Справа 688/1737/20
№ 1-кп/688/169/20
Вирок
Іменем України
02 жовтня 2020 року м. Шепетівка
Шепетівський міськрайонний суд Хмельницької області у складі:
головуючого - судді ОСОБА_1 ,
за участю: секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
обвинуваченого ОСОБА_4 ,
захисника ОСОБА_5 ,
законного представника потерпілої ОСОБА_6 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі засідань у м. Шепетівка кримінальне провадження №12020240270000443 за обвинуваченням
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця та проживаючого АДРЕСА_1 , громадянина України, з вищою освітою, одруженого, пенсіонера, учасника бойових дій, з інвалідністю війни 2 групи, не судимого,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України,
встановив:
1. Формулювання обвинувачення, визнаного судом доведеним, стаття закону про кримінальну відповідальність, що передбачає відповідальність за кримінальне правопорушення, винним у вчиненні якого визнається ОСОБА_4
26 травня 2020 року близько 18 год. 40 хв., ОСОБА_4 , перебуваючи на території домоволодіння, яке належить ОСОБА_6 та розташоване за адресою АДРЕСА_2 , у присутності малолітнього ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , розпочав бесіду з малолітньою ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_3 . Під час розмови, ОСОБА_4 , будучи роздратованим відповіддю малолітньої на прохання позвати її матір ОСОБА_6 , наблизився до малолітньої ОСОБА_8 та, з метою спричинення останній тілесних ушкоджень, на ґрунті довготривалих неприязних відносин з її матір'ю, умисно завдав потерпілій ОСОБА_8 один удар дерев'яною палицею, яку приніс із собою та тримав у правій руці, по спині потерпілої в ділянку правої лопатки, після чого наніс ще один удар палицею по спині потерпілої в ділянку поясниці, після чого малолітні ОСОБА_8 та ОСОБА_7 побігли до будинку, розташованого на території вказаного домоволодіння, а ОСОБА_9 , після зауваження ОСОБА_10 щодо його неправомірних дій по відношенню до її малолітньої онуки ОСОБА_8 , покинув місце події.
В результаті вказаних умисних, протиправних дій ОСОБА_4 потерпілій ОСОБА_8 спричинено тілесне ушкодження у вигляді синця на задньо-пахвовій лінії в проекції 4-го міжребер'я справа, яке відноситься до категорії тілесних ушкоджень легкого ступеня тяжкості.
Таким чином, ОСОБА_4 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 125 КК України - умисне легке тілесне ушкодження.
2. Позиція сторони захисту.
Допитаний у судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 вину у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України не визнав, викладав свою версію подій. Так, дав суду показання, що у його дружини ОСОБА_11 є будинок в с. Мокіївці, де вони ведуть домашнє господарство. Їх сусідами є ОСОБА_6 та її неповнолітні діти. Між ними протягом останніх трьох років триває конфлікт з приводу неналежного утримання останньою худоби, яка заходить на його територію. Дійсно, 26.05.2020 близько 18 години він прийшов до будинку ОСОБА_6 , оскільки її кури зайшли на його город. В руці тримав кленову гілку, щоб відбиватися від собак. У дворі побачив сусідську дочку ОСОБА_12 , яку попросив покликати маму. Остання повідомила, що мати вдома немає та забігла до будинку, а він пішов до себе. Заперечив, що розмовляв з іншою дочкою сусідки - ОСОБА_13 , оскільки знає дітей ОСОБА_6 , розрізняє їх за зростом, зачісці, рисами обличчя та за одягом. В подальшому, свої показання ОСОБА_4 уточнив в тій частині, що розмовляв не з ОСОБА_12 , а ОСОБА_14 з кучерявим волоссям, віком 4-5 років. Дитину він не бив, інших дітей у подвір'ї не було. Підтвердив неприязні відносини між ним та ОСОБА_6 , які тривають і на даний час. Повідомив, що телефонував для свідка ОСОБА_15 , щоб спитати, що він їм такого поганого зробив, що вони свідчать проти нього.
3. Докази на підтвердження встановлених судом обставин, мотиви неврахування окремих доказів.
Винуватість ОСОБА_4 в умисному спричиненні легкого тілесного ушкодження потерпілій ОСОБА_8 за встановлених обставин об'єктивно підтверджується дослідженими під час судового слідства доказами, а саме:
- показаннями малолітньої потерпілої ОСОБА_8 , яка в присутності законного представника та психолога дала суду показання, що в травні цього року до них на подвір'я зайшов їх сусід ОСОБА_16 , шукаючи її маму ОСОБА_6 . Вона гралася у дворі сама і сказала йому, що матері не має вдома, вона випасає худобу. Тоді, сусід ОСОБА_16 довгою палицею, яку тримав у правій руці вдарив її по спині два рази. Це бачив її брат ОСОБА_17 . Після чого діти забігли до хати і розповіли все для бабусі ОСОБА_18 , яка вийшла на поріг і сварилася з ним. ОСОБА_19 кричав, лаявся, кидав каміння в собак. Всі діти дуже злякалися. Її бабуся подзвонила до сусідки, щоб та прийшла їм на допомогу. ОСОБА_19 пішов з двору лише після того, як прийшла їх сусідка ОСОБА_20 . Після ударів у неї боліла спина і були синці, в ділянках лопатки та попереку;
- показаннями малолітнього свідка ОСОБА_7 , який в присутності законного представника та психолога дав суду показання, що в травні цього року до них на подвір'я зайшов їх сусід ОСОБА_16 та спитав у його молодшої сестри ОСОБА_21 , яка гралася у дворі, де мама. Вона сказала йому, що мати не має вдома, бо вона випасає худобу. Тоді, він побачив, як сусід ОСОБА_16 довгою палицею, якою він вигонить корову, вдарив сестру ОСОБА_21 двічі по спині. Після чого діти забігли до хати, зачинили двері на гачок і розповіли все для бабусі ОСОБА_22 , яка вийшла на поріг і сварилася з ним. Всі діти дуже злякалися, бо він був п'яний і голосно кричав. Він з братом ОСОБА_23 вибігли з хати та сховалися за іншу хату. ОСОБА_19 пішов з двору лише після того, як прийшла їх сусідка ОСОБА_20 . Потім він з братом ОСОБА_23 побігли до мами в поле, щоб замінити її. Бачив, що у ОСОБА_21 на спині був синець;
- показаннями свідка ОСОБА_10 яка дала суду показання, що є бабусею 9 річної ОСОБА_24 , 10-річного ОСОБА_25 , а також інших дітей ОСОБА_6 - 6-річної Варвари, 4-річної Іванни, 11-річного ОСОБА_23 . Усі проживають в одному будинку в с. Мокіївці. За станом здоров'я вона з будинку не виходить. Їх сусідами є ОСОБА_26 . 28.05.2020 її дочка ОСОБА_6 випасала худобу в полі. Близько 18 год. усі онуки, крім ОСОБА_21 , були в будинку разом з нею. ОСОБА_21 сама гралася на подвір'ї. Коли почали гавкати собаки, то ОСОБА_17 з ОСОБА_23 вийшли на двір подивитися і швидко забігли назад до хати разом з ОСОБА_21 . Діти були схвильовані, закрили двері на гачок. ОСОБА_21 плакала, сказала, що її вдарив дід ОСОБА_16 , що відразу підтвердив онук ОСОБА_17 , який сказав, що бачив, як ОСОБА_19 вдарив ОСОБА_21 палицею по спині. Старший онук ОСОБА_23 цього не бачив, бо виходив на двір за ОСОБА_17 . На спині у ОСОБА_21 бачила почервоніння в ділянці лопатки і попереку. ОСОБА_26 злився, кричав, стукав в двері та вікна палицею, всіх дуже налякав. Коли вона вийшла на поріг, то бачила в його руках палицю, запитала чому він б'є дітей. ОСОБА_17 з ОСОБА_23 вибігли з хати та сховалися за іншим будинком. Вона подзвонила до сусідки ОСОБА_27 , взяв слухавку її чоловік ОСОБА_17 . Вона сказала йому, що потрібна допомога, але він сказав, що нічого не розуміє і передав слухавку Наді. ОСОБА_26 пішов лише після того, як прийшла ОСОБА_28 ;
- показаннями свідка ОСОБА_29 , яка дала суду показання, що ввечері 26.05.2020 вона поралася на городі, на мобільний телефон її чоловіка ОСОБА_30 подзвонила їх сусідка ОСОБА_31 , попросила терміново прийти. Вона швидко прибігла через город та побачила хлопців ОСОБА_23 та ОСОБА_17 , які ховалися за іншим будинком, а у них в дворі бачила, як ОСОБА_19 йшов від веранди будинку ОСОБА_32 в напрямку їх сараїв і вдарив довгою палицею собаку. Коли ОСОБА_26 її побачив, то відразу мовчки пішов з двору. ОСОБА_31 сиділа на кухні в будинку, була дуже схвильована і сказала, що ОСОБА_26 вдарив її онучку ОСОБА_21 , і що повезло, що дитина була в куртці. Коли приїхала поліція, то вона бачила на спині ОСОБА_21 почервоніння. Знає, що між ОСОБА_33 та ОСОБА_34 існує тривалий конфлікт через утримання худоби. Через пару днів їй подзвонив її чоловік ОСОБА_15 та сказав, що йому дзвонив ОСОБА_19 і просив забрати заяву з поліції;
- показаннями свідка ОСОБА_15 , в тій частині, де він дав суду показання, що ввечері 26.05.2020 на його номер телефону подзвонила якась жінка та спитала ОСОБА_35 , яка після розмови з нею відразу побігла. Через пару днів йому дзвонив ОСОБА_19 та питав навіщо ОСОБА_36 писала заяву до поліції, просив заяву забрати;
- показаннями свідка ОСОБА_37 , яка дала суду показання, що є сестрою ОСОБА_6 . З 25.05.2020 по 27.05.2020 вона разом з чоловіком та сестрою пасли корів у полі. Ввечері 26.05.2020 її мати ОСОБА_31 по телефону повідомила, що прийшов ОСОБА_19 і вдарив онуку ОСОБА_21 , після чого ОСОБА_38 побігла додому. Оскільки в стаді 47 корів, то вона попросила ОСОБА_39 , щоб прийшли ОСОБА_23 з ОСОБА_17 . Хлопці прибігли близько 19 год. 15 хв. та розповіли, що ОСОБА_19 вдарив ОСОБА_21 , що вони злякалися його, ховалися за хатою. Через декілька днів ОСОБА_21 розповіла як дід ОСОБА_16 вдарив її;
- показаннями свідка ОСОБА_40 , який дав суду показання, що 26.05.2020 близько 19 год. 15 хв. на поле, де вони випасали худобу прибігли хлопці ОСОБА_17 з ОСОБА_23 та розповіли, що ОСОБА_19 вдарив палицею ОСОБА_21 по спині та бив собаку;
- даними протоколу огляду місця події з фото-таблицями до нього від 26.05.2020, згідно якого зафіксоване місце вчинення кримінального правопорушення - територія будинковолодіння по АДРЕСА_2 ;
- даними протоколу проведення слідчого експерименту з фото таблицями до нього від 27.05.2020, за участю малолітньої потерпілої ОСОБА_8 , з якого слідує, що вона у присутності законного представника та психолога детально продемонструвала місце і спосіб заподіяння їй ударів ОСОБА_26 , а також вказала на їх локалізацію;
- даними протоколу проведення слідчого експерименту з фото таблицями до нього від 27.05.2020, за участю малолітнього свідка ОСОБА_7 , з якого слідує, що він у присутності законного представника та психолога детально продемонстрував де, як, чим і куди ОСОБА_26 завдавав удари для сестри ОСОБА_24 , а також вказав на місце, з якого він особисто це спостерігав;
- даними протоколу проведення слідчого експерименту з фото таблицями до нього від 29.05.2020, за участю свідка ОСОБА_29 , з якого слідує, що вона показала як саме увійшла на територію будинковолодіння ОСОБА_32 , де вона побачила обвинуваченого і як він бив собаку палицею;
- даними висновку експерта №265 від 28.05.2020, згідно якого у ОСОБА_8 виявлене таке тілесне ушкодження: синець по задньо-пахвовій лінії в проекції 4-го міжребер'я справа. Дане тілесне ушкодження утворилося від дії тупого твердого предмета, могло виникнути в строк та при обставинах вказаних в постанові та обстежуваною, за своїм характером відноситься до категорії тілесних ушкоджень легкого ступеня тяжкості.
Такі висновки експертизи узгоджуються із встановленими обставинами кримінального провадження, підтверджують показання малолітньої потерпілої, малолітнього свідка, свідка ОСОБА_10 та спростовують твердження обвинуваченого.
Суд відхиляє твердження сторони захисту про те, що виявлений синець у потерпілої за своїм кольором не може відповідати даті утворення 26.05.2020, а утворився раніше, оскільки експертиза проводилася наступного дня кваліфікованим фахівцем в судово-медичній галузі, який після огляду потерпілої у висновку чітко визначив давність (термін) спричинення ушкодження - 26.05.2020.
Жодних належних та допустимих доказів, які б викликали сумніви у об'єктивності вищевказаних матеріалів, їх фальсифікації ні обвинуваченим, ні його захисником суду не надано.
Суд не враховує показання обвинуваченого про те, що він не наносив тілесні ушкодження ОСОБА_8 , оскільки такі показання суперечать дослідженим судом доказам, зокрема показанням самої потерпілої, свідка ОСОБА_7 , які є послідовними, переконливими та узгоджуються із дослідженими судом доказами, у тому числі із висновком судово-медичної експертизи щодо локалізації, характеру і строку виникнення виявленого у потерпілої тілесного ушкодження.
Психолог ОСОБА_41 , яка брала участь у судовому засіданні під час допитів малолітньої потерпілої ОСОБА_8 та малолітнього свідка ОСОБА_7 , а також під час проведення з ними слідчих експериментів на досудовому слідстві, суду пояснила, що діти молодшого шкільного віку не підпадають під навіювання і, з огляду на показання малолітніх, у неї немає сумнівів у правдивості їх показань.
Сторона захисту не заявляла клопотання про призначення судової психологічної експертизи малолітніх потерпілої та свідка, у матеріалах справи відсутній висновок експертизи, який би спростовував твердження психолога, а тому не має підстав вважати, що малолітня потерпіла та малолітній свідок, з урахуванням їх вікових особливостей не можуть правильно сприймати обставини справи і давати про них відповідні пояснення.
Суд відхиляє показання свідка ОСОБА_15 в тій частині, що він не знав, куди побігла його дружина після телефонної розмови і, що дружина не повідомляла йому про події, що мали місце 26.05.2020, оскільки вважає, що вони зумовлені тиском обвинуваченого, який він намагався чинити на свідків ОСОБА_29 , ОСОБА_15 під час досудового розслідування в телефонній розмові, що не заперечується й самим свідком ОСОБА_15 .
Під час судового розгляду прокурор наголошував на тому, що показання свідка ОСОБА_15 під час досудового розслідування та судового розгляду є суперечливими та неповними. Встановлення факту завідомо неправдивих показань свідка ОСОБА_15 може бути підставою для ініціювання прокурором питання щодо притягнення вказаного свідка до кримінальної відповідальності за завідомо неправдиві показання чи за відмову від давання показань.
Допитана у судовому засіданні свідок ОСОБА_11 показала, що є дружиною обвинуваченого та має будинок по сусідству з ОСОБА_42 в с. Мокіївці. 26.05.2020 близько 18 год її чоловік приїхав з міста і побачив, що кінь ОСОБА_32 залишив сліди на їх городі. Оскільки це було не вперше, її чоловік ОСОБА_26 пішов до будинку ОСОБА_32 , щоб зробити їй чергове зауваження. В цей час свідок була на городі, з якого їй видно двір сусідки ОСОБА_32 . Пасічник гукнув ОСОБА_43 і вибігла дівчинка з кучерявим волоссям. Інших дітей у дворі не бачила. Подальшого розвитку подій не бачила, оскільки відчула себе недобре і пішла до будинку.
Допитаний як свідок ОСОБА_44 дав суду показання, що проживає по сусідству з ОСОБА_45 . Ввечері 26.05.2020 бачив як до неї в двір зайшов ОСОБА_26 , тримаючи в руках кленову різку, та розмовляв з ОСОБА_12 , яка має кучеряве волосся. Інших подій свідок не бачив, оскільки сказав ОСОБА_26 , що ОСОБА_46 вдома немає і той вийшов з двору. Ввечері син ОСОБА_47 - ОСОБА_17 розказав йому, що ОСОБА_26 вдарив ОСОБА_21 .
Свідок ОСОБА_48 суду дав показання, що 26.05.2020 близько 19 год. 45 хв. він бачив хлопців ОСОБА_47 - ОСОБА_17 та ОСОБА_23 на березі річки, де випасають корів. Відстань між будинком ОСОБА_47 та місцем, де він бачив дітей становить біля 400 метрів.
Суд відхиляє показання цих свідків, оскільки їх показання не підтверджують і не спростовують встановлені фактичні обставини справи: вони не були очевидцями події; лише підтвердили неприязні відносини між обвинуваченим та законним представником потерпілої, що і так ніким не заперечується.
Аналізуючи у сукупності дослідженні у судовому засіданні докази, суд критично оцінює показання обвинуваченого у частині невизнання спричинення потерпілій тілесних ушкоджень, а розцінює їх, як спробу уникнути кримінальної відповідальності.
Таким чином, дослідивши безпосередньо в судовому засіданні докази, оцінивши їх у сукупності з точки зору належності, допустимості, достовірності, а також достатності і взаємозв'язку, суд вважає, що дії обвинуваченого ОСОБА_4 кваліфіковані правильно за ч. 1 ст. 125 КК України, як умисне легке тілесне ушкодження.
4. Відомості, які характеризують особу обвинуваченого, обставини, які пом'якшують або обтяжують покарання.
ОСОБА_4 вперше притягується до кримінальної відповідальності, пенсіонер, має інвалідність війни 2 групи, учасник бойових дій, за місцем проживання характеризується позитивно, на обліку у лікарів нарколога та психіатра не перебуває.
Обставин, які пом'якшують покарання судом не встановлено.
Обставинами, які обтяжують покарання є вчинення кримінального правопорушення щодо малолітньої дитини та вчинення кримінального правопорушення в присутності дитини.
5. Мотиви призначення покарання.
Призначаючи покарання, суд, відповідно до ст. 65 КК України враховує, що вчинене діяння є кримінальним проступком, особу винного, відсутність обставин, які пом'якшують покарання, наявність двох обтяжуючих обставин.
З огляду на викладене та враховуючи конкретні обставини справи, ставлення обвинуваченого до вчиненого, відсутність щирого каяття, вид покарання в межах санкції статті, який може бути призначений обвинуваченому з огляду на його вік, суд дійшов висновку, що ОСОБА_4 слід призначити покарання у виді штрафу в максимальному розмірі. Таке покарання буде справедливим, необхідним і достатнім для його виправлення та запобігання вчиненню нових злочинів.
Керуючись ст.ст. 373-374 КПК України, суд
ухвалив:
ОСОБА_4 визнати винуватим у пред'явленому обвинуваченні за ч. 1 ст. 125 КК України та призначити йому покарання у виді штрафу у розмірі 50 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 (вісімсот п'ятдесят) гривень.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
На вирок може бути подана апеляційна скарга до Хмельницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня проголошення вироку. Апеляційна скарга подається через Шепетівський міськрайонний суд Хмельницької області.
Копію вироку, після його проголошення, негайно вручити обвинуваченому та прокурору, інші учасники судового провадження мають право отримати копію вироку в суді.
Суддя ОСОБА_1