ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД Закарпатської області
88000, м. Ужгород, вул. Коцюбинського, 2а ,
e-mail: inbox@zk.arbitr.gov.ua
веб-адреса: http://zk.arbitr.gov.ua
УХвала
про вжиття заходів забезпечення позову
"05" жовтня 2020 р. м. Ужгород Справа № 907/653/20
Суддя Господарського суду Закарпатської області Ремецькі О.Ф.,
розглянувши заяву Акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» в особі філії - Закарпатського обласного управління АТ «Ощадбанк», м. Ужгород №106.20-12/1/1195 від 01.10.2020 (надійшла до суду 01.10.2020) про вжиття заходів забезпечення позову шляхом накладення арешту на нерухоме майно, а саме: земельну ділянку, площею 0,0551 га, кадастровий номер 2121983000:08:001:0386; житловий будинок, загальною площею 47,8 м2, житловою площею 28,1 м2, що знаходиться за адресою: Іршавський р-н, с. Довге, вул. Підгірна, буд. 23а; та житловий будинок, загальною площею 135,80 м2, житловою площею 70,10 м2, що знаходиться за адресою: Іршавський р-н, с. Довге, вул. Івана Франка, буд. 22 та належить на праві приватної власності ФОП Пальок Віктору Михайловича ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 )
У справі за позовом Акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» в особі філії - Закарпатського обласного управління АТ «Ощадбанк», м. Ужгород до фізичної особи - підприємця Пальок Віктора Михайловича, с. Довге Іршавського району та до ОСОБА_1 , с. Довге Іршавського району про стягнення солідарно суми 105 953,07 грн. заборгованості за кредитним договором
Без повідомлення (виклику) учасників справи.
Позивач звернувся до господарського суду Закарпатської області із позовом до відповідачів про стягнення солідарно суми 105 953,07 грн. заборгованості за кредитним договором №270220 від 27.02.2020, яка станом на 16.09.2020 становить - 105 953,07 (сто п'ять тисяч дев'ятсот п'ятдесят три) гривні 07 копійок, з яких: 99 539,85 гривень - заборгованість за простроченим основним боргом; 4 978,88 гривень - заборгованість по процентам за користування кредитом, що нараховані за період із 27.02.2020 по 13.07.2020; 979,26 гривень - пеня за несвоєчасне погашення основного боргу; 68,67 гривень - пеня за несвоєчасне погашення процентів за користування кредитом; 197,86 гривень - 3% річних за несвоєчасне погашення основного боргу; 14,79 гривень - 3% річних за несвоєчасне погашення процентів за користування кредитом; 164,37 гривні - втрати від інфляції за несвоєчасне погашення основного боргу; 9,39 гривень - втрати від інфляції за несвоєчасне погашення процентів за користування кредитом, посилаючись на вимоги положень статей 15, 16, 202, 509, 525, 526, 553, 554, 612, 625, 626, 1048, 1049 та 1050 Цивільного кодексу України, враховуючи вимоги статей 173, 179, 193, 229, 231 Господарського кодексу України.
Ухвалою Господарського суду Закарпатської області від 21.09.2020 суд ухвалив відкрити провадження у справі, справу розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи, визначити відповідачу строк для подання заяви із запереченнями щодо розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження протягом 10 днів з дня вручення даної ухвали, для подання відзиву на позов - протягом 15 днів з дня вручення даної ухвали. Встановити позивачу строк для подання до суду відповіді на відзив до 05.11.2020.
01.10.2020 року представником Акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» в особі філії - Закарпатського обласного управління АТ «Ощадбанк», м. Ужгород подано заяву №106.20-12/1/1195 від 01.10.2020 про вжиття заходів забезпечення позову.
Відповідно до ст. 136 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Частиною 1 ст. 137 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що позов забезпечується, зокрема, накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб; забороною відповідачу вчиняти певні дії; встановленням обов'язку вчинити певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві, або виконувати щодо нього інші зобов'язання; зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку; іншими заходами, необхідними для забезпечення ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав та інтересів, якщо такий захист або поновлення не забезпечуються заходами, зазначеними у пунктах 1 - 9 цієї частини.
При цьому, при вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу. Заходи до забезпечення позову повинні бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Співмірність передбачає співвідношення господарським судом негативних наслідків від вжиття заходів до забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, та майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.
Як зазначає заявник, необхідність вжиття заходів забезпечення позову, викликана специфікою кредитного продукту (забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором виключно порукою фізичної особи) та легкістю, з якою відповідач зможе відчужити належне йому майно.
Особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати необхідності вжиття відповідного заходу забезпечення позову. Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтвердження доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову.
Умовою застосування заходів до забезпечення позову за вимогами майнового характеру є достатньо обґрунтоване припущення, що майно (в тому числі грошові суми, цінні папери тощо), яке є у відповідача на момент пред'явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення.
Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову.
Заходи до забезпечення позову повинні бути співрозмірними із заявленими позивачем вимогами. Співмірність передбачає співвідношення господарським судом негативних наслідків від вжиття заходів до забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, та майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.
Метою вжиття заходів щодо забезпечення позову є уникнення можливого порушення в майбутньому прав та охоронюваних законом інтересів позивача, а також можливість реального виконання рішення суду та уникнення будь-яких труднощів при виконанні у випадку задоволення позову.
Господарський суд не повинен вживати таких заходів до забезпечення позову, які фактично є тотожними задоволенню заявлених позовних вимог, якщо при цьому спір не вирішується по суті.
При здійсненні судочинства суди застосовують Конвенцію та практику Європейського суду з прав людини як джерело права (ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини"). У відповідності до приписів ст. 6 Конвенції кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру.
Відповідно до ст. 13 Конвенції кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.
При цьому Європейський суд з прав людини у рішенні від 29 червня 2006 року у справі "Пантелеєнко проти України" зазначив, що засіб юридичного захисту має бути ефективним, як на практиці, так і за законом.
У рішенні від 31 липня 2003 року у справі "Дорани проти Ірландії" Європейський суд з прав людини зазначив, що поняття "ефективний засіб" передбачає запобігання порушенню або припиненню порушення, а так само встановлення механізму відновлення, поновлення порушеного права. При чому, як наголошується у рішенні Європейського суду з прав людини у справі ефективний засіб - це запобігання тому, щоб відбулося виконання заходів, які суперечать Конвенції, або настала подія, наслідки якої будуть незворотними.
При вирішенні справи "Каіч та інші проти Хорватії" (рішення від 17 липня 2008 року) Європейський Суд з прав людини вказав, що для Конвенції було б неприйнятно, якби стаття 13 декларувала право на ефективний засіб захисту, але без його практичного застосування.
Таким чином, обов'язковим є практичне застосування ефективного механізму захисту. Протилежний підхід суперечитиме принципу верховенства права.
Держава Україна несе обов'язок перед зацікавленими особами забезпечити ефективний засіб захисту порушених прав, зокрема - через належний спосіб захисту та відновлення порушеного права. Причому обраний судом спосіб захисту порушеного права має бути ефективним та забезпечити реальне відновлення порушеного права.
На це вказується, зокрема, і у пункті 4 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 2 листопада 2004 року № 15-рп/2004 у справі №1-33/2004, де зазначено, що верховенство права вимагає від держави його втілення у правотворчу та правозастосовну діяльність, яка здійснюється, зокрема і судом як основним засобом захисту прав, свобод та інтересів у державі.
Крім того, Конституційний Суд України у п. 9 мотивувальної частини рішення від 30 січня 2003 року №3-рп/2003 у справі № 1-12/2003 наголошує на тому, що правосуддя за своєю суттю визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення в правах.
Позивач в обґрунтування своєї позиції стосовно наявності підстав для вжиття судом заходів забезпечення позову просить суд взяти до уваги специфіку кредитного продукту (забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором виключно порукою фізичної особи) та легкістъ, з якою відповідач зможе відчужити належне йому майно з метою ухилення від виконання майбутнього рішення суду по даній справі, а також те, що в такому випадку у АТ «Ощадбанк» не буде жодних засобів для забезпечення своїх вимог та виконання рішення суду, зважаючи на значний розмір непогашеної заборгованості, вжиття заходів забезпечення позову в вигляді накладення арешту на майно, що належить відповідачу є обґрунтованою необхідністю, що забезпечить збереження та належний стан майна, а також можливість виконання рішення суду в майбутньому без будь-яких обмежень у здійсненні господарської діяльності відповідача.
Аналізуючи позицію заявника з приводу заяви про вжиття заходів забезпечення позову суд констатує, що заявником не доведено існування обґрунтованих доводів, підтверджених належними доказами, щодо реальних, існуючих обставин, які вказують на ймовірну складність або неможливість виконання рішення суду у разі задоволення позовних вимог, так само як і не містить належного документального обґрунтування, наявності фактичних обставин, які свідчать про загрозу невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду при задоволенні позову.
В заяві про забезпечення позову містяться лише припущення заявника, які не підтверджуються фактичними обставинами справи.
З огляду на викладене, суд приходить до висновку про відмову в задоволенні заяви про забезпечення позову.
Згідно зі ст. 141 Господарського процесуального кодексу України суд може вимагати від особи, яка звернулася із заявою про забезпечення позову, забезпечити відшкодування можливих збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову (зустрічне забезпечення).
З огляду на те, що судом у задоволенні заяви позивача про вжиття заходів забезпечення позову відмовлено, також не вбачається підстав для вжиття судом заходів зустрічного забезпечення.
Керуючись статтями ст.ст.136, 140, 234 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд Закарпатської області
У задоволенні заяви Акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» в особі філії - Закарпатського обласного управління АТ «Ощадбанк», м. Ужгород №106.20-12/1/1195 від 01.10.2020 (надійшла до суду 01.10.2020) про вжиття заходів забезпечення позову відмовити.
Згідно ч.1 ст.235 Господарського процесуального кодексу України дана ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення Ухвалу про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову може бути оскаржено. Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.
Відповідно до підпункту 17.5 пункту 17 Розділу XI «Перехідні положення» Господарського процесуального кодексу України дана ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Західного апеляційного господарського суду через Господарський суд Закарпатської області шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 днів з дня складення повного тексту.
Повний текст ухвали складено та підписано 05.10.2020р.
Суддя О.Ф. Ремецькі