02 жовтня 2020 року ЛуцькСправа № 140/11113/20
Волинський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого-судді Лозовського О.А.,
розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження (у порядку письмового провадження) адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Луцької міської ради про зобов'язання вчинити дії,
ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 , позивач) звернулась з позовом до Луцької міської ради про зобов'язання повторно розглянути заяву від 29.01.2020 про надання дозволу на розроблення документації із землеустрою щодо відведення земельної ділянки для індивідуального дачного будівництва, орієнтовною площею 0,10 га.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 29.01.2020 ОСОБА_1 звернулася до Луцької міської Ради з заявою про надання дозволу на розроблення документації із землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для індивідуального дачного будівництва, орієнтовною площею 0,10 га, яка знаходиться біля с. Прилуцьке Луцького району, до якої було додано викопіювання з кадастрової карти України, на якому чітко зазначено бажану ділянку, копії паспорта та ідентифікаційного коду.
Проте, листом Луцької міської ради від 25.02.2020 №6.1-7/912/2020 позивача повідомлено про те, що Луцькою міською радою прийнято рішення від 25.02.2015 №71/6 «Про розгляд звернення депутатів Волинської обласної Ради до сільських, селищних, міських голів та до депутатів місцевих рад Волинської області, щодо першочергового забезпечення земельними ділянками військовослужбовців, які виконують або виконували завдання зі здійснення антитерористичної операції на сході України, а також учасникам АТО з міста Луцька, які внаслідок участі у бойових діях в східних регіонах нашої держави отримали інвалідність 1-ої групи».
Позивач вказує, що рішення за результатом розгляду її заяви відповідачем прийнято не було, тому 03.03.2020 на адресу Луцької міської ради позивачем знову ж направлено лист з проханням розглянути клопотання та надати відповідь, оформлену належним чином (рішення, розпорядження, наказ).
На вказану заяву Луцькою міською радою листом від 31.03.2020 №6.1-7/1475/2020 ОСОБА_1 надано відповідь про те, що для розгляду її клопотання необхідно подавати заяви через Центр надання адміністративних послуг м. Луцьк (ЦНАП), а також заява має бути відповідної форми та додати значний перелік документів.
ОСОБА_1 зазначає, що Луцька міська рада неправомірно не розглянула її заяву та не прийняла рішення про надання дозволу на розроблення документації із землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для індивідуального дачного будівництва площею 0,10 га. Вважає, що відповідач допустивши протиправну бездіяльність, яка полягає у неприйнятті рішення про надання дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність. З врахуванням наведеного просить позов задовольнити.
Ухвалою Волинського окружного адміністративного суду від 03.08.2020 відкрито провадження у даній справі та відповідно до статей 12, 257, 262 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) ухвалено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.
У відзиві на позовну заяву Луцька міська рада заявлених позовних вимог не визнає.
Свої заперечення обгрунтовує тим, що відповідно до Генерального плану села Прилуцьке, затвердженого рішенням Прилуцької сільської ради від 31.08.2018 № 3-40/2018, земельна ділянка, яка зазначена у зверненні ОСОБА_1 знаходиться в рекреаційній зоні, тобто належить до земель рекреаційного призначення. Зокрема, ОСОБА_1 у своїй заяві просила Луцьку міську раду надати дозвіл на розроблення документації із землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для індивідуального дачного будівництва зі складу земель рекреаційного призначення, що повністю суперечить і чинному законодавству та вимогам Генерального плану с. Прилуцьке, оскільки статтями 50, 51 Земельного кодексу України встановлено, що до земель рекреаційного призначення належать землі, які використовуються для організації відпочинку населення, туризму та проведення спортивних заходів. Зокрема, до земель рекреаційного призначення належать земельні ділянки зелених зон і зелених насаджень міст та інших населених пунктів, навчально-туристських та екологічних стежок, маркованих трас, земельні ділянки, зайняті територіями будинків відпочинку, пансіонатів, об'єктів фізичної культури і (спорту, туристичних баз, кемпінгів, яхт-клубів, стаціонарних і наметових туристично-оздоровчих таборів, будинків рибалок і мисливців, дитячих туристичних станцій, дитячих та спортивних таборів, інших аналогічних об'єктів, а також земельні ділянки, надані для дачного будівництва і спорудження інших об'єктів стаціонарної рекреації.
Разом з тим, до заяви, яка надійшла на адресу Луцької міської ради, ОСОБА_1 долучила "графічний матеріал, на якому зазначено бажане місце розташування земельної ділянки". Однак, як зазначає відповідач, вказаний графічний матеріал є електронним викопіюванням ("скрін-шотом") із Публічної кадастрової карти - загальнодоступної всеукраїнської електронної бази земельних ділянок, адміністратором якої є Держгеокадастр України, з якого неможливо встановити бажане місце розташування та орієнтовні розміри земельної ділянки, яку позивач бажає отримати безоплатно у власність. З наведених підстав просить в задоволенні позову відмовити.
У відповіді на відзив ОСОБА_1 зазначила, що рішення про надання дозволу або про відмову у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки оформляється розпорядчим індивідуальним правовим актом, відтак такі рішення не можуть оформлятися листами у відповідь на клопотання заявника. Відсутність належним чином оформленого рішення про надання дозволу або про відмову у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою, щодо відведення земельної ділянки після спливу встановленого законом місячного строку розгляду клопотання особи, незважаючи на надсилання заявнику листа про розгляд його заяви, свідчить про те, що орган не прийняв жодного рішення з числа тих, які він повинен ухвалити за законом, що свідчить про його протиправну бездіяльність. Крім того, вказує, що позивачем вимагались документи, які не передбачені Земельним кодексом України
В письмових запереченнях Луцька міська рада підтримує заперечення проти позову, викладені у відзиві. Крім того, відповідач вказав, що при розгляді звернень громадян із земельних питань органи місцевого самоврядування зобов'язані керуватись також і іншими чинними нормативно-правовими актами, зокрема Законом України "Про адміністративні послуги", який регулює порядок надання адміністративних послуг органами державної влади та органами місцевого самоврядування. Даним Законом передбачено, що на кожну адміністративну послугу, яку вони надають затверджуються інформаційна і технологічна картки, у яких зазначено порядок та строки надання такої послуги, в тому числі і перелік документів, які необхідні для розгляду заяви. Відповідні технологічні та інформаційні картки на адміністративні послуги із земельних питань також були затверджені відповідними посадовими особами Луцької міської ради.
Визначений у інформаційних картках перелік не є довільно складеним, а ґрунтується на вимогах чинного законодавства, оскільки серед необхідного переліку документів є ті, які органи місцевого самоврядування самостійно замовити не можуть, зокрема довідка про наявність у Державному земельному кадастрі відомостей про одержання у власність земельної ділянки в межах норм безоплатної приватизації за певним видом її цільового призначення (використання), яка видається з метою додержання вимог частини 4 статті 116 Земельного кодексу України, надається виключно громадянам. Органи місцевого самоврядування таку довідку замовити не можуть, а без відповідної інформації про використане особою право на приватизацію земельних ділянок розглянути звернення громадян у відповідності до законодавства не є можливим.
Також вказує, що згідно статті 8 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності", органи місцевого самоврядування на місцевому рівні здійснюють повноваження щодо планування та забудови територій. Так, для визначення можливості надання земельної ділянки у власність для будівництва необхідно встановити, зокрема, наявність на ній проведених комунікацій загального користування (для встановлення можливих обмежень користуванні такою ділянкою), а також розташованого нерухомого майна. З цією метою, необхідно провести певні топографо-геодезичні роботи, зокрема здійснити топографо-геодезичну зйомку земельної ділянки. Згідно статті 5 Закону України "Про топографо-геодезичну та топографічну діяльність" здійснити таку зйомку можуть центральні та місцеві органи виконавчої влади, або юридичні та фізичні особи, які володіють необхідним технічним та технологічним забезпеченням та у складі яких за основним місцем роботи є сертифікований інженер-геодезист, що є відповідальним за якість результатів топографо-геодезичних і картографічних робіт. Оскільки в Луцької міської ради, як органу місцевого самоврядування відсутні повноваження та можливості щодо здійснення топографо-геодезичної зйомки земельних ділянок, тому така зйомка вимагається від тих осіб, які звернулись із зверненням щодо надання безоплатно у власність земельної ділянки. Тому твердження позивача ОСОБА_1 про те, шо Луцька міська рада вимагає не передбачені законодавством документи є безпідставним.
Щодо твердження ОСОБА_1 про те, що на землях рекреаційного призначення дозволено дачне будівництво, відповідач вказує, що відповідно до Генерального Плану села Прилуцьке, затвердженого рішенням Прилуцької сільської ради від 31.08.2018 № 3-40/2018, земельна ділянка, яка зазначена у зверненні знаходиться в рекреаційній зоні, тобто належить до земель рекреаційного призначення. А згідно статей 50, 51 Земельного кодексу України земельні ділянки із земель рекреаційного призначення можуть надаватись для дачного будівництва лише з метою відпочинку населення, туризму та проведення населення, а не для індивідуального дачного будівництва. Просить в задоволенні позову відмовити.
Дослідивши письмові докази та письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають до задоволення з таких мотивів та підстав.
Судом встановлено, що 29.01.2020 ОСОБА_1 звернулася до Луцької міської ради з заявою про надання дозволу на розроблення документації із землеустрою, щодо відведення земельної ділянки у власність для індивідуального дачного будівництва, орієнтовною площею 0,10 га, яка знаходиться біля села Прилуцьке Луцького району. До заяви додано викопіювання з кадастрової карти України із зазначенням бажаної ділянки, копії паспорта і ідентифікаційного коду.
За результатами розгляду звернення ОСОБА_1 , Луцька міська рада листом від 25.02.2020 №6.1-7/912/2020 повідомила позивача про те, що Луцькою міською радою прийняте рішення від 25.02.2015№71/6 «Про розгляд звернення депутатів Волинської обласної ради до сільських, селищних, міських голів та до депутатів місцевих рад Волинської області щодо першочергового забезпечення земельними ділянками військовослужбовців, які виконують або виконували завдання зі здійснення антитерористичної операції на сході України», згідно з яким при підготовці на розгляд сесій міської ради відповідних проектів рішень в першу чергу надавати перевагу членам сімей учасників АТО, які загинули під час проведення антитерористичної операції на сході України, а також учасникам АТО з міста Луцька, які внаслідок участі у бойових діях в східних регіонах нашої держави отримали інвалідність 1-ої групи (а. с. 10).
Оскільки, на думку ОСОБА_1 , заява про надання дозволу на розроблення документації із землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для індивідуального дачного будівництва, належним чином розглянута не була, 01.04.2020 позивач повторно звернулась до Луцької міської ради з метою розгляду поданої нею заяви та прийняття мотивованого рішення у відповідності до норм чинного законодавства.
Згідно листа від 31.03.2020 №6.1-7/1475/2020 «Про надання дозволів на розроблення проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок» Луцька міська рада повідомила ОСОБА_1 , про те, що згідно із Законом України "Про адміністративні послуги" та рішенням виконавчого комітету Луцької міської ради від 02.10.2019 №595-1 "Про затвердження реєстру адміністративних послуг" надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки є адміністративною послугою, відповідно до якої всі документи подаються через департамент "Центр надання адміністративних послуг у місті Луцьку", тому для можливості підготовки відповідного проекту рішення Луцької міської ради та почергового його розгляду на засіданні постійної комісії з питань земельних відносин та земельного кадастру і сесії Луцької міської ради, позивачу необхідно подати заяву на ім'я міського голови Ф-0/ІК-254/29/01 та всі документи вказані в заяві, згідно з адміністративною послугою ІК-254/29/01: копію паспорта громадянина України (оригінал та копії 1-2 cт, відмітки про місце реєстрації / документ, що підтверджує реєстрацію місця проживання у разі подання ID-картки), копію картки платника податку або довідку про присвоєння ідентифікаційного номера (крім фізичних осіб, які через свої релігійні або інші переконання відмовилися від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податку (ідентифікаційного номера) та мають відповідну відмітку в паспорті громадянина України), графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування та орієнтовний розмір земельної ділянки (генплан земельної ділянки, розроблений на актуальній топографо-геодезичній зйомці з прикладеним до нього листом управління містобудування та архітектури Луцької міської ради щодо режиму забудови даної території, визначеної для містобудівних потреб генеральним планом населеного пункту), довідку про наявність у Державному земельному кадастрі відомостей про одержання у власність земельної ділянки в межах норм безоплатної приватизації за певним видом її цільового призначення (використання), копії документів, що посвідчують право користування земельною ділянкою (у разі наявності), графічний додаток до рішення Луцької міської ради, розроблений на актуальній топографо-геодезичній зйомці землевпорядною організацією, копію актуальної топографо-геодезичної зйомки (не давнішої за 12 місяців).
Також, повідомлено, що на виконання Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на запобігання виникнення і поширення коронавірусної хвороби (COVTO-19)», відповідно до статей 42, 46 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» пленарне засідання сесії міської ради буде проводитись після закінчення карантину, відповідно до окремого розпорядження міського голови.
Не погоджуючись з такими діями відповідача, ОСОБА_1 звернулась з даним позовом до суду.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.
Відповідно до частини другої статті 2 КАС України у справах про оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноважень з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Відповідно до пункту б) частини першої статті 12 Земельного кодексу України (далі - ЗК України) до повноважень сільських, селищних, міських рад у галузі земельних відносин на території сіл, селищ, міст належить передача земельних ділянок комунальної власності у власність громадян та юридичних осіб відповідно до цього Кодексу.
Відповідно до частини першої статті 116 ЗК України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом, або за результатами аукціону.
Частиною третьою статті 116 ЗК України визначено, що безоплатна передача земельних ділянок у власність громадян провадиться у разі: а) приватизації земельних ділянок, які перебувають у користуванні громадян; б) одержання земельних ділянок внаслідок приватизації державних і комунальних сільськогосподарських підприємств, установ та організацій; в) одержання земельних ділянок із земель державної і комунальної власності в межах норм безоплатної приватизації, визначених цим Кодексом.
Відповідно до пункту «г» частини першої статті 121 ЗК України громадяни України мають право на безоплатну передачу їм земельних ділянок із земель державної або комунальної власності в таких розмірах: для індивідуального дачного будівництва - не більше 0,10 гектара.
Згідно частини першої статті 122 ЗК України сільські, селищні, міські ради передають земельні ділянки у власність або у користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб.
Як встановлено матеріалами справи, позивачем подано заяву про надання дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для індивідуального дачного будівництва орієнтовною площею 0,10 га, яка розташована в с. Прилуцьке.
При цьому, як встановлено судом та підтверджено матеріалами справи, бажана земельна ділянка відповідно до Генерального плану с. Прилуцьке, затвердженого рішенням Прилуцької сільської ради від 31.08.2018 № 3-40/2018 знаходиться в рекреаційній зоні, тобто належить до земель рекреаційного призначення.
Статтями 50, 51 Земельного кодексу України встановлено, що до земель рекреаційного призначення належать землі, які використовуються для організації відпочинку населення, туризму та проведення спортивних заходів. Зокрема, до земель рекреаційного призначення належать земельні ділянки зелених зон і зелених насаджень міст та інших населених пунктів, навчально-туристських та екологічних стежок, маркованих трас, земельні ділянки, зайняті територіями будинків відпочинку, пансіонатів, об'єктів фізичної культури і (спорту, туристичних баз, кемпінгів, яхт-клубів, стаціонарних і наметових туристично-оздоровчих таборів, будинків рибалок і мисливців, дитячих туристичних станцій, дитячих та спортивних таборів, інших аналогічних об'єктів, а також земельні ділянки, надані для дачного будівництва і спорудження інших об'єктів стаціонарної рекреації.
Разом з тим, відповідно до частини шостої статті 118 ЗК України громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу. У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб) та документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі (у разі надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства). У разі якщо земельна ділянка державної власності розташована за межами населених пунктів і не входить до складу певного району, заява подається до Ради міністрів Автономної Республіки Крим. Верховній Раді Автономної Республіки Крим, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, органам виконавчої влади або органам місцевого самоврядування, які передають земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, забороняється вимагати додаткові матеріали та документи, не передбачені цією статтею.
Згідно частини сьомої статті 118 ЗК України відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об'єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.
Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Стаття 144 Конституції України передбачає, що органи місцевого самоврядування в межах повноважень, визначених законом, приймають рішення, які є обов'язковими до виконання на відповідній території.
Відповідно до частин першої та другої статті 59 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» рада в межах своїх повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень. Рішення ради приймається на її пленарному засіданні після обговорення більшістю депутатів від загального складу ради, крім випадків, передбачених цим Законом. При встановленні результатів голосування до загального складу сільської, селищної, міської ради включається сільський, селищний, міський голова, якщо він бере участь у пленарному засіданні ради, і враховується його голос.
Виходячи з системного аналізу наведених нормативно-правових актів, суд дійшов висновку, що орган місцевого самоврядування зобов'язаний був розглянути у визначений законодавством місячний строк заяву про надання дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення позивачу земельної ділянки для індивідуального дачного будівництва. При цьому, надання дозволу або мотивована відмова у його наданні оформляється рішенням, що узгоджуються з приписами статті 59 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні».
Як встановлено судом, позивачем 29.01.2020 та повторно 03.03.2020 у відповідності до приписів статті 118 ЗК України подано заяви до Луцької міської ради про надання дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для індивідуального дачного будівництва, до яких було долучено необхідні документи.
Однак, за результатами розгляду вказаних заяв рішення у встановленому законом порядку відповідачем не прийнято, що підтверджується відповідними листами Луцької міської ради від 25.02.2020 №6.1-7/912/2020 та від 31.03.2020 №6.1-7/1475/2020.
Відповідно до Порядку подання нормативно-правових актів на державну реєстрацію до Міністерства юстиції України та проведення їх державної реєстрації, затвердженого наказом Міністерства юстиції України 12.04.2005 №34/5 наказ, розпорядження, постанова, рішення - акт організаційно-розпорядчого характеру чи нормативно-правового змісту, що видається суб'єктом нормотворення у процесі здійснення ним виконавчо-розпорядчої діяльності з метою виконання покладених на нього завдань та здійснення функцій відповідно до наданої компетенції з основної діяльності, адміністративно-господарських або кадрових питань, прийнятий (виданий) на основі Конституції та інших актів законодавства України, міжнародних договорів України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, та спрямований на їх реалізацію, спрямування регулювання суспільних відносин у сферах державного управління, віднесених до його відання.
Таким чином, рішення про надання дозволу або про відмову у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки оформляється розпорядчим індивідуальним правовим актом.
Відсутність належним чином оформленого рішення про надання дозволу або про відмову у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою, щодо відведення земельної ділянки після спливу встановленого законом місячного строку розгляду клопотання особи, незважаючи на надсилання заявнику листа про розгляд його заяви, свідчить про те, що орган не прийняв жодного рішення з числа тих, які він повинен ухвалити за законом.
Аналогічна позиція викладена у постанові Верховного Суду від 11.04.2018 у справі №806/2208/17 (К/9901/4400/17).
Отже, відповідач, отримавши заяви ОСОБА_1 про надання дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для індивідуального дачного будівництва не прийняв мотивованого рішення за результатом їх розгляду або про мотивовану відмову у її наданні, всупереч вимогам частини сьомої статті 118 ЗК України, частини другої статті 59 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», тобто вчинив протиправну бездіяльність.
Відтак, суд приходить до висновку, що неприйняття Луцькою міською радою будь-якого рішення за заявою позивача від 29.01.2020 та від 03.03.2020 про надання дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для індивідуального дачного будівництва площею 0,10 ставить його у правову невизначеність, що є недопустимим у відповідності до змісту та сутності принципів верховенства права та законності, а також порушує конституційні права позивача щодо розгляду його звернення органом місцевого самоврядування.
Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом у постанові від 17.04.2018 у справі № 826/8107/16.
Таким чином, обов'язковим є прийняття відповідним органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування за наслідками розгляду поданого клопотання про надання дозволу на розробку проекту землеустрою вмотивованого рішення про надання дозволу або відмову у його наданні із наведенням усіх підстав такої відмови. При цьому, чинним законодавством не передбачено право суб'єкта владних повноважень відступати від положень статті 118 ЗК України.
Суд також звертає увагу, що відповідно до статті 118 ЗК України порядок безоплатної передачі земельних ділянок у власність громадянами передбачає реалізацію таких послідовних етапів:
- звернення громадян з клопотанням про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки;
- надання дозволу відповідним органом виконавчої влади або місцевого самоврядування;
- розробка суб'єктами господарювання за замовленням громадян проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки;
- погодження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в порядку, передбаченому статтею 186-1 ЗК України;
- затвердження відповідним органом виконавчої влади або місцевого самоврядування проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та надання її у власність.
Отже, передача (надання) земельної ділянки у власність відповідно до статті 118 ЗК України є завершальним етапом визначеної процедури безоплатної приватизації земельних ділянок. Разом з цим, отримання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки не означає позитивного рішення про надання її у власність.
Аналогічна правова позиція висловлена у постанові Верховного Суду України від 13.12.2016 в справі № 815/5987/14 та постанові Верховного Суду від 27.02.2018 в справі №545/808/17.
Як встановлено пунктами 2, 3 частини першої статті 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом, зокрема, визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень; визнання дій суб'єкта владних повноважень протиправними та зобов'язання утриматися від вчинення певних дій.
Відповідно до частини другої статті 5 КАС України захист порушених прав, свобод чи інтересів особи, яка звернулася до суду, може здійснюватися судом також в інший спосіб, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Відтак, виходячи із наданих пунктом 10 частини другої статті 245 КАС України повноважень суд вважає, що належним способом захисту прав позивача є прийняття судом рішення про визнання протиправною бездіяльність Луцької міської ради щодо неприйняття рішення за результатом розгляду заяви позивача від 29.01.2020 про надання дозволу на розроблення документації із землеустрою щодо відведення земельної ділянки для індивідуального дачного будівництва, орієнтовною площею 0,10 га та зобов'язання Луцьку міську раду повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 29.01.2020 про надання дозволу на розроблення документації із землеустрою щодо відведення земельної ділянки для індивідуального дачного будівництва, орієнтовною площею 0,10 га та прийняти відповідне рішення за наслідками її розгляду.
Відповідно до частини першої статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Таким чином, на користь позивача необхідно стягнути за рахунок бюджетних асигнувань відповідача судовий збір в сумі 840,80 грн., сплачений квитанцією №27689763 від 28.07.2020.
Керуючись статтями 241 - 246, 262, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, на підставі Земельного кодексу України, суд
Позов задовольнити.
Визнати бездіяльність Луцької міської ради щодо неприйняття рішення за результатом розгляду заяви ОСОБА_1 від 29 січня 2020 року про надання дозволу на розроблення документації із землеустрою щодо відведення земельної ділянки для індивідуального дачного будівництва орієнтовною площею 0,10 га протиправною.
Зобов'язати Луцьку міську раду повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 29 січня 2020 року про надання дозволу на розроблення документації із землеустрою щодо відведення земельної ділянки для індивідуального дачного будівництва орієнтовною площею 0,10 га.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Луцької міської ради (43025, Волинська область, місто Луцьк, вулиця Богдана Хмельницького, 19, код ЄДРПОУ 34745204) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , індивідуальний податковий номер НОМЕР_1 ) судовий збір у розмірі 840 (вісімсот сорок) гривень 80 копійок.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Волинський окружний адміністративний суд. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Суддя О.А. Лозовський