вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua
"21" вересня 2020 р. Справа№ 910/95/20
Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Калатай Н.Ф.
суддів: Дідиченко М.А.
Поляк О.І.
при секретарі Рибчич А. В.
За участю представників:
від позивача: Комаха А.І. - адвокат
від відповідача: не з'явились
розглянувши у відкритому судовому засіданні
апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Алпен Трейд»
на ухвалу Господарського суду міста Києва від 27.07.2020, повний текст якої складений та підписаний 06.08.2020
про відмову у задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Алпен Трейд» про ухвалення додаткового судового рішення
у справі № 910/95/20 (суддя Демидов В.Л.)
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Алпен Трейд»
до Товариства з обмеженою відповідальністю «Енерджі Інтернешнл Груп-Трейдінг»
про стягнення 399 885,41 грн.
Рішенням Господарського суду міста Києва від 18.06.2020, повний текст якого складений 25.06.2020, у справі № 910/95/20 позов задоволено повністю, до стягнення з відповідача на користь позивача присуджено 359 383,26 грн., 3% річних у розмірі 502,15 грн.
17.07.2020 до суду першої інстанції від позивача надійшла заява про винесення додаткового рішення (направлена до суду 15.07.2020 - примітка суду), де позивач просив ухвалити додаткове рішення по справі № 910/95/10, яким задовольнити вимоги щодо стягнення з відповідача на користь позивача понесених витрат на професійну правничу допомогу адвоката у розмірі 40 000,00 грн. До вказаної заяви позивачем додано належним чином засвідчену копію акту приймання-передачі наданих послуг № 1 від 06.07.2020.
Ухвалою Господарського суду міста Києва 27.07.2020, повний текст якої складено та підписано 06.08.2020, у справі № 910/95/20 відмовлено в задоволенні заяви позивача про ухвалення додаткового судового рішення по справі № 910/95/20.
Постановляючи вказану ухвалу, суд першої інстанції послався на те, що позивачем пропущено строк для подання доказів понесених витрат на професійну правничу допомогу, оскільки до закінчення судових дебатів детального опису наданих робіт (послуг) у співвідношенні до оплачених послуг у розмірі 40 000,00 грн. суду надано не було; при цьому до закінчення судових дебатів з відповідною заявою про вирішення питання про судові витрати після ухвалення рішення позивач до суду не звертався.
Не погоджуючись з ухвалою, Товариство з обмеженою відповідальністю «Алпен Трейд» звернулось до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу Господарського суду міста Києва від 27.07.2020 у справі № 910/95/20 та ухвалити додаткове рішення, яким задовольнити вимоги щодо стягнення з відповідача на користь позивача понесених витрат на професійну правничу допомогу адвоката у розмірі 40 000,00 грн.
У апеляційній скарзі позивач зазначив про те, що оспорювана ухвала суду першої інстанції є необґрунтованою у зв'язку з неповнотою встановлення обставин, які мають значення для справи, внаслідок неправильного їх дослідження та оцінки.
У обґрунтування вказаної позиції позивач послався на те, що
- ним під час подання позовної заяви заявлено вимогу про компенсування витрат на професійну правничу допомогу в сумі 40 000,00 грн., а на підтвердження факту понесення таких витрат до винесення рішення суду були надані належні докази надання таких послуг, а саме: відповідний договір про надання правової допомоги з додатковою угодою до нього, в якій погоджено розмір винагороди та визначено перелік послуг, які будуть надані за вказаним договором, а також платіжне доручення про сплату позивачем суми витрат на праву допомогу;
- матеріали справи містять докази надання адвокатом всіх послуг, що визначені у додатковій угоді № 1 до договору про надання правової допомоги № 051119 від 05.11.2019;
- інформація про дії, які свідчать про надання адвокатом всіх послуг, що визначені у додатковій угоді № 1 до договору про надання правової допомоги № 051119 від 05.11.2019, міститься і в наданому позивачем акті № 1 приймання-передачі наданих послуг до вказаного договору, проте факт надання вказаних у ньому послуг і без того міститься в матеріалах справи та не потребує додаткового доведення;
- враховуючи вказані обставини, у суду відсутні підстави вважати, що в даному випадку апелянт мав намір нехтувати або допустити зловживання своїми процесуальними правами, а тому застосування до нього негативних процесуальних наслідків у вигляді відмови в задоволенні заяви про ухвалення додаткового рішення є несумісним із завданнями господарського судочинства, адже безумовне слідування нормі процесуального закону за ситуації, що склалася, прямо призводить до порушення основоположного принципу господарського судочинства - верховенства права, який визначає спрямованість судочинства на досягнення справедливості та надання ефективного захисту.
Крім того, апелянт послався на порушення норм процесуального права, а саме на невірне трактування судом п. 8 ст. 129 ГПК України, за змістом якого до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву, мають подаватися саме докази на підтвердження розміру судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, тобто ГПК України встановлює час саме для подання доказів оплати витрат, якими є договори, рахунки, а не акт приймання-передачі виконаних робіт (примітка суду).
Також апелянт зазначив про те, що за змістом п. 8 ст. 129 ГПК України, у разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку заява залишається без розгляду, проте оспорюваною ухвалою заявнику відмовлено у задоволенні заяви про ухвалення додаткового рішення, чим суд першої інстанції фактично визнав, що заявником надано всі необхідні документи у межах строків, визначених процесуальним законодавством.
Згідно з витягом з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 28.08.2020 справа № 910/95/20 передана на розгляд колегії суддів у складі: Калатай Н.Ф. (головуючий), судді Поляк О.І., Дідиченко М.А.
Ухвалою від 31.08.2020 колегії суддів у складі: Калатай Н.Ф. (головуючий), судді Поляк О.І., Дідиченко М.А:
- відкрите апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Алпен Трейд» на ухвалу Господарського суду міста Києва від 27.07.2020 у справі № 910/95/20;
- встановлено строк для подання відзивів на апеляційну скаргу, пояснень, клопотань, заперечень - до 15.09.2020;
- учасникам процесу роз'яснено, що відповідно до приписів ст. 118 ГПК України право на вчинення процесуальних дій втрачається із закінченням встановленого законом або призначеного судом строку (ч. 1); заяви, скарги і документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом (ч. 2);
- розгляд справи № 910/95/20 призначено на 21.09.2020 о 14:20;
- сторони попереджено, що нез'явлення їх представників в судове засідання не є перешкодою в розгляді апеляційної скарги.
Станом на 21.09.2020 відзивів, пояснень, клопотань до суду не надходило.
Відповідач у судове засідання не направив, про причини неявки суду не повідомив.
Враховуючи належне повідомлення всіх учасників про час і місце судового розгляду апеляційної скарги, те, що апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції розглядається протягом тридцяти днів з дня постановлення ухвали про відкриття апеляційного провадження у справі, та те, що явка представників учасників судового процесу в судове засідання не визнана обов'язковою, колегія суддів дійшла висновку про можливість розгляду апеляційної скарги у відсутність представників відповідача за наявними матеріалами апеляційного провадження.
Під час розгляду справи представник позивача апеляційну скаргу підтримав у повному обсязі та просив її задовольнити.
Дослідивши матеріали апеляційної скарги, матеріали справи, заслухавши пояснення представників позивача, з урахуванням правил ст. ст. 269, 270 Господарського процесуального кодексу України, згідно з якими суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права, колегія суддів встановила таке.
У грудні 2019 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Алпен Трейд» звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Енерджі Інтернешнл Груп-Трейдінг» про стягнення заборгованості за договором поставки № 190319/1 від 19.03.2019 у загальній сумі 399 885,41 грн., з яких 359 383,26 грн. становить сума основного боргу, 502,15 грн. - 3 % річних. Також у позовній заяві позивач просив стягнути з відповідача понесені позивачем витрати на правову допомогу в сумі 40 000,00 грн. На підтвердження факту понесення таких витрат позивачем до позовної заяви були додані:
- належним чином засвідчені копії укладеного між позивачем та адвокатом Комахою Анастасією Ігорівною договору про надання правової допомоги № 051119 від 05.11.2019 з додатком № 1 до нього;
- належним чином засвідчену копію свідоцтва про права на зайняття адвокатською діяльністю серія КВ № 000217 від 16.08.2018;
- довіреність № 1 від 01.04.2019, видану позивачем Комасі Анастасії Ігорівні на представництво інтересів позивача.
Під час розгляду справи в суді першої інстанції позивачем на підтвердження факту понесення судових витрат на професійну правничу допомогу до матеріалів справи долучено платіжне доручення № 361 від 10.03.2020, яке свідчить про сплату позивачем адвокату Комасі А.І. 40 000,00 грн. (а.с. 95).
Рішенням Господарського суду міста Києва від 18.06.2020, повний текст якого складений 25.06.2020, у справі № 910/95/20 позов задоволено повністю, до стягнення з відповідача на користь позивача присуджено 359 383,26 грн., 3% річних у розмірі 502,15 грн.
17.07.2020 до суду першої інстанції від позивача надійшла заява про винесення додаткового рішення (направлена до суду 15.07.2020 - примітка суду), де позивач просив ухвалити додаткове рішення по справі № 910/95/20, яким задовольнити вимоги щодо стягнення з відповідача на користь позивача понесених витрат на професійну правничу допомогу адвоката у розмірі 40 000,00 грн. До вказаної заяви позивачем додано належним чином засвідчену копію акту приймання-передачі наданих послуг №1 від 06.07.2020.
Ухвалою Господарського суду міста Києва 27.07.2020, повний текст якої складено та підписано 06.08.2020, у справі № 910/95/20 відмовлено в задоволенні заяви позивача про ухвалення додаткового судового рішення по справі № 910/95/20, що колегія суддів вважає вірним з огляду на таке.
Частина 1 ст. 123 ГПК України встановлює, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
До витрат, пов'язаних з розглядом справи, серед іншого, належать витрати на професійну правничу допомогу (п. 1 ч. 3 ст. 123 ГПК України).
Згідно з приписами ч. 2 ст. 16 ГПК України представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.
Частина 1 ст. 124 ГПК України встановлює, що разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв'язку із розглядом справи.
Згідно з ч. 8 ст. 129 ГПК України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
Відповідно до положень ч. 1 ст. 221 ГПК України, якщо сторона з поважних причин не може до закінчення судових дебатів у справі подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог.
Водночас за приписами ч. 2 ст. 124 ГПК України, у разі неподання стороною попереднього розрахунку суми судових витрат, суд може відмовити їй у відшкодуванні відповідних судових витрат, за винятком суми сплаченого нею судового збору.
Отже, за приписами ГПК України попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат сторона має подати до суду разом з першою заявою по суті спору, якими відповідно до приписів ч. 2 ст. 161 ГПК України є позовна заява; відзив на позовну заяву (відзив); відповідь на відзив; заперечення; пояснення третьої особи щодо позову або відзиву.
Як слідує з матеріалів справи, в позовній заяві позивачем заявлено про стягнення з відповідача витрат позивача на правову допомогу в сумі 40 000,00 грн., а до позовної заяви додані належним чином засвідчені копії укладеного між позивачем та адвокатом Комаха Анастасією Ігорівною договору про надання правової допомоги № 051119 від 05.11.2019 з додатком № 1 до нього.
При цьому зі змісту п. 1.1 договору про надання правової допомоги № 051119 від 05.11.2019 слідує, що адвокат бере на себе зобов'язання здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні в обсязі та на умовах, передбачених цим договором або додатками до нього, а позивач зобов'язаний оплатити послуги у порядку та строки, обумовлені сторонами, а п. 3.1 - що за правову допомогу, передбачену в п. 1.1 договору, позивач сплачує адвокату винагороду, розмір якої визначається у додатку до даного договору.
Зі змісту додатку № 1 договору про надання правової допомоги № 051119 від 05.11.2019 слідує, що позивач доручає, а адвокат приймає на себе зобов'язання щодо надання наступних послуг з представництва інтересів позивача у процесі по стягненню заборгованості з відповідача:
1. досудові заходи щодо повернення проблемної заборгованості (підготовка та направлення листів щодо повернення надмірно сплачених коштів, підготовка листа про підписання постачальником акту звірки взаєморозрахунків);
2. ведення судового процесу по стягненню заборгованості за договором поставки у суді першої інстанції (підготовка тексту позовної заяви до суду, розрахунок суми судового збору та формування реквізитів для оплати, формування примірників позовної заяви та відправка позовної заяви, представництво інтересів у суді та під час судового розгляду справи, підготовка всіх клопотань, заяв, відзивів, заперечень та інших документів в рамках судового розгляду, без виключень, отримання тексту судового рішення та наказів про примусове виконання рішення.
При цьому додаток № 1 до договору про надання правової допомоги № 051119 від 05.11.2019 не містить посилання як на суму заборгованості, яка підлягає стягненню з відповідача, так і на підставу виникнення такої заборгованості, що не дає суду можливості дійти однозначного висновку про те, що вказана додаток укладений саме для оплати витрат на професійну правничу допомогу, пов'язаних зі стягненням заборгованості за договором поставки № 190319/1 від 19.03.2019 у загальній сумі 399 885,41 грн., з яких 359 383,26 грн. становить сума основного боргу, а 502,15 грн. - 3 % річних.
До того ж, станом на дату винесення судом першої інстанції рішення у цій справі (18.06.2020 - примітка суду) детального опису наданих робіт (послуг) у співвідношенні до оплачених послуг у розмірі 40 000,00 грн. стороною позивача надано не було.
Однак склад та розмір витрат, пов'язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмету доказування у справі.
На підтвердження цих обставин суду мали бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), розрахунок наданих послуг (детального опису робіт, які виконав адвокат, із зазначенням часу, який було затрачено адвокатом для виконання таких робіт), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов'язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження).
Відсутність у матеріалах справи детального опису робіт, які виконав адвокат, із зазначенням часу, який було затрачено адвокатом для виконання таких робіт, унеможливлює задоволення судом вимог про стягнення вартості таких робіт, оскільки суд не може встановити, чи пов'язані такі роботи з наданням правової допомоги саме у цій справі.
Як слідує з матеріалів справи, детальний опис робіт із зазначенням часу, який було затрачено адвокатом для виконання конкретних робіт, та їх вартості наведений заявником у Акті приймання-передачі наданих послуг № 1 від 06.07.2020 (а.с.140-141).
Належним чином засвідчену копію Акту приймання-передачі наданих послуг № 1 від 06.07.2020 додано позивачем до заяви про винесення додаткового рішення, яку направлено до суду 15.07.2020.
Згідно з ч. 8 ст. 129 ГПК України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
Враховуючи, що повний текст рішення в цій справі судом складено 25.06.2020, Акт приймання-передачі наданих послуг № 1 від 06.07.2020 як доказ на підтвердження розміру судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, поданий суду з порушенням встановлених ч. 8 ст. 129 ГПК України строків.
З огляду на норми ч. 8 ст. 80 ГПК України, згідно з яким докази, не подані у встановлений законом або судом строк, до розгляду судом не приймаються, крім випадку, коли особа, яка їх подає, обґрунтувала неможливість їх подання у вказаний строк з причин, що не залежали від неї, суд першої інстанції обґрунтовано не взяв до уваги вищезгаданий Акт приймання-передачі наданих послуг № 1 від 06.07.2020.
При цьому посилання апелянта на порушення судом першої інстанції норм процесуального права, а саме на невірне трактування п. 8 ст. 129 ГПК України, якою, на думку апелянта, встановлено час для подання доказів оплати витрат, якими є договори, рахунки, а не акт приймання-передачі виконаних робіт (примітка суду), визнаються колегією суддів помилковими, оскільки вказаною нормою визначено порядок і встановлено строк для подачі доказів на підтвердження розміру судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити (до яких відноситься акт приймання-передачі наданих послуг), а не для подання доказів на підтвердження оплати витрат.
Посилання позивача на те, що матеріали справи містять докази надання адвокатом всіх послуг, що визначені у додатковій угоді № 1 до договору про надання правової допомоги № 051119 від 05.11.2019, а відтак, суд має можливість самостійно перевірити надання таких послуг, також колегією суддів відхиляються, оскільки такі послуги надаються адвокатом позивачу, а відтак, приймання-передача таких послуг має відбуватись саме між вказаними особами, і саме останні мають підтвердити факт виконання таких послуг і факт прийняття їх позивачем повністю або частково, доказом чого має бути відповідний акт приймання-передачі виконаних робіт (наданих послуг).
Посилання апелянта на те, що за змістом п. 8 ст. 129 ГПК України, у разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку заява залишається без розгляду, проте оспорюваною ухвалою заявнику відмовлено у задоволенні заяви про ухвалення додаткового рішення, чим суд першої інстанції фактично визнав, що заявником надано всі необхідні документи у межах строків, визначених процесуальним законодавством, визнаються колегією суддів помилковими з огляду на таке.
Виходячи з системного аналізу положень ГПК України, всі наявні докази на підтвердження правомірності підстав для стягнення з відповідача суми всіх судових витрат, в тому числі і витрат на правову допомогу, позивач має подати до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.
ГПК України не надає стороні права на подачу суду будь-яких доказів на підтвердження вимог про стягнення з відповідача витрат на правову допомогу пізніше, ніж до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.
Враховуючи, що справа розглядалась у порядку спрощеного позовного провадження, такі докази мали бути позивачем подані до винесення судом першої інстанції рішення у цій справі (18.06.2020 - примітка суду), проте, як слідує з матеріалів справи, всі необхідні для задоволення вимог позивача про стягнення з відповідача витрат на надання правової допомоги докази позивачем суду надані не були.
За таких обставин, суд першої інстанції мав відмовити в задоволенні вимог позивача про стягнення з відповідача понесених витрат на правову допомогу в сумі 40 000,00 грн. разом з прийняттям рішення по суті спору, чого зроблено не було.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 244 ГПК України, якщо судом, що ухвалив рішення, не вирішено питання про судові витрати, суд за заявою учасників справи чи з власної ініціативи може ухвалити додаткове рішення.
Враховуючи, що при прийнятті 18.06.2020 Господарським судом міста Києва рішення по суті заявлених у справі № 910/95/20 позовних вимог рішення щодо вимог позивача про стягнення з відповідача понесених витрат на правову допомогу в сумі 40 000,00 грн. ухвалено не було, вказане питання має вирішуватися судом або за власною ініціативою або за заявою позивача.
Виходячи з приписів ч. 5 ст. 244 ГПК України, згідно з якою додаткове рішення або ухвала про відмову в прийнятті додаткового рішення можуть бути оскаржені, за результатами розгляду поданої позивачем заяви про винесення додаткового рішення судом має бути винесено або додаткове рішення (у випадку задоволення поданого позивачем клопотання та стягнення з відповідача витрат - примітка суду), або ухвалу (у випадку відмови у задоволенні вимог позивача про стягнення з відповідача вказаних витрат - примітка суду).
За обставин, що склалися, суд першої інстанції, дійшов вірного висновку про наявність підстав для відмови в задоволенні заяви позивача про ухвалення додаткового судового рішення по справі № 910/95/20 і відповідно до норм ГПК України вірно постановив з цього питання відповідну ухвалу.
Щодо посилань позивача на те, що у суду відсутні підстави вважати, що в даному випадку апелянт мав намір нехтувати або допустити зловживання своїми процесуальними правами, а тому застосування до нього негативних процесуальних наслідків у вигляді відмови у задоволенні заяви про ухвалення додаткового рішення є несумісним із завданнями господарського судочинства, адже безумовне слідування нормі процесуального закону за ситуації, що склалася, прямо призводить до порушення основоположного принципу господарського судочинства - верховенства права, який визначає спрямованість судочинства на досягнення справедливості та надання ефективного захисту, колегія суддів зазначає, що положення чинного процесуального законодавства не ставлять відмову у задоволення заяви про ухвалення додаткового рішення у залежність від наявності чи відсутності наміру апелянта нехтувати або допустити зловживання своїми процесуальними правами.
Підстави для скасування ухвали Господарського суду міста Києва від 27.07.2020 про відмову в задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Алпен Трейд» про ухвалення додаткового судового рішення в справі № 910/95/20 та для задоволення апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «Алпен Трейд» відсутні.
Керуючись ст. 267-271, 273, 275-276, 281-284, 287 Господарського процесуального кодексу України, Північного апеляційний господарський суд
1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Алпен Трейд» на ухвалу Господарського суду міста Києва від 27.07.2020, повний текст якої складений та підписаний 06.08.2020, про відмову в задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Алпен Трейд» про ухвалення додаткового судового рішення в справі № 910/95/20 залишити без задоволення.
2. Ухвалу Господарського суду міста Києва від 27.07.2020, повний текст якої складений та підписаний 06.08.2020, про відмову в задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Алпен Трейд» про ухвалення додаткового судового рішення в справі № 910/95/20 залишити без змін.
3. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття.
4. Касаційна скарга на судове рішення подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, що оскаржується, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
5. Повернути до Господарського суду міста Києва матеріали справи № 910/95/20.
Повний текст постанови складено: 05.10.2020
Головуючий суддя Н.Ф. Калатай
Судді М.А. Дідиченко
О.І. Поляк