ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
05.10.2020Справа № 910/9116/20
Суддя Плотницька Н.Б., розглянувши справу
за позовом Комунального підприємства "Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Шевченківського району м. Києва"
доТовариства з обмеженою відповідальністю "Титан-Інвест"
простягнення 16 525 грн 39 коп.
Представники сторін:не викликались
25.06.2020 до Господарського суду міста Києва надійшла позовна заява Комунального підприємства "Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Шевченківського району м. Києва" з вимогами до Товариства з обмеженою відповідальністю "Титан-Інвест" про стягнення 16 525 грн 39 коп. заборгованості за договором про надання послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій від 01.09.2016 № Е-16-00840, в тому числі: 15 204 грн 29 коп. основного боргу, 594 грн 35 коп. 3 % річних та 726 грн 75 коп. інфляційних втрат.
Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що відповідач в порушення норм чинного законодавства України та укладеного сторонами договору про надання послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій від 01.09.2016 № Е-16-00840 належним чином не виконав зобов'язання з оплати за надані послуги з утримання будинків і прибудинкових територій, у зв'язку з чим в останнього виникла заборгованість у розмірі 15 204 грн 29 коп. Крім того, у зв'язку з неналежним виконанням зобов'язань позивачем нараховано 594 грн 35 коп. 3 % річних, 726 грн 75 коп. інфляційних втрат.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 03.07.2020, на підставі частини 1 статті 174 Господарського процесуального кодексу України, позовну заяву залишено без руху.
21.07.2020 до відділу діловодства Господарського суду міста Києва від позивача надійшли документи на підтвердження усунення недоліків позовної заяви.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 23.07.2020 відкрито провадження у справі № 910/9116/19, розгляд справи постановлено здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи за наявними у справі матеріалами.
Станом на 05.10.2020 відповідачем вимог ухвали суду від 23.07.2020, зокрема, щодо подання відзиву на позов, не виконано, хоча ухвалу про відкриття провадження у справі було отримано 04.08.2020, що підтверджується наявним в матеріалах справи рекомендованим повідомлення про вручення поштового відправлення № 01054 74294290.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва
01.09.2016 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Титан-Інвест" (споживач за договором) та Комунальним підприємством "Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Шевченківського району м. Києва" (виконавець за договором) укладено договір про надання послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій № Е-16-00840, відповідно до умов якого виконавець забезпечує обслуговування, експлуатацію та ремонт будівлі9 Будівлі, частини будівлі, окремого приміщення в будівлі), що знаходиться за адресою: вул. Дегтярівська, 28 (далі - будівля), а також утримання будинку та прибудинкової території, а споживач відшкодовує витрати виконавця на виконання вказаних робіт (послуг) пропорційно до займаної ним площі в цій будівлі (далі - експлуатаційні витрати), якщо інше не випливає з характеру послуг, наданих виконавцем за цим договором.
Відповідно до пункту 1.2. договору споживач володіє приміщенням загальною площею 87 кв. м, нежитлових приміщень, які розташовані на першому поверсі, та використовуються, на момент укладання цього договору на підставі договору № 1529 від 27.07.2009 відповідно до плану розміщення приміщення що додається до договору.
Згідно з пунктами 4.1. - 4.4. договору за цим договором споживач відшкодовує виконавцю експлуатаційні витрати на утримання та обслуговування будинку та прибудинкової території.
Відшкодування експлуатаційних витрат на утримання будинку та прибудинкової території та інших витрат загального користування сплачуються відповідно до розрахунків згідно постанови КМУ від 20.05.2009 № 529, які наведені в додатку № 1 цього договору і становить на датку укладання договору 2,41 грн на місяць за 1 кв м площі приміщення (без ПДВ).
На передбачені цим договором платежі нараховується ПДВ відповідно до чинного законодавства, які споживач сплачує виконавцю.
Загальна вартість відшкодування власником (орендарем) витрат по утриманню та обслуговуванню нерухомого майна по даному договору становить 209,48 грн на місяць, в тому числі ПДВ - 34,91 грн.
За умовами пунктів 4.6., 4.7. договору оплата послуг, передбачених п. п. 4.1.-4.4., проводиться власником щомісячно, у 10-ти денний термін після отримання рахунку, але не пізніше 20 числа поточного місяця на підставі рахунків, виставлених виконавцем.
У випадку зміни розміру тарифу та/або його структури на витрати з утримання та обслуговування будинку та прибудинкової території в період дії договору, сплата платежів обумовлених п.п. 4.1.-4.4., здійснюється на підставі рахунків виконавця, і не потребує додаткового погодження сторін і зміни умов договору.
Цей договір набирає чинності з моменту його підписання та діє до 31.12.2016. у разі відсутності письмової заяви однієї із сторін про припинення або зміну цього договору після закінчення строку його чинності протягом одного місяця, він вважається продовженим на той самий термін і на тих самих умовах, які були передбачені цим договором (пункти 6.1., 6.5. договору).
Додатком № 1 до договору сторонами погоджено перелік, вартість робіт 9послуг) з утримання будинку № 28 по вул. Дегтярівська, та його прибудинкової території, які надає виконавець - Комунальне підприємство "Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Шевченківського району м. Києва".
Згідно з пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є, зокрема, договори та інші правочини.
Відповідно до частини 1 статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов'язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Відповідно до статті 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.
Частиною 1 статті 903 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.
Судом встановлено, що відповідач в порушення умов договору та норм чинного законодавства належним чином не виконав взяті на себе зобов'язання щодо своєчасного та повного відшкодування витрат виконавця на обслуговування, експлуатацію та ремонт будівлі за договором від 01.09.2016 № Е-16-00840, у зв'язку з чим в останнього виникла заборгованість перед позивачем у розмірі 15 204 грн 29 коп., що також не було спростовано відповідачем, зокрема, відповідачем не надано суду доказів оплати витрат виконавця на обслуговування, експлуатацію та ремонт будівлі на суму 15 204 грн 29 коп.
Оцінюючи подані позивачем докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.
Зазначене також кореспондується зі статтями 525, 526 Цивільного кодексу України відповідно до яких зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Стаття 629 Цивільного кодексу України передбачає, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Частиною 1 статті 76 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.
Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ч. 1 ст. 77 ГПК України).
З огляду на вищенаведене та встановленням факту невиконання відповідачем обов'язку щодо своєчасного та повного відшкодування витрат виконавця на обслуговування, експлуатацію та ремонт будівлі за договором від 01.09.2016 № Е-16-00840 та факту наявності заборгованості у розмірі 15 204 грн 29 коп., вимоги позивача про стягнення суми основного боргу підлягають задоволенню у повному обсязі.
У зв'язку з неналежним виконанням відповідачем взятих на себе зобов'язань, позивач просить суд стягнути з відповідача на свою користь 594 грн 35 коп. 3 % річних, 726 грн 75 коп. інфляційних втрат за період з січня 2019 року по травень 2020 року.
Відповідно до частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Суд зауважує, що передбачене законом право кредитора вимагати стягнення боргу враховуючи індекс інфляції та відсотків річних є способом захисту майнових прав та інтересів кредитора, сутність яких складається з відшкодування матеріальних втрат кредитора та знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів, а також отримання компенсації (плати) від боржника за користування ним грошовими коштами, які належать до сплати кредитору.
Дії відповідача є порушенням умов договору, що є підставою для захисту майнових прав та інтересів позивача, відповідно до норм статті 625 Цивільного кодексу України.
Суд встановив, що доданий до позовної заяви арифметичний розрахунок 3 % річних та інфляційних втрат є неправильним, оскільки позивачем невірно визначено базу нарахування. Так, позивач нараховує 3 % річних та інфляційні втрати від всієї суми заборгованості - 15 204 грн 29 коп. за період з 31.01.2019 по 31.05.2020, однак вказана заборгованість утворилась станом на травень 2020 року. Суд зазначає, що в такому разі, розрахунок має проводитись від суми заборгованості, яка існує на відповідний місяць, починаючи з відповідної дати (пункт 4.6. договору) січня місяця 2019 року за кожний місяць та не виходячи за межі кінцевої дати, визначеної позивачем - 31.05.2020. Разом з тим, за перерахунком суду, сума 3 % річних та інфляційних втрат становить більше, ніж заявлено позивачем, а відтак, оскільки суд не вправі виходити за межі позовних вимог, вимоги позивача про стягнення 3 % річних у розмірі 594 грн 35 коп. та інфляційних втрат у розмірі 726 грн 75 коп. підлягають задоволенню повністю за розрахунком позивача.
З огляду на вищенаведене та доведення факту несвоєчасності виконання грошового зобов'язання, вимоги позивача про стягнення з відповідача 3 % річних у розмірі 594 грн 35 коп. та інфляційних втрат у розмірі 726 грн 75 коп. підлягають задоволенню повністю за розрахунком позивача.
Згідно з частиною 1 статті 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається: у спорах, що виникають при укладанні, зміні та розірванні договорів, - на сторону, яка безпідставно ухиляється від прийняття пропозицій іншої сторони, або на обидві сторони, якщо судом відхилено частину пропозицій кожної із сторін; у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Kеруючись статтею 74, статтями 76-79, статтею 86, статтею 123, статтею 129, статтями 232-233, статтями 237- 238, статтями 240 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Титан-Інвест" (вул. Кіквідзе, 13, м. Київ, 01103, ідентифікаційний код 32982363) на користь Комунального підприємства "Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Шевченківського району м. Києва" (вул. Білоруська, 1, м. Київ, 04050, ідентифікаційний код 34966254) заборгованість у розмірі 15 204 (п'ятнадцять тисяч двісті чотири) грн 29 коп., 594 (п'ятсот дев'яносто чотири) грн 35 коп. 3 % річних, 726 (сімсот двадцять шість) грн 75 коп. інфляційних втрат та судовий збір у розмірі 2 102 (дві тисячі сто дві) грн 00 коп.
3. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.
Відповідно до частини 1 статті 241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів, а на ухвалу суду - протягом десяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення (частина 1 статті 256 Господарського процесуального кодексу України).
Суддя Н.Б.Плотницька