м. Вінниця
29 вересня 2020 р. Справа № 120/2264/20-а
Вінницький окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді: Шаповалової Т.М.,
за участю:
секретаря судового засідання: Волинець В.М.,
представників позивача: Формуги І.Ю.
представника відповідача: Коваль В.П.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Головного управління ДПС у Вінницькій області до Державного підприємства «Уладівський спиртовий завод» про стягнення податкового боргу,
У травні 2020 року Головне управління ДПС у Вінницькій області звернулося до суду з адміністративним позовом до Державного підприємства «Уладівський спиртовий завод» (далі - ДП «Уладівський спиртовий завод»), у якому просило стягнути з відповідача податковий борг в сумі 570 428,23 грн.
Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач вказує, що згідно інтегрованої картки платника податків за відповідачем рахується податковий борг щодо сплати податків і зборів(обов'язкових платежів), штрафних(фінансових) санкцій, що складає всього 570 428,23 грн.,
Оскільки відповідач добровільно не погашає борг, позивач вимушений звернутися до суду з вказаним позовом.
Ухвалою суду від 03.06.2020 року прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі, призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) в порядку статті 262 КАС України, а також встановлено відповідачу строк на подання відзиву на позовну заяву. Також витребувано у Головного управління ДПС у Вінницькій області та зобов'язано надати суду додаткові письмові докази, а саме: належним чином засвідчену копію податкової вимоги, докази її вручення (надіслання) відповідачу.
25.06.2020 року представником відповідача подано відзив на адміністративний позов, у якому представник відповідача просить закрити провадження у цій справі, посилаючись на те, що спір не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства, оскільки ухвалою господарського суду Вінницької області від 13.08.2004 року порушено провадження по справі № 5/435-04 за заявою ДП «Універсальна компанія «Правекс-Естоппель» до ДП «Уладівський спиртовий завод» про визнання банкрутом та введено в дію процедуру розпорядження майном. Наразі провадження у справі перебуває на стадії процедури розпорядження майном боржника. Зокрема, ухвалою суду від 18.02.2020 року продовжено строк процедури розпорядження майном ДП «Уладівський спиртовий завод» повноважень арбітражного керуючого (розпорядника майна) Томашука М.С. у справі № 5/435-04 від 18.08.2020 року та призначено до розгляду справчу на 18.08.2020 року. Також вказує, що відповідно до п.1.3 ст. 3 Податкового кодексу України цей Кодекс не регулює питання погашення податкових зобов'язань або стягнення податкового боргу з осіб, на яких поширюються судові процедури, визначені Кодексом України з процедур банкрутства. Тому, на думку відповідача, даний спір підлягає розгляду за правилами господарського судочинства, оскільки розгляд усіх майнових спорів, стороною в яких є боржник у справі про банкрутство, повинен відбуватися саме і виключно господарським судом, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство, в межах цієї справи.
Також зазначив, що у позивача відсутнє право звернення до суду, оскільки відповідач не отримував жодних податкових вимог. Також позивачем не додано письмових доказів, а саме належним чином засвідчених копій податкових вимог, докази їх вручення (надіслання) відповідачу.
Враховуючи наведене, відповідач вважає, що у задоволенні позову слід відмовити.
Ухвалою суду від 03.07.2020 року клопотання відповідача про закриття провадження призначено до розгляду в судовому засіданні на 21.07.2020 року.
06.07.2020 року позивач подав клопотання про надання доказів, а саме, долучення до справи засвідчених копій корінців податкових вимог № 1/42 від 06.11.2001 року та № 2/154 від 13.12.2001 року.
08.07.2020 року позивач надав відповідь на відзив, у якій просить позов задовольнити та зазначає, що відповідно до ст. 1 Кодексу України з процедур банкрутства кредитор -це юридична або фізична особа, а також контролюючий орган, уповноважений відповідно до Податкового кодексу України здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу та недоїмки зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування у межах своїх повноважень, та інші державні органи, які мають вимоги щодо грошових зобов'язань до боржника; забезпечені кредитори - кредитори, вимоги яких до боржника або іншої особи забезпечені заставою майна боржника; конкурсні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, що виникли до відкриття провадження у справі про банкрутство і виконання яких не забезпечено заставою майна боржника; поточні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, що виникли після відкриття провадження у справі про банкрутство.
Проте ч. 1 ст. 41 Кодексу України з процедур банкрутства визначає, що мораторій на задоволення вимог кредиторів - це зупинення виконання боржником грошових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), строк виконання яких настав до дня введення мораторію, і припинення заходів, спрямованих на забезпечення виконання цих зобов'язань та зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), застосованих до дня введення мораторію.
Відповідно до ч. 5 ст. 41 Кодексу України з процедур банкрутства дія мораторію на задоволення вимог кредиторів не поширюється на вимоги поточних кредиторів, виплату заробітної плати та нарахованих на ці суми страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне та інше соціальне страхування, відшкодування шкоди, заподіяної здоров'ю та життю громадян, виплату авторської винагороди, аліментів, а також на вимоги за виконавчими документами немайнового характеру, що зобов'язують боржника вчинити певні дії чи утриматися від їх вчинення.
Пунктом 87.10. ст. 87 ПК України визначено, що з моменту винесення судом ухвали про порушення провадження у справі про банкрутство платника податків порядок погашення грошових зобов'язань, які включені до конкурсних кредиторських вимог контролюючих органів до такого боржника, визначається згідно з Кодексом України з процедур банкрутства без застосування норм цього Кодексу.
Заявлені вимоги є поточними, тому можуть бути стяґненні з рахунків у банках, що обслуговують ДП «Уладівський спиртовий завод».
Стягнення грошових коштів за вимогами кредиторів за зобов'язаннями, на які не поширюється дія мораторію, провадиться з рахунку боржника в установі банку. Контроль за такими стягненнями здійснює арбітражний керуючий (розпорядник майна, керуючий санацією, ліквідатор).
Враховуючи наведене, позивач просить задовольнити позовні вимоги.
Суд усною ухвалою від 21.07.2020 року, із занесенням до протоколу судового засідання, керуючись ч.7 ст.243, 293, 294 КАС України, відмовив у задоволенні клопотання відповідача про закриття провадження у справі на підставі п.87.10. ст.87 Податкового кодексу України, у зв'язку з тим, що заборгованість, яку просить стягнути позивач виникла після відкриття провадження у справі про банкрутство та є поточною, а тому може бути стягнута з рахунків у банках боржника відповідно до норм Податкового кодексу України в порядку адміністративного судочинства.
20.07.2020 року відповідач подав заперечення на відповідь на відзив, у якому просив закрити провадження у справі, а в разі відмови такого клопотання, відмовити у задоволені позову. Також зазначив, що податковий борг, на погашення якого направлялись перша та друга податкові вимоги від 06.11.2001 та від 13.12.2001, вважається безнадійним та підлягає списанню, а податкові вимоги вважаються відкликаними. Крім цього, докази які б свідчили про безперервність податкового боргу у відповідача впродовж часу з виникнення податкового боргу, стосовно суми якого були направлені податкові вимоги до суду позивачем не надано.
27.07.2020 року відповідач повторно подав клопотання про закриття провадження у справі.
Разом з тим, суд зауважує, що згідно з п. 1 ч. 2 ст. 45 КАС України з урахуванням конкретних обставин справи суд може визнати зловживанням процесуальними правами дії, що суперечать завданню адміністративного судочинства, зокрема: подання клопотання (заяви) для вирішення питання, яке вже вирішено судом, за відсутності інших підстав або нових обставин.
Враховуючи наведене, суд залишив без розгляду такі клопотання відповідача, оскільки вони заявлені з тих же підстав, яким надано оцінку судом в судовому засіданні 21.07.2020 року.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши інші докази в їх сукупності, судом встановлено наступне.
ДП «Уладівський спиртовий завод» з 21.02.1992 року перебуває на податковому обліку у Головному управлінні ДПС у Вінницькій області.
ДП «Уладівський спиртовий завод» являється платником податків і зборів, передбачених Податковим кодексом України.
Згідно інтегрованої картки платника податків за відповідачем рахується податковий борг щодо сплати податків і зборів(обов'язкових платежів), штрафних(фінансових) санкцій, що складає всього 570 428,23 грн., в тому числі основного платежу - 570 428,23 грн., штрафної санкції - 0,00 грн., пені - 0,00 грн., а саме :
податок на нерухоме майно відмінне від земельної ділянки, що складає всього 21 894,88 грн., в тому числі основного платежу - 21 894,88 грн., штрафної санкції - 0,0 грн., пені - 0,00 грн.;
земельний податок з юридичних осіб , що складає всього 541 915,5 грн., в тому числі основного платежу - 541 915,5 грн., штрафної санкції - 0,00 грн., пені - 0,00 грн.;
орендна плата з юридичних осіб, що складає всього 6617,85 грн., в тому числі основного платежу - 6617,85 грн., штрафної санкції - 0,00 грн., пені - 0,00 грн.
Податковий борг з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки виник 29.10.2018 року та підтверджується поданими податковими деклараціями з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки від 02.04.2018 року, від 15.01.2019 року та від 06.02.2020 року плати за землю від 13.01.2020 року та інтегрованою карткою платника податків.
Податковий борг з земельного податку з юридичних осіб виник 30.01.2018 року та підтверджується поданими податковими деклараціями з плати за землю від 28.02.2017 року, 24.01.2018 року, 01.09.2019 року, 13.01.2020 року.
Заборгованість з орендної плати з юридичних осіб виникла 01.03.2020 року на підставі податкової декларації з плати за землю від 13.01.2020 року.
Також позивачем до суду надано податкові вимоги № 1/42 від 06.11.2001 року на суму 6630,70грн, яку особисто отримано головним бухгалтером 08.11.2001 року та № 2/154 від 13.12.2001 року на суму 4734, 44 грн., яку особисто отримано представником заводу.
Оскільки відповідач добровільно не погашає борг, позивач вимушений звернутися до суду з вказаним позовом.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам та встановленим обставинам справи, суд керується такими мотивами.
Статтею 19 Конституції України встановлено, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до статті 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
Відповідно до ч.4 ст. 5 КАС України суб'єкти владних повноважень мають право звернутися до адміністративного суду виключно у випадках, визначених Конституцією та законами України.
Згідно з п. 20.1.34 ст. 20 ПК України контролюючі органи мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини.
Підпунктом 16.1.4 пункту 16.1 статті 16 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VI (далі ПК України) визначено, що платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори у строки та в розмірах, встановлених цим Кодексом.
Грошове зобов'язання платника податків відповідно до пп. 14.1.39 п. 14.1 ст. 14 України - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.
Податкове зобов'язання згідно з п.п.14.1.156 п.14.1 ст.14 ПК України - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк).
Згідно з п. 14.1.175 ст. 14 ПК України податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом.
Відповідно до п. 54.5 ст. 54 ПК України якщо сума грошового зобов'язання розраховується контролюючим органом, платник податків не несе відповідальності за своєчасність, достовірність і повноту нарахування такої суми, проте несе відповідальність за своєчасне та повне погашення нарахованого узгодженого грошового зобов'язання і має право оскаржити зазначену суму в порядку, встановленому цим Кодексом.
Згідно з п. 57.1. ст. 57 ПК України платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до п. 59.1 ПК України у разі коли у платника податків виник податковий борг, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.
Згідно з п. 42.2 ст. 42 ПК України документи вважаються належним чином врученими, якщо вони надіслані у порядку, визначеному пунктом 42.4 цієї статті, надіслані за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручені платнику податків (його представнику).
Пунктом 59.5 ПК України встановлено, що у разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення. У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).
Підпунктом 60.1.1 пункту 60.1 статті 60 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) визначено, що податкова вимога вважається відкликаною у разі, якщо сума податкового боргу була погашена самостійно платником податків або органом стягнення.
Податкова вимога в розумінні підпункту 14.1.153 пункту 14.1 статті 14 ПК України це - письмова вимога контролюючого органу до платника податків щодо погашення суми податкового боргу.
Порядок реалізації права органу державної податкової служби на звернення до суду з позовом про стягнення податкового боргу визначено ст. 95 ПК України.
Так, контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.
Відповідно до п.95.2 ст.95 ПК України стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 30 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги (Пункт 95.2 статті 95 із змінами, внесеними згідно із Законами № 4834-VI від 24.05.2012, № 466-IX від 16.01.2020)
Таким чином, право на стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу виникає в контролюючого органу на наступний день після закінчення 30 днів ( в редакції податкового кодексу до 16.01.2020 року -60 днів) з дня скерування на адресу платника податків податкової вимоги.
Відповідно до наведених норм Податкового кодексу України надіслана платнику податків податкова вимога на податковий борг, що не погашений, не втрачає своєї дії.
Податковим законодавством не передбачено необхідності повторного направлення платнику податків податкової вимоги у разі зміни (крім зменшення до нуля) суми його податкового боргу.
Таким чином, податкова вимога є дійсною протягом усього терміну безперервного існування податкового боргу платника податків з моменту його утворення до моменту, зокрема, повного погашення податкового боргу платником за всіма видами податків і зборів. При цьому, грошові зобов'язання, які складають податковий борг, можуть змінюватися як кількісно, так і за видами податків. Тільки після того, як платник податків повністю погасить податковий борг, включаючи пеню, податкова вимога буде вважатись відкликаною в розумінні підпункту 60.1.1 пункту 60.1 статті 60 Податкового кодексу України, а у разі виникнення в майбутньому суми податкового боргу - контролюючим органом має бути виставлена нова податкова вимога.
Відповідач у справі, як на підстави для відмови у задоволенні позову, посилається на те, що податковий борг ним з часу направлення податкових вимог у 2001 році погашався, а тому податковий орган мав направити нову податкову вимогу і тільки після цього звертатися до суду.
Для з'ясування обставин, на які посилається відповідач, судом витребувано додаткові докази для підтвердження безперервності податкового боргу відповідача з часу направлення вимог у 2001 році.
Судом досліджено надані 28.07.2020 року на вимогу суду позивачем додаткові докази, а саме:
деталізовану картку особового рахунку з земельного податку з юридичних осіб з 31.12.2012 року;
заяву Хмільницької об'єднаної державної податкової інспекції (далі - Хмільницької ОДПІ) про визнання кредитором по справі № 5/435-01 про банкрутство «Уладівського спиртового заводу»;
ухвалу Господарського суду Вінницької області від 06.05.2009 року.
Відповідно до змісту заяви Хмільницької ОДПІ про визнання кредитором по справі № 5/435-01 податковий борг підприємства станом на 19.10.2004 року становить 60479,94 грн., в тому числі недоїмки 57530,60 грн., пеня 2949,34 грн.
Ухвалою Господарського суду Вінницької області від 06.05.2009 року, у справі за заявою ДП «Універсальна юридична компанія «Естоппель» до ДП «Уладівський спиртовий завод» про визнання банкрутом, заяву Хмільницької ОДПІ про визнання її кредитором ДП «Уладівський спиртовий завод» з грошовими вимогами в розмірі 1 794 586,00 грн. задоволено. Визнано грошові вимоги Хмільницької ОДПІ до ДП «Уладівський спиртовий завод» про в розмірі 1 712 391,00 грн. (заборгованість по бюджетній позичці), що відносяться до четвертої черги. Відхилено грошові вимоги Хмільницької ОДПІ до ДП «Уладівський спиртовий завод» в розмірі 82 195,00 грн. (пеня). Зобов'язано арбітражного керуючого (розпорядника майна) Завору О.І. включити визнані вимоги кредитора - Хмільницької ОДПІ - до реєстру вимог кредиторів боржника.
Разом з тим, зазначені докази, зокрема деталізована картка особового рахунку з земельного податку з юридичних осіб стосуються заборгованості лише з даного податку і лише з 31.12.2012 року; заява ОДПІ містить відомості про заборгованість станом на 19.10.2004 року.
Враховуючи наведено суд ухвалою від 8 вересня 2020 року витребував у позивача інформацію чи погашався податковий борг відповідача з 2001 року у повному обсязі.
На виконання ухвали суду надано лист Головного управління ДПС у Вінницькій області № 680/02-32-10 від 03.07.2020 року, адресований Начальнику управління правового забезпечення «Про надання інформації» відповідно до якого податкова вимога на суму боргу 641 368,41 грн. по ДП «Уладівський спиртовий завод» була формована 04.02.2002 року та вручена платнику. Узгодженість податкового боргу підтверджує факт участі податкового органу в якості кредитора у справі про банкрутство ДП «Уладівський спиртовий завод», яка перебуває в провадженні господарського суду Вінницької області. Податковий орган звертався до суду із заявою № 2981/24-022 від 21.10.2004 року про визнання кредитором у зазначеній справі, у тому числі в частині податкового боргу 60479,94 грн.
Разом з тим, суд звертає увагу, що в матеріалах справи містяться засвідчені копії корінців податкових вимог № 1/42 від 06.11.2001 року на суму 6630, 70грн та № 2/154 від 13.12.2001 року на суму 4734,44 грн. При цьому, в листі службові особи податкового органу посилаються на вимогу на суму боргу 641 368,41 грн. від 04.02.2002, яка в матеріалах справи відсутня та про яку суд не повідомлено позивачем.
В судовому засіданні представник позивача пояснила, що таку вимогу зазначено помилково. Як на підставу того, що вимоги 2001 року не були відкликані, а борг не погашався представник позивача послався на скріншот з ІТС «Податковий блок».
Разом з тим, суд до таких доказів позивача про безперервність податкового боргу відповідача, а тому відсутність підстав для виставлення нової податкової вимоги і права звернення до суду ставиться критично і приходить до висновку, що позивачем належними доказами не підтверджено безперервність боргу ДП «Уладівський спиртовий завод». А тому, в разі не направлення податкової вимоги, звернення до суду з позовною заявою про стягнення податкового боргу є передчасним.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Згідно з ч. 1 ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Враховуючи наведене, суд вважає, що позовні вимоги задоволенню не підлягають.
Враховуючи вимоги ч. 2 ст. 139 КАС України, судові витрати у цій справі стягненню з відповідача не підлягають.
Керуючись ст.ст. 73, 74, 75, 76, 77, 90, 94, 139, 241, 245, 246, 250, 255, 295 КАС України, суд -
У задоволенні адміністративного позову Головного управління ДПС у Вінницькій області до Державного підприємства «Уладівський спиртовий завод» про стягнення податкового боргу відмовити.
Рішення суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 255 КАС України.
Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Повне судове рішення складено та підписано суддею 05.10.2020 року.
Позивач: Головне управління ДПС у Вінницькій області (код ЄДРПОУ 43142454, вул. Хмельницьке шосе, 7, м. Вінниця, 21028)
Відповідач: Державне підприємство «Бджільнянський спиртовий завод» (код ЄДРПОУ 05459140, вул. Радянська, 53, с. Бджільна, Теплицький район Вінницька область, 23840)
Суддя Шаповалова Тетяна Михайлівна