про залишення позовної заяви без руху
м. Вінниця
05 жовтня 2020 р. Справа № 120/5265/20-а
Суддя Вінницького окружного адміністративного суду Слободонюк Михайло Васильович, перевіривши матеріали позовної заяви Приватного підприємства "Агро-Центр" до Комісії Державної фіскальної служби України, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації про визнання протиправними та скасування рішень, зобов'язання вчинити дії
29.09.2020 року до суду надійшли матеріали позовної заяви Приватного підприємства "Агро-Центр" до Комісії Державної фіскальної служби України, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації про визнання протиправним та скасування рішень від 02.09.2020 року № 1890209/31223000, № 1890210/31223000, № 1890211/31223000 про відмову в реєстрації розрахунків коригування № 1, № 2 від 18.08.2020 року та № 3 від 26.08.2020 року в ЄРПН, зобов'язання ДФС України здійснити дії по реєстрації таких розрахунків коригування в ЄРПН.
Частиною першою статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) передбачено, що після одержання позовної заяви суддя з'ясовує, серед іншого, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим ст.ст. 160, 161, 172 цього Кодексу. Водночас, вказані положення поширюються на всі випадки звернення до адміністративного суду з позовною заявою, а їх недотримання свідчить про невідповідність позовної заяви вимогам закону.
Ознайомившись з позовною заявою та доданими матеріалами, вважаю, що зазначена позовна заява підлягає залишенню без руху з таких підстав.
1. В силу п. 4 ч. 5 ст. 160 КАС України в позовній заяві зазначаються зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів.
В розумінні статті 4 КАС України, суб'єкт владних повноважень - орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг.
Отже, до компетенції адміністративних судів належать спори фізичних чи юридичних осіб з органом державної влади, органом місцевого самоврядування, їхньою посадовою або службовою особою, а також іншим суб'єктом при здійснені ним владних управлінських функцій на основі законодавства, предметом яких є перевірка законності рішень, дій чи бездіяльності цих органів /осіб, суб'єктів), прийнятих або вчинених ними при здійсненні владних управлінських функцій.
Згідно змісту позовних вимог (п. 2 прохальної частини) позивачем у цій справі оскаржуються рішення Комісії Державної фіскальної служби України, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації від 02.09.2020 року № 1890209/31223000, № 1890210/31223000, № 1890211/31223000 про відмову в реєстрації розрахунків коригування № 1 та № 2 від 18.08.2020 року та № 3 від 26.08.2020 року в ЄРПН.
Так, "Порядком зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних", затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 року № 1165, набрала чинності 01.02.2020 року (далі - Порядок № 1165) визначено механізм зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Реєстр), організаційні та процедурні засади діяльності комісій з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі (далі - комісії контролюючих органів), права та обов'язки їх членів.
Згідно пункту 2 Порядку № 1165: комісія регіонального рівня - комісія з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі головних управлінь ДПС в областях, м. Києві та Офісу великих платників податків ДПС; комісія центрального рівня - комісія з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі ДПС.
При цьому, за приписами пункту 25 Порядку № 1165:
- Комісія центрального рівня приймає рішення про неврахування таблиці даних платника податку, розглядає скарги на рішення комісій регіонального рівня про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі;
- Комісії регіонального рівня приймають рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі або відмову в такій реєстрації, врахування або неврахування таблиці даних платника податку, відповідність/невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.
Відповідно до пункту 2 "Порядку прийняття рішень про реєстрацію / відмову в реєстрації податкових накладних / розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних", який затверджений наказом Міністерства фінансів України від 12.12.2019 року № 520 та зареєстрований в Міністерстві юстиції України 13.12.2019 року за № 1245/342216, прийняття рішень про реєстрацію / відмову в реєстрації податкових накладних / розрахунків коригування в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено, здійснюють комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі головних управлінь Державної податкової служби України в областях, м. Києві та Офісу великих платників податків ДПС.
Натомість, як вбачається із копій оскаржуваних рішень від 02.09.2020 року № 1890209/31223000, № 1890210/31223000, № 1890211/31223000, які долучені позивачем до матеріалів позову, такі рішення винесено Комісією, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/ розрахунку коригування в ЄРПН або відмову в такій реєстрації регіонального рівня (комісією ГУ ДПС у Вінницькій області).
Тобто, у спірних правовідносинах Комісією Державної фіскальної служби України, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, яка визначена позивачем як відповідач у справі, жодних рішень відносно розрахунків коригування № 1, № 2 від 18.08.2020 року та № 3 від 26.08.2020 року не приймалось.
Більше того, суд враховує, що наразі такої особи, яка визначена позивачем в якості відповідача, не існує.
Тобто, за вимогою про оскарження рішень про відмову в реєстрації розрахунків коригування № 1, № 2 від 18.08.2020 року та № 3 від 26.08.2020 року в ЄРПН відповідачем має бути орган - суб'єкт владних повноважень, який прийняв таке рішення, тобто ГУ ДПС у Вінницькій області (відповідна комісія регіонального рівня).
Окрім того, наступна вимога позивача (п. 3 прохальної частини) про зобов'язання здійснити дії щодо реєстрації розрахунків коригування звернута до ДФС України. В той же час суд враховує, що наразі ДФС України перебуває в стані припинення та не є тією особою, яка здійснює функції щодо реєстрації податкових накладних.
Принагідно, суд звертає увагу позивача на те, що відповідно до постанови КМУ від 18.12.2018 року № 1200 утворено Державну податкову службу України та Державну митну службу України, реорганізувавши Державну фіскальну службу України.
28.08.2019 року набрало чинності розпорядження Кабінету Міністрів України від 21.08.2019 року № 682-р "Питання Державної податкової служби", відповідно до якого Уряд погодився з пропозицією Міністерства фінансів щодо можливості забезпечення здійснення Державною податковою службою покладених на неї постановою Кабінету Міністрів України від 6 березня 2019 р. N 227 "Про затвердження положень про Державну податкову службу України та Державну митну службу України" функцій і повноважень Державної фіскальної служби, що припиняється, з реалізації державної податкової політики, державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, державної політики у сфері боротьби з правопорушеннями під час застосування податкового законодавства, а також законодавства з питань сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування та законодавства з інших питань, контроль за дотриманням якого покладено на Державну податкову службу.
У зв'язку із даним розпорядженням Кабінету Міністрів України від 21.08.2019 року № 682-р, Державною податковою службою України видано наказ від 28.08.2019 року № 36, згідно з яким розпочато виконання Державною податковою службою України (ДПС) функцій і повноважень Державної фіскальної служби України (ДФС), що припиняється.
Таким чином, на даний момент всі права та обов'язки внаслідок проведеної реорганізації перейшли до Державної податкової служби України, яка є правонаступником Державної фіскальної служби України.
Відповідно, за вимогою зобов'язального характеру щодо реєстрації податкових накладних/розрахунків коригувань, належним відповідачем по справі має бути саме ДПС України.
За наведених обставин суд вважає, що позивачем у позовній заяві невірно визначений суб'єктний склад осіб, які мають відповідати за заявленими вимогами як і має невідповідність змісту позовних вимог, викладеним обставинам справи, оскільки такі позовні вимоги фактично заявлені до неналежних осіб. Крім того, взагалі необґрунтованим є зазначення позивачем у позовній заяві третьої особи Вінницької ОДПІ ГУ ДФС України, яка наразі є припиненою як юридична особа та не може бути учасником справи чи стороною у спірних правовідносинах.
2. Відповідно до ч. 3 ст. 161 КАС України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору врегульовано Законом України "Про судовий збір".
Згідно з абзацом 1 частини 1 статті 3 Закону України "Про судовий збір" судовий збір справляється за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством.
Відповідно до частини 1 статті 4 Закону України "Про судовий збір" судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Згідно з ч. 3 ст. 4 Закону України "Про судовий збір", за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано суб'єктом владних повноважень, юридичною особою або фізичною особою - підприємцем розмір судового збору становить 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2020 рік» прожитковий мінімуму для працездатних осіб з 01 січня 2020 року встановлено в розмірі 2102,00 гривні.
Відповідно до матеріалів позовної заяви позивачем (юридичною особою) заявлені позовні вимоги про визнання протиправними та скасування трьох рішень суб'єкта владних повноважень про відмову в реєстрації розрахунків коригування № 1, № 2 від 18.08.2020 року та № 3 від 26.08.2020 року в ЄРПН:
- рішення від 02.09.2020 року № 1890209/31223000;
- рішення від 02.09.2020 року № 1890210/31223000;
- рішення від 02.09.2020 року № 1890211/31223000.
Вимоги про визнання протиправними та скасування вищезазначених трьох рішень є трьома окремими позовними вимогами немайнового характеру. Відтак, при зверненні до суду позивач мав би сплатити судовий збір в сумі 6306 грн. (2102 х 3).
Однак, позивачем до позовної заяви додано документ про сплату судового збору, а саме квитанцію від 29.09.2020 року за № 0.0.1852563192.1 про оплату 4202 грн.
Ознайомившись із поданою квитанцією, суд вважає, що вона не може бути належним доказом на підтвердження сплати судового збору за даним позовом з огляду на таке.
Згідно п. 104, 105 Інструкції про ведення касових операцій банками в Україні, затвердженої постановою правління Національного банку України від 25.09.2018 року № 103 (далі - Інструкція № 103), касові документи мають містити такі обов'язкові реквізити: 1) найменування банку, який здійснює касову операцію; 2) дату здійснення операції; 3) зазначення платника та отримувача; 4) суму касової операції; 5) призначення платежу; 6) власноручні підписи або ЕП платника/отримувача; 7) власноручні підписи або ЕЦП працівників банку (філії, відділення), уповноважених здійснювати касову операцію; 8) номер рахунку отримувача; 9) найменування і код банку отримувача. Реквізити в усіх касових документах заповнюються згідно з правилами, зазначеними в додатку 18 до цієї Інструкції.
Згідно додатку № 18 Інструкції № 103, в графі "платник" касового документа зазначаються найменування юридичної особи та прізвище, ім'я, по батькові особи, яка уповноважена діяти від імені юридичної особи, що здійснює переказ готівки. Якщо переказ готівки здійснює фізична особа, то зазначаються її прізвище, ім'я та по батькові та/або реєстраційний номер облікової картки платника податків/номер особового рахунку або серія (за наявності) та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовилися від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та офіційно повідомили про це відповідні органи державної фіскальної служби і мають відмітку в паспорті) [для нерезидентів - номер (та за наявності - серія) паспорта (або іншого документа, що посвідчує особу та відповідно до законодавства України може бути використаний на території України для укладення правочинів), дату видачі та орган, що видав, громадянство].
Відповідно до ст. 2 Закону України "Про судовий збір" платники судового збору - громадяни України, іноземці, особи без громадянства, підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні) та фізичні особи - підприємці, які звертаються до суду чи стосовно яких ухвалене судове рішення, передбачене цим Законом.
Так, надана позивачем квитанція № 0.0.1852563192.1 від 29.09.2020 року містить обов'язкову графу "Платник", де вказано " ОСОБА_1 ", а в графі "Призначення платежу" - "*;101; НОМЕР_1 ; Вінницький окружний адміністративний суд; судовий збір за позовом ОСОБА_1 ".
Тобто, згідно вказаної квитанції платником судового збору є фізична особа ОСОБА_1 , а не ПП "Агро-Центр", хоча позивачем у позовній заяві визначено саме юридичну особу - ПП "Агро-Центр", яка і повинна була сплатити належні суми судового збору.
Водночас, в іншій графі "Призначення платежу" повинна бути вказана повна інформація про платіж та документи, на підставі яких здійснюється перерахування коштів отримувачу, а саме: "*;101;__________(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків - фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомив про це відповідний орган Міністерства доходів і зборів України і має відповідну відмітку у паспорті); Судовий збір, за позовом ___________ (ПІБ чи назва установи, організації позивача), Вінницький окружний адміністративний суд (назва суду, де розглядається справа)".
Отже, з огляду на викладене, в контексті даних обставин, суд приходить до висновку, що квитанції про сплату судового збору № 0.0.1852563167.1 від 29.09.2020 року не може вважатися документом, що підтверджує сплату судового збору у встановленому законом порядку за подання позовної заяви ПП "Агро-Центр".
Тому, позивачу необхідно надати до суду належні докази сплати судового збору в сумі 6306 грн. за наступними реквізитами: УК у м. Вінниці/отг м. Вінниця/22030101, ЄДРПОУ 38054707, Банк одержувач: Казначейство України (ЕАП), р/р UA028999980313181206084002856, призначення платежу: *;101;__________(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків - фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомив про це відповідний орган Міністерства доходів і зборів України і має відповідну відмітку у паспорті); Судовий збір, за позовом ___________ (ПІБ чи назва установи, організації позивача), Вінницький окружний адміністративний суд (назва суду, де розглядається справа).
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтею 160, 161 КАС України, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, в якій зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб їх усунення і встановлюється строк, достатній для усунення недоліків, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
З огляду на викладене та враховуючи невідповідність поданого позову вимогам закону, позовну заяву ПП "Агро-Центр" належить залишити без руху з наданням розумного строку для усунення виявлених судом недоліків шляхом надання суду належного документу про сплату судового збору в сумі 6306 грн. за подання даного адміністративного позову, а також викладення позовної заяви у новій редакції із зазначенням, у відповідності до вимог ст. 160 КАС України, у ній належних осіб - відповідачів у справі, та, у зв'язку із цим, формування змісту позовних вимог і їх звернення до тих осіб, які мають бути належними відповідачами у справі. При цьому, у випадку викладення позовної заяви у новій редакції позивачу необхідно також дотриматись вимог ч. 1 ст. 161 КАС України щодо надання копій позовної заяви та доданих до неї документів відповідно до кількості учасників справи.
Керуючись ст. 160, 161, 169,171, 172, 256, 293 КАС України, -
1. Позовну заяву Приватного підприємства "Агро-Центр" до Комісії Державної фіскальної служби України, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації про визнання протиправними та скасування рішень, зобов'язання вчинити дії залишити без руху.
2. Встановити позивачеві 5-ти денний строк з дня отримання копії даної ухвали для усунення недоліків, зазначених у мотивувальній частині ухвали суду.
3. Копію ухвали надіслати (надати) позивачу.
Ухвала суду набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 256 КАС України.
Відповідно до ч. 3 ст. 293 КАС України, заперечення на ухвали, що не підлягають оскарженню окремо від рішення суду, включаються до апеляційної скарги на рішення суду.
Суддя Слободонюк Михайло Васильович