22 вересня 2020 рокуЛьвівСправа № 1.380.2019.005307 пров. № А/857/2800/20
Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
судді-доповідача: Гінди О.М.,
суддів: Качмара В.Я., Ніколіна В.В.,
за участю секретаря судових засідань - Михальської М.Р., представника позивача - Марочканича М.О.,
представника відповідача - Рак З.Б.,
розглянувши у судовому засіданні апеляційну скаргу Галицької митниці Держмитслужби на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 15 січня 2020 року (головуючий суддя: Кедик М.В., місце ухвалення - м. Львів, дата складення повного тексту рішення - 27.01.2020) у справі за адміністративним позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Галицької митниці Держмитслужби про визнання протиправними дій, скасування карток відмови та рішень про коригування митної вартості товарів, -
встановив:
ФОП ОСОБА_1 , 16.10.2019 звернувся до суду з позовом, в якому просив:
- визнати протиправними дії Львівської митниці ДФС щодо відмови у застосуванні митної вартості товарів, заявленої фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 , за першим методом митної оцінки - за ціною договору щодо товарів, які імпортуються;
- визнати протиправною та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформлені випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UА209120/2019/00158;
- визнати протиправним та скасувати рішення Львівської митниці ДФС про коригування митної вартості товарів від 11.09.2019 № UА 209000/2019/000396/2;
- визнати протиправними дії Львівської митниці ДФС щодо відмови у застосуванні митної вартості товарів, заявленої фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 , за першим методом митної оцінки - за ціною договору щодо товарів, які імпортуються;
- визнати протиправною та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформлені випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UА 209120/2019/00160;
- визнати протиправним та скасувати рішення Львівської митниці ДФС про коригування митної вартості товарів від 19.09.2019 № 209000/2019/000420/1.
Обґрунтовує позов тим, що 20.04.2017 між позивачем та компанією «IGLOO»-Польща укладений контракт № 1/2017. За умовами вказаного контракту ФОП ОСОБА_1 проводить в компанії «IGLOO» закупівлю промислового обладнання, з подальшим перевезенням в Україну. ФОП ОСОБА_1 представив на Львівську митницю ДФС митні декларації від 10.09.2019 № UA209120.2019.024663 та від 19.09.2019 № UA209120.2019.025445 перевезення обладнання, придбаного в компанії «IGLOO». Митна вартість товарів визначена в розмірі 11440,00 євро, що станом на вказану дату становить 315879,12 грн та, 4343,27 євро, що станом на вказану дату становить 118594,61 грн. До декларації додано інші документи, передбачені законодавством для здійснення декларування відповідного товару. За результатами розгляду наданих декларантом документів митний орган прийняв спірні рішення від 11.09.2019 № UА 209000/2019/000396/2 та від 19.09.2019 № 209000/2019/000420/1 про коригування митної вартості товарів. На підставі рішень про коригування Львівською митницею ДФС видано картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UА209120/2019/00158, № UА 209120/2019/00160. Однак, із вказаними рішеннями про коригування митної вартості товарів та картками відмови позивач не погоджується та вважає їх протиправними та такими, що суперечать поданим декларантом документам та нормам чинного законодавства, а отже такими, що підлягають скасуванню.
Звертає увагу, що ФОП ОСОБА_1 є офіційним торговим представником компанії «IGLOO» на території України, а тому компанія «IGLOO» надає ФОП ОСОБА_1 максимальні знижки. Компанія «IGLOO» відпускає іншим покупцям обладнання за цінами, що відрізняються від цін, за яким відпускається обладнання ФОП ОСОБА_1 .
Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 15 січня 2020 року позов задоволено повністю.
Із цим рішенням суду першої інстанції не погодився відповідач та оскаржив в апеляційному порядку. Вважає його необґрунтованим, таким, що прийняте з порушенням норм матеріального та процесуального права, а тому просить скасувати рішення та прийняти нову постанову, якою відмовити у задоволенні позовних вимог.
Обґрунтовуючи апеляційні вимоги, апелянт покликається на те, що в документах, які надані позивачем до митного органу разом з митною декларацією, були відсутні всі відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, та відомості щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Ухвалою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 16.03.2020, клопотання Галицької митниці Держмитслужби про заміну сторони правонаступником у справі № 1.380.2019.005307 задоволено. Замінено Львівську митницю ДФС на її правонаступника Галицьку митницю Держмитслужби.
Позивач 14.07.2020 подав відзив на апеляційну скаргу, в якому просив залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.
Представник відповідача Рак З.Б., у судовому засіданні апеляційну скаргу підтримала, пояснення надала аналогічні викладеним в апеляційній скарзі. Просить апеляційну скаргу задовольнити, а судове рішення скасувати.
Представник позивача Марочканича М.О., у судовому засіданні апеляційну скаргу не визнав, просив апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників сторін, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції вважає, що апеляційна скарга задоволеною бути не може з таких мотивів.
Судом першої інстанції встановлено, що між ФОП ОСОБА_1 (покупець) компанією «IGLOO» - Польща 20.04.2017 укладено контракт № 1/2017, згідно якого продавець продає, а покупець купує, на умовах EXW холодильне обладнання.
Згідно з п. 1.1 договору продавець продає, а покупець купує в узгодженому асортименті і цінам, вказаним в специфікації чи рахунках до контракту.
Відповідно до п. 3.2 загальна сума товару вказується у специфікації.
ФОП ОСОБА_1 , 10.09.2019 представив на Львівську митницю ДФС митну декларацію № UA209120.2019.024663 на перевезення наступного обладнання, придбаного в компанії «IGLOO»:
- промислове холодильне обладнання для магазинів з умонтованим холодильним агрегатом компресійного типу-холодильні вітрини, модель: Кіng 1.9АТ- 2 шт, серійний номер 258562-63, розміром 1920x820x2020 мм, об'єм 1449 л, потужність системи охолодження 1,68 кВт; Кіng 1.3АТ- 3 шт, серійний номер 258549-51, розміром 1310x820x2020 мм, об'єм 966 л, потужність системи охолодження 1,38 кВт; Вella 1.2- 1 шт, серійний номер 258371, розміром 1200x755x1400 мм, об'єм 390 л, потужність 0,73 кВТ; EWA 500.Р - 1 шт, серійний номер 258521, розміром 618x720x1980 мм, об'єм 500 л, потужність системи охолодження 0,41 кВт; Justyna 2.0 - 1 шт, серійний номер 258522, розміром 1990x1030x960 мм, об'єм 290 л, потужність системи охолодження 1,23 кВт; GASTROLINE 1.2+ надставка скло - 1 шт, серійний номер 258542, розмір 1200x800x1250 мм, об'єм 360 л, потужність системи охолодження 0,52 кВт; GASTROLINE CUBE 1.3 - 1 шт, серійний номер 258548, розміром 1310x1310x1270 мм, об'єм 690 л, потужність системи охолодження 0,51 кВ; Samos 1.88 -3 шт, серійний номер 258559-61, розміром 1875x1230x1230 мм, об'єм 366 л, потужність системи охолодження 0,29 кВт. Це універсальне холодильне обладнання, що служить для експозиції та короткочасного зберігання різних харчових продуктів у закладах громадського харчування при температурі від 2 до 10 градусів за Цельсієм. Внутрішня частина вітрин виготовлена з нержавіючої сталі, зовнішній корпус з оцинкованої сталі, пофарбовані. Для напруги 220В. Нові. Не для військового використання. Не містять озоноруйнівних речовин;
- меблі металеві заввишки понад 80 см для використання в установах: прилавок для продаж Samos 0.8 - 1 шт, серійний номер 258523, розмір 610x800x890 мм; прилавок для продаж Gastroline 0.8 - 1 шт, серійний номер 258664, розмір 800x800x850 мм. Оснащені висувною шухлядою, кріпленням для касового апарату та ніжками, що регулюються по висоті до 110 мм, оглядовим гнутим склом. Виготовлені з металу. Стільниця виготовлена з сірого граніту. Нові. Призначені для встановлення в установах та закладах швидкого харчування, ресторанах, фаст-фудах та ін. Разом з тим, митну вартість зазначеного товару визначено за основним методом у розмірі 11440,0 Євро, що згідно з курсом становить 315879,12 грн.
Для визначення митної вартості за митною декларацією № UA209120.2019.024663 позивачем надано до Львівської митниці ДФС документи, які визначені у графі 44 та додатку до даної графи.
Відповідно до рахунку-фактури (інвойс) від 09.09.2019 № 0092/09/2019 вартість вищевказаного товару становить 11440,0 Євро.
Львівською митницею ДФС, виставлена позивачу вимога про надання додаткових документів, на підставі яких буде визначена митна вартість: рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту);- каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; копію митної декларації країни відправлення; виписку з бухгалтерської документації; висновки про якісні та вартісні характеристики товару, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями.
Декларантом подано додаткові документи: копію експортної декларації № 19РL351020E0633346, специфікацію від 09.09.2019 № 16, договір-заявку на автоперевезення, довідку на транспортні витрати.
Львівською митницею ДФС прийнято рішення про коригування митної вартості від 11.09.2019 № UА 209000/2019/000396/2, яким визначено вартість імпортованого товару за 6 (резервним) методом митної вартості.
На підставі рішення про коригування, Львівською митницею ДФС видано картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA209190/2019/00158. У картці відмови повідомлено про відмову у митному оформленні (випуску) товарів, з таких причин: «неможливість завершення митного оформлення, у зв'язку з прийняттям рішення про коригування митної вартості від 11.09.2019 № UА 209000/2019/000396/2, порушено вимоги наказу МФУ від 30.05.2012 № 631. Роз'яснено, що для випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення: «необхідно подати митну декларацію відповідно до Рішення про коригування митної вартості товару від 11.09.2019 № UА 209000/2019/000396/2».
ФОП ОСОБА_1 , 19.09.2019 представив на Львівську митницю ДФС митну декларацію № UA209120.2019.025445 на перевезення наступного обладнання, придбаного в компанії «IGLOO»:
- промислове холодильне обладнання для магазинів з умонтованим холодильним агрегатом компресійного типу - холодильні вітрини, модель - GASTROLINECUBE 0.9 (з функцією контролю вологості) - 5 шт, серійний номер 258918-19, 258906-08, розмір 835x600x1270 мм, об'єм 480 л, потужність системи охолодження 0,25 кВ. Це універсальне холодильне обладнання, що служить для експозиції та короткочасного зберігання різних харчових продуктів у закладах громадського харчування при температурі від 2 до 10 градусів за Цельсієм. Внутрішня частина вітрин виготовлена з нержавіючої сталі, зовнішній корпус - з оцинкованої сталі, пофарбовані. Для напруги 220 В. Нові. Не для військового використання. Не містять озоноруйнівних речовин. Разом з тим, митну вартість зазначеного товару визначено за основним методом за ціною 4125 Євро та загальною вартістю 4343,27 Євро, що згідно з курсом становить 118594,61 грн.
Відповідно до рахунку-фактури (інвойс) від 17.09.2019 № 0244/09/2019 вартість вищевказаного товару становить 4125 Євро.
Для визначення митної вартості за митною декларацією № UA209120.2019.025445 позивачем надано до Львівської митниці ДФС документи, які визначені у графі 44 та додатку до даної графи.
Декларантом подано додаткові документи: платіжне доручення від 12.07.2019 № 1, специфікацію № 17 до контракту, договір перевезення від 01.09.2018 № 1/09-18, рахунок на оплату від 09.09.2019 № 97, лист ФОП Щур № 18/18/09/2019, цінник Євро 17/09/2019, технічну інформацію щодо товару GastrolineCube 0.9; копію експортної декларації № 19РL351020E0633346, лист IGLOO від 17.09.2019, лист IGLOO від 18.09.2019.
Львівською митницею ДФС прийнято рішення про коригування митної вартості від 19.09.2019 № UА 209000/2019/000420/1, яким визначено вартість імпортованого товару за 6 (резервним) методом митної вартості.
На підставі рішення про коригування, Львівською митницею ДФС видано картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA209190/2019/00160. У картці відмови повідомлено про відмову у митному оформленні (випуску) товарів, у зв'язку з неможливістю завершення митного оформлення, у зв'язку з прийняттям рішення про коригування митної вартості від 19.09.2019 № UА 209000/2019/000420/1, порушено вимоги наказу МФУ від 30.05.2012 № 631. Роз'яснено що для випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення, необхідно подати митну декларацію відповідно до Рішення про коригування митної вартості товару від 19.09.2019 № UА 209000/2019/000420/1.
Суд першої інстанції дійшов висновку, що позов необхідно задовольнити, оскільки відповідачем не доведено наявність у митного органу обґрунтованого сумніву у правильності визначення позивачем митної вартості товарів за першим методом, натомість позивач підтвердив заявлену митну вартість товарів необхідними документами, що в свою чергу, свідчить про протиправність дій Львівської митниці ДФС щодо відмови у застосуванні митної вартості товарів, заявленої ФОП ОСОБА_1 , за першим методом митної оцінки - за ціною договору щодо товарів, які імпортуються, відсутність підстав для коригування митної вартості імпортованого позивачем товару та протиправність рішень Львівської митниці ДФС про коригування митної вартості та карток відмови в прийнятті митної декларації, митному оформлені випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення.
З огляду на викладене, суд апеляційної інстанції вважає за необхідне зазначити наступне.
Відповідно до ч. 1 ст. 49 МК України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Так, ч. 1 ст. 51 МК України передбачено, що митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.
Згідно ч. 1 ст. 57 МК України визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.
Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції) (ч. 2 ст. 57 МК України).
Відповідно до ч. ч. 3, 4 ст. 57 МК України кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу. Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між органом доходів і зборів та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій орган доходів і зборів та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.
Згідно з ч. ч. 5, 6 ст. 57 МК України у разі неможливості визначення митної вартості товарів згідно з положеннями ст. 59 і 60 цього Кодексу за основу для її визначення може братися або ціна, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов'язаному із продавцем покупцю відповідно до ст. 62 цього Кодексу, або вартість товарів, обчислена відповідно до ст. 63 цього Кодексу. При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу.
У разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених ст. 64 цього Кодексу (ч. 8 ст. 57 МК України).
Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 58 МК України, метод визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, застосовується у разі, якщо: 1) немає жодних обмежень щодо прав покупця (імпортера) на використання оцінюваних товарів, за винятком тих, що: а) встановлюються законом чи запроваджуються органами державної влади в Україні; б) обмежують географічний регіон, у якому товари можуть бути перепродані (відчужені повторно); в) не впливають значною мірою на вартість товару; 2) щодо продажу оцінюваних товарів або їх ціни відсутні будь-які умови або застереження, які унеможливлюють визначення вартості цих товарів. Метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов'язковою при її обчисленні.
Згідно ч. ч. 1, 2 ст. 52 МК України, заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою. Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов'язані: заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з органом доходів і зборів; подавати органу доходів і зборів достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; нести всі додаткові витрати, пов'язані з коригуванням митної вартості або наданням органу доходів і зборів додаткової інформації.
Відповідно до ч. 1 ст. 53 МК України, у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.
Так, ч. 2 ст. 53 МК України визначено, що документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу); якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.
Згідно з приписами ч. ч. 1, 2 ст. 54 МК України, контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.
Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.
Митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі:1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості;2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари;3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; 4) надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості. (ч. 6 ст. 54 МК України).
Так, ч. 7 ст. 54 МК України визначено, що у разі якщо під час проведення митного контролю митний орган не може аргументовано довести, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, заявлена декларантом або уповноваженою ним особою митна вартість вважається визнаною автоматично.
Згідно ч. 1 ст. 55 МК України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається органом доходів і зборів у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо органом доходів і зборів у випадках, передбачених ч.6 ст.54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.
Відповідно до ч. 3 ст. 53 МК України у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); виписку з бухгалтерської документації; ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; копію митної декларації країни відправлення; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.
З системного аналізу вищенаведених норм, суд апеляційної інстанції дійшов висновку проте, що правовою підставою для винесення рішення про коригування митної вартості є: виявлення обставин, що заявлення неповних та/або недостовірних відомостей про митну вартість товарів, у тому числі невірного визначення митної вартості товарів; невірне проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у ч. ч. 2-4 ст. 53 цього Кодексу; відсутності у поданих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; надходження до органу доходів і зборів документально підтвердженої офіційної інформації органів доходів і зборів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.
Крім цього, обов'язок доведення митної ціни товару покладений на позивача. При цьому, митний орган у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, може витребувати додаткові документи.
Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 16.04.2019 у справі № 804/16271/15, від 15.05.2018 № 809/1260/17.
Відповідно до ч. 1 ст. 368 МК України для цілей оподаткування товарів, що переміщуються (пересилаються) громадянами через митний кордон України, застосовується фактурна вартість цих товарів, зазначена в касових або товарних чеках, ярликах, інших документах роздрібної торгівлі, які містять відомості щодо вартості таких товарів.
Суд апеляційної інстанції зауважує, що до матеріалів справи додано документи, які підтверджують фактичну оплату за вказаний вище товар. Так, зокрема, згідно довідки АТ «Кредобанк» від 12.08.2020 № 52-30529/20, АТ «Кредобанк» відповідно до контракту № 1/2017 від 20.04.2017 ФОП ОСОБА_1 та нерезидентом «IGLOO» Sp.z o.o (Польща) передоплата, яка була здійснена 05.07.2019 на суму 27050 євро знята з валютного нагляду мд: 209120000/2019/25623 від 20.09.2019 - 750 євро; 209120000/2019/24794 від 11.09.2019 - 11440 євро, також оплата від 27.09.2019 за поставлений товар знята з валютного нагляду мд 20912000/2019/25623 від 20.09.2019 - 3375 євро (а. с. 91-93 том 2).
Щодо покликання відповідачем в рішеннях про коригування митної вартості товару, що підставами для їх прийняття було надання позивачем не всіх документів, згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частині другій - третій статті 53 Митного кодексу України, а надані документи не містять всіх даних, що підтверджують складові митної вартості, то суд апеляційної інстанції не бере до уваги, оскільки наявність певних незначних недоліків (технічних помилок, розбіжностей) у первинних документах, наданих на підтвердження митної вартості товару, не повинно розцінюватися як обставина, яка виключає можливість врахування таких документів для митного оформлення товарів та не є підставою для висновку про недостовірність усієї інформації, що у них міститься, якщо за результатами дослідження інших даних (сукупності решти відомостей, що викладені в документах) та доказів можна достовірно визначити митну вартість товару.
Так, стосовно зазначення у декларації умови поставки EXW - Stary Wisnic, то суд апеляційної інстанції зауважує, що вказана обставина не може вважатися недоліком чи неточністю, оскільки поставка на умовах Ex Works, або Франко завод (…назва місця) - термін Інкотермс 2000 та 2010, означає, що продавець вважається таким, що виконав свої зобов'язання з постачання, коли він надасть товар у розпорядження покупця на своєму підприємстві чи в іншому названому місці продавець вважається таким, що виконав свої зобов'язання з постачання, коли він надасть товар у розпорядження покупця на своєму підприємстві (наприклад: на заводі, фабриці, складі тощо).
Щодо відмінності підписів директора ОСОБА_2 Контракті й додатку №1/1 від 24.04.2019 до Контракту, комерційній пропозиції, підпису директора на листі від 18.09.2019, то суд апеляційної інстанції вважає безпідставними такі посилання відповідача, як на підставу для коригування митної вартості товарів. Крім цього, що ФОП ОСОБА_1 надав митному органу лист та копію довіреності компанії «IGLOO», в якій, серед підписантів, вказано і ОСОБА_3 , яким було підписано вищевказані документи.
Стосовно ненадання проформи інвойсу до митного оформлення, то суд апеляційної інстанції зауважує, що така надається в разі здійснення авансового платежу, однак зважаючи на те, що авансовий платіж не здійснювався, отже й проформа інвойс не складався та не видавався.
Також, суд апеляційної інстанції звертає увагу, що відповідно до листа «IGLOO» від 17.09.2019, повідомлено, що прайси та відпускні ціни на продукцію фірма «IGLOO» встановлюються індивідуально для кожного покупця в залежності від кількістю товару, умов роботи з кожною фірмою окремо. Відпускна ціна на продукцію, що відпущена для ФОП ОСОБА_1 по інвойсам від 17.09.2019 № 0244/09/2019 вказана у витягах з прайсових цін фірми « IGLOO », які дійсні для ФОП ОСОБА_1 на даний момент часу.
Крім того позивач, долучив заяву, нотаріально засвідчену приватним нотаріусом Стрийського районного нотаріального округу Чернилевською М.М., згідно якої компанія «IGLOO» повідомляє, що ФОП ОСОБА_1 , являється офіційним торговим представником компанії «ІGLOO» на території України, а тому компанія «IGLOO» надає ФОП ОСОБА_1 максимальні знижки на свою продукцію (ціни вказано у Специфікаціях), покупцям, які не є представниками компанії «IGLOO», продукція випускається за іншими (вищими) цінами. Одночасно повідомлено, що компанія «IGLOO» має складські приміщення у м. Бохня, так і в м. Старий Вішнік, 32-720, Польща, відстань між ними складає 8 км і відпуск продукції може відбуватись з різних складських приміщень. Підписання документів здійснюється працівниками компанії «IGLOO», серед підписантів, вказано і ОСОБА_3 , про що повідомлено уповноважені органи ДФС України.
На думку суду апеляційної інстанції, формально нижчий рівень митної вартості імпортованого товару для позивача, від рівня митної вартості аналогічного товару, який імпортується іншими особами, не може розцінюватись як заниження позивачем митної вартості, не є перешкодою для застосування першого методу визначення митної вартості товару і не може бути достатньою підставою для відмови у здійсненні митного оформлення товару за першим методом визначення його митної вартості.
Суд апеляційної інстанції, оцінивши під час розгляду справи документи, які подавались позивачем під час митного оформлення транспортного засобу, дійшов висновку про недоведеність відповідачем неповноти, неточності чи недостатності наданих позивачем поданих документів для визначення митної вартості товару за основним методом; наявності встановлених частинами 1 та 2 статті 58 МК України обмежень для застосування першого методу та обставин, зазначених в частині 6 статті 54 МК України, для відмови у митному оформленні товару за першим методом, а отже і підстав для застосування положень частини 3 статті 57 та частини 3 статті 58 МК України, тобто використання другорядного методу визначення митної вартості товару при недоведеності неможливості її визначення за основним.
Таким чином, надані позивачем документи кореспондуються між собою та містять чітку, недвозначну і зрозумілу інформацію про товар, ціну та його оплату, а отже у сукупності містять відомості, які підтверджують числові значення митної вартості й не дають підстав для сумніву щодо повноти та правильності її визначення декларантом.
Враховуючи вищенаведене, суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції, що позов необхідно задовольнити, оскільки відповідачем не надано жодних допустимих доказів недостовірності заявленої позивачем вартості товару, а саме по собі припущення митного органу про подання декларантом невідповідних документів чи наявності в них розбіжностей, відмінність між рівнем заявленої декларантом митної вартості товару та рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких вже здійснено, не є достатнім для висновку про недостовірність даних щодо митної вартості товарів, заявленої декларантом, або беззаперечною підставою для незастосування обраного ним методу визначення митної вартості.
Отже, твердження митного органу про неможливість визначення митної вартості товару, що ввозився позивачем, із застосуванням першого методу є безпідставним, а відтак наявні підстави для: визнання протиправними дій Львівської митниці ДФС щодо відмови у застосуванні митної вартості товарів, заявленої фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 , за першим методом митної оцінки - за ціною договору щодо товарів, які імпортуються; визнання протиправною та скасування картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформлені випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UА209120/2019/00158 та № UА 209120/2019/00160; визнання протиправною та скасування рішення Львівської митниці ДФС про коригування митної вартості товарів від 11.09.2019 № UА 209000/2019/000396/2 та від 19.09.2019 № 209000/2019/000420/
Апеляційна скарга Галицької митниці Держмитслужби не спростовує правильність доводів, яким мотивовано судове рішення, зводиться по суті до переоцінки проаналізованих судом доказів та не дає підстав вважати висновки суду першої інстанції помилковими.
З огляду на викладене, суд апеляційної інстанції вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального права, тому відповідно до ст. 316 КАС України, апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, рішення суду без змін.
Керуючись ст. ст. 310, 316, 321, 322, 325, 328 КАС України, суд -
постановив:
апеляційну скаргу Галицької митниці Держмитслужби залишити без задоволення, а рішення Львівського окружного адміністративного суду від 15 січня 2020 року у справі № 1.380.2019.005307 - без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених пунктом другим частини п'ятої статті 328 КАС України, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Головуючий суддя О. М. Гінда
судді В. Я. Качмар
В. В. Ніколін
Повне судове рішення складено 02.10.2020