Дата документу 01.10.2020 Справа № 554/1735/20
Провадження № 1-кс/554/13606/2020
Іменем України
01 жовтня 2020 року м.Полтава
Слідчий суддя Октябрського районного суду м.Полтави ОСОБА_1 , розглянувши в приміщенні суду в м.Полтаві скаргу ОСОБА_2 на бездіяльність слідчого, в порядку ст.303 КПК України,-
01.10.2020 року до мого провадження, як слідчого судді, надійшла скарга ОСОБА_2 на бездіяльність слідчого, в порядку ст.303 КПК України, в якій заявник просить визнати бездіяльність слідчого Першого слідчого відділу слідчого управління Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м.Полтаві, ОСОБА_3 щодо штучного затягування строків досудового розслідування протиправною та зобов'язати належним чином проводити досудове розслідування кримінального провадження №42016200000000133, внесеного в ЄРДР 04.05.2016 року за ч.2 ст.365 та ч.1 ст.367 КК України.
В обґрунтування скарги заявник вказав, що з 2016 року слідство вже понад п'ять разів намагалося закрити кримінальне провадження, не супроводжується гарантіями незалежності, безсторонності та об'єктивності. Затягування досудового розслідування є наслідком бездіяльності слідчого ОСОБА_3 .
Вивчивши скаргу, вважаю, що необхідно відмовити у відкритті провадження на підставі наступного.
Згідно з положеннями ст. 24 КПК України, які узгоджуються з приписами ст. 55 Конституції України, кожному гарантується право на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності суду, слідчого судді, прокурора, слідчого в порядку, передбаченому КПК України.
Відповідно до п. 18 ч. 1 ст. 3 КПК України до повноважень слідчого судді належить здійснення судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні.
Інститут оскарження рішень, дій чи бездіяльності слідчого чи прокурора є одним з елементів судового контролю за стадією досудового розслідування кримінальних проваджень. Так, главою 26 КПК України передбачений інститут оскарження рішень, дій чи бездіяльності слідчого, прокурора на стадії досудового розслідування, який служить вихідною гарантією захисту прав учасників кримінального провадження і є однією із засад кримінального провадження.
Об'єктом оскарження на підставі глави 26 КПК України може бути тільки рішення, дії, бездіяльність слідчого, прокурора при здійсненні своїх повноважень під час досудового розслідування.
Європейський суд з прав людини у своїй практиці виходить із того, що положення п.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує кожному право звернення до суду. Проте, право на суд не є абсолютним і воно може бути піддане обмеженням, тому що право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання з боку держави.
Порядок звернення до суду за судовим захистом у кримінальному провадженні врегульований Кримінальним процесуальним кодексом України. Згідно ч. 3 ст. 26 КПК України слідчий суддя, суд у кримінальному провадженні вирішують лише ті питання, що винесені на їх розгляд сторонами та віднесені до їх повноважень цим Кодексом.
Відповідно до положень ст.1 КПК України, порядок кримінального провадження на території України визначається лише кримінальним процесуальним законодавством України.
Згідно ст.303 КПК України на досудовому провадженні можуть бути оскаржені такі рішення, дії чи бездіяльність слідчого або прокурора:
1) бездіяльність слідчого, прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення, у неповерненні тимчасово вилученого майна згідно з вимогами статті 169 цього Кодексу, а також у нездійсненні інших процесуальних дій, які він зобов'язаний вчинити у визначений цим Кодексом строк;
2) рішення слідчого, прокурора про зупинення досудового розслідування;
3) рішення слідчого про закриття кримінального провадження;
4) рішення прокурора про закриття кримінального провадження та/або провадження щодо юридичної особи;
5) рішення прокурора, слідчого про відмову у визнанні потерпілим;
6) рішення, дії чи бездіяльність слідчого або прокурора при застосуванні заходів безпеки;
7) рішення слідчого, прокурора про відмову в задоволенні клопотання про проведення слідчих (розшукових) дій, негласних слідчих (розшукових) дій;
8) рішення слідчого, прокурора про зміну порядку досудового розслідування та продовження його згідно з правилами, передбаченими главою 39 цього Кодексу;
9-1) рішення прокурора про відмову в задоволенні скарги на недотримання розумних строків слідчим, прокурором під час досудового розслідування;
10) повідомлення слідчого, прокурора про підозру після спливу одного місяця з дня повідомлення особі про підозру у вчиненні кримінального проступку або двох місяців з дня повідомлення особі про підозру у вчиненні злочину, але не пізніше закриття прокурором кримінального провадження або звернення до суду із обвинувальним актом - підозрюваним, його захисником чи законним представником;
11) відмова слідчого, прокурора в задоволенні клопотання про закриття кримінального провадження з підстав, передбачених пунктом 9-1 частини першої статті 284 цього Кодексу, - стороною захисту, іншою особою, права чи законні інтереси якої обмежуються під час досудового розслідування, її представником.
Тож, виходячи з аналізу вказаної норми права, до слідчого судді може бути подано скаргу за визначеним вичерпним переліком рішень, дій чи бездіяльності слідчого або прокурора, які можуть бути оскаржені під час досудового розслідування.
В своїй скарзі заявник ставить питання про визнання протиправною бездіяльності слідчого та зобов'язання належним чином проводити досудове розслідування.
Що стосується зазначених вимог скарги слідчий суддя вважає, що вичерпний перелік рішень, які може прийняти слідчий суддя за результатами розгляду скарги визначається ч.2 ст. 307 КПК України, до якого не входить визначення дій або бездіяльності неправомірними та зобов'язання належним чином проводити досудове розслідування.
Отже, із викладеного слідує, що у скарзі порушені перед слідчим суддею питання, які не відносяться до компетенції слідчого судді, не входять до переліку дій, бездіяльності та рішень, які підлягають оскарженню слідчому судді та визначених ст. 303 КПК України.
А тому, враховуючи положення ч.4 ст. 304 КПК України, згідно якого слідчий суддя, суд відмовляє у відкритті провадження лише у разі, якщо скарга подана на рішення, дію чи бездіяльність слідчого, прокурора, що не підлягає оскарженню, слід відмовити у відкритті провадження за даною скаргою.
На підставі викладеного і керуючись ст.ст. 303, 304 КПК України, слідчий суддя, -
Відмовити у відкритті провадження за скаргою ОСОБА_2 на бездіяльність слідчого, в порядку ст.303 КПК України.
Ухвала може бути оскаржена протягом 5 (п'яти) днів з дня отримання до Полтавського апеляційного суду.
Ухвала набирає чинності після закінчення строків на її оскарження.
Слідчий суддя: ОСОБА_1