Справа № 541/1110/20
Провадження №2/541/729/2020
Іменем України
29 вересня 2020 року м. Миргород Миргородський міськрайонний суд Полтавської області в складі:
головуючої судді Куцин В.М.,
з участю секретаря судових засідань Байва Т. В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Миргороді справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування шкоди завданої джерелом підвищення небезпеки внаслідок ДТП, третя особа Приватне акціонерне товариство «Українська пожежно - страхова компанія»,
12 червня 2020 року ОСОБА_1 звернувся до Миргородського міськрайонного суду Полтавської області з позовом до ОСОБА_2 про стягнення майнової шкоди завданої в наслідок пошкодження транспортного засобу.
В позовній заяві посилалася на те, що він є власником легкового автомобіля «Toyota Camry» д.н.з. НОМЕР_1 , що підтверджую свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу.
08 лютого 2020 року о 08 годині 30 хвилин в місті Миргороді по вулиці Сорочинській, 98, відповідач, керуючи транспортним засобом «ЗАЗ-110307» д.н.з. НОМЕР_2 , змінюючи напрямок руху з метою розвороту, не переконався у його безпечності, допустив зіткнення з його транспортним засобом «Toyota Camry» д.н.з. НОМЕР_1 , яким він керував. В результаті ДТП вищезазначені транспортні засоби отримали механічні пошкодження. Відповідач визнав свою вину у порушенні правил дорожнього руху. Цей факт також підтверджується Постановою Миргородського міськрайонного суду Полтавської області від 26 лютого 2020 року, якою було притягнуто до адміністративної відповідальності відповідача по ст. 124 КУпАП та останнього піддано адміністративному стягненню у виді штрафу. Постанова суду набрала законної сили.
Він майже одразу звернувся до Полтавського профільного спеціаліста по ремонту іномарок, приватного підприємця, для оцінки завданих збитків та відновлювального ремонту. Загальна вартість ремонту, послуг (робіт) склала 50430 грн.
Також по даній ДТП відповідач з метою страхового відшкодування одразу звернувся до своєї страхової компанії, з якою у нього був укладений відповідний поліс (договір) обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів. Йому було виплачено страхове відшкодування 29918 грн. Крім того, відповідач сплатив ще 2000 грн. Таким чином, залишилось не відшкодованими 18512 грн.
В зв'язку з вищевикладеним змушений звернутися до суду з даною позовною заявою.
Відповідно до ухвали судді від 16 червня 2020 року прийнято до розгляду позовну заяву ОСОБА_1 в порядку спрощеного позовного провадження та призначено перше судове засідання.
Ухвалою суду від 10 серпня 2020 року залучено до участі у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки внаслідок ДТП в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору ПрАТ «Українська пожежно - страхова компанія».
Позивач ОСОБА_1 в судовому засіданні підтримав позовні вимоги , просив їх задовольнити. Суду пояснив, що внаслідок ДТП 08 лютого 2020 року його автомобілю була завдана шкода, яка відповідно до оцінки завданих збитків та відновлювального ремонту приватного підприємця склала 50430 грн. Страхова компанія йому відшкодувала лише 29918 грн. та відповідач добровільно сплатив ще 2000 грн. Таким чином, залишилось не відшкодованими 18512 грн. Запчастини, які залишилися після ремонту йому з СТО не повернули.
Відповідач ОСОБА_2 в судовому засіданні позовні вимоги не визнав, просив відмовити. Вважав, що шкоду повинна відшкодувати його страхова компанія, оскільки сума зазначена в полісі достатня для відшкодування шкоди. Крім того зауважував, що у позивача залишилися запчастини.
Представник третьої особи Приватного акціонерного товариства «Українська пожежно - страхова компанія» в судове засідання не з'яився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином (а.с. 30).
Заслухавши сторони, дослідивши матеріали справи, суд встановив.
Згідно ч.1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу ОСОБА_1 є власником легкового автомобіля «Toyota Camry» д.н.з. НОМЕР_1 (а.с. 7).
Постановою Миргородського міськрайонного суду від 26 лютого 2020 року встановлено, що 08 лютого 2020 року о 08 годині 30 хвилин в місті Миргороді по вулиці Сорочинській, 98, ОСОБА_2 керуючи транспортним засобом «ЗАЗ-110307» д.н.з. НОМЕР_2 , змінюючи напрямок руху з метою розвороту, не переконався у його безпечності, допустив зіткнення з транспортним засобом «Toyota Camry» д.н.з. НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_1 . В результаті ДТП вищезазначені транспортні засоби отримали механічні пошкодження (а.с. 4). Вищезазначеною постановою ОСОБА_2 визнано винним у вчиненні правопорушення передбаченого ст. 124 КУпАП та піддано адміністративному стягненню у виді штрафу. Постанова суду набрала законної сили 10 березня 2020 року.
Згідно рахунку на оплату №2 від 21.04.2020 та акту надання послуг №2 від 21.04.2020 фізичної особи - підприємця ОСОБА_3 розмір завданих збитків та відновлювального ремонту, послуг (робіт) склала 50430 грн. (а.с. 5)
Відповідно до полісу обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів від 17 травня 2019 року № АО/3358928 страхова сума (ліміт відповідальності) за шкоду, заподіяну майну, становить 100 000 грн.
Згідно платіжного доручення Приватного акціонерного товариства «Українська пожежно - страхова компанія» ОСОБА_1 було виплачено страхове відшкодування в розмірі 29918 грн. (а.с. 9).
Відповідно до частини першої статті 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Згідно з частинами першою, другою статті 1187 ЦК України джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює та інших осіб. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
Статтею 1 Закону України «Про страхування» передбачено, що страхування - це вид цивільно-правових відносин щодо захисту майнових інтересів фізичних та юридичних осіб у разі настання певних подій (страхових випадків), визначених договором страхування або чинним законодавством, за рахунок грошових фондів, що формуються шляхом сплати фізичними особами та юридичними особами страхових платежів (страхових внесків, страхових премій) та доходів від розміщення коштів цих фондів.
За договором страхування одна сторона (страховик) зобов'язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору (стаття 979 ЦК України).
Страхувальник вносить страховику згідно з договором страхування певну плату, яка називається страховим платежем (страховим внеском, страховою премією) (частина перша статті 10 Закону України «Про страхування»).
Відповідно до статті 980 ЦК України предметом договору страхування можуть бути майнові інтереси, які не суперечать закону і пов'язані, зокрема з відшкодуванням шкоди, завданої страхувальником (страхування відповідальності).
Види обов'язкового страхування в Україні визначені у статті 7 Закону України «Про страхування». До них пункт 9 частини першої вказаної статті відносить страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів. Відносини у цій сфері регламентує, зокрема Закон України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів».
Відповідно до пункту 22.1 статті 22 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок ДТП життю, здоров'ю, майну третьої особи.
Відповідно до положень пунктів 33.1.4., 33.3. статті 33 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у разі настання дорожньо-транспортної пригоди, яка може бути підставою для здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати), водій транспортного засобу, причетний до такої пригоди, зобов'язаний невідкладно, але не пізніше трьох робочих днів з дня настання дорожньо-транспортної пригоди, письмово надати страховику, з яким укладено договір обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, - МТСБУ), повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду встановленого МТСБУ зразка, а також відомості про місцезнаходження свого транспортного засобу та пошкодженого майна, контактний телефон та свою адресу. Якщо водій транспортного засобу з поважних причин не мав змоги виконати зазначений обов'язок, він має підтвердити це документально.
Водії та власники транспортних засобів, причетних до дорожньо-транспортної пригоди, власники пошкодженого майна зобов'язані зберігати пошкоджене майно (транспортні засоби) у такому стані, в якому воно знаходилося після дорожньо-транспортної пригоди, до тих пір, поки його не огляне призначений страховиком (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, - МТСБУ) представник (працівник, аварійний комісар або експерт), а також забезпечити йому можливість провести огляд пошкодженого майна (транспортних засобів).
Крім того, для отримання страхового відшкодування потерпілий чи інша особа, яка має право на отримання відшкодування, протягом 30 днів з дня подання повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду подає страховику (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону) заяву про страхове відшкодування (пункт 35.1. статті 35).
Статтею 1194 ЦК України передбачено, що особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов'язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).
Отже відшкодування шкоди особою, яка її завдала, можливе лише за умови, що згідно із Законом України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у страховика не виник обов'язок з виплати страхового відшкодування, чи розмір завданої шкоди перевищує ліміт відповідальності страховика. В останньому випадку обсяг відповідальності страхувальника обмежений різницею між фактичним розміром завданої шкоди і сумою страхового відшкодування.
Відступаючи від правового висновку Верховного Суду України, наведеного у постанові від 20 січня 2016 року у справі № 6-2808цс15, згідно з яким право потерпілого на відшкодування шкоди її заподіювачем є абсолютним і за вибором потерпілого вимога про відшкодування шкоди може бути пред'явлена безпосередньо до винної особи, навіть, якщо його цивільно-правова відповідальність застрахована, Велика Палата Верховного Суду у постанові від 04 липня 2018 року у справі № 755/18006/15-ц (провадження № 14-176цс18) вказала, що покладання обов'язку з відшкодування шкоди у межах страхового відшкодування на страхувальника, який уклав відповідний договір страхування і сплачує страхові платежі, суперечить меті інституту страхування цивільно-правової відповідальності (стаття 3 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»).
Відповідно до частини четвертої статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Як вбачається з полісу обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів від 17 травня 2019 року № АО/3358928 страхова сума (ліміт відповідальності) за шкоду, заподіяну майну, становить 100 000 грн. Розмір франшизи 2000 грн. (а.с. 22).
Сторонами у справі не заперечувалось, що страхове відшкодування ПрАТ «Українська пожежно-страхова компанія» виплатила в розмірі 29918,70 грн.
Оскільки цивільно-правова відповідальність ОСОБА_2 на момент ДТП була застрахована у ПрАТ «Українська пожежно-страхова компанія», та так як деліктні відносини поєднуються з відносинами обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, тому боржником у деліктному зобов'язанні в межах суми страхового відшкодування виступає страховик завдавача шкоди. Цей страховик, хоч і не завдав шкоди, але є зобов'язаним суб'єктом перед потерпілим, якому він виплачує страхове відшкодування замість завдавача шкоди у передбаченому Законом України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» порядку.
Враховуючи викладене, обов'язок з відшкодування шкоди у межах ліміту страхового відшкодування покладається на страховика - ПрАТ «Українська пожежно-страхова компанія», яка повинна бути відповідачем по справі.
Оскільки, всупереч положень ст. 81 ЦПК України позивачем не надано будь - яких доказів на підтвердження того, що позивач звертався із заявою до ПрАТ «Українська пожежно-страхова компанія» про відшкодування всієї суми завданої шкоди (50430 грн.)., та позивачем не спростовані твердження відповідача, що в розпорядженні ОСОБА_1 залишилися запасні частини, вартість яких, згідно наданих позивачем доказів становить 23230 грн. (а.с. 5), що більше суми заявлених позовних вимог 18512 грн., за таких обставин в задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування шкоди завданої джерелом підвищення небезпеки внаслідок ДТП необхідно відмовити за недоведеністю позовних вимог.
Відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 141 ЦПК України судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються у разі відмови в позові - на позивача.
Керуючись ст.ст.12,13,81,141,259,263-265, 352,430 ЦПК України, суд, -
В задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 про стягнення з ОСОБА_2 майнової шкоди завданої в наслідок пошкодження транспортного засобу, відмовити.
Рішення може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги протягом 30 днів з дня проголошення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Відповідно до п. 15 Розділу 13 Перехідні положення ЦПК України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Полтавського апеляційного суду через Миргородський міськрайонний суд Полтавської області.
Учасники справи
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець міста Миргород Полтавської області, рнокпп НОМЕР_3 , адреса проживання АДРЕСА_1 .
ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_2 , рнокпп НОМЕР_4 , зареєстрований та проживає АДРЕСА_2
Приватне акціонерне товариство «Українська пожежно-страхова компанія» місцезнаходження: м. Київ вулиця Кирилівська ,40, код ЄДРПОУ 20602681.
Повне судове рішення складено 04 жовтня 2020 року.
Суддя: В. М. Куцин