номер провадження справи 27/144/20
28.09.2020 Справа № 908/2111/20
м. Запоріжжя Запорізької області
Господарський суд Запорізької області у складі судді Дроздової С.С. при секретарі судового засіданні Шолоховій С.В., розглянувши матеріали справи
За позовом: Комунального підприємства "Виробниче ремонтно-експлуатаційне житлове об'єднання № 7" (69032, м. Запоріжжя, пр. Металургів, 11, код ЄДРПОУ 05478717)
до відповідача: Акціонерного товариства "Український науково-дослідний проектно-конструкторський та технологічний інститут трансформаторобудування" (69069, м. Запоріжжя, вул. Дніпровське шосе, 11, код ЄДРПОУ 00216757)
про стягнення 30 275 грн. 26 коп.
17.08.2020 до Господарського суду Запорізької області надійшла позовна заява Комунального підприємства "Виробниче ремонтно-експлуатаційне житлове об'єднання № 7" до Акціонерного товариства "Український науково-дослідний проектно-конструкторський та технологічний інститут трансформаторобудування" про стягнення 30275 грн. 26 коп. заборгованості з орендної плати, з яких: 29907 грн. 65 коп. основного боргу, 367 грн. 61 коп. 3 % річних.
Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 17.08.2020, справу № 908/2111/20 передано на розгляд судді Дроздовій С.С.
Ухвалою суду від 19.08.2020 позовну заяву залишено без руху, надано позивачу строк для усунення недоліків.
28.08.2020 на адресу Господарського суду Запорізької області від Комунального підприємства "Виробниче ремонтно-експлуатаційне житлове об'єднання № 7" надійшли докази усунення недоліків позовної заяви.
Ухвалою суду від 01.09.2020 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 908/2111/20, присвоєно справі номер провадження 27/144/20 та ухвалено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання. Розгляд справи по суті розпочався 28.09.2020.
Згідно з ч. 1 ст. 12, ч. 1 ст. 250 ГПК України господарське судочинство здійснюється за правилами загального або спрощеного позовного провадження. Питання про розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження суд вирішує в ухвалі про відкриття провадження у справі.
Згідно ч. 3 ст. 12 ГПК України спрощене позовне провадження призначене для розгляду малозначних справ, справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи.
Відповідно до ч. 5 ст. 12 ГПК України передбачено, що для цілей цього Кодексу малозначними справами є: 1) справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 2) справи незначної складності, визнані судом малозначними, крім справ, які підлягають розгляду лише за правилами загального позовного провадження, та справ, ціна позову в яких перевищує п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Згідно зі ст. 248 ГПК України суд розглядає справу у порядку спрощеного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.
Розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться (ч. 2 ст. 252 ГПК України).
Якщо для розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження відповідно до цього Кодексу судове засідання не проводиться, процесуальні дії, строк вчинення яких відповідно до цього Кодексу обмежений першим судовим засіданням у справі, можуть вчинятися протягом тридцяти днів з дня відкриття провадження у справі (ч. 3 ст. 252 ГПК України).
Відповідно до ч. 5, 7 ст. 252 ГПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін. Клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін відповідач має подати в строк для подання відзиву, а позивач - разом з позовом або не пізніше п'яти днів з дня отримання відзиву.
Клопотань про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторонами заявлено не було.
21.09.2020 відповідач надіслав на адресу суду письмовий відзив (вх. № 18472/08-089/20). Відповідач вважає, що позовні вимоги не підлягають задоволенню у зв'язку із відсутністю заборгованості за договором оренди нежитлового приміщення № 911/7 від 30.04.2004. Дане твердження ґрунтується на тому, що зазначений договір оренди було припинено сторонами з 2 липня 2019 року внаслідок не досягнення згоди щодо його укладення в новій редакції - на умовах, які суттєво погіршували становище орендаря, та відповідно були для нього неприйнятними. Дані обставини підтверджуються наступними письмовими доказами: додатковою угодою від 07.11.2018 до договору оренди від 30.04.2004 № 911/7, протоколом розбіжностей від 18.03.2019 до додаткової угоди від 07.11.2018 до договору оренди від 30.04.2004 № 911/7, листом відповідача на адресу Департаменту комунальної власності та приватизації Запорізької міської ради вих. № 10-42/150 від 18.03.2019, протоколом узгодження розбіжностей до протоколу розбіжностей до додаткової угоди від 07.11.2018 до договору оренди від 30.04.2004 № 911/7, листом Департаменту комунальної власності та приватизації Запорізької міської ради на адресу відповідача вих. № 1562/01/01-07/2201 від 02.04.2019, листом Департаменту комунальної власності та приватизації Запорізької міської ради «Про продовження договору оренди» від 13.06.2019 вих. № 2835/01/01-07, листом відповідача від 02.07.2019 вих. № 10-42/290 «Щодо надання житлової площі, оформлення ордерів та укладення договорів найму житлових приміщень мешканцям гуртожитку, розташованого за адресою: м. Запоріжжя, вул. Дудикіна, 11 та розірвання договору оренди».
Листом від 02.07.2019 вих. № 10-42/290 відповідач повідомив Запорізьку міську раду та позивача про свою незгоду продовжувати договір оренди на нових умовах та, відповідно просив вважати його розірваним з дати підписання цього листа - 02.07.2019.
Позивач надіслав відповідь на відзив № 2658 від 2658 (вх. № 18784/08-08/20 від 25.09.2020), відповідно до якого зазначив, що одностороння пропозиція відповідача щодо розірвання договору оренди № 911/7 від 30.04.2004, викладена ним у листі № 10-42/290 від 02.07.2019, сама по собі не може буди підставою для припинення вказаного договору з 02.07.2019, як зважає відповідач. Пунктом 2 додаткової угоди від 17.01.2014 до договору № 911/7 від 30.04.2004 (щодо зміни складу та розміру об'єкта оренди) строк його дії продовжено до 31.12.2017, тобто на 3 роки, 11 місяців та 14 днів. Оскільки протягом одного місяця після закінчення строку дії договору, тобто у період з 01.01.2018 по 31.01.2018 включно, були відсутні заяви будь-якої із сторін про припинення або зміну його умов, договір вважається продовженим на такий самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором. До теперішнього часу відповідач продовжує користуватися майном, що було передано йому в оренду на підставі договору № 911/7 від 30.04.2004.
Враховуючи приписи ч. 4 ст. 240 ГПК України, у зв'язку з розглядом справи без повідомлення (виклику) учасників справи, рішення прийнято без його проголошення.
Розглянувши матеріали та фактичні обставини справи, оцінивши надані докази, суд
30.04.2004 між Управлінням житлового господарства Запорізької міської ради (орендодавець), Комунальним підприємством «Виробниче ремонтно-експлуатаційне житлове об'єднання № 7» (балансоутримувач) та ВАТ «Український науково-дослідний проектно-конструкторський та технологічний інститут трансформаторобудування» (орендар) укладено договір оренди № 911/7 від 30.04.2004.
Відповідно до п. 1.1 договору орендодавець на підставі рішення виконавчого комітету Запорізької міської ради від 22.04.2004 за № 147/7 передає, а орендар приймає в строкове платне користування нежитлове приміщення загальною площею 297,8 кв.м. за адресою: Дудикіна, 11, що значиться на балансі КП «ВРЕЖО № 7».
Згідно п. 1.2 договору приміщення передається в оренду для розміщення гуртожитку.
Відповідно до акту прийому-передачі від 22.04.2004 № 911, приміщення за адресою вул. Дудикіна, 11 прийнято в оренду Акціонерним товариством "Український науково-дослідний проектно-конструкторський та технологічний інститут трансформаторобудування", площею 297,8 кв.м в оренду.
Договір був підписаний представниками сторін, скріплений їх печатками
До договору оренди нежитлового приміщення неодноразово вносились зміни щодо сторін, розміру орендної плати, оплати орендної плати, строку договору оренди.
Відповідно до додаткової угоди від 01.06.2011 до договору оренди нежитлового приміщення № 911/7 від 30.04.2004, на підставі рішень Запорізької міської ради від 18.02.2011 № 6 «Про структуру виконавчих органів Запорізької міської ради, загальну чисельність апарату Запорізької міської ради та виконавчих органів», від 06.04.2011 № 20 «Про передачу департаменту комунальної власності приватизації Запорізької міської ради окремих повноважень щодо управління об'єктами права комунальної власності територіальної громади м. Запоріжжя» Сторони дійшли згоди замінити сторону в договорі оренди № 911/7 від 30.04.2004р. нежитлового приміщення площею 297,80 кв.м. по вул. Дудикіна, 11, а саме змінено з 01 червня 2011 року «Орендодавця» з управління житлового господарства Запорізької міської ради на департамент комунальної власності та приватизації Запорізької міської ради.
Відповідно до додаткової угоди від 17.01.2014 до договору оренди нежитлового приміщення № 911/7 від 30.04.2004, на підставі рішення Запорізької міської ради "Про затвердження передавальних актів та визначення розміру статутного капіталу міського комунального підприємства "Основаніє" від 25.07.2012 № 6 та Рішення Запорізької міської ради від 27.04.2012 № 5 встановлено, що міське комунальне підприємство "Основоаніє" є повним правонаступником комунального підприємства "Виробниче ремонтно-експлуатаційне житлове об'єднання № 9".
Сторони дійшли згоди змінити сторону в договорі оренди від 30.04.2004 № 911/7, і а саме: Балансоутримувача з КІТ "ВРЕЖО № 9" на міське комунальне підприємство "Основаніє".
Додатковою угодою від 17.01.2014 до договору внесені зміни щодо складу та розміру об'єкта оренди, а саме: з «нежитлове приміщення загальною площею 297,8 кв. м. по вул. Дудикіна, 11» на «приміщення житлового блоку гуртожитку на четвертому поверсі (літ. А-5), загальною площею 298,69 кв. м. по вул. Дудикіна, 11 у складі: кімната: № 102 площею 15,06 кв. м., кімнати № 103 площею 17,47 кв. м., кімнати № 104 площею 17,64 кв. м., кімнати № 105 площею 17,53 кв. м., кімнати № 106 площею 17,92 кв. м., кімнати № 107 площею 17,80 кв. м., кімнати № 108 площею 17,25 кв. м., кімнати № 109 площею 17,53 кв. м., кімнати № 110 площею 17,69 кв. м., кімнати № 111 площею 17,43 кв. м., кімнати № 112 площею 18,38 кв. м., приміщення вмивальні № 131 площею 13,45 кв. м., приміщення душу № 132 площею 3,8 кв. м.„ приміщення № 133 площею 3,11 кв. м., приміщення санвузла № 134 площею 12,56 кв. м., приміщення кухні № 135 площею 18,69 кв. м. та приміщення коридору № 136 площею 56,0 кв. м.».
Пунктом 4 зазначеної додаткової угоди визначено, що розмір орендної плати за січень 2014 року складає 5432,92 грн. Розмір платежу за неповний місяць оренди визначається з поденного розрахунку місячної орендної плати. Розмір орендної плати за кожний наступний місяць визначається Орендарем шляхом коригування розміру місячної орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за поточний місяць. Орендна плата перераховується Орендарем до місцевого бюджету: УДКСУ у Ленінському районі м. Запоріжжя на розрахунковий рахунок № НОМЕР_1 , МФО 813015, ЄДРПОУ 38025423, код платежу 22080401 щомісячно, не пізніше 10 числа місяця, наступного за звітним.
Додатковою угодою від 24.10.2014 до договору та Додатком № 2 до додаткової угоди від 24.10.2014 до договору визначено, що розмір орендної плати за квітень 2013 року складає 5400,48 грн. Розмір орендної плати за кожний наступний місяць визначається Орендарем шляхом коригування розміру місячної орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за поточний місяць. Пункти 2, 3, 4 Додаткової угоди від 17.01.2014 р. до договору визнані такими, що втратили чинність.
Додатковою угодою від 01.09.2016 до договору змінено Балансоутримувача на Комунальне підприємство «Наше місто» Запорізької міської ради.
Додатковою угодою від 10.10.2017 до договору (з протоколом розбіжностей та Додатком № 3 до договору) внесені зміни щодо складу та розміру об'єкта оренди, а саме: з «...приміщення житлового блоку гуртожитку на четвертому поверсі (літ. А-5), загальною
площею 298,69 кв. м. по вул. Дудикіна, 11...» на «...приміщення житлового гуртожитку на четвертому поверсі (літ. А-5), загальною площею 245,26 кв. вул. Дудикіна, 11...». Визначено, що розмір орендної плати за жовтень 2017 року складає 8886,60 грн. (далі з урахуванням щомісячного індексу інфляції) та сплачується з 10.10.2017 р. Розмір платежу за неповний місяць оренди визначається з поденного розрахунку місячної орендної плати. Орендна плата за кожний наступний місяць розраховується Орендарем самостійно і визначається шляхом коригування орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за наступний місяць. Актом прийому-передачі від 10.10.2017 встановлена відсутність заборгованості по орендній платі на відповідну дату.
Додатковою угодою до договору від 20.06.2018 внесені зміни до пункту 3.4 договору: орендна плата перераховується орендарем на розрахунковий рахунок № 33219871008006 УК у Дніпровському районі м. Запоріжжя, МФО 899998, код ЄДРПОУ 38025423, код платежу 22080401 щомісячно, не пізніше 10 числа місяця, наступного за звітним.
Додатковою угодою до договору від 01.10.2018 змінено Балансоутримувача на Комунальне підприємство «Виробниче ремонтно-експлуатаційне житлове об'єднанні № 7».
Відповідно до п. 3.4 договору (зі змінами, внесеними додатковою угодою від 01.10.2018, з 01.10.2018 орендна плата розраховується та спрямовується орендарем:
70 відсотків від розміру орендної плати (без нарахування ПДВ) за кожний місяць -
до місцевого бюджету на розрахунковий рахунок № 33219871008006 УК в Дніпровському
районі м. Запоріжжя, МФО 899998, код ЄДРПОУ 38025423, код платежу 22080401, банк
отримувача Казначейство України (ЕАП);
30 відсотків розміру орендної плати (з нарахуванням ПДВ) за кожний місяць -
Балансоутримувачу на його розрахунковий рахунок № НОМЕР_2 в філії ЗОУ АТ
«Ощадбанк», МФО 313957, ЄДРПОУ 05478717.
Розрахунок орендної плати за вищевказаними відсотками, у тому числі нарахування ПДВ на суму орендної плати, здійснюється орендарем самостійно та сплачується щомісячно не пізніше 15 числа місяця, наступного за звітним.
З 03.01.2020 реквізити змінено у відповідності до міжнародних стандартів, а саме:
- 70 відсотків від розміру орендної плати (без нарахування ПДВ) за кожний місяць - до місцевого бюджету на розрахунковий рахунок (ІВАN) № UA958999980334129871000008006 УК в Дніпровському районі м. Запоріжжя/Дніпр./22080401, код отримувача (ЄДРПОУ) 38025423, код класифікації доходів бюджету 22080401, банк отримувача Казначейство України (ЕАП);
- 30 відсотків розміру орендної плати (з нарахуванням ПДВ) за кожний місяць - Балансоутримувачу на його розрахунковий рахунок (ІВАN) № НОМЕР_3 в філії - Запорізьке обласне управління АТ «Ощадбанк», ЄДРПОУ 05478717.
Відповідно до Додаткової угоди від 24.10.2014 до договору (враховуючи
п. 9 прикінцевих положень Закону України «Про Державний бюджет України на 2016 рік» в
редакції, що була чинною на відповідний період), розмір орендної плати за жовтень 2017
року (повний місяць) складає: 5400,48 грн. (орендна плата за квітень 2013 року) *
Іінф. за травень 2013 року * ... * Іінф. за жовтень 2017 року = 10822,30 грн. Згідно з Додатковою угодою від 10.10.2017 до Договору, орендна плата у вказаному розмірі сплачується по 09.10.2017 включно; розмір орендної плати за жовтень 2017 року з 10.10.2017 складає 8886,60 грн. (далі з урахуванням щомісячного індексу інфляції). Таким чином, у підсумку розмір орендної плати за жовтень 2017 року складає: 10822,30 грн. / 31 * 9 + 8886,60 грн. / 31 * 22 = 9448,58 грн. Орендна плата за листопад 2017 року складає: 8886,60 грн. * Іінф. за листопад 2017 року = 8886,60 грн. * 1,009 = 8966,58 грн. Орендна плата за кожний наступний місяць визначається шляхом коригування орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за наступний місяць.
Умовами п. 3.4 договору (зі змінами, внесеними додатковою угодою від 01.10.2018) встановлений обов'язок орендаря самостійно розраховувати та сплачувати орендну плату щомісячно, не пізніше 15 числа місяця, наступного за звітним.
Згідно з п. 9.1 договору, за невиконання або неналежне виконання зобов'язань за цим договором сторони несуть відповідальність, передбачену чинним законодавством України та умовами цього договору.
Згідно ч. 3 ст. 631 ЦК України сторони домовились, що умови цієї додаткової угоди застосовуються до правовідносин, які виникли з 01.10.2018.
Орендодавець, орендар та балансоутримувач зобов'язуються внести зміни до договору оренди та додаткових угод до нього, виклавши договір у новій редакції у строк до 01.12.2018.
Згідно із розрахунків заборгованості, наданого позивачем за договором оренди нежитлового приміщення № 911/7 від 30.04.2004 наявна заборгованість відповідача перед позивачем з липня 2019 року по лютий 2020 року включно на загальну суму у розмірі 29 700 грн. 00 коп.
Згідно зі ст. 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є: договори та інші правочини.
Відповідно до п. 1 ст. 509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Відповідно до ч. 1 ст. 283 ГК України за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.
Відповідно до ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно зі ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Договір, укладений сторонами з дотримання вимог, необхідних для чинності правочину, у тому числі відповідно до чинних нормативно-правових актів, має обов'язкову силу для сторін. Будучи пов'язаними взаємними правами та обов'язками (зобов'язаннями), сторони не можуть в односторонньому порядку відмовлятись від виконання зобов'язання.
Відповідно до п. 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про оренду державного та комунального майна" від 03.10.2019 договори оренди державного та комунального майна, укладені до набрання чинності цим Законом, зберігають свою чинність та продовжують діяти до моменту закінчення строку, на який вони були укладені.
Однією з істотних умов договору оренди є в тому числі сума орендної плати з урахуванням її індексації (ст. 10 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" від 10.04.1992, чинна на час укладення договору).
Відповідно до ч. 1 ст. 19 цього ж Закону орендар за користування об'єктом оренди вносить орендну плату незалежно від наслідків господарської діяльності. Методика розрахунку орендної плати та пропорції її розподілу між відповідним бюджетом, орендодавцем і балансоутримувачем визначаються для об'єктів, що перебувають у державній власності, Кабінетом Міністрів України.
В Законі України від 03.10.2019 "Про оренду державного та комунального майна" передбачено, що орендар за користування об'єктом оренди вносить орендну плату незалежно від наслідків провадження господарської діяльності (ч. 4 ст. 17 Закону).
Частиною 3 ст. 19 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" від 10.04.1992 року передбачено, що строки внесення орендної плати визначаються у договорі.
Відповідно до п. 5.2 договору, орендар зобов'язується своєчасно і у повному обсязі вносити орендну плату.
У зв'язку з невиконанням відповідачем умов договору в частині своєчасного та повного внесення орендної плати, у відповідача перед позивачем виникла заборгованість зі сплати 30 відсотків орендної плати в розмірі 29 700 грн. 70 коп. та нараховано позивачем 3 % річних в розмірі 367 грн. 61 коп. та інфляційні втрати в розмірі 206 грн. 95 коп.
Згідно зі ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
На особу, яка допустила неналежне виконання зобов'язання, покладаються додаткові юридичні обов'язки, в тому числі передбачені статтею 625 Цивільного кодексу України.
Згідно із ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Сплата 3% річних від простроченої суми (якщо інший їх розмір не встановлений договором або законом), так само як й інфляційні нарахування, не мають характеру штрафних санкцій і є способом захисту майнового права та інтересу кредитора шляхом отримання від боржника компенсації (плати) за користування ним коштами, належними до сплати кредиторові.
Індекс інфляції (індекс споживчих цін) - це показник, що характеризує динаміку загального рівня цін на товари та послуги, які купуються населенням для невиробничого споживання, який визначається виключно Держкомстатом і його найменший період визначення становить місяць, а тому прострочка платежу за менший період не тягне за собою нарахування інфляційних втрат, а розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що мала місце на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений Держкомстатом, за період прострочки.
Наданий розрахунок 3 % річних перевірено за допомогою юридичної інформаційно-пошукової системи "Законодавство" та встановлено, що нарахування позивачем даних сум, у зв'язку з порушенням умов договору не суперечать нормам діючого законодавства України.
Перевіривши розрахунок інфляційних втрат за допомогою юридичної інформаційно-пошукової системи "Законодавство" судом встановлено, що даний розхрахунок позивачем виконаний не вірно, судом задовольняється сума, яка отримана після перерахунку, а саме стягненню з відповідача підлягає сума інфляційних втрат в розмірі 147 грн. 13 коп.
Вимога щодо стягнення 59 грн. 82 коп. інфляційних втрат не підлягає задоволенню.
Дослідивши матеріали справи, позивач довів суду факт порушення з боку відповідача своїх зобов'язань за договором оренди нежитлового приміщення № 911/7 від 30.04.2004 в повному обсязі.
Укладаючи договір, кожна із сторін прийняла на себе певні зобов'язання щодо його виконання, відповідачем не виконані зобов'язання належним чином та порушено строк оплати у повному обсязі.
Кожна із сторін договору приймає на себе відповідні ризики можливого погіршення економічної ситуації та фінансового становища свого підприємства, підприємств своїх контрагентів та країни в цілому. Учасник договору не повинен відповідати за прорахунки суб'єкта підприємницької діяльності, з яким він уклав договір.
З урахуванням наведеного, суд вважає за необхідне задовольнити позовні вимоги частково.
Посилання відповідача на лист від 02.07.2019 вих. № 10-42/290, відповідно до якого відповідач повідомив Запорізьку міську раду та позивача про свою незгоду продовжувати договір оренди на нових умовах та, відповідно просив вважати його розірваним з дати підписання цього листа - 02.07.2019 не є підставою для припинення договору оренди нежитлового приміщення № 911/7 від 30.04.2004, з огляду на наступне.
Відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Статтею 526 Цивільного кодексу України визначено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Стаття 525 Цивільного кодексу України передбачає, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Пунктом 11.1 договору передбачено, що договір діє з 22.04.2004 до 22.04.2009.
Відповідно до п. 11.2 договору зміни та доповнення, що вносяться до договору, розглядаються сторонами протягом строку, встановленого діючим законодавством України. Одностороння відмова від виконання договору та внесення змін не допускається.
Згідно п. 11.3 договору, договір може достроково розірваний на вимогу однієї із сторін за рішенням Господарського суду та у випадках, передбачених чинним законодавством.
Відповідно до п. 11.8 договору, дія договору оренди припиняється внаслідок: закінчення строку, на який його було укладено, загибелі об'єкта оренди, дострокового розірвання, банкрутства орендаря, приватизації об'єкта оренди, ліквідації орендаря.
Згідно зі ст. 12 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" в редакції 01.02.2020, договір оренди вважається укладеним з моменту досягнення домовленості з усіх істотних умов і підписання сторонами тексту договору.
Відповідно до ч. 2 ст. 17 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" у разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну умов договору оренди протягом одного місяця після закінчення терміну дії договору він вважається продовженим на той самий термін і на тих самих умовах, які були передбачені договором.
Відповідно до ч. 1 ст. 26 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" в редакції до 01.02.2020 одностороння відмова від договору оренди не допускається.
Відповідно до ст. 188 ГК України зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускаються, якщо інше не передбачено законом або договором. Сторона договору, яка вважає за необхідне змінити або розірвати договір, повинна надіслати пропозиції про це другій стороні за договором. Сторона договору, яка одержала пропозицію про зміну чи розірвання договору, у двадцятиденний строк після одержання пропозиції повідомляє другу сторону про результати її розгляду. У разі якщо сторони не досягли згоди щодо зміни (розірвання) договору або у разі неодержання відповіді у встановлений строк з урахуванням часу поштового обігу, заінтересована сторона має право передати спір на вирішення суду. Якщо судовим рішенням договір змінено або розірвано, договір вважається зміненим або розірваним з дня набрання чинності даним рішенням, якщо іншого строку набрання чинності не встановлено за рішенням суду.
Чинним законодавством не передбачено припинення договору у випадку, коли сторони не досягли згоди щодо його зміни чи розірвання. Даний факт не звільняє сторони від виконання обов'язків, що з нього витікають.
У ст. 193 ГК України вказано, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до договору.
Тобто, одностороння пропозиція відповідача щодо розірвання договору оренди № 911/7 від 30.04.2004 р., викладена ним у листі № 10-42/290 від 02.07.2019, сама по собі не може буди підставою для припинення вказаного договору з 02.07.2019, як вважає відповідач.
Згідно з ч. 4 ст. 284 ГК України строк договору оренди визначається за погодженням сторін. У разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну умов договору оренди протягом одного місяця після закінчення строку дії договору він вважається продовженим на такий самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором.
Правові наслідки продовження користування майном після закінчення строку договору оренди також визначені у ст. 764 ЦК України, якою визначено, що якщо наймач продовжує користуватися майном після закінчення строку договору найму, то, за відсутності заперечень наймодавця протягом одного місяця, договір вважається поновленим на строк, який був раніше встановлений договором.
Норма ст. 764 ЦК України передбачає таку правову конструкцію як поновлення договору найму, яка зводиться по суті до автоматичного продовження попередніх договірних відносин на той самий строк без укладення нового договору за умови, по-перше, що наймач продовжує користуватися майном після закінчення строку договору найму, та, по-друге, відсутні заперечення наймодавця протягом одного місяця.
Наведена норма Закону визначає можливість продовження договору оренди на той самий термін і на тих самих умовах. При цьому, для такого автоматичного продовження договору оренди передбачена особливість - відсутність заяви (повідомлення) однієї із сторін про припинення чи зміну умов договору протягом місяця після закінчення терміну його дії.
Відсутність такого заперечення може мати прояв у «мовчазній згоді» і у такому випадку орендар у силу закону може розраховувати, що договір оренди вважається поновленим на строк, який був раніше встановлений договором.
Згідно з ч. 2 ст. 17 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» від 10.04.1992 р. № 2269-ХІІ, який був чинний у відповідний період, термін договору оренди визначається за погодженням сторін. У разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну умов договору оренди протягом одного місяця після закінчення терміну дії договору, він вважається продовженим на той самий термін і на тих самих умовах, які були передбачені договором.
Правовий аналіз наведених норм матеріального права свідчить про те, що після закінчення строку договору оренди він може бути продовжений на такий самий строк, на який цей договір укладався, за умови, якщо проти цього не заперечує орендодавець. Якщо на дату закінчення строку договору оренди і протягом місяця після закінчення цього строку мали місце заперечення орендодавця щодо поновлення договору на новий строк, тої такий договір припиняється. Оскільки зазначеними нормами визначено умови, за яких договір оренди вважається пролонгованим на строк, який був раніше встановлений, і на тих; самих умовах, що були передбачені договором, то для продовження дії договору не вимагається обов'язкового укладення нового договору або внесення змін до нього.
Аналогічну правову позицію викладено у постановах Верховного Суду від 07.02.2018 у справі № 914/433/16, від 09.04.2019 у справі № 904/3415/18, від 29.05.2018, у справі № 923/854/17, від 05.06.2018 у справі № 904/7825/17, від 12.06.2018 у справі № 910/15387/17, від 03.04.2019 у справі № 911/928/18.
Пунктом 2 додаткової угоди від 17.01.2014 до договору № 911/7 від 30.04.2004 (щодо зміни складу та розміру об'єкта оренди) строк його дії продовжено до 31.12.2017, тобто на 3 роки, 11 місяців та 14 днів.
Оскільки протягом одного місяця після закінчення строку дії договору, тобто у період з 01.01.2018 по 31.01.2018 включно, були відсутні заяви будь-якої із сторін про припинення або зміну його умов, договір вважається продовженим на такий самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором.
Крім того, відповідач не надав доказів звернення до позивача з відповідною заявою протягом одного місяця після закінчення терміну дії договору.
Акт приймання передачі нежитлового приміщення за адресою вул. Дудикіна, 11 від відповідача до позивача в матеріалах справи відсутній.
Відповідач не спростував твердження позивача про продовження користування даним приміщенням.
Крім того, сторонами не надано рішення суду про розірвання договору.
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що договір оренди нежитлового приміщення № 911/7 від 30.04.2004 є дійсним.
Частиною 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
У рішенні Європейского суду з прав людини від 19.03.1997 р. (п. 40) по справі "Горнсбі поти Греції" зазначено: "…Право на звернення до суду було б ілюзорним, якби національна правова система Договірної Сторони дозволяла, щоб остаточне, обов'язкове для виконання судове рішення залишалося невиконаним на шкоду однієї зі сторін. Важко уявити ситуацію, щоб пункт 1 статті 6 докладно описував процедурні Гарантії, що надаються сторонам цивільного судового процесу - у провадженні, що є справедливим, відкритим і оперативним - і не передбачив при цьому гарантій виконання судових рішень; тлумачення статті 6 як такої, що стосується виключно права на звернення до суду і проведення судового розгляду, могло б призвести до ситуацій, несумісних із принципом верховенства права, що його Договірні сторони зобов'язалися дотримуватися, коли вони ратифікували Конвенцію.
Відповідно до ст.ст. 7, 13 Господарського процесуального кодексу України правосуддя в господарських судах здійснюється на засадах рівності всіх юридичних осіб незалежно від організаційно-правової форми, форми власності, підпорядкування, місцезнаходження, місця створення та реєстрації, законодавства, відповідно до якого створена юридична особа, та інших обставин. Судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін.
Відповідно до статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ст.ст. 73, 77 ГПК України).
Згідно із ч. 1 ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Обставини, на які посилається позивач як на підставу своїх вимог, належним чином доведені і відповідачем не спростовані.
З урахуванням наведеного, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими, заснованими на законі та такими, що підлягають задоволенню частково.
В порядку ст. 129 ГПК України, судовий збір покладається на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Керуючись ст.ст. 42, 123, 129, 233, 238, 240, 241, 250-252 Господарського процесуального кодексу України, суд
Позовні вимоги Комунального підприємства "Виробниче ремонтно-експлуатаційне житлове об'єднання № 7", м. Запоріжжя до Акціонерного товариства "Український науково-дослідний проектно-конструкторський та технологічний інститут трансформаторобудування", м. Запоріжжя задовольнити частково.
Стягнути з Акціонерного товариства "Український науково-дослідний проектно-конструкторський та технологічний інститут трансформаторобудування" (69069, м. Запоріжжя, вул. Дніпровське шосе, 11, код ЄДРПОУ 00216757) на користь Комунального підприємства "Виробниче ремонтно-експлуатаційне житлове об'єднання № 7" (69032, м. Запоріжжя, пр. Металургів, 11, код ЄДРПОУ 05478717, р/р (IBAN) № НОМЕР_4 в філії ЗОУ АТ «Ощадбанк», МФО 313957) 29 700 (двадцять дев'ять тисяч сімсот) грн. 70 коп. заборгованості зі сплати 30 відсотків орендної плати, 147 (сто сорок сім) грн. 13 коп. інфляційних втрат, 367 (триста шістдесят сім) грн. 61 коп. 3 % річних, 2 097 (дві тисячі дев'яносто сім) грн. 85 коп. судового збору. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
В іншій частині позову відмовити.
Рішення оформлено та підписано 05.10.2020.
Суддя С.С. Дроздова
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повний текст рішення буде розміщено в Єдиному державному реєстрі судових рішень за веб-адресою у мережі Інтернет за посиланням: http://reyestr.court.gov.ua.