Справа № 308/1299/20
Закарпатський апеляційний суд
30.09.2020 м. Ужгород
Закарпатський апеляційний суд в особі судді Феєра І.С., за участю ОСОБА_1 , розглянув у відкритому засіданні в м. Ужгороді справу про адміністративне правопорушення №33/4806/543/20 за апеляційною скаргою захисника - адвоката Доценка В.О. в інтересах ОСОБА_1 на постанову судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатськоїо бласті від 30. 04. 2020.
Цією постановою:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , мешканець АДРЕСА_1 , визнаний винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 164 КУпАП та на нього накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі одна тисяча неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 (сімнадцять тисяч ) грн. без конфіскації отриманого доходу та знарядь виробництва (транспортного засобу).
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір у розмірі 420 грн. 40 коп.
Із протоколу про адміністративне правопорушення № 0011132 від 03. 02. 2020 та постанови судді від 30. 04. 2020 вбачається, що 03. 02. 2020 близько 07 год. 30 хв., водій ОСОБА_1 в с. Барвінок Ужгородського району на транспортному засобі марки «Mercedes - Benz», н/з НОМЕР_1 , надавав послуги з перевезення пасажирів в кількості 10 чоловік, сполученням «Хуст-Ужгород», без одержання ліцензії, передбаченої п. 24 ст. 7 Закону України «Про ліцензування видів господарської діяльності», чим вчинив адміністративне правопорушення передбачене ч. 1 ст. 164 КУпАП.
В апеляційній скарзі захисник - адвокат Доценко В.О. просить постанову судді від 30. 04. 2020 - скасувати, а провадження у справі закрити за відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 164 КУпАП. Вважає, що матеріалами справи не доведено наявність в діях ОСОБА_1 складу вказаного адміністративного правопорушення. Просить врахувати, що розгляд справи відбувся без участі ОСОБА_1 , незважаючи на скерування ним заяви про відкладення розгляду справи. Також зазначає, що всупереч вимогам ст. ст. 245, 280 КУпАП, суд належно не з'ясував обставини справи, а висновки суду не відповідають фактичним обставинам справи, оскільки доказів про надання ОСОБА_1 послуг з перевезення не здобуто, як і даних про отримання ним прибутків. Вважає, що всупереч ст. 251 КУпАП, складений протокол про адміністративне правопорушення не містить даних про отримання ОСОБА_1 доходу за перевезення пасажирів, а тому вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 164 КУпАП є недоведеною.
-2-
Заслухавши доповідь судді, пояснення ОСОБА_1 на підтримання апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення та доводи апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з таких підстав.
Судом першої інстанції надано вірну оцінку неявці особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, оскільки з матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 був належним чином повідомленим судом першої інстанції про час та місце розгляду справи про адміністративне правопорушення, однак на її розгляд 09. 04. 2020 та 30. 04. 2020 не з'явився без поважних причин, реалізувавши таким чином свої процесуальні права, передбачені ст. 268 КУпАП. При таких обставинах і відношенні особи до розгляду справи, розгляд судом справи у відсутності особи, не може вважатись порушенням її прав.
При розгляді справи про адміністративне правопорушення суд, відповідно до вимог ст. ст. 245, 251, 252, 280 КУпАП, зобов'язаний всебічно, повно та об'єктивно з'ясувати всі обставини справи, дати належну оцінку зібраним доказам, з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа у його вчиненні, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Як вбачається з матеріалів справи про адміністративне правопорушення, приймаючи рішення у справі щодо ОСОБА_1 , суд першої інстанції врахував вище зазначені вимоги, дав об'єктивну оцінку всім доказам, які є в матеріалах справи. Факт вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення підтверджується протоколом про адміністративне правопорушення №0011132 від 03. 02. 2020 та фототаблицею до нього, складеним провідним спеціалістом відділу державного контролю та нагляду за безпекою на транспорті управління Укртрансбезпеки у Закарпатській області Келемен І.Ю., згідно якого ОСОБА_1 03. 02. 2020 близько 07 год. 30 хв., в с. Барвінок Ужгородського району на транспортному засобі марки «Mercedes - Benz», н/з НОМЕР_1 , надавав послуги з перевезення пасажирів в кількості 10 чоловік, сполученням «Хуст-Ужгород», без одержання ліцензії, передбаченої п. 24 ст. 7 Закону України «Про ліцензування видів господарської діяльності», чим вчинив адміністративне правопорушення передбачене ч. 1 ст. 164 КУпАП.
Згідно направлення на перевірку № 010513 від 31. 01. 2020, ОСОБА_3 - провідний спеціаліст відділу державного контролю та нагляду за безпекою на наземному транспорті управління Укртрансінспекції в Закарпатській області разом із працівниками ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , був направлений для проведення рейдової перевірки на автомобільну дорогу сполученням м. Ужгород - Ужгородський район, м. Мукачево - Мукачівський район, м. Виноградів - Виноградівський район, м. Берегово - Берегівський район, Київ - Чоп - 756 км + 800 м.
Диспозиція ч. 1ст. 164 КУпАП передбачає відповідальність за порушення особою порядку провадження господарської діяльності без державної реєстрації як субЙ'єкта господарювання або без одержання ліцензії на провадження певного виду господарської діяльності, що підлягає ліцензуванню відповідно до закону, чи здійснення таких видів господарської діяльності з порушенням умов ліцензування, а так само без одержання дозволу, іншого документа дозвільного характеру, якщо його одержання передбачене законом (крім випадків застосування принципу мовчазної згоди).
Про легітимність здійснення підприємницької діяльності свідчить видане у встановленому порядку свідоцтво про державну реєстрацію встановленого зразка. Зайняття підприємницькою діяльністю особою, яка не отримала у встановленому порядку свідоцтво про державну реєстрацію або особою, свідоцтво про державну реєстрацію якої було скасовано у визначеному законодавством порядку, і є об'єктивною стороною правопорушення.
-3-
Статтею 6 частина 12 Закону України «Про автомобільний транспорт» встановлено, що усі транспортні засоби українських та іноземних перевізників, що здійснюють автомобільні перевезення пасажирів і вантажів на території України, підлягають державному контролю.
Згідно ст. 9 Закону України «Про автомобільний транспорт», встановлені зобов'язання, зокрема, ліцензування на автомобільному транспорті, спрямоване на визначення початкових і поточних умов надання послуг з перевезень пасажирів і небезпечних вантажів, а також найважливіших параметрів обслуговування споживачів.
Відповідно до ст. 34 Закону України «Про автомобільний транспорт» автомобільний перевізник повинен виконувати вимоги цього Закону та інших законодавчих і нормативно-правових актів України у сфері перевезення пасажирів та/чи вантажів, тощо.
Тобто, з наведених вимог нормативно-правових актів та законів вбачається, що обов'язковою умовою належного перевезення пасажирів транспортним засобом є ліцензійний документ на право перевезення пасажирів, які ОСОБА_1 надані не були. Не надано таких доказів і апеляційному суду.
З огляду на матеріали справи про адміністративне правопорушення суддя, обґрунтовано дійшов висновку про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 164 КУпАП .
Посилання захисника - адвоката Доценка В.О. в апеляційній скарзі щодо порушення судом законодавства при винесенні постанови, яке полягало нібито у неповному з'ясуванні судом першої інстанції всіх обставин, що мають значення для правильного вирішення справи, не знайшло свого підтвердження при апеляційному перегляді.
Твердження захисника Доценка В.О. у апеляційній скарзі про те, що ОСОБА_1 не являється приватним підприємцем, перевозками пасажирів не займається, коштів за це не отримував, не спростовують зазначене в протоколі правопорушення та його відповідальність.
Із матеріалів справи також вбачається, що складений щодо ОСОБА_1 протокол про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 164 КУпАП відповідає вимогам ст. 256 КУпАП, містить посилання на місце, час і суть адміністративного правопорушення, посилання на нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення, прізвища, адреси свідків, пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності , тощо.
Під час розгляду справи апеляційним судом не встановлено даних, які б давали підстави вважати, що провідний спеціаліст відділу державного контролю та нагляду за безпекою на транспорті управління Укртрансбезпеки у Закарпатській області ОСОБА_3 був упереджений при складанні протоколу щодо ОСОБА_1 , і що в нього були підстави фальсифікувати такий, - на такі дані не вказується як в апеляційній скарзі, так і під час розгляду справи апеляційним судом. Тому, апеляційний суд приходить до висновку про те, що працівник Укртрансбезпеки у Закарпатській області ОСОБА_3 при виконанні своїх функціональних обов'язків діяв у межах наданих йому повноважень.
При оцінці зібраних по справі доказів, з урахуванням вище наведеного, апеляційний суд уважає, що вимоги КУпАП та інші нормативно-правові акти, при збиранні та фіксуванні таких, порушені не були.
При розгляді справи цим доказам суд дав належну оцінку та вірно кваліфікував дії ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 164 КУпАП, а тому доводи наведені в апеляційній скарзі захисника про те, що висновки суду не відповідають фактичним обставинам справи, є необгрунтованими.
-4-
Вирішуючи питання про накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення, суддя врахував характер та ступінь адміністративного правопорушення, особу правопорушника та обставини справи й призначив останньому адміністративне стягнення у виді штрафу в межах санкції вказаної статті, яке є справедливим і таким, що відповідає як характеру та ступеню адміністративного правопорушення, так і особі правопорушника, а також передбаченій ст. 23 КУпАП меті адміністративного стягнення .
Враховуючи викладене, судом першої інстанції було вжито всіх заходів, передбачених КУпАП, для з'ясування питання про наявність чи відсутність вини ОСОБА_1 у вчиненні дій, зазначених в протоколі про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 164 КУпАП, відтак постанова суду є законною та обґрунтованою, підстав для її скасування немає, а тому апеляційна скарга захисника - адвоката Доценка В.О. задоволенню не підлягає.
При прийнятті рішення також, ураховуються положення нормативно-правових актів про те, що сторони провадження в справах про адміністративні правопорушення є вільними у використанні своїх прав у межах та в спосіб, передбачених цими актами; ст. 294 КУпАП у частині перегляду судового рішення в межах апеляційної скарги; те, що особою, яка притягнута до адміністративної відповідальності жодних доказів у підтвердження обґрунтованості доводів апеляційної скарги надано не було.
Керуючись ст. 294 КУпАП, апеляційний суд,-
апеляційну скаргу захисника - адвоката Доценка В.О. в інтересах ОСОБА_1 залишити без задоволення, а постанову судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 30. 04. 2020 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 164 КУпАП - без змін.
Постанова набирає законної сили негайно, є остаточною й оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Суддя: