Справа № 822/880/16
іменем України
01 жовтня 2020 рокум. Хмельницький
Хмельницький окружний адміністративний суд в особі головуючого-судді Козачок І.С. розглянувши адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління Міністерства внутрішніх справ України в Хмельницькій області в особі ліквідаційної комісії Управління МВС України в Хмельницькій області , Головного управління Національної поліції України в Хмельницькій області про виплату коштів за час вимушеного прогулу,
ОСОБА_1 звернувся до Хмельницького окружного адміністративного суду з позовом до Управління Міністерства внутрішніх справ України в Хмельницькій області, Головного управління Національної поліції України в Хмельницькій області про визнання протиправним та скасування наказу, поновлення на посаді, стягнення ( виплату) коштів.
Рішенням Хмельницького окружного адміністративного суду від 11 березня 2019 року адміністративний позов задоволено частково. Суд визнав протиправним та скасував наказ управління Міністерства внутрішніх справ України в Хмельницькій області №310 о/с від 06.11.2015 року в частині звільнення ОСОБА_1 з посади з 06.11.2015 року та поновив позивача на службі в органах внутрішніх справ України на посаді начальника сектору карного розшуку Хмельницького районного відділу міліції управління Міністерства внутрішніх справ України в Хмельницькій області з 06.11.2015 року. Також суд зобов'язав УМВС України в Хмельницькій області розглянути рапорт ОСОБА_1 , поданий ним 04.11.2015 року на ім'я начальника Управління, із проханням про звільнення з органів внутрішніх справ у зв'язку із переходом на службу до органів Національної поліції України. У решті вимог судом відмовлено.
Постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 03 червня 2019 року рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 11 березня 2019 року залишене без змін.
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду постановою від 23 квітня 2020 року скасував рішення судів в частині вирішення позовних вимог щодо зобов'язання Головного управління Національної поліції в Хмельницькій області вчинити певні дії. Верховний Суд ухвалив нове рішення у цій частині, яким зобов'язав Головне управління Національної поліції в Хмельницькій області перевірити ОСОБА_1 на відповідність вимогам до поліцейських та розглянути його кандидатуру для заняття вакантних посад відповідно до вимог Розділу XI «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про Національну поліцію» шляхом видання відповідного наказу.
Верховний Суд також скасував рішення судів в частині відмови у задоволенні вимоги про стягнення з Управління Міністерства внутрішніх справ України у Хмельницькій області на користь ОСОБА_1 середнього заробітку за час вимушеного прогулу з індексацією, направивши справу в цій частині на новий розгляд до суду першої інстанції.
Хмельницький окружний адміністративний суд прийняв справу до свого провадження, вирішивши розглядати її в порядку спрощеного позовного провадження.
УМВС України в Хмельницькій області поданий відзив, у якому у задоволенні позову просить відмовити.
Покликається на те, що під час розгляду справи судом було встановлено, що позивач у період з 10.03.2017 року до дати прийняття рішення про його поновлення на службі в органах внутрішніх справ був працевлаштованим в Хмельницькому центрі підвищення кваліфікації персоналу Державної кримінально-виконавчої служби України, отримуючи грошове утримання, яке склало 312 166,08 грн. Згідно з уточненим розрахунком розміру компенсації втраченого грошового забезпечення з урахуванням індексації, наданого позивачем, розмір заробітку ОСОБА_1 за період з 07.11.2015 року по 31.01.2019 року становить 59 926,25 грн.
Відповідач не погоджується з висновком суду касаційної інстанції про те, що у випадку позивача чинним законодавством не передбачені підстави для зменшення розміру грошового забезпечення, оскільки в Кодексі законів про працю України ( ч. 2 ст. 235) міститься норма, яка передбачає, що при присудженні оплати за час вимушеного прогулу зараховується заробіток за місцем нової роботи (одержана допомога по тимчасовій непрацездатності, вихідна допомога, середній заробіток на період працевлаштування, допомога по безробіттю), який працівник мав в цей час. Зважаючи на це, просить у задоволенні позову відмовити.
28 вересня 2020 року Головне управління Національної поліції в Хмельницькій області подало відзив, де позов також не визнає, підтримуючи доводи, викладені у відзиві УМВС України в Хмельницькій області.
Дослідивши обставини і докази у справі в межах предмету спору, означеного постановою Верховного Суду від 23 квітня 2020 року, а також з урахуванням змісту судових рішень в частині, яка була залишена без змін, суд виходить з наступного.
Рішенням Хмельницького окружного адміністративного суду від 11 березня 2019 року встановлено, що ОСОБА_1 проходив службу в органах внутрішніх справ Хмельницької області на посаді начальника сектора карного розшуку Хмельницького районного відділу УМВС України. 04.11.2015 року позивачем подано на ім'я начальника УМВС України в Хмельницькій області рапорт про звільнення з ОВС у зв'язку з переходом на службу до органів Національної поліції.
06.11.2015 року наказом начальника УМВС України в Хмельницькій області № 310-о/с ОСОБА_1 було звільнено з посади на підставі п.п. «г» п. 64 Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ у запас Збройних Сил (через скорочення штатів) 24.11.2015 року з ОСОБА_1 проведений остаточний розрахунок під час звільнення. Вважаючи наказ начальника УМВС України в Хмельницькій області №310-о/с від 06.11.2015 в частині звільнення неправомірним, позивач звернувся до суду.
Верховний Суд, вирішуючи питання про порядок обчислення належного до виплати позивачу середнього заробітку за час вимушеного прогулу, скасував рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 11 березня 2019 року та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 03 червня 2019 року, направивши справу в цій частині на новий розгляд.
У своїй постанові Верховний Суд дійшов висновку про те, що період вимушеного прогулу позивача тривав з 07 листопада 2015 року ( дата наступна після дати звільнення) по 11 березня 2019 року ( дата рішення суду про поновлення на посаді).
Також Верховний Суд зазначив, що у цей період існували як загальний (з 06 листопада 2015 року по 26 травня 2016 року), так і спеціальний (з 27 травня 2016 року по 11 березня 2019 року) нормативно-правові акти, які визначали засади правового регулювання у цій справі, відтак з урахуванням цього і слід обраховувати середнє грошове забезпечення позивача. Вирішуючи питання про застосування Порядку № 260 як спеціального нормативно-правового акта чи застосування, натомість, Порядку № 100, Верховний Суд дійшов висновку про необхідність застосування до спірних правовідносин саме Порядку № 100.
У той же час, Верховний Суд не погодився з висновками судів щодо наявності підстав для зменшення розміру грошового забезпечення позивача за час вимушеного прогулу у зв'язку із отриманням ним заробітку за новим місцем роботи (в сумі 312 166,08 грн.)
Верховний суд виходить з того, що за приписами пункту 24 Положення № 114 Про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ, яке регулює спірні правовідносини, поновлення осіб рядового, начальницького складу органів внутрішніх справ на попередній посаді відбувається з одночасною виплатою грошового забезпечення за увесь час вимушеного прогулу.
Одночасно з цим чинним законодавством не передбачено будь-яких підстав для зменшення розміру грошового забезпечення за час вимушеного прогулу за певних обставин (отримання вихідної допомоги по безробіттю, отримання заробітної плати за новим місцем роботи, допомога по тимчасовій працездатності, середній заробіток на період влаштування та ін.) Зазначена правова позиція міститься у постанові Верховного Суду України від 26 травня 2016 року у справі № 6-511цс16 та у постанові Великої Палати Верховного Суду від 20 червня 2018 року у справі № 826/808/16 (провадження № 11-134ас18).
Відповідно до частини 1 статті 27 Закону України "Про оплату праці" порядок обчислення середньої заробітної плати працівника у випадках, передбачених законодавством, встановлюється Кабінетом Міністрів України. Таким нормативно-правовим актом є постанова Кабінету Міністрів України від 08.02.1995 № 100 "Про затвердження порядку обчислення середньої заробітної плати" (далі - Порядок № 100)
Згідно з абзацами першим, третім пункту 2 Порядку №100 обчислення середньої заробітної плати для оплати часу щорічної відпустки, додаткових відпусток у зв'язку з навчанням, творчої відпустки, додаткової відпустки працівникам, які мають дітей, або для виплати компенсації за невикористані відпустки провадиться виходячи з виплат за останні 12 календарних місяців роботи, що передують місяцю надання відпустки або виплати компенсації за невикористані відпустки. У всіх інших випадках збереження середньої заробітної плати середньомісячна заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за останні 2 календарні місяці роботи, що передують події, з якою пов'язана відповідна виплата.
Порядок нарахування виплат, що обчислюються із середньої заробітної плати за останні два місяці роботи, визначений пунктом 8 Порядку № 100.
Під час розгляду справи суд встановив, що відповідно до довідки УМВС України в Хмельницькій області №15 від 25.01.2019 року (том.2 а.с.65) у вересні 2015 року позивачу нараховане грошове забезпечення у розмірі 156,25 гривень, у жовтні 2015 року - 2387,85 гривень. Отже середньоденна заробітна плата позивача становить 156,25 гривень (вересень 2015 року) + 2387,85 гривень (жовтень 2015 року): 61 (календарний день за два місяці) = 41,71 гривень.
Оскільки період вимушеного прогулу позивача становить 1220 днів, розмір середнього заробітку за час вимушеного прогулу позивача (з 07.11.2015 року по 11.03.2019 року) без врахування індексації складає 50922,80 грн.
Верховний Суд у постанові від 23.04.2020 року не прийшов до висновку про неправильність зазначеного розрахунку, який був взятий до уваги під час попереднього розгляду справи. Відповідачі також не спростували зазначений розрахунок будь-якими належними доказами.
Враховуючи це, суд визначає суму грошового забезпечення за час вимушеного прогулу ОСОБА_1 за період з 07 листопада 2015 року по 11 березня 2019 року у розмірі 50922,80 грн. на підставі довідки УМВС України в Хмельницькій області №15 від 25.01.2019 року про середній розмір грошового забезпечення за вересень-жовтень 2015 року.
З метою захисту порушеного права позивача суд вважає необхідним зобов'язати управління МВС України в Хмельницькій області провести нарахування та виплату позивачеві грошового забезпечення за увесь час вимушеного прогулу.
У той же час, що стосується виплати індексації, яка, на думку позивача, підлягає нарахуванню на вказане грошове забезпечення за час вимушеного прогулу, суд виходить з такого.
Згідно з уточненим розрахунком розміру компенсації втраченого грошового забезпечення з урахуванням індексації від 27.02.2019 року, наданим позивачем (том.2 а.с.93-105) розмір втраченого заробітку ОСОБА_1 з урахуванням індексації за період з 07.11.2015 року по 31.01.2019 року становить 59926,25 грн. Таким чином, 9003,45 грн. - це розрахована позивачем індексація грошового забезпечення за час вимушеного прогулу.
Згідно зі ст. 1 Закону України "Про індексацію грошових доходів населення" індексація грошових доходів населення - це встановлений законами та іншими нормативно-правовими актами України механізм підвищення грошових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодовувати подорожчання споживчих товарів і послуг. Статтею 2 Закону України "Про індексацію грошових доходів населення" передбачено, що індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України і які не мають разового характеру. Вказана норма кореспондується з приписами п.2 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року №1078, де також зазначено, що індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України і які не мають разового характеру.
Натомість, виплата середнього заробітку (грошового забезпечення) за рішенням суду носить разовий компенсаційний характер, відтак не є тотожною регулярній виплаті заробітної плати (грошового забезпечення), як щомісячного грошового доходу особи. Зважаючи на це, позовні вимоги щодо виплати індексації на суму грошового забезпечення за час вимушеного прогулу задоволенню не підлягають.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Враховуючи висновки Верховного Суду, викладені у постанові від 23.04.2020 року, а також самостійно встановлені обставини, перевірені доказами, суд приходить до висновку про необхідність часткового задоволення позову в межах тих позовних вимог, які були скеровані на новий розгляд.
Керуючись статтями 6, 72-77, 139, 244, 246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
адміністративний позов задоволити частково.
Зобов'язати управління Міністерства внутрішніх справ України в Хмельницькій області (в особі ліквідаційної комісії Управління МВС України в Хмельницькій області) нарахувати та виплатити на користь ОСОБА_1 грошове забезпечення за час вимушеного прогулу за період з 07 листопада 2015 року по 11 березня 2019 року в сумі 50922,80 (п'ятдесят тисяч дев'ятсот двадцять дві) гривні 80 коп. з урахуванням вимог законодавства щодо сплати податків та інших обов'язкових платежів.
У задоволенні решти позовних вимог - відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повне рішення складене 01 жовтня 2020 року
Позивач:ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер - НОМЕР_1 )
Відповідач:Управління Міністерства внутрішніх справ України в Хмельницькій області в особі ліквідаційної комісії Управління МВС України в Хмельницькій області (вул. Зарічанська, 7,Хмельницький,Хмельницька область,29000 , код ЄДРПОУ - 08592336) Головне управління Національної поліції України в Хмельницькій області (вул. Зарічанська, 7,Хмельницький,Хмельницька область,29017 , код ЄДРПОУ - 40108824)
Головуючий суддя І.С. Козачок