вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua
"28" вересня 2020 р. Справа№ 911/2371/19
Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Владимиренко С.В.
суддів: Демидової А.М.
Ходаківської І.П.
при секретарі Островерха В.Л.
за участю представників зазначених в протоколі від 28.09.2020
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «Металпромекспорт» та Київської митниці Держмитслужби
на рішення Господарського суду Київської області від 07.04.2020 (повний текст складено 17.04.2020)
у справі № 911/2371/19 (суддя Рябцева О.О.)
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Металпромекспорт»
до 1. Київської митниці Держмитслужби
2. Бориспільського управління Державної казначейської служби України Київської області
про стягнення 1 312 425,11 грн
Товариство з обмеженою відповідальністю «Металпромекспорт» (далі - позивач) звернулося до Господарського суду Київської області із позовом до Київської митниці ДФС (далі - відповідач 1) Бориспільського управління казначейської служби України Київської області (далі - відповідач 2) про стягнення з Київської митниці ДФС 1 312 425,11 грн шкоди (збитків) та судових витрат на суму 19 686,38 грн.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилався на те, що придбав за Контрактом №20/09 від 20.09.2017 у «Eurolinex GmbH» (м. Ессен, Німеччина) газовий конденсат у кількості 40т. Після прибуття цистерни на станцію Біла Церква, з метою контролю правильності визначення декларантом коду товару за УКТЗЕД, було відібрано зразки для проведення досліджень на предмет можливості класифікації товару. Після відбору зразків відповідно до ст.ст. 81, 86, 88 Митного кодексу України, позивачем було заявлено до митного оформлення тимчасову митну декларацію, проте Київською митницею ДФС 12.03.2018 винесено картку відмови №UA125270/2018/00015 у прийнятті тимчасової декларації, митному оформлені випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення. Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 27.09.2018 у справі №0440/5076/18, яке залишено без змін постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 06.03.2019 визнано протиправною та скасовано картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформлені випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення Київської митниці ДФС за №UA125270/2018/00015. 24.04.2018 митниця ДФС винесла рішення №КТ-UA125000-0024-2018 про визначення коду товару, яким змінила дані граф 31 та 33 МВД, за яким задекларовано товар. У подальшому, відповідач 1 повідомив позивача про винесення картки відмови №UA125270/2018/00044 від 21.05.2018 у прийнятті митної декларації, митному оформлені випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення. Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 08.11.2018 у справі №804/3202/18 позовні вимоги про визнання протиправним та скасування рішення про визначення коду №КТ-UA125000-0024-2018 від 24.04.2018, прийнятого Київською митницею ДФС та картки відмови №UA125270/2018/00044 від 21.05.2018 у прийнятті митної декларації, митному оформлені випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення, задоволені у повному обсязі. Вказане судове рішення залишено без змін постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 13.03.2019. Цистерна з товаром перебувала на станції з моменту прибуття до 26.04.2019 (дата митного оформлення за декларацією №UA125270/2019/862793. За цей час, як зазначив позивач, він поніс збитки через зміни кон'юнктури ринка на ціну газового конденсату, в результаті чого він був змушений продати газовий конденсат за меншою ціною, аніж планувалось за договором №2 від 20.09.2017. Через те, що зберігання товару відбувалося на залізничній колії станції Біла Церква на відкритому просторі, а не спеціалізованих місцях для зберігання газового конденсату нестального, як того вимагає Митний кодекс України, погодні та кліматичні умови призвели до зменшення кількісних показників товару на 2150кг. Через тривале перебування цистерни з товаром на станції Біла Церква позивач був змушений укласти з ТОВ «Енерготрейд Ойл» договір на виконання робіт №230201 від 23.02.2018, предметом якого є логістичні послуги, послуги за користування вагонами на під'їзних коліях та послуги за зберігання у вагонах при перевезенні вантажів. Крім того, позивач мав сплачувати орендну плату за цистерну згідно договорів №33174ДС від 21.05.2017, №8921 ЯК від 23.08.2017, №75 МК від 23.08.2017, №96 ІГ від 12.07.2018.
Рішенням Господарського суду Київської області від 07.04.2020 у справі №911/2371/19 позовні вимоги задоволено частково. Стягнуто з Київської митниці ДФС на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Металпромекспорт» 740 095,88 грн шкоди (збитків) та 11 101,44 грн судового збору.
Частково задовольняючи позовні вимоги місцевий господарський суд виходив з того, що наявні три умови для стягнення збитків відповідно до ст. 1173 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), а саме неправомірні дії органу, наявність шкоди та причинний зв'язок між неправомірними діями та заподіяною шкодою. При цьому, місцевий господарський суд при встановлені розміру шкоди дійшов висновку про те, що товар та цистерну звільнено з-під митного контролю лише після митного оформлення на підставі судових рішень 26.04.2019, отже до стягнення підлягають витрати позивача за договором на виконання робіт №230201 від 23.02.2018 та витрати по оренді за цистерну згідно договорів №33174ДС від 21.05.2017, №8921 ЯК від 23.08.2017, №75 МК від 23.08.2017, №96 ІГ від 12.07.2018 з період з 12.03.2018 по 25.04.2019. Крім того, місцевий господарський суд відмовив у задоволенні стягнення витрат за договором №2 від 20.09.2017, оскільки позивачем не доведено причинний зв'язок між неправомірними діями та неотримання ним 50 525,00 грн у зв'язку із кількісним зменшенням показників газового конденсату нестабільного на 2,150 тонн.
Не погоджуючись з прийнятим рішенням, Товариство з обмеженою відповідальністю «Металпромекспорт» звернулося до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення Господарського суду Київської області від 07.04.2020 у справі №911/2371/19 скасувати частково, стягнути з Київської митниці ДФС шкоди (збитки) у розмірі 367 270 грн та судові витрати - 5 509,93 грн. В іншій частині рішення Господарського суду Київської області від 07.04.2020 у справі №911/2371/19 залишити без змін.
В обґрунтування апеляційної скарги ТОВ «Металпромекспорт» зазначає, що за час затримки товару відповідачем 1 ринкова вартість змінилася в сторону зменшення і позивач вже не міг реалізувати газовий конденсат по узгодженій в січні 2018 року ціні. Додатковою угодою №3 від 24.05.2019 до Специфікації №3 від 12.01.2018 визначено ціну у розмірі 14 640 грн з ПДВ. Оскільки товар є специфічним, придатним до реалізації для подальшої переробки лише у обмеженому колі, то відстежити його вартість на просторах Інтернету є неможливим.
Також позивач не погоджується із висновком суду про не встановлення причинного зв'язку між діями митниці через порушення умов зберігання газового конденсату нестабільного, оскільки він не передавався на склади тимчасового зберігання, під час його перебування в зоні митного контролю та зменшенню кількісних показників товару, в результаті чого позивач поніс збитки на суму 367 270 грн.
Згідно витягу з протоколу автоматизованого розподілу справи між суддями від 01.06.2020 апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Металпромекспорт» передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючий суддя Сітайло Л.Г., суддів Пашкіна С.А., Буравльов С.І.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 01.06.2020 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Метарлпромекспорт» на рішення Господарського суду Київської області від 07.04.2020 у справі №911/2371/19.
Також, не погоджуючись з прийнятим рішенням, Київська митниця Держмитслужби звернулася до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду Київської області від 07.04.2020 у справі №911/2371/19 та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову. Київська митниця Держмитслужби зазначила, що вона є правонаступником Київської митниці ДФС у зв'язку із чим просила апеляційний господарський суд здійснити процесуальне правонаступництво.
Апеляційна скарга мотивована тим, що відсутні докази неправомірності дій відповідача 1, оскільки митниця діяла відповідно до положень Митного кодексу України, а судом не враховано, що товар перебував на стадії митного оформлення за раніше поданою ЕМД від 26.02.2018 №UA 125270/2018/860975. Крім того, судові рішення, за якими скасовано картки відмови та класифікаційне рішення набрали законної сили лише у березні 2019 року.
Також відповідач 1 зазначив, що стягнення коштів з метою виконання рішення суду здійснюється з державного органу у разі наявності у нього відповідних бюджетних призначень на цю мету. Вирішуючи питання про спосіб стягнення та особу, з якої стягується збитки, не враховано ряд законодавчих актів та прийнято необґрунтоване рішення про стягнення шкоди з Київської митниці ДФС, а не з Державного бюджету України.
Постановою Кабінету Міністрів України від 02.10.2019 №858 «Про утворення територіальних органів Держаної митної служби» утворено як юридичні особи публічного права територіальні органи Державної митної служби за переліком згідно з додатком 1. Реорганізовано деякі територіальні органи Державної фіскальної служби шляхом їх приєднання до відповідних територіальних органів Державної митної служби за переліком згідно з додатком 2. Установлено, що територіальні органи Державної фіскальної служби, які реорганізуються, продовжують здійснювати свої повноваження до передачі таких повноважень територіальним органам Державної митної служби.
Згідно з додатком 2 до вказаної постанови реорганізуються Житомирська митниця ДФС, Київська митниця ДФС, Київська міська митниця ДФС та Черкаська митниця ДФС шляхом приєднання до Київської митниця Держмитслужби.
Відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України від 04.12.2019 №1217-р «Питання Державної митної служби» погодитися з пропозицією Міністерства фінансів щодо можливості забезпечення здійснення з 8 грудня 2019 р. Державною митною службою покладених на неї постановою Кабінету Міністрів України від 6 березня 2019 р. № 227 «Про затвердження положень про Державну податкову службу України та Державну митну службу України» (Офіційний вісник України, 2019 р., № 26, ст. 900) функцій і повноважень Державної фіскальної служби, що припиняється, з реалізації державної митної політики, державної політики у сфері боротьби з правопорушеннями під час застосування законодавства з питань державної митної справи.
Таким чином, з 08.12.2019 функції і повноваження Державної фіскальної служби з реалізації державної митної політики здійснюють відповідні територіальні органи Державної митної служби України.
Відповідно до витягу з протоколу передачі судової справи (апеляційної скарги, заяви, картки додаткових матеріалів) раніше визначеному головуючому судді (судді-доповідачу) (складу суду) від 01.06.2020 апеляційну скаргу Київської митниці Державної митної служби на рішення Господарського суду Київської області від 07.04.2020 у справі №911/2371/19 передано раніше визначеному автоматизованою системою складу суду.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 01.06.2020 залишено без руху апеляційну скаргу Київської митниці Держмитслужби.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 01.07.2020 поновлено Київській митниці Держмитслужби строк на апеляційне оскарження, відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Київської митниці Держмитслужби на рішення Господарського суду Київської області від 07.04.2020 у справі №911/2371/19.
За клопотання Київської митниці Держмитслужби ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 01.07.2020 замінено Київську митницю ДФС на її правонаступника - Київську митницю Держмитслужби.
Від Київської митниці Держмитслужби надійшов відзив на апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Металпромекспорт», в якому митниця просить відмовити позивачу у задоволенні апеляційної скарги. Відзив направлено засобами поштового зв'язку 10.07.2020, тобто з порушенням встановленого ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 01.06.2020 строку для подання відзиву, однак з урахуванням п.4 Прикінцевих положень розділу Х ГПК України в редакції від 30.03.2020 строк подання відзиву продовжуються на строк дії карантину, а тому відзив на апеляційну приймається судом апеляційної інстанції до розгляду.
Відповідно до витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями Північного апеляційного господарського суду від 20.07.2020 апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Металпромекспорт» у справі № 911/2371/19 передано на розгляд колегії суддів у складі: Владимиренко С.В. (головуючий суддя (суддя-доповідач)), судді: Демидова А.М., Ходаківська І.П.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 27.07.2020 прийнято апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Металпромекспорт» на рішення Господарського суду Київської області від 07.04.2020 у справі № 911/2371/19 до провадження вказаною колегією суддів.
Відповідно до витягу з протоколу передачі судової справи (апеляційної скарги, заяви, картки додаткових матеріалів) раніше визначеному головуючому судді (судді-доповідачу) (складу суду) від 20.07.2020 апеляційну скаргу Київської митниці Держмитслужби у справі № 911/2371/19 передано на розгляд колегії суддів у складі: Владимиренко С.В. (головуючий суддя (суддя-доповідач)), судді: Демидова А.М., Ходаківська І.П.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 27.07.2020 прийнято апеляційну скаргу Київської митниці Держмитслужби на рішення Господарського суду Київської області від 07.04.2020 у справі № 911/2371/19 до провадження вказаною колегією суддів. Об'єднано апеляційні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «Металпромекспорт» та Київської митниці Держмитслужби в одне апеляційне провадження для спільного розгляду.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 08.09.2020 відкладено розгляд справи №911/2371/19 на 23.09.2020.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 23.09.2020 відкладено розгляд справи №911/2371/19 на 28.09.2020.
Представник позивача підтримав доводи, наведені в його апеляційній скарзі та просив апеляційний господарський суд її задовольнити, рішення Господарського суду Київської області від 07.04.2020 у справі №911/2371/19 скасувати в частині відмови у стягненні 367 270 грн шкоди (збитків) та 5 509,93 грн судових витрат та прийняти і цій частині нове рішення, яким вказані вимоги задовольнити. Апеляційну скаргу Київської митниці Держмитслужби залишити без задоволення.
Представник Київської митниці Держмитслужби підтримав доводи, наведені в його апеляційній скарзі, заперечив проти доводів апеляційної скарги позивача, та просив апеляційний господарський суд скасувати рішення Господарського суду Київської області від 07.04.2020 у справі №911/2371/19, та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову.
Відповідач 2 своїх представників в судове засідання 28.09.2020 не направив, про причини неявки суд не повідомив, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином згідно ст. 120 Господарського кодексу України (далі - ГПК України).
Відповідно до п. 12 ст. 270 ГПК України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.
Розглянувши доводи апеляційних скарг, відзив митниці на апеляційну скаргу позивача, перевіривши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів встановила наступне.
Відповідно до контракту № 20/09 від 20.09.2017 та додатку до нього № 4 від 11.01.2018 позивач є покупцем у «Eurolinex Gmbh» (Німеччина) газового конденсату у кількості 40 т за ціною 591 долларів США за тону на умовах Правил Інкотермс 2010 DAP станції погранпереходу Еперешке-Затєво. Строк поставки січень 2018 року.
Попередня імпортна декларація на зазначений товар була оформлена 26.02.2018 №1101/UA125270/2018/860975, заявлено код товару за УКТЗЕД 2709001000.
Після прибуття цистерни на станцію Біла Церква, з метою контролю правильності визначення декларантом коду товару за УКТЗЕД, службовими особами митниці було відібрано зразки згідно з актом №1 від 01.03.2018 та направлено для проведення досліджень до Спеціалізованої лабораторії з питань експертиз та досліджень ДФС на предмет можливості класифікації товару у інших товарних позиціях.
12.03.2018 позивачем заявлено до митного оформлення митну декларацію №UA125270/2018/ типу ІМ 40 ТН (тимчасова митна декларація) товар «Газовий конденсат природний, газовий конденсат нестабільний (код за УКТЗЕД 2709001000). Зазначена країна відправлення Угорщина, вага товару 37,9 т, ціна товару 22398,90 дол. США.».
12.03.2018 посадовою особою митниці на тимчасову митну декларацію виписано картку відмови № UA125270/2018/00015 з визначенням наступної причини: відповідно до ч. 21 ст. 356 МК України з метою визначення хімічного складу товарів, в тому числі і для встановлення належності товарів до наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів, прекурсорів, сильнодіючих чи отруйних речовин, були відібрані зразки товарів та направлені до СЛЕД за запитом від 01.03.2018 р. №70/10-70-65-03/30, у зв'язку з тим, що митне оформлення за ЕМД типу ІМ 40 ТН може бути завершене відповідно до п.п. 3 п. 2 ст. 255 МК України тільки після проведення досліджень (аналізу, експертизи) проб і зразків товарів, якщо товари не випускаються відповідно до ч. 21 ст. 356 МК України.
Відповідно до ч. 4 ст. 75 ГПК України обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 27.09.2018 у справі № 0440/5076/18, яке залишене без змін постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 06.03.2019, визнано протиправною та скасовано картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення Київської митниці ДФС за № №UA125270/2018/00015 від 12.03.2018.
24.04.2018 Київська митниця ДФС винесла рішення № КТ-UA125000-0024-2018 про визначення коду товару, яким змінила дані граф 31 та 33 МВД, за якими задекларовано товар: «Газовий конденсат нестабільний - 37,9т. Густота -0,653кг/дм3. Результати розрахунку: Теплотворність при 15С0 (газоподібний стан) - 44,86МДж/кг; Теплотворність при 0 С0 (газоподібний стан) - 44,87МДж/кг; Теплотворність при 15 С0 (газоподібний стан) - 12,46 кВт/кг; Обсяг пару конденсату (0 С0 , 1 бар) - 0,18074 м3/кг; густота (при С0 15 та сталому тиску на місці) 0,672 кг/дм3. Густота при 15С0 (атмосферний тиск, рідкий стан) - 0,724 кг/дм3; Густота при 0 С0 (атмосферний тиск, рідкий стан) - 0,724 кг/дм3. Результати вимірювання: склад: С1-0,007кг/кг; 0,0045 мол/мол; С2-0,0022 кг/кг; 0,0076 мол/мол; С3-0,0132кг/кг; 0,0311 мол/мол; С4-0,0136 кг/кг; 0,0243 мол/мол; nC4-0,0164 кг/кг0,0473 мол/мол; іС5 0,0309 кг/кг; 0,0447 мол/мол; nC5 0,0338 кг/кг; 0,0489 мол/мол; С6 0,0989 кг/кг; 0,1196 мол/мол; С7 0,1823кг/кг; 0,1896 мол/мол; С11+-0,132 кг/кг; 0,0641 мол/мол; СО2-0,0003 кг/кг; 0,0006 мол/мол; № 20,0001 кг/кг; 0,0003 мол/мол. Виробник: Speicherung von Erdgas MMBF» - код товару 2709001000 на «Нафтопродукт у вигляді прозорої безбарвної рідини із запахом нафтопродуктів, за хімічним складом є сумішшю вуглеводнів (ациклічні та аліциклічні вуглеводні (в основі) та ароматичні вуглеводні) з вмістом інших домішок. Масова частка толуолу 3,44 %. Фракційний склад: температура початку кипіння 28 С0; температура відгону 5 об% 47 С0; температура відгону 10об%-61 С0; температура відгону 50об%-125 С0; температура відгону 90об% - 173 С0; температура кінця кипіння - 205 С0. Залишок: 1об%. Тиск насичених парів 60,17 кПа. Густина проби при 20 С0-719кг/м3. Концентрація хлористих солей - 0,04 мг/дм3. Концентрація свинцю - не містить. Масова частка сірки - 0,0109%. Масова частка води - не виявлено. Масова частка механічних домішок - не виявлено. Масова частка ароматичних вуглеводнів - 10,11%. Детонаційна стійкість (октанове число) за дослідним методом - 57,5. Виробник: Speicherung von Erdgas MMBF», - код товару 2710129000».
Київською митницею ДФС видано картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні чи пропуску товарів і транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України №UA125270/2018/00044 від 21.05.2018.
Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 08.11.2018 у справі № 804/3202/18 визнано протиправним та скасовано рішення про визначення коду товару № КТ-№UA125000-0024-2018 р. від 24.04.2018, винесене Київською митницею Державної фіскальної служби та визнано протиправною та скасовано картку відмови №UA125270/2018/00044 від 21.05.2018 в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення.
Постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 13.03.2019 рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 08.11.2018 у справі № 804/3202/18 залишено без змін.
Відповідно до ч. 2 ст. 263 Митного кодексу України (далі - МК України) у разі відмови у прийнятті митної декларації або митному оформленні товарів, нова митна декларація подається митному органу, який здійснює митне оформлення товарів, не пізніше 10 днів з дати відмови, якщо товари протягом зазначеного часу не розміщено на складі тимчасового зберігання чи на складі митного органу.
Позивачем подано декларацію № UА125270/2019/862793 (типу ІМ 40 ДЕ), за якою 26.04.2019 відповідачем-1 було здійснено митне оформлення вантажу «газовий конденсат природний» - у кількості 37,9 тонни; товар був отриманий одержувачем ТОВ «Кастас» (09600, Київська обл., смт. Рокитне, вул. Вокзальна, буд. 109); відправник ЗАО Захонь-Порт (4625, Захонь, Еуропа тер 12, Угорщина). (т.1, а.с. 106).
Отже, товар та цистерна перебували в зоні митного контролю на станції Біла Церква з 12.03.2018 по 26.04.2019.
Позивачем заявлено до стягнення шкоди (збитків), спричиненої неправомірними діями органу державної влади.
Відповідно до с. 22 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є: 1) втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода). Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі. Якщо особа, яка порушила право, одержала у зв'язку з цим доходи, то розмір упущеної вигоди, що має відшкодовуватися особі, право якої порушено, не може бути меншим від доходів, одержаних особою, яка порушила право.
Згідно ст. 30 МК України посадові особи та інші працівники митних органів, які прийняли неправомірні рішення, вчинили неправомірні дії або допустили бездіяльність, у тому числі в особистих корисливих цілях або на користь третіх осіб, несуть кримінальну, адміністративну, дисциплінарну та іншу відповідальність відповідно до закону. Шкода, заподіяна особам та їх майну неправомірними рішеннями, діями або бездіяльністю митних органів або їх посадових осіб чи інших працівників при виконанні ними своїх службових (трудових) обов'язків, відшкодовується цими органами, організаціями у порядку, визначеному законом.
Відповідно до ст. 1166 ЦК майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам юридичної особи, а також шкода, завдана її майну, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.
Згідно ст. 1173 ЦК України шкода, завдана фізичній або юридичній особі незаконними рішеннями, дією чи бездіяльністю органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування при здійсненні ними своїх повноважень, відшкодовується державою, Автономною Республікою Крим або органом місцевого самоврядування незалежно від вини цих органів.
Відповідно до ст. 174 ЦК України держава відповідає за своїми зобов'язаннями своїм майном, крім майна, на яке відповідно до закону не може бути звернено стягнення.
Правовою підставою для цивільно-правової відповідальності за відшкодування шкоди, завданої рішеннями, діями чи бездіяльністю державного виконавця під час проведення виконавчого провадження, є правопорушення, що включає як складові елементи шкоду, протиправне діяння особи, яка її завдала, причинний зв'язок між ними. Шкода відшкодовується незалежно від вини. Належним доказом протиправних (неправомірних) рішень, дій чи бездіяльності державного виконавця є, як правило, відповідне судове рішення (вирок) суду, що набрало законної сили, або відповідне рішення вищестоящих посадових осіб державної виконавчої служби, інші докази. (постанова Великої Палати Верховного Суду від 27.11.2019р. у справі №242/4741/16-ц).
Судом встановлено, що попередня імпортна митна декларація на товар була оформлена 26.02.2018 №1101/UA125270/2018/860975.
12.03.2018 посадовою особою митниці виписано картку відмови № UA125270/2018/00015 в прийнятті тимчасової митної декларації, митному оформлені випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення. 21.05.2018 відповідач 1 видав картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні чи пропуску товарів і транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України № UA125270/2018/00044.
В подальшому картки відмови були визнання протиправними та скасовані в судовому порядку.
Товар та цистерну було звільнено з-під митного контролю лише після митного оформлення на підставі рішень суду 26.04.2019, що підтверджується митною декларацією № UА125270/2019/862793 (типу ІМ 40 ДЕ), згідно з якою 26.04.2019 відповідачем 1 було здійснено митне оформлення вантажу «газовий конденсат природний» - у кількості 37,9 тонни, товар отриманий одержувачем ТОВ «Кастас».
Таким чином, товар та цистерна були неправомірно затримані відповідачем-1 у період з 12.03.2018 по 25.04.2019 та перебували у зоні митного контролю.
Враховуючи викладене наявні належні та допустимі докази протиправної поведінки відповідача 1.
Позивач, затриманий на митному контролі газовий конденсат, завозив з метою його продажу Товариству з обмеженою відповідальністю «Енерготрейд-Ойл» за договором №2 від 20.09.2017, специфікації №3 від 12.01.2018 та додаткових угод №№ 1, 2 до специфікації №3 від 30.01.2018, 01.02.2018, якими внесено зміни щодо вантажоодержувача ПП «Дніпрокомплект» на ТОВ «КАСТАС» та станції призначення з Ракитне на Біла Церква, на загальну суму 940 000,00 грн з ПДВ, в кількості 40 т + 10%. (т.1, а.с. 94-100).
24.05.2019 додатковою угодою №3 до специфікації №3 від 12.01.2018 сторони погодили ціну - 12 200,00 грн без ПДВ за тону на умовах DAP (Инкотермс 2010) станція Кам'янське Придніпровської залізниці. Ціна з ПДВ - 14640,00 грн за тону. Загальна сума специфікації 585 600,00 грн з ПДВ. (т. 1, а.с. 101).
Підписанню вказаної додаткової угоди №3 передував лист ТОВ «Енерготрейд-Ойл» №0405/1 від 04.05.2019, яким останній повідомив позивача про неможливість придбання газового конденсату за пропоновану ціну у зв'язку зі зміною кон'юктури на ринку нафтопродуктів. (т.1, а.с. 105).
Газовий конденсат у кількості 35,750 тонн позивач реалізував ТОВ «Енерготрейд-Ойл» за 523 380,00 грн, оплачений останнім позивачу за платіжним дорученням №552 від 29.05.2019. (т. 1, а.с. 104).
Зменшення кількості газового конденсату позивач обґрунтовує тим, що зберігання товару відбувалося на залізничній колії Біла Церква на відкритому просторі, в не в спеціалізованих місцях для зберігання газового конденсату нестабільного, як того вимагає Митний кодексу України, а тому погодні та кліматичні умови призвели до зменшення кількості показників товару на 2 150 кг.
Вказану розбіжність ваги товару було встановлено проведеною експертизою Дніпродзержинського бюро Дніпропетровської торгово-промислової палати, що відображено в акті експертизи №ДБ-278 від 24.05.2019. (т. 1, а.с. 107-108).
Апеляційний господарський суд погоджується із висновком суду першої інстанції про те, що зменшення вартості газового конденсату та укладення додаткової угоди №3 від 24.05.2019 до специфікації №3 від 12.01.2018 не свідчать про причинний зв'язок між неправомірними діями відповідача 1, що призвело до понесення збитків позивачем на суму 367 270,00 грн, оскільки сторони вільні в укладенні договору відповідно до ст.627 ЦК України. Крім того, позивач в порушення вимог ч.3 ст.13, ч.1 ст.74, ст.ст.76,77 ГПК України належними та допустимими доказами не навів та не довів суду зміну ринкової вартості газового конденсату в бік зменшення.
Відповідно до ст. 321 МК України товари, транспортні засоби комерційного призначення перебувають під митним контролем з моменту його початку і до закінчення згідно із заявленим митним режимом.
Відповідно до ч. 1 ст. 201 МК України товари з моменту пред'явлення їх митному органу до поміщення їх у відповідний митний режим можуть перебувати на тимчасовому зберіганні під митним контролем. Тимчасове зберігання товарів під митним контролем здійснюється на складах тимчасового зберігання.
З матеріалів справи вбачається, що газовий конденсат нестабільний, який містився у вагоні-цистерні № 51529246, Київською митницею ДФС на склади тимчасового зберігання не передавався.
Відповідно до п. 1.5 Порядку роботи складу митниці ДФС, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 30.05.2012 № 627, митні органи несуть передбачену законом відповідальність за втрату або пошкодження товарів, транспортних засобів комерційного призначення, що зберігаються ними.
Як вірно встановлено місцевим господарським судом, законом передбачена відповідальність митних органів за втрату або пошкодження товарів, у разі їх зберігання митними органами.
При цьому, позивач в порушення вимог ч.3 ст.13, ч.1 ст.74, ст.ст.76,77 ГПК України не навів належними та допустимими доказами того, що кількісне зменшення газового конденсату сталося внаслідок тимчасового зберігання митними органами в неналежних умовах, а також доказів, що саме погодні та кліматичні умови призвели до зменшення кількісних показників товару на 2150 кг, не містять матеріали справи і технічних умов зберігання газового конденсату, а також доказів необхідності зберігання газового конденсату нестабільного у спеціальних умовах.
За таких обставин, в задоволенні частини позовних вимог про стягнення шкоди (збитків) на суму 367 270,00 грн слід відмовити.
Водночас, оскільки цистерна з товаром була затримана на станції Біла Церква, позивач, як замовник, 23.02.2018 уклав з ТОВ «Енерготрейд-Ойл», як виконавець, договір на виконання роботи №230201, за умовами якого замовник доручає, в виконавець зобов'язується виконати у відповідності до умов даного Договору роботу: залізничні та логістичні послуги; послуги за користування вагонами на під'їзних коліях; послуги за зберігання у вагонах при перевезенні вантажів. (т.1, а.с. 109-110).
Згідно п.п. 1.2., 2.1., 3.1., 4.1. вказаного договору результатом виконаних робіт за даним договором: є акт здачі-приймання виконаних робіт; вартість виконаних робіт визначається згідно з актом здачі-приймання робіт; здача-приймання виконаних робіт здійснюється сторонами за актом протягом 1-го дня з моменту повідомлення замовника про готовність роботи до приймання; замовник зобов'язаний заявку на виконання робіт надавати письмово, з чіткім переліком необхідних робіт, за умови відсутності зауважень до наданих послуг підписати акт приймання-здачі робіт (надання послуг) сплачувати виконавцю послуги, оплачувати послуги виконавця, компенсувати витрати, пов'язані з користуванням вагонами на під'їзних коліях, компенсувати витрати, пов'язані з платою за зберігання у вагонах при перевезенні експортно-імпортних та внутрішніх вантажів.
Позивач на виконання договору від 23.02.2018 №230201 сплатив ТОВ «Енерготрейд-Ойл» 869 830,11 грн за весь час зберігання товару. На підтвердження понесених збитків позивач надав акти виконаних робіт, рахунки на оплату та банківські виписки про оплату з 23.02.2018 по 29.12.2018 на загальну суму 484 392,36 грн з ПДВ, з 02.01.2019 по 21.06.2019 на загальну суму 385 437,75 грн. (т.1, а.с. 110-249, т. 2, а.с. 1-252).
Як встановлено судом, цистерна з товаром перебувала у зоні митного контролю через неправомірні дії відповідача 1, у період з 12.03.2018 по 25.04.2019, а тому правомірними є вимоги позивача про стягнення 669 090,88 грн сплаченої позивачем ТОВ «Енерготрейд-Ойл» вартості робіт за договором №230201 від 23.02.2018 за вказаний період.
21.05.2017 позивач, як орендар, уклав із Приватним акціонерним товариством «Донецьксталь - металургійний завод», як орендодавець, договір №33174 ДС, за умовами якого позивач прийняв в тимчасове користування 4 цистерни для перевезення нафтопродуктів. (т. 3, а.с. 1-5).
Згідно акту виконаних робіт №6 від 28.02.2018 за користування цистерною №51529246 позивачу нараховано орендну плату 6 720,00 грн. (т. 3, а.с. 8).
За вказаним договором період оренди становив з 11.09.2017 по 28.02.2018, що виключає можливість стягнення, оскільки не стосується спірного періоду за даними правовідносинами.
23.08.2017 позивач, як орендар, уклав із Приватним акціонерним товариством «Макіївкокс», як орендодавець, договір №75 МК, за умовами якого позивач прийняв в тимчасове користування цистерни для перевезення нафтопродуктів. (т. 3, а.с. 9-13).
Згідно актів виконаних робіт №4 від 30.06.2018, б/н від 19.07.2018 позивачу за користування цистерною №51529246 (т.3, а.с. 16-17) нараховано орендну плату з 05.06.2018 по 19.07.2018 на загальну суму 11 250,00 грн., оплачену позивачем Приватному акціонерному товариству «Макіївкокс», про що свідчать банківська виписка за період з 14.03.2018 по 02.08.2018 та картка рахунку 68.5 розрахунки з контрагентом ПрАТ «Макіївкокс».
Вказана сума підлягає відшкодуванню позивачу, оскільки стосується спірного періоду та даних правовідносин.
23.08.2017 позивач, як орендар, уклав із Публічним акціонерним товариством «Ясинівський коксохімічний завод», як орендодавець, договір №8921 ЯК, за умовами якого позивач прийняв в тимчасове користування цистерни для перевезення нафтопродуктів. (т. 3, а.с. 21-25).
Згідно актів виконаних робіт №1 від 31.03.2018, №2 від 30.04.2018, №3 від 31.05.2018 позивачу за користування цистерною №51529246 нараховано орендну плату 22 690,00 грн.(т.3, а.с. 28-30), оплачену позивачем Публічному акціонерному товариству «Ясинівський коксохімічний завод», про що свідчать банківська виписка за період з 14.03.2018 по 11.06.2018 та картка рахунку 68.5 розрахунки з контрагентом Публічним акціонерним товариством «Ясинівський коксохімічний завод».
За договором №8921 ЯК період оренди становив з 01.03.2018 по 31.05.2018, оскільки цистерна з товаром перебувала в зоні митного контролю з 12.03.2018, то до стягнення підлягає 20 050,00 грн. оплачені позивачем Публічному акціонерному товариству «Ясинівський коксохімічний завод» за період з 12.03.2018 по 31.05.2018.
12.07.2018 позивач, як орендар, уклав із Товариством з обмеженою відповідальністю «Інкостіл Груп», як орендодавець, договір №96 ІГ, за умовами якого позивач прийняв в тимчасове користування рухомий склад (цистерни) для перевезення нафтопродуктів. (т. 3, а.с. 31-36).
Згідно актів виконаних робіт №100589 від 31.12.2018, №95592 від 30.11.2018, №90743 від 31.10.2018, №85743 від 30.09.2018, №80897 від 31.08.2018, №75898 від 31.07.2018 позивачу за користування цистерною №51529246 нараховано орендну плату за період з 20.07.2018 по 25.12.2018 39 753,18 грн без ПДВ.(т.3, а.с. 38, 40, 42, 44, 46, 48), оплачену позивачем Товариству з обмеженою відповідальністю «Інкостіл Груп», про що свідчать банківська виписка за період з 06.08.2018 по 20.02.2019 та картка рахунку 68.5 розрахунки з контрагентом Товариством з обмеженою відповідальністю «Інкостіл Груп».
Судом встановлено, що позивач до стягнення за договором №96 ІГ заявив 39 750,00 грн, враховуючи позовні вимоги, до стягнення підлягає заявлена позивачем сума оплачена позивачем Товариству з обмеженою відповідальністю «Інкостіл Груп» за період з 20.07.2018 по 25.12.2018.
Таким чином, загальна вартість понесених витрат позивачем за оренду цистерни складає 71 005,00 грн, яка підлягає стягненню в якості шкоди (збитків), які позивач поніс через неправомірні дії відповідача 1.
Приймаючи спірне рішення у даній справі про стягнення шкоди (збитків) у розмірі 740 095,88 грн з Київської митниці ДФС на користь позивача, Господарський суд Київської області дійшов висновку про наявність суб'єктивного складу сторін, що відповідає правовій позиції Великої Палати Верховного Суду від 27.11.2019 у справі №242/4741/16-ц.
Проте, з такими висновками місцевого господарського суду суд апеляційної інстанції погодитись не може, з огляду на наступне.
Відповідно до ст. 1173 ЦК України шкода, завдана фізичній або юридичній особі незаконними рішеннями, дією чи бездіяльністю органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування при здійсненні ними своїх повноважень, відшкодовується державою, Автономною Республікою Крим або органом місцевого самоврядування незалежно від вини цих органів.
Відповідно до ст. 41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом.
Відповідно до ст. 321 ЦК України передбачено, що право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.
Особа може бути позбавлена права власності або обмежена у його здійсненні лише у випадках і в порядку, встановлених законом.
Відповідно до ст. 1 Першого протоколу до Конвенції з прав людини та основоположних свобод (далі-Конвенція), кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права. Проте попередні положення жодним чином не обмежують право держави вводити в дію такі закони, які вона вважає за необхідне, щоб здійснювати контроль за користуванням майном відповідно до загальних інтересів або для забезпечення сплати податків чи інших зборів або штрафів.
При цьому відповідно до положень ст. 13 Конвенції кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.
Особою, відповідальною перед потерпілим за шкоду, завдану органами державної влади, їх посадовими та службовими особами, відповідно до наведених вище положень ЦК України, та відповідачем у справі є держава, яка набуває і здійснює свої цивільні права та обов'язки через органи державної влади у межах їхньої компетенції, встановленої законом.
Аналогічний правовий висновок викладено в постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.03.2019 у справі №920/715/17.
Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) зауважує, що у разі, коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема, якщо справа впливає на такі основоположні права людини, як майнові права, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб. Зокрема, на державні органи покладено обов'язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок і сприятимуть юридичній визначеності у цивільних правовідносинах, які зачіпають майнові інтереси (RYSOVSKYY v. UKRAINE, № 29979/04, § 70, ЄСПЛ, від 20 жовтня 2011 року).
ЄСПЛ також вказує, що одним із фундаментальних аспектів верховенства права є принцип правової визначеності, який, між іншим, вимагає щоб при остаточному вирішенні справи судами їх рішення не викликали сумнівів (BRUMARESCU v. ROMANIA, № 28342/95, § 61, ЄСПЛ, від 28 жовтня 1999 року). Якщо конфліктна практика розвивається в межах одного з найвищих судових органів країни, цей суд сам стає джерелом правової невизначеності, тим самим підриває принцип правової визначеності та послаблює довіру громадськості до судової системи (LUPENI GREEK CATHOLIC PARISH AND OTHERS v. ROMANIA, № 76943/11, § 123, ЄСПЛ, від 29 листопада 2016 року). Судові рішення повинні бути розумно передбачуваними (S.W. v. THE UNITED KINGDOM, № 20166/92, § 36, ЄСПЛ, від 22 листопада 1995 року).
Надана судам роль в ухваленні судових рішень якраз і полягає в розвіюванні тих сумнівів щодо тлумачення, які існують. Оскільки завжди існуватиме потреба в з'ясуванні неоднозначних моментів і адаптації до обставин, які змінюються (VYERENTSOV v. UKRAINE, № 20372/11, § 65, ЄСПЛ, від 11 квітня 2013 року; DEL RIO PRADA v. SPAIN, № 42750/09, § 93, ЄСПЛ, від 21 жовтня 2013 року).
Відповідно до ч. 1 ст. 8 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права. Суддя, здійснюючи правосуддя, керується верховенством права (частина перша статті 129 Конституції України).
Елементом верховенства права є принцип правової визначеності, який, зокрема, передбачає, що закон, як і будь-який інший акт держави, повинен характеризуватися якістю, щоб виключити ризик свавілля.
Згідно з практикою ЄСПЛ, поняття «якість закону» означає, що національне законодавство повинно бути доступним і передбачуваним, тобто визначати достатньо чіткі положення, аби дати людям адекватну вказівку щодо обставин і умов, за яких державні органи мають право вживати заходів, що вплинуть на конвенційні права цих людей (пункт 39 рішення у справі «C.G. та інші проти Болгарії» («C. G. and Others v. BULGARIA»), заява № 1365/07; пункт 170 рішення у справі «Олександр Волков проти України», заява № 21722/11).
У своїй практиці ЄСПЛ неодноразово зазначав, що формулювання законів не завжди чіткі. Тому їх тлумачення та застосування залежить від практики. І роль розгляду справ у судах полягає саме у тому, щоби позбутися таких інтерпретаційних сумнівів з урахуванням змін у повсякденній практиці (пункти 31-32 рішення від 11 листопада 1996 року у справі «Кантоні проти Франції» («CANTONI v. FRANCE»), заява № 17862/91; пункт 65 рішення від 11 квітня 2013 року у справі «Вєренцов проти України», заява «№ 20372/11).
З урахуванням того, що саме на державу покладено обов'язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок і сприятимуть юридичній визначеності у цивільних правовідносинах, належним відповідачем у справах про відшкодування шкоди, завданої органом державної влади, їх посадовою або службовою особою, є держава як учасник цивільних відносин, як правило, в особі органу, якого відповідач зазначає порушником своїх прав.
При цьому, необхідності зазначення таких відомостей, як орган, через який грошові кошти мають перераховуватись, або номера чи виду рахунку, з якого має бути здійснено стягнення/списання, стаття 238 ГПК України не встановлює, оскільки такі відомості не впливають ні на підстави, ні на обов'язковість відновлення права позивача в разі встановлення судом його порушення, та за своєю суттю є регламентацією способу та порядку виконання судового рішення, що має відображатися у відповідних нормативних актах, а не резолютивній частині рішення. Аналогічний правовий висновок викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 19.06.2018 у справі №910/23967/16.
Таким чином, місцевий господарський суд приймаючи спірне рішення не вірно визначив порядок стягнення, оскільки у спірних правовідносинах відповідальною є держава.
Враховуючи вищевикладене, позивачем доведено суду апеляційної інстанції наявність протиправних дій відповідача-1, про які свідчать ухвалені вищезазначені судові рішення про визнання протиправними та скасування карток відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA125270/2018/00015 від 12.03.2018 та №UA125270/2018/00044 від 21.05.2018 та визнано протиправним та скасовано рішення про визначення коду товару № КТ-№UA125000-0024-2018 р. від 24.04.2018, внаслідок яких товар позивача в орендованій цистерні був неправомірно затримані відповідачем-1 у період з 12.03.2018 по 25.04.2019 та перебували у зоні митного контролю, а також доведення позивачем суду наявності причинного зв'язку між протиправними діями відповідача-1 та завданою позивачу шкодою (збитками) на загальну суму 740 095,88 грн.
Згідно з ч. 1 ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Відповідно до ч.1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Згідно з ч. 1 ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтуються на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Відповідно до ст.ст. 76, 77 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Відповідно до ч. 4 ст. 11 ГПК України суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов'язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
Європейський суд з прав людини у рішенні від 10.02.2010 у справі «Серявін та інші проти України» зауважив, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною, залежно від характеру рішення.
У справі «Трофимчук проти України» Європейський суд з прав людини також зазначив, хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довод.
В п. 53 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Федорченко та Лозенко проти України» від 20.09.2012 зазначено, що при оцінці доказів суд керується критерієм доведення «поза розумним сумнівом». Тобто, аргументи сторони мають бути достатньо вагомими, чіткими та узгодженими.
Доводи, наведені в апеляційній скарзі позивача щодо зменшення вартості газового конденсату, то як встановлено судами, позивач належними та допустимими доказами не навів та не довів, зменшення вартості газового конденсату через неправомірні дії відповідача 1.
Щодо доводів відповідача 1 про вчинення ним дій відповідно до вимог митного законодавства, то судом встановлено, що картки відмови були визнанні в судовому порядку протиправними та скасовані, що свідчить про протиправність дій відповідача 1.
Відповідно до ст. 277 ГПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: 1) нез'ясування обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, встановленим обставинам справи; 4) порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.
Зважаючи на вищенаведене, колегія суддів дійшла висновку про те, що апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю «Металпромекспорт» задоволенню не підлягає, апеляційна скарга Київської митниці Держмитслужби підлягає частковому задоволенню, а рішення Господарського суду Київської області від 07.04.2020 у справі №911/2371/19 підлягає скасуванню, з прийняттям нового рішення, яким позов задовольнити частково.
Згідно ст. 129 ГПК України судові витрати за розгляд апеляційної скарги покладаються на апелянтів, з огляду на те, що наявність шкоди (збитків) у встановленому судом розмірі є документально обґрунтованою та доведеною.
Керуючись ст. ст. 129, 269, 270, 275, 277, 281 - 284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд, -
1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Металпромекспорт» залишити без задоволення.
2. Апеляційну скаргу Київської митниці Держмитслужби задовольнити частково.
3. Рішення Господарського суду Київської області від 07.04.2020 у справі № 911/2371/19 скасувати та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити частково.
4. Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Металпромекспорт» (ідентифікаційний код в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України 25515001, адреса: 52005, Дніпропетровська область, Дніпровський район, смт. Слобожанське, вул. Виробнича, буд. 1) 740 095,88 грн (сімсот сорок тисяч дев'яносто п'ять гривень вісімдесят вісім копійок) шкоди (збитків) та 11 101,44 грн (одинадцять тисяч сто одну гривню сорок чотири копійки) судового збору.
5. В решті позовних вимог відмовити.
6. Видачу відповідного наказу доручити Господарському суду Київської області.
7. Судові витрати за розгляд апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «Металпромекспорт» покласти на Товариство з обмеженою відповідальністю «Металпромекспорт».
8. Судові витрати за розгляд апеляційної скарги Київської митниці Держмитслужби покласти на Київську митницю Держмитслужби.
9. Матеріали справи № 911/2371/19 повернути до Господарського суду Київської області.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до суду касаційної інстанції у господарських справах в порядку і строки, визначені в ст.ст. 287, 288, 289 Господарського процесуального кодексу України
Повний текст постанови складено 05.10.2020.
Головуючий суддя С.В. Владимиренко
Судді А.М. Демидова
І.П. Ходаківська