05 жовтня 2020 року Справа № 160/8005/20
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Луніної О. С., розглянувши в порядку письмового провадження у місті Дніпро позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, Дніпропетровського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки про визнання протиправною бездіяльність відповідачів та зобов'язання вчинити певні дії,-
15.07.2020 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, Дніпропетровського обласного центру комплектування та соціальної підтримки, в якій позивач просить:
- визнати протиправною бездіяльність Дніпропетровського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки по затримці понад двох років у наданні Головному управлінню Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області подання матеріалів для призначення пенсії ОСОБА_1 по втраті годувальника на доньку ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб»;
- визнати протиправноб бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області по відмові ОСОБА_1 у призначенні та виплаті пенсії по втраті годувальника в порядку, передбаченому Законом України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» з 01.03.2016 року по 30.06.2019 року, зобов'язавши Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 пенсію по втраті годувальника в порядку, передбаченому Законом України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» за період з 01.03.2016 року по 30.06.2019 року з урахуванням вже виплаченої за цей період пенсії по втраті годувальника в порядку Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
В обгрунтування позовних вимог зазначено, що після смерті чоловіка, у лютому 2016 року позивач звернулась до Інгулецького райвійськомату, яким померлий чоловік призивався до війська, для призначення пенсії в разі втрати годувальника в порядку розділу ІV Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», як дружині військовослужбовця, який помер при проходженні військової служби, але їй пояснили, що для призначення такої пенсії необхідно встановити причину смерті її чоловіка і зв'язок причин із захистом Батьківщини. Згідно з протоколом № 151 від 12 квітня 2016 року, виданого Військово-лікарською комісією Південного регіону по факту смерті солдата ОСОБА_3 , - захворювання та причина смерті, ТАК, пов'язані із захистом Батьківщини. Саме у квітні цей протокол надійшов територіального органу Міністерства оборони України, який мав у найкоротший строк надати пакет документів до ГУПФУ в Дніпропетровській області для призначення ОСОБА_1 пенсії по втраті годувальника як удові померлого військовослужбовця. Лише 03 липня 2019 року на адресу Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області від Дніпропетровського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки надійшло подання та матеріали про призначення ОСОБА_1 пенсії в разі втрати годувальника на доньку ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб». Враховуючи те, що витяг з протоколу № 151 від 12.04.2016 року засідання Військово-лікарської комісії Південного регіону по встановленню причинного зв'язку захворювань, поранень, контузій, травм, каліцтв поступив до владних органів Міністерства оборони України у квітні 2016 року, а пенсія по втраті годувальника згідно Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» призначена 03.07.2019 року, тобто через 2 роки 2 місяці.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 21.07.2020 року, відкрито провадження у справі № 160/8005/20 та призначено справу до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.
19.08.2020 року судом отримано відзив Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області на позовну заяву ОСОБА_1 , в якій відповідач зазначає про необгрунтованість заявлених позовних вимог та відсутності підстав для їх задоволення, мотивуючи свої доводи наступним. 03.07.2019 року на адресу Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області від Дніпропетровського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки надійшло подання та матеріали для призначення позивачу пенсії в разі втрати годувальника на дочку ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб. В матеріалах пенсійної справи наявна довідка атестат про припинення позивачу з 01.08.2019 року виплати пенсії по втраті годувальника, яка обчислювалась відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». Відповідно до ст. 7 Закону № 2262-ХІІ військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом чи членам їх сімей, які одночасно мають право на різні державні пенсії, призначається одна пенсія за їх вибором. У разі, якщо особа має право на отримання пенсії відповідно до цього Закону та Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», призначається одна пенсія за її вибором. При цьому, різниця між розміром пенсії, на який особа має право відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб» і розміром пенсії із солідарної системи відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», яка визначається в порядку, встановленому Кабінетом міністрів України, фінансується за рахунок коштів державного бюджету. У зв'язку з цим, з 03.07.2019 позивачу призначена пенсія в разі втрати годувальника відповідно до Закону № 2262-ХІІ. За період з 03.07.2019 по 31.07.2019 різниця між призначеною пенсією відповідно до Закону № 2262-ХІІ та розміром пенсії, яку позивач отримував відповідно до Закону № 1058, в сумі 1463,09 грн. виплачена позивачу в серпні 2019 року.
26.08.2020 року судом отримано відзив Дніпропетровського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки на позовну заяву ОСОБА_1 , в якому просить відмовити у задоволенні позовних вимог, з огляду на те, що 24 червня 2019 року позивач звернулась до Інгулецького об'єднаного районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки, як законний представник своєї доньки - ОСОБА_2 , 2008 року народження, із заявою про призначення пенсії у разі втрати годувальника. 26 червня 2019 року Інгулецьким об'єднаним районним територіальним центром комплектування та соціальної підтримки було підготовлено та направлено до Дніпропетровського ОТЦК та СП документи щодо призначення пенсії у разі втрати годувальника ОСОБА_1 , 1977 року народження на дитину ОСОБА_2 , 2008 року народження. 27 червня 2019 року Дніпропетровським обласним територіальним центром комплектування та соціальної підтримки було отримано документи щодо призначення пенсії у разі втрати годувальника ОСОБА_1 на неповнолітню доньку ОСОБА_2 . В свою чергу, відповідно до вимог чинного законодавства у 10-денний термін з дня одержання заяви про призначення пенсії Дніпропетровський ОТЦК та СП оформив всі необхідні документи і своє подання про призначення пенсії у разі втрати годувальника ОСОБА_1 та направив до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області. З дня звернення позивача із заявою про призначення пенсії у разі втрати годувальника до уповноваженого структурного підрозділу Міністерства оборони України, тобто Інгулецького районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки, до дня направлення документів і подання про призначення пенсії до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, не перевищує 10 днів.
Розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтується адміністративний позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов наступних висновків.
Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що ОСОБА_1 є дружиною ОСОБА_3 , що підтверджено свідоцтвом про укладення шлюбу.
ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 є донькою ОСОБА_3 та ОСОБА_1 , що підтверджено свідоцтвом про народження серії НОМЕР_1 .
ОСОБА_3 помер ІНФОРМАЦІЯ_3 .
При цьому, згідно з протоколом № 151 від 12.04.2016 року, захворювання та причина смерті солдата за призовом ОСОБА_3 - ТАК, пов'язані із захистом Батьківщини.
24 червня 2019 року ОСОБА_1 звернулась до Інгулецького об'єднаного районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки, із заявою про призначення пенсії у разі втрати годувальника.
26 червня 2019 року Інгулецький об'єднаний районний територіальний центр комплектування та соціальної підтримки направив до Дніпропетровського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки документи для розгляду питання щодо призначення пенсії в разі втрати годувальника дружині військовослужбовця солдата ОСОБА_3 (який помер ІНФОРМАЦІЯ_4 ) - ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_5 на дитину ОСОБА_2 , 2008 року народження.
01 липня 2019 року Дніпропетровським обласним територіальним центром комплектування та соціальної підтримки направлено на адресу Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області подання та документи ОСОБА_1 (ФД-117420) для призначення пенсії в разі втрати годувальника відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» неповнолітній дочці ОСОБА_4 за померлого батька солдата ОСОБА_3 .
03 липня 2019 року ОСОБА_1 призначено пенсію в разі втрати годувальника.
Позивач вважає протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, Дніпропетровського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки щодо не призначення їй пенсії в разі втрати годувальника з 01.03.2016 року, тобто після смерті чоловіка.
Частиною першою статті 46 Конституції України встановлено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Закон України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб» визначає умови, норми і порядок пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ, Національній поліції, Службі судової охорони, державній пожежній охороні, Державній службі спеціального зв'язку та захисту інформації України, органах і підрозділах цивільного захисту, податковій міліції чи Державній кримінально-виконавчій службі України, та деяких інших осіб, які мають право на пенсію за цим Законом. (далі - Закон № 2262-XII)
Сім'ї померлих пенсіонерів з числа військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом мають право на пенсію в разі втрати годувальника на загальних підставах із членами сімей військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом. (ст. 6 Закону № 2262-XII)
Приписами ст. 7 Закону № 2262-XII встановлено, що військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом та членам їх сімей, які одночасно мають право на різні державні пенсії, призначається одна пенсія за їх вибором. У разі якщо особа має право на отримання пенсії відповідно до цього Закону та Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», призначається одна пенсія за її вибором. При цьому різниця між розміром пенсії, на який особа має право відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», і розміром пенсії із солідарної системи відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», яка визначається в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, фінансується за рахунок коштів державного бюджету. (ст. 6 Закону № 2262-XII)
За приписами ст. 49 Закону № 2262-XII пенсію згідно з цим Законом призначають органи Пенсійного фонду України. Документи про призначення пенсії розглядає орган Пенсійного фонду України і не пізніше ніж у 10-денний строк з дня їх надходження приймає рішення про призначення або про відмову в призначенні пенсії. Документом, який підтверджує призначення пенсії, є пенсійне посвідчення, що видається органом Пенсійного фонду України.
Відповідно до ст. 50 Закону № 2262-XII членам сімей осіб офіцерського складу, прапорщиків і мічманів, військовослужбовців надстрокової служби і військової служби за контрактом та деяких інших осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, та пенсіонерів з їх числа, які набули право на пенсію після смерті годувальника, - з дня виникнення права на пенсію, а батькам або дружині (чоловікові), які набули право на пенсію у разі втрати годувальника, - з дня звернення за пенсією.
Пенсія за минулий час при несвоєчасному зверненні призначається з дня виникнення права на пенсію, але не більш як за 12 місяців перед зверненням за пенсією.
Порядок подання та оформлення документів для призначення перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», затверджений постановою правління Пенсійного фонду України 30.01.2007 N 3-1 регулює питання щодо подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (2262-12) (далі - Закон), крім пенсій військовослужбовцям строкової служби та членам їх сімей, та постанови Кабінету Міністрів України від 02.11.2006 N 1522 (1522-2006-п) «Про передачу органам Пенсійного фонду України функцій з призначення і виплати пенсій деяким категоріям громадян».
Згідно з п. 2 Порядку № 3-1 заяви про призначення пенсії у разі втрати годувальника подаються членами сім'ї померлого годувальника, якому на момент смерті не було призначено пенсію, до органів, що призначають пенсії, через уповноважені структурні підрозділи міністерств та інших органів. У такому самому порядку подаються заяви про призначення пенсії у разі втрати годувальника членами сім'ї померлого годувальника, які мають право на пенсійне забезпечення відповідно до міжнародних договорів у галузі пенсійного забезпечення військовослужбовців та членів їх сімей, а також у разі відсутності в органах, що призначають пенсії, пенсійної справи померлого годувальника.
Відповідно до п. 3 Порядку № 3-1 у разі, якщо особа, якій призначається пенсія у разі втрати годувальника, є неповнолітньою або недієздатною, заява про призначення пенсії подається законними представниками за місцем їх проживання.
Приписами п. 6 Порядку № 3-1 днем звернення за призначенням пенсії є день подання до відповідного органу, що призначає пенсії, письмової заяви про призначення пенсії з усіма необхідними для вирішення цього питання документами, а в разі пересилання заяви і документів поштою - дати їх відправлення.
Відповідно до п. 12 Порядку № 3-1 уповноважений структурний підрозділ у 10-денний термін з дня одержання заяви про призначення пенсії оформляє всі необхідні документи і своє подання про призначення пенсії (додаток 2), ознайомлює з ним особу, якій оформлюється пенсія, і направляє до органу, що призначає пенсії за місцем проживання особи.
З аналізу наведених правових норм вбачається, що уповноважений структурний підрозділ у 10-денний термін з дня одержання заяви про призначення пенсії оформляє всі необхідні документи і своє подання про призначення пенсії (додаток 2), ознайомлює з ним особу, якій оформлюється пенсія, і направляє до органу, що призначає пенсії за місцем проживання особи.
При цьому, дружині, яка набула право на пенсію у разі втрати годувальника, пенсія відповідно до Закону № 2262-XII призначаються з дня звернення за пенсією.
Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що позивач звернулась до Інгулецького об'єднаного районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки із заявою про призначення пенсії у разі втрати годувальника 24 червня 2019 року. У 10-денний термін, а саме, 01 липня 2019 року Дніпропетровським обласним територіальним центром комплектування та соціальної підтримки направлено на адресу Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області разом із супровідним листом подання та документи ОСОБА_1 (ФД-117420) для призначення пенсії в разі втрати годувальника відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» неповнолітній дочці ОСОБА_4 за померлого батька солдата ОСОБА_3 . Вказані документи отримані ГУ ПФУ в Дніпропетровській області 03 липня 2019 року та з цієї дати позивачу призначено пенсію.
При цьому, суд зазначає, що матеріали справи не містять жодних належних доказів того, що позивач звертався до Інгулецького об'єднаного районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки із заявою про призначення пенсії із заявою про призначення пенсії по втраті годувальника раніше.
Отже, уповноважений структурний підрозділ з дати подання позивачем заяви протягом десяти днів оформив всі необхідні документи і подання про призначення пенсії та направив їх до ГУ ПФУ в Дніпропетровській області, а пенсію позивачу нараховано у відповідності до приписів Закону № 2262-XII та Положення № 3-1, з дня звернення за пенсією, тому суд не вбачає в діях відповідачів ознак протиправності.
Згідно з ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
З огляду на встановлені у справі фактичні обставини та досліджені докази, судом встановлено, що відповідачі у спірних правовідносинах не допустили порушень прав позивача, діючи на підставі та у спосіб, що передбачені Конституцією та чинним законодавством, з дотриманням вимог п. 1 ч. 2 ст.2 КАС України.
Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Так, відповідачі, як суб'єкти владних повноважень, надали належні докази правомірності своїх дій у спірних правовідносинах.
З огляду на викладене, суд дійшов висновку про відсутність законних підстав для задоволення позовної заяви ОСОБА_1 .
Відповідно до статті 139 КАС України, у зв'язку з відмовою у задоволенні позову понесені ним судові витрати, пов'язані зі зверненням до суду, не відшкодовуються.
У зв'язку з перебуванням судді Луніної О. С. на лікарняному, рішення ухвалено в перший робочий день.
Керуючись ст.ст. 242-246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
У задоволенні позовної заяви ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, Дніпропетровського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки про визнання протиправною бездіяльність відповідачів та зобов'язання вчинити певні дії - відмовити.
Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.
До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя О.С. Луніна