Справа № 565/1127/20
Провадження № 3/565/859/20
Справа № 565/1128/20
Провадження № 3/565/860/20
05 жовтня 2020 року м.Вараш
Кузнецовський міський суд Рівненської області в особі судді Демчини Т.Ю., з участю:
секретаря судового засідання Щур Н.О.,
прокурора Кругліцького М.М.,
особи, яка притягається
до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 ,
захисника Калинчука В.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі судових засідань Кузнецовського міського суду Рівненської області справу про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с.Іванчі Володимирецького р-ну Рівненської області, громадянина України, не працюючого, зареєстрованого в АДРЕСА_1 , проживаючого в АДРЕСА_2 , за ч.ч.1, 2 ст.172-7 КУпАП, -
Згідно з протоколом про адміністративне правопорушення, ОСОБА_1 порушив вимоги п.п.2, 3 ч.1 ст.28 Закону України «Про запобігання корупції» при наступних обставинах.
06 березня 2019 року ОСОБА_1 , перебуваючи на посаді заступника начальника Вараського ВП ГУНП в Рівненській області - начальника слідчого відділення Вараського ВП ГУНП в Рівненській області, тимчасово виконуючи згідно з наказом ГУНП в Рівненській області від 05.02.2019 № 28о/с обов'язки начальника Вараського ВП ГУНП в Рівненській області, будучи суб'єктом, визначеним у пп. «з» п.1 ч.1 ст.3 Закону України «Про запобігання корупції», на якого поширюється дія цього Закону, у адміністративному приміщенні Вараського ВП ГУНП в Рівненській області по вул.Правика, 5 в м.Вараш Рівненської області, отримавши для розгляду скаргу ОСОБА_2 від 05.03.2019 щодо його неправомірних дій як начальника слідчого відділення Вараського ВП ГУНП в Рівненській області, всупереч вимогам п.2 ч.1 ст.28 Закону України «Про запобігання корупції», не повідомив у встановленому законом випадку та порядку про наявність у нього реального конфлікту інтересів, чим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.172-7 КУпАП.
Крім того, 06 березня 2019 року ОСОБА_1 , перебуваючи на посаді заступника начальника Вараського ВП ГУНП в Рівненській області - начальника слідчого відділення Вараського ВП ГУНП в Рівненській області, тимчасово виконуючи згідно з наказом ГУНП в Рівненській області від 05.02.2019 № 28о/с обов'язки начальника Вараського ВП ГУНП в Рівненській області, будучи суб'єктом, визначеним у пп. «з» п.1 ч.1 ст.3 Закону України «Про запобігання корупції», на якого поширюється дія цього Закону, у адміністративному приміщенні Вараського ВП ГУНП в Рівненській області по вул.Правика, 5 в м.Вараш Рівненської області, в умовах реального конфлікту інтересів вчинив дії по розгляду скарги ОСОБА_2 від 05.03.2019 щодо його неправомірних дій як начальника слідчого відділення Вараського ВП ГУНП в Рівненській області, а саме: доручив проведення відповідної перевірки за скаргою підлеглому працівнику - заступнику начальника слідчого відділення Вараського ВП ГУНП в Рівненській області ОСОБА_3 та в подальшому наклав резолюцію на доповідній записці «т. ОСОБА_3 до матеріалів справи», чим порушив вимоги, визначені п.3 ч.1 ст.28 Закону України «Про запобігання корупції», та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.2 ст.172-7 КУпАП.
Під час розгляду справи про адміністративне правопорушення ОСОБА_1 свою вину у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч.ч.1, 2 ст.172-7 КУпАП, не визнав та пояснив, що у період з 24.05.2016 по 02.09.2020 він обіймав посаду заступника начальника Вараського ВП ГУНП в Рівненській області - начальника слідчого відділення Вараського ВП ГУНП в Рівненській області. Перебуваючи на цій посаді, у період з 05.02.2019 він тимчасово виконував обов'язки начальника Вараського ВП ГУНП в Рівненській області, при цьому не був увільнений від виконання обов'язків заступника начальника - начальника слідчого відділення. 05.03.2019 до Вараського ВП ГУНП в Рівненській області поштою надійшла скарга ОСОБА_2 , у якій оскаржувались його дії як начальника слідчого відділення Вараського ВП ГУНП в Рівненській області. При вирішенні питання надання руху даній скарзі він керувався вимогами Наказу МВС України № 100 від 08.02.2019 «Про затвердження Порядку ведення єдиного обліку в органах (підрозділах) поліції заяв і повідомлень про кримінальні правопорушення та інші події», який передбачає безальтернативний обов'язок керівника не пізніше 24 годин з моменту реєстрації в службах діловодства заяв (повідомлень) прийняти рішення щодо реєстрації звернення в інформаційно-телекомунікаційній системі «Інформаційний портал Національної поліції України». Саме така резолюція і була ним накладена на скаргу ОСОБА_2 . При цьому, оскільки скарга стосувалась досудового розслідування кримінального провадження, ним було доручено її розгляд заступнику начальника слідчого відділення Вараського ВП ГУНП в Рівненській області Суліковському Ю.С., який за функціональними обов'язками є взаємозамінним з начальником слідчого відділення, крім того, як керівник органу досудового розслідування є процесуально незалежною особою. Подальшим розглядом скарги ОСОБА_2 , як повідомив ОСОБА_1 , він не займався, рішень у ній не приймав, будь-яких вказівок щодо її руху чи розгляду ОСОБА_3 не надавав, результати розгляду не погоджував, відповідь заявнику не надавав. Як пояснив ОСОБА_1 , у нього був відсутній будь-який приватний інтерес щодо даної скарги, заявника ОСОБА_2 бачив лише один раз, коли він особисто звертався до органу поліції із заявою, на підставі якої були внесені відомості про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань. До групи слідчих, якими здійснювалось досудове розслідування кримінального провадження, порушеного за заявою ОСОБА_2 , він не входив, будь-який конфлікт інтересів у даному випадку був відсутній. Разом з тим, при надходженні скарги ОСОБА_2 на свої дії він прийняв рішення проінформувати керівництво ГУНП в Рівненській області, з цією метою 05.03.2019 зателефонував до начальника управління чи його заступника, на даний час пригадати не може, та поставив до відома про такий факт. Крім того, 05.03.2019 він зателефонував до слідчого СУ ГУНП в Рівненській області Зелінської Т.О., яка є «зональним» у відношенні Вараського ВП ГУНП в Рівненській області, та повідомив про надходження скарги ОСОБА_2 , у якій оскаржуються його дії як начальника слідчого відділення. Остання повідомила йому, що конфлікт інтересів у такому випадку відсутній та порадила розглядати скаргу у Вараському ВП ГУНП в Рівненській області. Пізніше, у травні 2020 року, коли уповноважені особи Рівненського управління ДВБ НП України проявили інтерес до матеріалів перевірки щодо розгляду скарги ОСОБА_2 , ним було прийнято рішення направити вказані матеріали до ГУНП в Рівненській області для повторної перевірки. За її результатами не було встановлено фактів його протиправної поведінки. ОСОБА_1 наголосив, що форма повідомлення про наявний конфлікт інтересів законодавством не регламентована, а тому вважає свої дії цілком правомірними та такими, що не утворюють склад адміністративних правопорушень, передбачених ч.ч.1, 2 ст.172-7 КУпАП. З підстав відсутності події та складу адміністративних правопорушень ОСОБА_1 просив закрити провадження у справі про адміністративні правопорушення щодо нього, подавши до суду також відповідне письмове клопотання.
Захисник особи, яка притягується до адміністративної відповідальності - адвокат Калинчук В.М. в судовому засіданні просив закрити провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП у зв'язку з відсутністю у його діях складу адміністративних правопорушень. Крім доводів ОСОБА_1 по суті складених протоколів, захисник також звертав увагу на істотне порушення прав ОСОБА_1 при документуванні події, що призвело до складення протоколів про адміністративні правопорушення у його відсутності та невиконання уповноваженими особами Рівненського управління ДВБ НП України обов'язку ознайомити ОСОБА_1 з їх змістом, обмеження його у праві надавати пояснення, заявляти клопотання, користуватись правовою допомогою при їх складенні.
Прокурор Кругліцький М.М. в судовому засіданні висловив міркування про наявність підстав для визнання ОСОБА_1 винним за ч.ч.1, 2 ст.172-7 КУпАП та застосування до нього адміністративного стягнення в межах санкції вищезазначеної норми.
Заслухавши пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, дослідивши письмові докази, долучені до протоколу та надані учасниками в судовому засіданні, оцінивши їх на предмет належності, допустимості та достовірності, а їх сукупність - на предмет достатності для доведення винуватості особи у вчиненні інкримінованих правопорушень, суд прийшов до наступних висновків.
Наказом ГУНП в Рівненській області від 24.05.2016 № 112о/с ОСОБА_1 призначено на посаду заступника начальника Вараського ВП ГУНП в Рівненській області - начальника слідчого відділення Вараського ВП ГУНП в Рівненській області. Така посада, відповідно до пп.«з» п.1 ч.1 ст.3 Закону України «Про запобігання корупції» відноситься до осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, а особи, які їх обіймають, є суб'єктами, на яких поширюється дія вищезазначеного Закону.
Наказом ГУНП в Рівненській області від 05.02.2019 № 28о/с на заступника начальника Вараського ВП ГУНП в Рівненській області - начальника слідчого відділення Вараського ВП ГУНП в Рівненській області Долюка О.С. тимчасово покладено виконання обов'язків начальника Вараського ВП ГУНП в Рівненській області з 06.02.2019.
05.03.2019 до Вараського ВП ГУНП в Рівненській області за вх.№ К-35 надійшла заява ОСОБА_2 від 01.03.2019, адресована начальнику Вараського ВП ГУНП в Рівненській області. Зі змісту дослідженої судом заяви вбачається, що ОСОБА_2 просив керівника відділу поліції вжити невідкладних заходів правового впливу до начальника «слідчого відділу» Вараського ВП ГУНП в Рівненській області Долюка О.С., який, за твердженням заявника, блокує досудове розслідування кримінального провадження № 12018180050000203 від 05.06.2018 за ч.1 ст.382 КК України відносно ОСОБА_4 , яке проводить слідчий Шершень В.Г.
З наданих матеріалів вбачається, що вказану скаргу ОСОБА_2 зареєстровано 05.03.2019 в інформаційно-телекомунікаційній системі «Інформаційний портал Національної поліції України» (Журналі ЄО) за №755. Зі змісту паперової роздруківки відомостей про реєстрацію вказаної скарги вбачається накладення ОСОБА_1 резолюції: «т. ОСОБА_3 , провести перевірку в порядку ЗУ «Про звернення громадян», 05.03.2019».
З доповідної записки заступника начальника слідчого відділення Вараського ВП ГУНП в Рівненській області Суліковського Ю.С. від 19.03.2019 вбачається, що він письмово проінформував т.в.о.начальника Вараського ВП ГУНП в Рівненській області Долюка О.С. про результати розгляду скарги ОСОБА_2 (ЄО № 755 від 05.03.2019), запропонувавши розгляд скарги за фактами, викладеними у скарзі ОСОБА_2 , вважати завершеними, про прийняте рішення письмово повідомити заявника, матеріали перевірки скерувати до архіву Вараського ВП ГУНП в Рівненській області. На доповідній записці наявна резолюція ОСОБА_1 : «т.Суліковський, до матеріалів перевірки, 19.03.2019».
Як вбачається з наданих суду матеріалів, заступником слідчого відділення Вараського ВП ГУНП в Рівненській області Суліковського Ю.С. 18.03.2019 за № К-35/215/01-2019 ОСОБА_2 надано відповідь, зі змісту якої вбачається, що під час проведення перевірки встановлено, що начальником слідчого відділення не було допущено порушень кримінально-процесуального законодавства, а також роз'яснено порядок оскарження прийнятого рішення.
Відповідно до визначень, наведених у ст.1 Закону України «Про запобігання корупції», приватний інтерес - це будь-який майновий чи немайновий інтерес особи, у тому числі зумовлений особистими, сімейними, дружніми чи іншими позаслужбовими стосунками з фізичними чи юридичними особами, у тому числі ті, що виникають у зв'язку з членством або діяльністю в громадських, політичних, релігійних чи інших організаціях; реальний конфлікт інтересів - суперечність між приватним інтересом особи та її службовими чи представницькими повноваженнями, що впливає на об'єктивність або неупередженість прийняття рішень, або на вчинення чи невчинення дій під час виконання зазначених повноважень.
Відповідно до ст.28 вищезазначеного Закону, особи, зазначені у п.п.1, 2 ч.1 ст.3 цього Закону, зобов'язані, крім іншого, повідомляти не пізніше наступного робочого дня з моменту, коли особа дізналася чи повинна була дізнатися про наявність у неї реального чи потенційного конфлікту інтересів безпосереднього керівника, а у випадку перебування особи на посаді, яка не передбачає наявності у неї безпосереднього керівника, або в колегіальному органі - Національне агентство чи інший визначений законом орган або колегіальний орган, під час виконання повноважень у якому виник конфлікт інтересів, відповідно; не вчиняти дій та не приймати рішень в умовах реального конфлікту інтересів.
Як роз'яснило Національне агентство з питань запобігання корупції у Методичних рекомендаціях щодо запобігання та врегулювання конфлікту інтересів, затверджених рішенням НАЗК № 839 від 29.09.2017, тільки такий приватний інтерес у сфері службових/представницьких повноважень, що може вплинути або впливає на об'єктивність або неупередженість прийняття рішень, або на вчинення чи невчинення дій під час виконання зазначених повноважень, спричиняє виникнення реального або потенційного конфлікту інтересів.
Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ у інформаційному листі № 223-943/0/4-17 від 22.05.2017 "Щодо притягнення до адміністративної відповідальності за окремі правопорушення, пов'язані з корупцією" роз'яснив, що потенційний конфлікт інтересів відрізняється від реального тим, що при потенційному конфлікті встановлюється лише наявність, існування приватного інтересу особи, що може вплинути на об'єктивність чи неупередженість прийняття нею рішень, тоді як при реальному конфлікті інтересів існуюча суперечність між наявним приватним інтересом особи та її службовими чи представницькими повноваженнями безпосередньо впливає (вплинула) на об'єктивність або неупередженість прийняття рішень, або на вчинення чи невчинення дій під час виконання вказаних повноважень. Крім того, це також визначає ступінь впливу цієї суперечності на прийняття рішення чи вчинення дії, який повинен мати об'єктивний вираз, а також часовий взаємозв'язок між прийняттям рішення та наявністю певних ознак, що мають місце при цьому. Тобто відмінність між цими поняттями полягає в тому, що для встановлення факту реального конфлікту інтересів недостатньо констатувати існування приватного інтересу, який потенційно може вплинути на об'єктивність або неупередженість прийняття рішень, а слід безпосередньо встановити, що по-перше, приватний інтерес наявний, по-друге, він суперечить службовим чи представницьким повноваженням, а по-третє, така суперечність не може вплинути, а реально впливає на об'єктивність чи неупередженість прийняття рішень чи вчинення дій.
Таким чином, для встановлення наявності факту прийняття рішення, вчинення чи невчинення дії в умовах реального конфлікту інтересів та розмежування реального і потенційного конфлікту інтересів особа, яка здійснює правозастосовну діяльність, для кваліфікації рішення як такого, що прийняте в умовах реального конфлікту інтересів, має встановити наявність обов'язкової сукупності таких юридичних фактів, як: 1)наявності у правопорушника факту приватного інтересу, який має бути чітко сформульований (артикульований) та визначений; 2) наявності факту суперечності між приватним інтересом і службовими чи представницькими повноваженнями із зазначенням того, в чому саме ця суперечність знаходить свій вияв або вплив на прийняття рішення; 3) наявності повноважень на прийняття рішення; 4) наявності факту реального впливу суперечності між приватним та службовим чи представницьким інтересом на об'єктивність або неупередженість рішення.
Без наявності хоча б одного з фактів із цієї сукупності реальний конфлікт інтересів не виникає. Встановлення цих фактів має бути відображено в протоколі про адміністративне правопорушення, пов'язане з корупцією, та, відповідно, в постанові суду.
У протоколах про адміністративні правопорушення зазначено, що приватний інтерес ОСОБА_1 був зумовлений наміром уникнути можливих негативних наслідків за результатами розгляду скарги ОСОБА_2 , зокрема, виявлення недоліків у його роботі та притягнення його до дисциплінарної відповідальності.
Будь-яких доказів у підтвердження наявності у ОСОБА_1 намірів, які б складали його приватний інтерес, матеріали справ про адміністративне правопорушення не містять. Під час перевірки особу, яка притягується до адміністративної відповідальності, - ОСОБА_1 , заступника начальника СВ Вараського ВП ГУНП в Рівненській області Суліковського Ю.С., якому було доручено розгляд скарги ОСОБА_2 , заявника ОСОБА_2 , слідчого СВ Вараського ВП ГУНП в Рівненській області Шершня В.Г., яким, як вбачається зі змісту скарги ОСОБА_2 , здійснюється досудове розслідування кримінального провадження, з приводу якого було подано скаргу, чи ОСОБА_4 , на якого під час досудового розслідування кримінального провадження вказував ОСОБА_2 як на особу, що вчинила щодо нього кримінальне правопорушення, - опитано не було.
Наявність у ОСОБА_1 щодо вищезазначених осіб будь-якого майнового чи немайнового інтересу, зумовленого особистими, сімейними, дружніми чи іншими позаслужбовими стосунками зібраними матеріалами не доводиться, у той час як заперечується ОСОБА_1 . Для об'єктивного висновку про його існування необхідним є встановлення делікту, тобто що дійсно мало місце перешкоджання начальником СВ Вараського ВП ГУНП в Рівненській області ОСОБА_1 досудовому розслідуванню кримінального провадження № 12018180050000203 від 05.06.2018 по факту умисного невиконання ОСОБА_4 судового рішення про стягнення з нього коштів на користь ОСОБА_2 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.382 КК України. Наявність такого перешкоджання з боку ОСОБА_1 могла бути єдиною підставою для виникнення у нього наміру уникнути можливих негативних наслідків, зокрема, у формі виявлення недоліків у його роботі та притягнення його до дисциплінарної відповідальності. В іншому разі приватний інтерес, зміст якого зазначений у протоколах про адміністративне правопорушення, у ОСОБА_1 не міг існувати об'єктивно.
Проте, будь-яких доказів, які б вказували на вчинення ОСОБА_1 таких дій чи бездіяльності, що свідчили би про перешкоджання досудовому розслідуванню вказаного кримінального провадження, надані суду матеріали не містять. Натомість, як вбачається з доповідної записки слідчого ОМВ СУ ГУНП в Рівненській області Зелінської Т.О. від 09.06.2020, факти, викладені у скарзі ОСОБА_2 від 01.03.2019 (зареєстрованій у Вараському ВП ГУНП в Рівненській області 05.03.2019), не знайшли свого підтвердження.
За таких обставин суд прийшов до висновку про відсутність будь-яких доказів наявності у ОСОБА_1 приватного інтересу, зміст якого викладено у протоколах про адміністративні правопорушення: наміру уникнути можливих негативних наслідків за результатами розгляду скарги ОСОБА_2 , зокрема, виявлення недоліків у його роботі та притягнення його до дисциплінарної відповідальності, як на момент надходження до Вараського ВП ГУНП в Рівненській області скарги ОСОБА_2 , так і у будь-який інший час.
Відсутність у ОСОБА_1 приватного інтересу повністю виключає наявність будь-якого конфлікту з його службовими повноваженнями, як потенційного, так і реального, що, як наслідок, виключає його обов'язок інформувати безпосереднього керівника про наявність такого конфлікту інтересів, а також не вчиняти відповідних дій щодо розгляду скарги.
Суд враховує також, що матеріали справи не містять відомостей про те, що ОСОБА_1 після отримання скарги ОСОБА_2 не повідомив у встановленому законом випадку та порядку про наявність у нього реального конфлікту інтересів. Так, матеріали не містять відомостей про те, хто був безпосередніми керівниками ОСОБА_1 станом на 06.03.2019, ці особи під час перевірки не опитувались, інформація щодо наявності чи відсутності факту надходження від ОСОБА_1 у період 05-06 березня 2019 року повідомлення про конфлікт інтересів чи по факту надходження до Вараського ВП ГУНП в Рівненській області скарги ОСОБА_2 , не витребовувалась. При цьому учасниками провадження під час судового розгляду клопотання про виклик свідків чи витребування документів не заявлялись, а відповідно до ст.251 КУпАП обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених ст.255 цього Кодексу.
У статті 28 Закону України «Про запобігання корупції» не визначено форму повідомлення службової особи свого безпосереднього керівника про наявність конфлікту інтересів. Про таку невизначеність йдеться і в Інформаційному листі "Про запобігання та врегулювання конфлікту інтересів в системі МВС", розміщеному у загальному доступі на електронному сайті «Єдиний портал
органів системи МВС України».
Відповідно до ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини, суди застосовують рішення Європейського суду з прав людини як джерело права.
Як зазначив Європейський суд з прав людини у п.52 рішення у справі «Вєренцов проти України» від 11.04.2013 (заява № 20372/11), Закон має бути доступним для зацікавлених осіб та сформульованим з достатньою точністю для того, щоб надати їм можливість регулювати свою поведінку аби бути здатними - за потреби, за відповідної консультації - передбачати тією мірою, що є розумною за відповідних обставин, наслідки, які може потягнути за собою його дія.
Рішенням Європейського суду з прав людини від 14.02.2010 у справі «Щокін проти України» визначено концепцію якості закону, який має бути доступним для зацікавлених осіб, чітким та передбачуваним у своєму застосуванні. Відсутність в національному законодавстві необхідної чіткості та точності, які передбачали можливість різного тлумачення такого питання, порушує вимогу «якості закону». В разі, коли національне законодавство припустило неоднозначне або множинне тлумачення прав та обов'язків осіб, національні органи зобов'язані застосовувати найбільш сприятливий для осіб підхід.
Таким чином, вирішення колізій та прогалин у законодавстві повинно тлумачитись на користь особи.
З наданої суду копії доповідної записки керівників структурних підрозділів Національної поліції України від 08.07.2020, яку керівництвом ГУНП в Рівненській області скеровано довести до відома підпорядкованого начальникам структурних підрозділів, апарату ГУНП, відділів, відділень ГУНП особового складу, вбачається внесення пропозицій начальникам територіальних та міжрегіональних територіальних органів у разі надходження до органу або підрозділу поліції скарги на керівника поштовими засобами зв'язку, не надавати вказівку щодо реєстрації скарги в інформаційно-телекомунікаційній системі «Інформаційний портал Національної поліції України» та утримуватися від прийняття рішення «Для подальшого розгляду відповідно до чинного законодавства України». Вказані роз'яснення надано та доведено до відома особового складу Національної поліції України пізніше, ніж через рік після надходження до Вараського ВП ГУНП в Рівненській області скарги ОСОБА_2 , що також підтверджує невизначеність на момент прийняття ОСОБА_1 рішення щодо накладення резолюції на скарзі ОСОБА_2 у нормативно-правовій базі форми повідомлення про наявність конфлікту інтересів, і дана обставина, відповідно до вищенаведених рішень ЄСПЛ, повинна трактуватись на користь особи, яка притягується до адміністративної відповідальності.
Відповідно до п.п.7, 9, 11, 12 розділу ІІ Порядку ведення єдиного обліку в органах (підрозділах) поліції заяв і повідомлень про кримінальні правопорушення та інші події, затвердженого Наказом МВС України від 08.02.2019 №100, поліцейський у разі самостійного виявлення з будь-якого джерела обставин, що можуть свідчити про кримінальне правопорушення, невідкладно, але не пізніше 24 годин рапортом доповідає про це керівникові органу (підрозділу) поліції або особі, яка виконує його обов'язки. За рішенням керівника органу (підрозділу) поліції або особи, яка виконує його обов'язки, відомості про виявлене кримінальне правопорушення уповноважена службова особа реєструє в ІТС ІПНП (журналі ЄО в разі тимчасової відсутності технічних можливостей унесення таких відомостей до ІТС ІПНП) та невідкладно, але не пізніше 24 годин реєстрації передаються: до органу досудового розслідування для внесення відповідних відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань (далі - ЄРДР) або передання цих відомостей до органів (підрозділів) поліції нижчого рівня та їх внесення до ЄРДР. Передавати з одного територіального (відокремленого) підрозділу (управління, відділу, відділення) поліції до іншого територіального (відокремленого) підрозділу (управління, відділу, відділення) поліції матеріали з відомостями, що вказують на кримінальне правопорушення, незалежно від місця його вчинення, без їх реєстрації в ІТС ІПНП (журналі ЄО) та внесення цих відомостей до ЄРДР заборонено.
Поліцейський органу (підрозділу) поліції, якому доручено розгляд заяви або повідомлення про іншу подію та прийняття відповідного рішення в межах Закону України "Про звернення громадян" або КУпАП, у разі встановлення в матеріалах відомостей, що вказують на вчинення кримінального правопорушення, невідкладно рапортом доповідає про це керівникові органу (підрозділу) поліції або особі, яка виконує його обов'язки. Керівник органу (підрозділу) поліції або особа, яка виконує його обов'язки, доручає уповноваженій службовій особі невідкладно зареєструвати рапорт працівника поліції в ІТС ІПНП (журналі ЄО) та не пізніше 24 годин з моменту реєстрації надіслати зазначені матеріали до органу досудового розслідування органу (підрозділу) поліції для внесення відповідних відомостей до ЄРДР.
Заяви (повідомлення), що надійшли до органу (підрозділу) поліції з використанням засобів поштового зв'язку, мережі Інтернет, електронного зв'язку (електронні звернення), через контактні центри державної установи «Урядовий контактний центр» та телефонну «гарячу лінію» Національної поліції України, служби діловодства реєструють та невідкладно передають керівникові органу (підрозділу) поліції або особі, яка виконує його обов'язки. Керівник органу (підрозділу) поліції або особа, яка виконує його обов'язки, невідкладно, але не пізніше 24 годин з моменту реєстрації в службах діловодства заяв (повідомлень) приймає рішення щодо їх реєстрації в ІТС ІПНП (журналі ЄО) для подальшого розгляду відповідно до законодавства України.
До функціональних обов'язків начальника Вараського відділу поліції ГУНП в Рівненській області, затверджених Наказом ГУНП № 140 від 22.01.2020, пунктом 29.2 віднесено забезпечення своєчасного реагування на заяви та повідомлення про кримінальні правопорушення або події.
З наданих суду матеріалів та встановлених обставин щодо руху та розгляду скарги ОСОБА_2 від 05.03.2019 у Вараському ВП ГУНП в Рівненській області вбачається, що т.в.о. начальника Вараського ВП ГУНП в Рівненській області ОСОБА_1 діяв відповідно до вимог вищезазначених положень Порядку ведення єдиного обліку в органах (підрозділах) поліції заяв і повідомлень про кримінальні правопорушення та інші події, затвердженого Наказом МВС України від 08.02.2019 №100.
При цьому доручення ОСОБА_1 розгляду скарги ОСОБА_2 саме уповноваженій особі слідчого відділення Вараського ВП ГУНП в Рівненській області (заступнику начальника слідчого відділення Суліковському Ю.С.) було здійснено у зв'язку з тим, що у скарзі зазначалось про порушення, що мали місце при проведенні досудового розслідування кримінального провадження, тобто розгляд скарги доручено компетентній службовій особі.
Відповідно до ст.40 КПК України, слідчий несе відповідальність за законність та своєчасність здійснення процесуальних дій. Слідчий, здійснюючи свої повноваження відповідно до вимог цього Кодексу, є самостійним у своїй процесуальній діяльності, втручання в яку осіб, що не мають на те законних повноважень, забороняється.
Отже, заступник начальника СВ Вараського ВП ГУНП в Рівненській області Суліковський Ю.С., маючи повноваження слідчого, є процесуально самостійною особою, та відповідно до положень КПК України, Порядку ведення єдиного обліку в органах (підрозділах) поліції заяв і повідомлень про кримінальні правопорушення та інші події, затвердженого Наказом МВС України від 08.02.2019 №100, нормативно-правових актів, якими регламентується розгляд та вирішення в органах поліції звернень, мав повноваження внести на підставі скарги ОСОБА_2 відомості до ЄРДР, провести відповідну перевірку, скерувати звернення за належністю до компетентного органу, ініціювати проведення дисциплінарного провадження або службового розслідування.
Відтак, доручення ОСОБА_1 як особою, яка тимчасово виконує обов'язки керівника органу поліції, розгляду скарги ОСОБА_2 заступнику начальника слідчого відділення органу поліції, який є процесуально самостійною особою, не є його дією в умовах конфлікту інтересів.
Іншою дією, яка вміняється ОСОБА_1 як вчинена в умовах конфлікту інтересів, є накладення резолюції на доповідній записці «т. ОСОБА_3 , до матеріалів справи».
Зі змісту наданих до протоколів про адміністративні правопорушення матеріалів вбачається, що за результатами розгляду скарги ОСОБА_2 , заявнику 18.03.2019 за вих.№ К-35/215/01-2019 надано письмову відповідь, у якій повідомлено про результати її розгляду. Разом з тим, резолюцію «т. ОСОБА_3 , до матеріалів справи» на доповідній записці заступника слідчого відділення Вараського ВП ГУНП в Рівненській області Суліковського Ю.С., адресованій ОСОБА_1 як т.в.о. начальника Вараського ВП ГУНП в Рівненській області, ОСОБА_1 виконано 19.03.2019, тобто на наступний день після надання заявнику відповіді про результати розгляду скарги. Відтак, накладення такої резолюції ОСОБА_1 не може бути визнано дією в умовах конфлікту інтересів, оскільки на час її вчинення розгляд скарги ОСОБА_2 у Вараському ВП ГУНП в Рівненській області було завершено.
Для встановлення наявності факту прийняття рішення в умовах реального конфлікту інтересів підлягає встановленню також наявність факту реального впливу суперечності між приватним та службовим інтересом на об'єктивність або неупередженість рішення.
Разом з тим, доповідною запискою слідчого ОМВ СУ ГУНП в Рівненській області Зелінської Т.О. від 09.06.2020 підтверджується, що під час перевірки скарги ОСОБА_2 від 05.03.2019 в СУ ГУНП в Рівненській області, порушень порядку її розгляду, неповноти чи необ'єктивності проведеної перевірки встановлено не було, і особа, якою здійснювався повторний розгляд скарги, прийшла до висновку, аналогічному висновку заступника слідчого відділення Вараського ВП ГУНП в Рівненській області Суліковського Ю.С. - що викладені у скарзі ОСОБА_2 факти не знайшли свого підтвердження.
Відтак, у суду відсутні підстави для висновку про існування факту реального впливу суперечності між приватним та службовим інтересом ОСОБА_1 на об'єктивність або неупередженість рішення за результатами розгляду скарги ОСОБА_2 як обов'язкового юридичного факту для встановлення вчинення ОСОБА_1 дій в умовах реального конфлікту інтересів.
Європейський суд з прав людини у рішенні «Енгель та інші проти Нідерландів» (case of Engel and Others v. The Nederlands) від 08.06.1976 окреслив три критерії для визначення випадків, коли йдеться про кримінальне обвинувачення: критерій національного права, критерій кола адресатів та критерій правових наслідків для адресата. При цьому, у якості базового критерію виступає положення про те, чи підпадає дане конкретне протиправне діяння під ознаки злочину у відповідності до національного матеріального права. Наступним критерієм є дія норми, якою встановлюється відповідальність, за колом осіб. Якщо ця норма поширюється на невизначене коло осіб, тоді правопорушення підлягає кваліфікації як кримінальне. Третій критерій полягає в оцінці форми та тяжкості правових наслідків (санкцій) для адресата у разі вчинення ним відповідного порушення. Якщо елемент покарання наявний, а передбачені санкції є достатньо суворими, скоєне правопорушення має природу кримінального злочину.
За таких обставин, правопорушення, вчинення яких вміняється ОСОБА_1 , за другим та третім критеріями Енгеля мають бути віднесені до кримінального обвинувачення.
Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях притримується позиції, що суд вправі обґрунтовувати свої висновки лише доказами, що випливають зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумцій факту (рішення у справі "Коробов проти України" від 21.07.2011), тобто таких, що не залишають місце сумнівам, оскільки наявність останніх не узгоджується із стандартом доказування "поза розумним сумнівом" (рішення від 18.01.1978 у справі "Ірландія проти Сполученого Королівства" (Ireland v. the UnitedKingdom), п. 161).
Відповідно до ч.3 ст.62 Конституції України, усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь. Вказаною нормою закріплено презумпцію невинуватості особи, яка підозрюється у вчиненні злочину або правопорушення, до того часу, поки її вину не буде доведено у порядку, встановленому законом.
Враховуючи викладене, суд прийшов до висновку про відсутність у діях ОСОБА_1 складу адміністративних правопорушень, передбачених ч.ч.1, 2 ст.172-7 КУпАП, зокрема, недоведеністю об'єктивної сторони вищезазначених правопорушень.
Відповідно до п.1 ч.1 ст.247 КУпАП, провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у разі відсутності події і складу адміністративного правопорушення. За таких обставин, провадження у справі про адміністративні правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч.ч.1, 2 ст.172-7 КУпАП підлягає закриттю.
Враховуючи викладене, керуючись ст.ст.1, 7, 11, 172-7, 247, 256, 279, 280, 283-284, 287-291 КУпАП, суд,-
Закрити провадження у справі про адміністративні правопорушення за ч.1 ст.172-7 КУпАП, ч.2 ст.172-7 КУпАП відносно ОСОБА_1 у зв'язку з відсутністю події і складу адміністративних правопорушень.
Постанова може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником до Рівненського апеляційного суду протягом десяти днів з дня винесення постанови. Апеляційна скарга подається через Кузнецовський міський суд Рівненської області.
Суддя: Т.Ю.Демчина