28 вересня 2020 р. Справа № 120/166/20-а
Вінницький окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Сала П.І.,
за участю
секретаря судового засідання Слюсар О.О.,
представника заявника (відповідача) Тиховського М.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Вінниці в порядку спрощеного позовного провадження заяву Головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 23 березня 2020 року в адміністративній справі № 120/166/20-а за позовом ОСОБА_1 в інтересах малолітньої ОСОБА_2 до Головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області про визнання протиправним та скасування наказу, зобов'язання вчинити дії,
В провадженні Вінницького окружного адміністративного суду перебувала адміністративна справа за позовом ОСОБА_1 в інтересах малолітньої ОСОБА_2 до Головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області про визнання протиправним та скасування наказу, зобов'язання вчинити дії.
Рішенням суду від 23.03.2020 вказаний позов задоволено повністю. Визнано протиправним та скасовано наказ Головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області від 21.12.2019 № 2-25029/15-19-СГ про відмову ОСОБА_2 у наданні дозволу на розроблення документації із землеустрою. Зобов'язано Головне управління Держгеокадастру у Вінницькій області надати ОСОБА_2 дозвіл на розроблення документації із землеустрою щодо відведення земельної ділянки сільськогосподарського призначення, для ведення садівництва, державної форми власності, орієнтовною площею 0,12 га, з метою подальшої передачі безоплатно у власність, яка розташовані на території Агрономічної сільської ради Вінницького району Вінницької області (за межами населеного пункту).
Постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 25.06.2020 вищезазначене рішення залишене без змін.
07.08.2020 до суду надійшла заява Головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області про перегляд рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 23.03.2020 у справі № 120/166/20-а за нововиявленими обставинами, в якій заявник просить скасувати зазначене рішення суду та ухвалити нове, яким у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовити. Заява мотивована тим, що під час виконання рішення суду з'ясувалися нові обставини, а саме те, що бажана для позивачки земельна ділянка перебуває в приватній власності гр. ОСОБА_3 . Отже, на думку заявника, існують підстави для перегляду судового рішення у цій справі у відповідності до п. 1 ч. 2 ст. 361 КАС України.
Ухвалою суду від 12.08.2020 заяву вказану заяву залишено без руху з наданням заявнику строку для усунення виявлених судом недоліків заяви.
26.08.2020 до суду надійшла заява представника Головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області про усунення недоліків заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами.
Ухвалою суду від 31.08.2020 відкрито провадження за нововиявленими обставинами та з урахуванням положень ч. 1 ст. 366 КАС України вирішено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін.
В судовому засіданні представник відповідача подану заяву повністю підтримав та просить суд її задовольнити.
Позивачка на виклик суду не з'явилася, що однак не перешкоджає судовому розгляду згідно з ч. 2 ст. 368 КАС України.
Вивчивши матеріали справи, оцінивши доводи заявника, суд доходить висновку про відсутність підстав для задоволення заяви відповідача про перегляд рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 23.03.2020 у справі № 120/166/20-а за нововиявленими обставинами.
Так, відповідно до ч. 1 ст. 361 КАС України судове рішення, яким закінчено розгляд справи і яке набрало законної сили, може бути переглянуто за нововиявленими або виключними обставинами.
Частиною другою цієї статті визначено, що підставами для перегляду судового рішення за ново виявленими обставинами є:
1) істотні для справи обставини, що не були встановлені судом та не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи;
2) встановлення вироком суду або ухвалою про закриття кримінального провадження та звільнення особи від кримінальної відповідальності, що набрали законної сили, завідомо неправдивих показань свідка, завідомо неправильного висновку експерта, завідомо неправильного перекладу, фальшивості письмових, речових чи електронних доказів, що потягли за собою ухвалення незаконного рішення у цій справі;
3) скасування судового рішення, яке стало підставою для ухвалення судового рішення, яке підлягає перегляду.
Отже, перелік підстав для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами є вичерпним і у відповідності до п. 1 ч. 2 ст. 361 КАС України, на яку посилається заявник, такою підставою є істотні для справи обставини, що не були встановлені судом та не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи.
Істотними обставинами є фактичні дані (явища, події, факти об'єктивної дійсності або сукупність умов), що в установленому порядку спростовують факти, які були покладено в основу судового рішення. Тобто це обставини, які впливають на юридичну оцінку обставин, здійснену судом у судовому рішенні, що переглядається, обізнаність суду стосовно яких у розгляді справи забезпечила б прийняття цим судом іншого рішення.
При цьому нововиявленими слід вважати обставини (як фактичного, так і правового характеру), які об'єктивно існували на час розгляду та вирішення адміністративної справи, але не були відомі і не могли бути відомі на суду та особі, яка звертається із заявою про перегляд судового рішення.
Тобто на стадії перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами беруться до уваги обставини, які раніше не були предметом розгляду з незалежних від суду та особи, яка звернулася із заявою причин, але вони є суттєвими для можливого їх впливу на результати справи, а також можливої часткової зміни судового рішення, прийнятого раніше, або його скасування взагалі.
Підсумовуючи наведене, можна дійти висновку, що необхідними умовами для перегляду судового рішення у зв'язку з нововиявленими обставинами є істотність нововиявлених обставин для вирішення спору, їх існування на момент вирішення адміністративної справи та виявлення таких обставин вже після прийняття рішення зі спору.
Аналогічну правову позицію викладено у постановах Верховного Суду від 05.02.2020 у справі № 607/12044/16-а, від 05.08.2020 у справі № 820/6625/16 та від 10.09.2020 у справі № 802/2344/17-а.
Відповідач просить переглянути рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 23.03.2020 про задоволення позову ОСОБА_1 , посилаючись на те, що бажана для позивачки земельна ділянка перебуває у приватній власності іншої особи, а саме ОСОБА_3 .
На думку суду, зазначена обставина є істотною та могла вплинути на прийняття рішення у справі, адже згідно з правовою позицією Верховного Суду, наведеною, зокрема, у постановах від 17.12.2018 у справі № 509/4156/15-а та від 06.06.2019 у справі № 804/4435/16, ненадання погодження землекористувача, якщо бажана земельна ділянка не є вільною, може бути самостійною підставою для відмови у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою.
Крім того, право власності ОСОБА_3 на спірну земельну ділянку зареєстроване в державному реєстрі прав 17.03.2020 (номер запису 36044959), що підтверджується інформацією з Державного земельного кадастру про право власності та речові права на земельну ділянку.
Отже, судом встановлено, що відповідна істотна обставина дійсно існувала на час розгляду справи та ухвалення судового рішення, про перегляд якого подана заява.
Втім, як вже зазначалось вище, ще однією необхідною ознакою нововиявлених обставин в розумінні положень п. 1 ч. 2 ст. 361 КАС України є те, що ці обставини на час розгляду справи об'єктивно не могли бути відомі ні заявникові, ні суду.
При цьому вжите законодавцем словосполучення "не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи" потрібно розглядати як сукупність двох необхідних умов. Тобто для визнання обставини нововиявленою недостатньо, щоб особа просто не знала про наявність певної істотної обставини, а потрібно, щоб вона і не могла знати про неї. Якщо вона все-таки могла знати про певну обставину за умови добросовісного ставлення до справи, тоді така підстава для перегляду судового акта відсутня.
Згідно з ч. 4 ст. 361 КАС України не є підставою для перегляду рішення суду за нововиявленими обставинами: 1) переоцінка доказів, оцінених судом у процесі розгляду справи; 2) докази, які не оцінювалися судом, стосовно обставин, що були встановлені судом.
Суд зазначає, що не можуть вважатися нововиявленими ті обставини, що встановлюються на підставі доказів, які не були своєчасно подані сторонами чи іншими особами, які беруть участь у справі.
Відтак нововиявлені обставини - це юридичні факти (фактичні обставини) справи, які мають істотне значення для вирішення справи по суті, існували в період первинного провадження і ухвалення судового акта, але не були та не могли бути відомі ні сторонам, ні третім особам, їхнім представникам, іншим учасникам адміністративного процесу, ні суду, за умови виконання ними всіх вимог закону для об'єктивного повного і всебічного розгляду справи та ухвалення законного й обґрунтованого судового рішення.
Аналогічна правова позиція наведена у постанові Верховного Суду від 21.09.2019 у справі № 826/19414/14.
Натомість судом встановлено, що спірна земельна ділянка із земель сільськогосподарського призначення державної власності була передана гр. ОСОБА_3 у приватну власність для ведення особистого селянського господарства за рішенням відповідача, а саме на підставі наказу Головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області від 28.02.2020 № 2-4993/15-20-СГ, у відповідності до вимог ч. 8, 9 ст. 118, ч. 1 ст. 121, ч. 4 ст. 122 Земельного кодексу України.
Таким чином, на дату ухвалення судом рішення від 23.03.2020 у справі № 120/166/20-а відповідач не міг не знати про факт вибуття спірної земельної ділянки із земель державної власності та її передачу у приватну власність іншої особи.
Представник відповідача зазначає, що супровід судових справ в Головному управління Держгеокадастру у Вінницькій області здійснює відділ представництва в судах та інших органах юридичного управління, тоді як передачею земельних ділянок у власність громадянам в порядку безоплатної приватизації займається інший відділ Головного управління.
Проте наведені доводи суд оцінює критично, адже стороною у цій справі є Головне управління Держгеокадастру у Вінницькій області як юридична особа, а не його окремі структурні підрозділи або посадові особи. Відтак неналежна організація взаємодії між відділами цього управління не може свідчити про те, що вищезазначена обставина щодо передачі спірної земельної ділянки у власність не могла бути відомі заявнику з об'єктивних, тобто незалежних від його волі причин.
Згідно з рішенням ЄСПЛ у справі "Пономарьов проти України" від 03 квітня 2008 року (заява № 3236/03) одним із фундаментальних аспектів верховенства права є принцип юридичної визначеності, який передбачає повагу до принципу "resjudicata" - принципу остаточності рішень суду. Цей принцип наголошує, що жодна зі сторін не має права вимагати перегляду остаточного та обов'язкового рішення суду просто тому, що вона має на меті добитися нового слухання справи та нового її вирішення.
Крім того, як зазначено у рішенні ЄСПЛ від 18 листопада 2004 року в справі "Правєдная проти Росії" (заява № 69529/01), процедура скасування остаточного судового рішення у зв'язку з нововиявленими обставинами передбачає наявність доказу, який раніше не міг бути доступний, однак він міг би призвести до іншого результату судового розгляду. Особа, яка звертається із заявою про скасування рішення, повинна довести, що в неї не було можливості представити цей доказ на остаточному судовому слуханні і що цей доказ є вирішальним.
Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 368 КАС України за результатами перегляду рішення, ухвали за нововиявленими або виключними обставинами суд може відмовити в задоволенні заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами та залишити відповідне судове рішення в силі.
У разі відмови в задоволенні заяви про перегляд рішення, ухвали за нововиявленими або виключними обставинами суд постановляє ухвалу (ч. 1 ст. 369 КАС України).
Під час розгляду заяви відповідача про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 23.03.2020 у справі № 120/166/20-а судом не встановлено всіх умов, що у відповідності до пункту 1 частини другої статті 361 КАС України є необхідними для перегляду судового рішення у зв'язку з нововиявленими обставинами.
Отже, у задоволенні поданої заяви належить відмовити, залишивши відповідне рішення суду в силі.
Керуючись ст.ст. 242, 243, 248, 256, 293, 295, 361, 368, 369 КАС України, суд
Відмовити в задоволенні заяви Головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 23 березня 2020 року в адміністративній справі № 120/166/20-а та залишити відповідне судове рішення в силі.
Ухвала набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 256 КАС України.
Відповідно до ст. 295 КАС України апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Ухвала в повному обсязі складена 05.10.2020 (з урахуванням положень ч. 6 ст. 120, ч. 3 ст. 243 КАС України).
Суддя Сало Павло Ігорович