Дата документу 28.09.2020 Справа № 554/8111/20
Провадження № 2-о/554/136/2020
28 вересня 2020 року Октябрський районний суд м.Полтави у складі:
головуючого - судді Савченко Л.І.,
при секретарі - Гаврись В.В.
за участю заявника - ОСОБА_1 , представника заінтересованої особи - Висоцької Л.М., представника заявника - ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в м.Полтава цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа Управління Державної міграційної служби України у Полтавській області, про встановлення факту постійного проживання на території України,-
Позивач ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Управління Державної міграційної служби України у Полтавській області про встановлення факту проживання станом на 24 серпня 1991 року на території України, посилаючись на те, що вона народилася ІНФОРМАЦІЯ_1 в м.Сизрань Самарської області СРСР та до 1990 року проживала в різних містах Радянського Союзу. В літку 1990 року переїхала до м. Полтава, де уклала угоду з ОСОБА_3 про догляд за його батьками ОСОБА_4 , 1929 року народження, та ОСОБА_5 , 1930 року народження. ОСОБА_1 зазначила, що проживала разом з ОСОБА_4 та ОСОБА_5 за адресою АДРЕСА_1 . На час проголошення незалежності України вона проживала в м. Полтаві і відповідно отримала право на громадянство України. В наступні роки, за час незалежності України ОСОБА_1 неодноразово виїжджала за межі України до інших «колишніх республік», але основним місцем проживання завжди вважала м. Полтаву, Україну. 05.09.2001 року ОСОБА_1 отримала паспорт громадянина України, виданий Ленінським РВ ПМУ УМВС України. ОСОБА_1 зазначила, що встановлення юридичного факту її проживання на території України необхідно для отримання паспорта громадянина України для виїзду закордон, оскільки навесні 2020 року після її звернення до ДМС України їй було відмовлено у видачі даного паспорта у зв'язку із відсутністю в міграційній службі первинних документів на отримання паспорту громадянина України, з цих підстав звернулася до суду з позовом.
Ухвалою суду від 04 вересня 2020 року відкрито провадження у справі.
У судовому засіданні заявник ОСОБА_1 та її представник ОСОБА_2 заяву підтримали, надали пояснення, аналогічні викладеним у заяві про встановлення факту, прохали її задовольнити. Уточнили позовні вимоги та прохали встановити факт постійного проживання на території України станом на 24 серпня 1991 року.
Представник заінтересованої особи Управління Державної міграційної служби України у Полтавській області Висоцька Л.М. вважає, що ОСОБА_1 не надано достатніх доказів, які б підтверджували факт постійного проживання останньої на території України. В судовому засіданні зазначила, що 10.01.2020 р. до відділу обслуговування громадян м. Полтави ДП «Документ» із заявою про внесення до Єдиного державного демографічного реєстру у зв'язку із оформленням паспорта громадянина України для виїзду за кордон звернулася ОСОБА_1 . Відповідно до паспорта громадянина України серії НОМЕР_1 , виданого 05.09.2001 р., зареєстроване місце проживання ОСОБА_1 значиться за адресою АДРЕСА_2 з 19.03.2002 р.. УДМС було надіслано до Подільського РВ у м. Полтаві лист щодо відновлення заяви про видачу паспорта громадянина України, у зв'язку з чим заявниці було запропоновано надати додаткові документи для проведення перевірки. 24.01.2020 року ОСОБА_1 звернулась до УДМС з заявою про відмову в оформленні паспорта громадянина України для виїзду закордон та повернення коштів . На підставі чого сектором оформлення документів засобами Реєстру 24.01.2020 року було поставлено «відмова в оформленні», тому твердження ОСОБА_1 щодо відмови УДМС в оформленні їй паспорта громадянина України для виїзду закордон не відповідає дійсності.
Суд, заслухавши сторони, дослідивши матеріали справи, перевіривши фактичні обставини справи письмовими доказами, прийшов до висновку про задоволення позову, виходячи з наступного.
Відповідно до ч 2 ст.315 ЦПК України судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення. Реалізація права на набуття громадянства України залежить від встановлення судом факту постійного проживання на території України станом на 24.08.1991 року, який має юридичне значення.
Судом встановлено, що належність та набуття громадянства України встановлюється на підставі Закону України «Про громадянство України» і може пов'язуватися із фактом постійного проживання на території України в певний час.
Статтею 3 Закону України «Про громадянство України» передбачено, що громадянами України є:
1) усі громадяни колишнього СРСР, які на момент проголошення незалежності України (24 серпня 1991 року) постійно проживали на території України;
2) особи, незалежно від раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, мовних чи інших ознак, які на момент набрання чинності Законом України "Про громадянство України"(13 листопада 1991 року) проживали в Україні і не були громадянами інших держав;
Особи, зазначені у пункті 1 частини першої цієї статті, є громадянами України з 24 серпня 1991 року, зазначені у пункті 2, - з 13 листопада 1991 року.
Згідно зі ст. ст.6,8 ЗУ «Про громадянство України», громадянство України набувається в тому числі за територіальним походженням.
Відповідно до п.7 Порядку провадження за заявами і поданнями з питань громадянства України та виконання прийнятих рішень, затвердженого Указом ПрезидентаУкраїни від27березня 2001року N215 (в редакції Указу Президента України від 27 червня 2006 року N 588/2006), громадяни колишнього СРСР, які не мають у паспорті громадянина колишнього СРСР відмітки про прописку, що підтверджує факт їхнього постійного проживання на території України станом на 13 листопада 1991 року, проходять процедуру встановлення їхньої належності до громадянства України.
У таких випадках, одним із документів на підтвердження цієї обставини може бути рішення суду, яким підтверджується факт постійного проживання особи на території України станом на 24.08.1991 або 13.11.1991.
У пункті 44 Порядку провадження за заявами і поданнями з питань громадянства України та виконання прийнятих рішень, затвердженого Указом Президента України від 27 березня 2001 року №215, встановлено, що у разі відсутності документів, що підтверджують факт постійного проживання особи до 24 серпня 1991 року на території, яка стала територією України, для оформлення набуття громадянства України подається відповідне рішення суду.
Пунктом 1 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» № 5 від 31.03.1995р. передбачено, що в порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, якщо: згідно з законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення; заявник не має іншої можливості одержати або відновити загублений чи знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення; встановлення факту не пов'язується з наступним вирішенням спору про право.
Судом встановлено, що заявник не має можливості отримати паспорт громадянина України для виїзду за кордон, оскільки не може підтвердити належність до громадянства України, так як не має документів, підтверджуючих, в тому числі, і її реєстрацію на території України станом на 24.08.1991 року.
Разом з тим, факт проживання заявника на території України станом на момент проголошення незалежності України (24 серпня 1991 року) підтверджується наявними у матеріалах справи доказами.
З копії договору догляду від 01.07.1990 р. вбачається, що він укладений між ОСОБА_3 та ОСОБА_1 , за яким ОСОБА_1 зобов'язується доглядати ОСОБА_4 та ОСОБА_5 за адресою АДРЕСА_1 (а.с.10).
З копії свідоцтва про право власності на житло від 26.02.1993 р. виданого Відділом приватизації житла вбачається, що квартира АДРЕСА_3 на праві спільної сумісної власності належить ОСОБА_4 , ОСОБА_5 та ОСОБА_6 (а.с.13).
З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , 02.09.2001 р. Ленінським РВ ПМУ УМВС України в Полтавській області видано паспорт громадянина України серії НОМЕР_1 , що підтверджується його копією (а.с.5-6).
Згідно ст. 4 Конституції України в Україні існує єдине громадянство. Підстави набуття і припинення громадянства України визначаються законом.
Суд, дослідивши матеріали в їх сукупності вважає встановленим факт постійного проживання ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , на території України станом на 24 серпня 1991 року.
Керуючись ст.ст.12, 81, 141, 229, 247, 263-265, 268, 354 ЦПК України, суд, -
Заяву ОСОБА_1 , заінтересована особа Управління Державної міграційної служби України у Полтавській області, про встановлення факту постійного проживання на території України задовольнити.
Встановити факт постійного проживання ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , на території України станом на 24 серпня 1991 року.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене безпосередньо до Полтавського апеляційного суду шляхом подання протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення апеляційної скарги.
Відповідно до п.15.5 Перехідних положень ЦПК України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга подається учасником справи через Октябрський районний суд м.Полтави.
Якщо в судовому засіданні було проголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи без повідомлення учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 цього Кодексу.
Заявник - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 .
Заінтересована особа -Управління Державної міграційної служби України в Полтавській області, місце знаходження: м.Полтава, вул. Пушкіна, 63, код ЄДРПОУ 37829297.
Повне рішення складено 02 жовтня 2020 року.
Суддя Л.І. Савченко