С.І. розглянувши матеріали адміністративної справи за позовною заявою громадянки України ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: Акціонерне товариство "АЛЬФА-БАНК" про визнання протиправними дій, визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,-
28.09.2020 року громадянка України ОСОБА_1 звернулась до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовною заявою, в якій просить визнати протиправними дії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області щодо проведення документальної позапланової невиїзної перевірки з питань достовірності, повноти нарахування та своєчасності сплати до бюджету податку на доходи фізичних осіб та військового збору фізичною особою ОСОБА_1 за період з 01.01.2018 року по 21.12.2018 року, результати якої оформлені актом № 873/04-36-33-05/ НОМЕР_1 від 13.01.2020 року; визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення № 0007873305 від 25.02.2020 року, прийняте Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області; визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення № 0007863305 від 25.02.2020 року, прийняте Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області; визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення № 0007853305 від 25.02.2020 року, прийняте Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області.
Згідно пункту 3 частини 1 статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу.
Відповідно до частини 3 статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України, до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
У позовній заяві позивачем заявлено клопотання щодо звільнення її від сплати судового збору, в обґрунтування вказаного клопотання позивач зазначив, що наразі не працює та не отримує доходи.
На підтвердження майнового стану позивачем надано довідку з Державного реєстру фізичних осіб-платників податків про суми виплачених доходів та утриманих податків/ джерела виплачених доходів та утриманих податків від 15.09.2020 року, відповідно до цих відомостей, за період з 1 кварталу 2017 року по 2 квартал 2020 року позивач не отримувала жодних доходів.
Розглянувши клопотання позивача про звільнення її від сплати судового збору, а також дослідивши письмові докази, подані до заяви, суд дійшов висновку про відсутність підстав щодо її задоволення, з огляду на наступне.
Питання зменшення розміру судових витрат або звільнення від їх оплати, відстрочення та розстрочення судових витрат врегульовано статтею 133 Кодексу адміністративного судочинства України, яка кореспондується з приписами частин 1, 2 статті 8 Закону України “Про судовий збір”.
Так, враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі, зменшити розмір належних до сплати судових витрат або звільнити від їх сплати повністю або частково, за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.
Зазначений перелік є вичерпним і розширеному тлумаченню не підлягає.
З огляду на викладене, суд вважає, що ОСОБА_1 не відноситься до осіб, які звільнені від сплати судового збору, тому повинна сплачувати судовий збір.
При цьому, у розумінні приписів статті 8 Закону України “Про судовий збір”, відстрочення або розстрочення сплати судового збору, зменшення розміру судового збору, звільнення його від сплати може мати місце за наявності виключних обставин.
Отже, визначення майнового стану сторони є оціночним та залежить від доказів, якими обґрунтовується рівень її майнового стану. Якщо залежно від рівня майнового стану сторона позбавлена можливості сплатити судовий збір, то такі обставини є підставою для відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення сторони від його сплати.
Суд також враховує позицію Пленуму Вищого адміністративного суду України “Про судову практику застосування адміністративними судами окремих положень Закону України від 08.07.2011 р. № 3674-VI “Про судовий збір” у редакції Закону України від 22.05.2015р. №484-VIII “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сплати судового збору” №2 від 05.02.2016 р., яким рекомендовано суддям адміністративних судів враховувати під час ухвалення рішень у справах відповідної категорії Аналіз практики застосування адміністративними судами окремих положень Закону України “Про судовий збір” у редакції Закону України “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сплати судового збору” №484-VIII від 22.05.2015 року.
Зокрема, у вказаному аналізі зазначено, що при зверненні до суду із заявою про звільнення від сплати судового збору особа повинна додати до такої заяви належні документи на підтвердження факту відсутності таких коштів для сплати судового збору.
Водночас, позивачем не надано до суду належних та вичерпних доказів наявності обставин щодо відсутності коштів на оплату судового збору, як на підставу для звільнення від сплати судового збору.
При цьому суд зазначає, що надані позивачем відомості з Державного реєстру фізичних осіб-платників податків про суми виплачених доходів та утриманих податків, не можуть безперечно свідчити. що у особи відсутні кошти на сплату судового збору.
З огляду, на зазначене суд приходить висновку, що довідка на яку посилається позивач не є достатнім доказом на підтвердження тяжкого майнового стану позивача, яким підтверджується факт неможливості сплати останньою судового збору, оскільки не містить відомостей про майновий стан заявника, який може мати інші джерела для існування та забезпечення своїх потреб, зокрема для сплати судового збору (довідка про склад сім'ї та про наявність на утриманні непрацездатних членів сім'ї, документів про нарахування субсидій, документів про надання соціальної допомоги, відомості про вклади, нерухоме та рухоме майно з якого отримується дохід, компенсації, сукупний дохід родини тощо).
Позивачем не надано й документів на підтвердження того, що вона має статус малозабезпеченої особи, дохід якої є нижчим від прожиткового мінімуму, що могло б беззаперечно свідчити про скрутне матеріальне становище заявника.
Отже, вищевикладені обставини свідчать про те, що на даний час відсутні підстави для звільнення позивача від сплати судового збору за подання до суду позовної заяви.
Необхідність підтвердження неможливості сплатити судовий збір підтверджується правовими позиціями, викладеними у судових рішеннях Верховного Суду від 10 жовтня 2019 р. по справі №215/3329/19, від 16 жовтня 2019 року у справі №215/5288/18, від 17 жовтня 2019 р. у справі №215/3786/18, від 18 жовтня 2019 р. у справі №215/5427/18.
Згідно частини 2 статті 4 Закону України “Про судовий збір” за подання до суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано фізичною особою справляється судовий збір у розмірі 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб. За подання до суду адміністративного позову майнового характеру, який подано фізичною особою справляється судовий збір у розмірі 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Статтею 7 Закону України “Про Державний бюджет України на 2020 рік” передбачено, що прожитковий мінімум на одну працездатну особу в розрахунку на місяць з 1 січня 2020 року становить 2102 грн.
За одну позовну вимогу немайнового характеру сплаті підлягає судовий збівр у розмірі 840, 80 грн. (2 102 х 0, 4%), а за вимоги майнового характеру, які становлять 400 506, 09 грн. сплаті підлягає судовий збір у розмірі 4005, 06 грн. (400 506, 09 х 1%).
Як вбачається з матеріалів справи, у позовній заяві заявлено чотири позовні вимоги, з яких одна немайнового характеру та три майнового, отже при зверненні до суду позивач повинен був сплатити судовий збір у розмірі 4 845, 86 грн.
Таким чином, позивачу за подачу позовної заяви з даними позовними вимогами необхідно сплатити 4 845, 86 грн. за наступними реквізитами: отримувач коштів: УК у Чечел.р.м.Дніпра/Чечел.р/22030101; код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37989253; банк отримувача: Казначейство України (ЕАП); код банку отримувача (МФО): 899998; рахунок отримувача: UA238999980313131206084004008 ; код класифікації доходів бюджету: 22030101; призначення платежу: *;101; РНОКПП; Судовий збір, за позовом (ПІБ), Дніпропетровський окружний адміністративний суд.
Частиною 1 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Оскільки позовна заява подана без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 Кодексу адміністративного судочинства України, суд вважає за необхідне залишити позовну заяву без руху.
На підставі викладеного, керуючись статтями 160-161,169 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
В задоволенні клопотання ОСОБА_1 про звільнення від сплати судового збору - відмовити.
Позовну заяву ОСОБА_1 - залишити без руху.
Надати позивачу строк для усунення виявлених недоліків позовної заяви протягом 10 днів з дня вручення (отримання) цієї ухвали, шляхом надання доказів сплати суми судового збору у розмірі 4 845, 86 грн., за наступними реквізитами: отримувач коштів: УК у Чечел.р.м.Дніпра/Чечел.р/22030101; код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37989253; банк отримувача: Казначейство України (ЕАП); код банку отримувача (МФО): 899998; рахунок отримувача: UA238999980313131206084004008; код класифікації доходів бюджету: 22030101; призначення платежу: *;101; РНОКПП; Судовий збір, за позовом (ПІБ), Дніпропетровський окружний адміністративний суд, або доказів на підтвердження скрутного матеріального становища.
Роз'яснити позивачу, що відповідно до пункту 3 розділу VI “Прикінцеві положення” Кодексу адміністративного судочинства України, в редакції Закону України від 18.06.2020 року № 731-IХ, під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), суд за заявою учасників справи та осіб, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов'язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цим Кодексом), поновлює процесуальні строки, встановлені нормами цього Кодексу, якщо визнає причини їх пропуску поважними і такими, що зумовлені обмеженнями, впровадженими у зв'язку з карантином.
Роз'яснити позивачу, що відповідно до пункту 1 частини 4 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України, позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.
Повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.
Копію ухвали направити особі, що звернулася із адміністративним позовом.
Ухвала набирає законної сили в порядку статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України та оскарженню не підлягає.
Суддя С.І. Озерянська