Єдиний унікальний № 337/3305/20 Головуючий в 1 інст. Салтан Л.Г.
Провадження №33/807/647/20 Доповідач в 2 інст. Дадашева С.В.
Категорія ст. 44-3 КУпАП
16 вересня 2020 року місто Запоріжжя
Суд апеляційної інстанції у складі судді судової палати з розгляду кримінальних справ Запорізького апеляційного суду Дадашевої С.В., за участю особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , розглянув в апеляційному порядку у відкритому судовому засіданні справу про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 , за апеляційною скаргою останньої на постанову Хортицького районного суду м.Запоріжжя від 17 серпня 2020 року, якою
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка працює реалізатором ФОП « ОСОБА_2 », мешкає: АДРЕСА_1 , визнано винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.44-3 КУпАП, та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу на користь держави в розмірі 1000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, тобто 17 000 (сімнадцять тисяч) грн.
Стягнуто з ОСОБА_1 судовий збір в дохід держави у розмірі 420,40 грн.
Згідно з постановою суду, 17 липня 2020 року, о 11-30 год., ОСОБА_1 , знаходячись за адресою: м.Запоріжжя, вул.Козака Бабури буд.22, перебуваючи у тимчасовій споруді, здійснювала обслуговування громадян без наявності засобу індивідуального захисту, чим порушила п.3.1 Постанови №392 КМУ «Про встановлення карантину з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19 від 20 травня 2020 року.
В апеляційній скарзі апелянт ОСОБА_1 , просить оскаржувану постанову скасувати і закрити провадження у справі за відсутністю події і складу правопорушення, або звільнити її від адміністративної відповідальності у зв'язку з малозначністю допущеного нею правопорушення.
В обґрунтування своїх вимог зазначає, що статтею 44-2 КУпАП передбачено склад правопорушення за порушення обмежень, встановлених для медичних і фармацевтичних працівників під час здійснення ними професійної діяльності. Але вона не є медичним чи фармацевтичним працівником.
Вважає, що можливо, це є опискою чи помилкою, оскільки згідно з протоколом про адміністративне правопорушення Серія АПР 18 № 629561, її звинувачували у скоєні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.44-3 КУпАП, зі складом правопорушення : «здійснювала обслуговування громадян без наявності індивідуального захисту, чим порушила а.1 п.1 Тимчасових рекомендацій щодо організації проти епідеміологічних заходів №17 та постанову КМУ № 392 від 20 травня 2020 року».
В мотивувальній частині постанови суд, вийшовши за межі вказаного протоколу, дійшов до висновку про наявність в її діях порушення вимог п.3.1 постанови КМУ №392 від 20 травня 2020 року, а саме перебування в громадських будинках і спорудах, громадському транспорті без вдягнутих засобів індивідуального захисту, та кваліфікував її дії, як правопорушення передбачене ст.44-3 КУпАП.
Проте, як вказане вище, постановою суду її притягнуто до адміністративної відповідальності саме за ст.44-2 КУпАП. Таким чином, оскільки КУпАП не передбачає а ні аналогії права, а ні можливості виправлення помилок та описок, дана постанова є незаконною та підлягає скасуванню.
Також апелянт зазначає, що протокол про адміністративне правопорушення та матеріали справи не доводять належним чином і факту вчинення нею адміністративного правопорушення, передбачено ст.44-3 КУпАП.
Зокрема, в порушення приписів ч. 1 ст.256, ст.251, ст. 252 КУпАП, не має жодних належних доказів на підтвердження обставин, викладених в фабулі протоколу про адміністративне правопорушення. В свою чергу суд першої інстанції дійшов до висновку про наявність в її діях порушення, про яке протокол взагалі не складався, та наклав на неї стягнення без жодного урахування ступеню її вини, майнового стану, обставин, що пом'якшують відповідальність, можливості її звільнення від адміністративної відповідальності при малозначності правопорушення.
Показання свідка ОСОБА_3 не є належним доказом, оскільки його дані було внесено до протоколу про адміністративне правопорушення Серія АПР 18 № 629561 після складання цього протоколу, про що свідчить копія протоколу, яка надана їй. Крім того, зазначеного свідка немає на фотографії.
Під час її фотографування без маски в павільйоні покупців не було (на фотографії нікого крім неї не має), без маски вона була випадково, порушувати карантин не мала умислу, є пенсіонеркою, має хронічне захворювання та тяжкий матеріальний стан, є всі підстави для звільнення її від адміністративної відповідальності у зв'язку з малозначністю допущеного нею правопорушення, з урахуванням того, що рівень розповсюдження COVID-19 в м.Запоріжжі є одним з найнижчих в Україні, а з 22 липня 2020 року, а пункти 2,3 постанови Кабінету Міністрів України «Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом «SARS-CoV-2» від 11 березня 2020 року №211, взагалі скасовані.
Таким чином, суд першої інстанції необґрунтовано дійшов висновку про те, що вона винна у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.44-2 КУпАП, необґрунтовано та незаконно вказав в мотивувальній частині про наявність в її діях адміністративного правопорушення, передбаченого ст.44-3 КУпАП, яке не було зафіксовано протоколом, не врахував степеню суспільної небезпеки вчиненого проступку.
Заслухавши ОСОБА_1 , яка підтримала апеляційну скаргу та просила її задовольнити, перевіривши матеріали справи та доводи, викладені в апеляційній скарзі, апеляційний суд доходить таких висновків.
Згідно з положеннями ст.245 КУпАП, завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Зі змісту ст.283 КУпАП вбачається, що постанова суду у справі про адміністративне правопорушення має бути законною, обґрунтованою та вмотивованою.
За вимогами ст.280 КУпАП, при розгляді справи про адміністративне правопорушення суд зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують та обтяжують відповідальність.
Згідно з матеріалами справи, відносно ОСОБА_1 складено протокол про адміністративне правопорушення Серії АПР18 №629561 від 17 липня 2020 року, у якому зазначено, що 17 липня 2020 року, о 11-30 годині, ОСОБА_1 , знаходячись за адресою: АДРЕСА_2 , перебуваючи у тимчасовій споруді, здійснювала обслуговування громадян без наявності засобу індивідуального захисту, чим порушила абз.1 п.7 Тимчасових рекомендацій щодо організації протиепідемічних заходів при торгівлі продовольчими (окрім ринків) та непродовольчими товарами на період карантину №17 та п.3.1 Постанови №392 КМУ «Про встановлення карантину з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19 від 20 травня 2020 року. Вказаними діями ОСОБА_1 вчинила адміністративне правопорушення, передбачене ст.44-3 КУпАП.
До протоколу додано:
повідомлення за фактом (ЄО): 17 липня 2020 року 12:32 до Хортицького ВП надійшов рапорт ДОП Хортицького ВП л-та поліції Хадієвой про те, що нею в ході відпрацювання території Хортицького району було виявлено факт порушення карантину гр. ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , мешкає за адресою АДРЕСА_1 , яка, перебуваючи у тимчасовій споруді, здійснювала обслуговування громадян без наявності засобу індивідуального захисту, а саме захисної маски. У відношенні останньої було складено адміністративний протокол за ст.44-3 КУпАП;
рапорт поліцейського Хадієвої А. від 17 липня 2020 року, згідно з яким, у вказаний день в ході відпрацювання території Хортицького району було виявлено факт порушення карантину гр. ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , мешкає за адресою АДРЕСА_1 , яка, перебуваючи у тимчасовій споруді, здійснювала обслуговування громадян без наявності засобу індивідуального захисту, а саме захисної маски. У відношенні останньої було складено адміністративний протокол за ст. 44-3 КУпАП. Інших правопорушень виявлено не було;
письмові пояснення свідка ОСОБА_3 , від 17 липня 2020 року, згідно з якими, останній 17 липня 2020 року знаходився в магазині «У Кузьменка» по вул. Жукова, де о 11-30 годині, де придбав алкогольні напої, та у зазначену магазині реалізатор відпустила йому алкогольні напої без захисної маски;
фотокартка, на якій зображено ОСОБА_1 без захисної маски на обличчі;
копія паспорту ОСОБА_1 .
Під час розгляду справи судом першої інстанції ОСОБА_1 пояснила, що працюючи реалізатором, вона здійснювала продаж напоїв та обслуговувала громадян без наявності захисної маски, яку навіть не доставала з сумки, оскільки мала періодично вживати таблетки.
Дослідивши вказані докази суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про те, що в діях ОСОБА_1 міститься склад правопорушення, передбаченого ст.44-3 КУпАП.
Вказані висновки ґрунтуються на досліджених судом доказах, отже відповідають фактичним обставинам справи.
Так, статтею 44-3 КУпАП встановлено адміністративну відповідальність за порушення правил карантину людей, санітарно-гігієнічних, санітарно-протиепідемічних правил і норм, передбачених Законом України «Про захист населення від інфекційних хвороб», іншими актами законодавства, а також рішень органів місцевого самоврядування з питань боротьби з інфекційними хворобами.
Вказана норма КУпАП є бланкетною, тобто відсилає до нормативно-правових актів, які регулюють правила карантину людей, санітарно-гігієнічних, санітарно-протиепідемічних правил і норм та є обов'язковими для виконання.
Відповідно до вимог статті 29 Закону України «Про захист населення від інфекційних хвороб», карантин встановлюється Кабінетом Міністрів України. У рішенні про встановлення карантину затверджуються необхідні профілактичні, протиепідемічні та інші заходи, встановлюються тимчасові обмеження прав фізичних і юридичних осіб та додаткові обов'язки, що покладаються на них, які і є відповідними правилами, відповідальність за які передбачена диспозицією ст.44-3 КУпАП.
Згідно з Постановою КМУ від 20 травня 2020 року №392 «Про встановлення карантину з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, та етапів послаблення протиепідемічних заходів», на усій території України встановлюється карантин у певний період (в т.ч. у період з 22 травня 2020 року по 31 липня 2020 року).
Положеннями пункту 3 п.п. 1 постанови КМУ від 20 травня 2020 року №392 «Про встановлення карантину з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, та етапів послаблення протиепідемічних заходів» (в редакції, що діяла на час подій, вказаних у протоколі) на період дії карантину забороняється: перебування в громадських будинках і спорудах, громадському транспорті без вдягнутих засобів індивідуального захисту, зокрема респіраторів або захисних масок, що закривають ніс та рот, у тому числі виготовлених самостійно.
Відповідно до абз.1 п.7 Тимчасової рекомендації щодо організації протиепідемічних заходів при торгівлі продовольчими (окрім ринків) та непродовольчими товарами на період карантину у зв'язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19) затвердженої Постановою Головного державного санітарного лікаря України від 09 травня 2020 року №17, якою рекомендовано: працівникам закладів торгівлі, в тому числі, які видають замовлення та здійснюють розрахунок, повинні бути одягнені в медичну маску або респіратор та одноразові рукавички (ЗІЗ), після кожного зняття ЗІЗ та одяганням чистої маски/респіратора, одноразових рукавичок працівник повинен ретельно помити руки з милом або обробити антисептичним засобом.
Сама ОСОБА_1 не заперечує того факту, що вона перебувала в магазині в якості реалізатору у робочий час без вдягнутого засобу індивідуального захисту, а саме захисної маски.
Таким чином, не дотримавшись передбачених заборон, ОСОБА_1 порушила встановлені постановою Кабінету міністрів України від 11 березня 2020 року № 211 "Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2" правила, тобто вчинила адміністративне правопорушення, передбачене ст.44-3 КУпАП.
Перевірені під час розгляду справи про адміністративне правопорушення докази повністю узгоджуються між собою та є такими, що не викликають сумніву.
Надані при апеляційному розгляді показання працівника поліції ОСОБА_4 , якою складений вищевказаний протокол про адміністравтине правопорушення, також узгоджуються з цими доказами. Остання, зокрема, зазначила, що відбувалося відпрацювання території Хортицького району на дотримання правил карантину. Надійшло повідомлення, що продавець у магазині обслуговує людей без маски. Вона разом з іншим поліцейським зайшла у магазин, де встановила, що вказаний факт дійсно має місце. Після цього був складений протокол. ОСОБА_1 пояснила, що вона чи то забула одягти маску, чи то щось пила. В магазині на той час був один відвідувач.
Той факт, що в постанові суду замість ст.44-3 КУпАП зазначено ст.44-2 КУпАП, правильність вищевказаних висновків суду першої інстанції щодо доведеності вини ОСОБА_1 не спростовують та свідчить про допущення технічної помилки.
Твердження апелянта про те, що суд першої інстанції вийшов за межі протоколу, є безпідставними та суперечать матеріалам справи, в т.ч. змісту оскаржуваної постанови.
Також спростовуються матеріалами справи та наведеними вище доказами доводи ОСОБА_1 про недоведеність її вини.
Посилання ОСОБА_1 на те, що показання свідка ОСОБА_3 є неналежним та недопустимим доказом, є безпідставними.
Так, сама ОСОБА_1 не спростовує того факту, що вона продала алкогольний напій чоловіку, який заходив до магазину у той день.
Згідно з показаннями працівника поліції ОСОБА_4 , про факт порушення правил карантину працівникам поліції повідомив небайдужий мешканець району.
З огляду на викладене, ставити під сумнів достовірність письмових пояснень свідка ОСОБА_3 підстав не вбачається, з огляду і на те, що ці пояснення узгоджуються з іншими доказами, в тому числі поясненнями самої ОСОБА_1 .
В апеляційній скарзі не наведено доказів, які б спростовували висновки суду першої інстанції. Не надано таких доказів і під час апеляційного розгляду справи.
Разом з цим, вирішуючи питання про накладення адміністративного стягнення за вчинення адміністративного правопорушення, суд не в повній мірі дотримався вимог ст.ст. 23,33 КУпАП, в силу яких адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, поваги до правил співжиття, в дусі додержання законів України, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим порушником, так і іншими особами. При накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність.
Згідно з матеріалами справи, адміністративне правопорушення ОСОБА_1 вчинено вперше, самого факту правопорушення вона не заперечує та не намагається викривити обставини справи, вказує лише на те, що на той час відвідувачів у павільйоні майже не було, вона періодично вживала ліки, тому не одягла маску, яка, до речі, була при неї.
Саме правопорушення мало короткочасний характер та не мало негативних наслідків.
Отже, на думку суду апеляційної інстанції, вчинене ОСОБА_1 правопорушення є малозначним.
Сама порушниця є пенсіонером за віком та стягнення, передбачене ст.44-3 КУпАП, є непомірним для неї.
Відповідно до вимог ст.22 КУпАП, при малозначності вчиненого правопорушення орган, посадова особа, уповноважені вирішувати справу, можуть звільнити порушника від адміністративної відповідальності і обмежитись усним зауваженням.
Згідно з положеннями ч.2 ст.284 КУпАП, при оголошенні усного зауваження виноситься постанова про закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення.
З врахуванням викладеного, суд апеляційної інстанції вважає, що оскаржувана постанова суду першої інстанції підлягає скасуванню, а провадження в справі закриттю - на підставі положень ст.22, ч.2 ст.284 КУпАП.
Керуючись ст.294 КУпАП, апеляційний суд
апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.
Постанову Хортицького районного суду м.Запоріжжя від 17 серпня 2020 року стосовно ОСОБА_1 за ст.44-3 КУпАП скасувати.
На підставі ст.22, ч.2 ст.284 КУпАП звільнити ОСОБА_1 від адміністративної відповідальності за скоєння нею адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 44-3 КУпАП, за малозначністю вчиненого адміністративного правопорушення, оголосити останній усне зауваження, а провадження в справі закрити.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя Запорізького
апеляційного суду С.В. Дадашева
Дата документу Справа № 337/3305/20