Справа № 324/897/20
Провадження № 2/324/405/2020
16 вересня 2020 року Пологівський районний суд Запорізької області у складі:
головуючого судді Каретник Ю.М.,
за участю секретаря судового засідання Савченко Н.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в місті Пологи в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
Позивач акціонерне товариство комерційний банк «ПриватБанк» (далі за текстом - Банк; АТ КБ «ПриватБанк») та ОСОБА_1 31 серпня 2020 року уклали кредитний договір без номеру, остання також підписала довідку про умови кредитування з використанням кредитки «Універсальна, 55 днів пільгового періоду».
В обґрунтування позовних вимог АТ КБ «ПриватБанк» зазначило, що банком на підставі договору надання банківських послуг відкрито кредитний рахунок із початковим кредитним лімітом у розмірі, що зазначений у довідці про зміну умов кредитування та обслуговування картрахунку, яка додається до позову, а відповідачу надано у користування кредитну картку. У подальшому розмір кредитного ліміту збільшився до 19000,00 грн., що підтверджується довідкою про зміну умов кредитування та обслуговування картрахунку, яка додається до позовної заяви.
Позивач зазначив у позові, що свої зобов'язання перед ОСОБА_1 банк виконав, а саме: надав відповідачу можливість розпоряджатися кредитними коштами на умовах, передбачених договором, та в межах встановленого кредитного ліміту.
Відповідач зобов'язалася повернути витрачену частину кредитного ліміту відповідно до умов договору, а саме: щомісячними платежами у розмірі мінімального платежу від суми заборгованості, який встановлений договором. Але у процесі користування кредитним рахунком відповідач не надавала своєчасно банку грошові кошти для погашення заборгованості за борговими зобов'язаннями.
У зв'язку із зазначеними порушеннями зобов'язань за кредитним договором та з урахуванням внесених коштів на погашення заборгованості відповідач станом на 31 травня 2020 року має заборгованість перед позивачем у розмірі 27444,74 грн., яка складається із заборгованості за тілом кредиту у сумі 18954,94 грн., в т.ч. із заборгованості за поточним тілом кредиту у сумі 20,00 грн.; заборгованості за простроченим тілом кредиту у сумі 18934,94 грн., заборгованості за простроченими відсотками у сумі 6706,75 грн., а також штрафів, відповідно до п.2.1.1.7.6 Умов та правил надання банківських послуг у сумі 500 грн. (фіксована частина) та 1283,08 грн. (процентна складова). Вказану заборгованість позивач просить стягнути з відповідача на користь банку, а також просить стягнути 2102,00 грн. судового збору.
Представник позивача Гребенюк О.С., який діє на підставі довіреності №367-К-Н-о від 31 січня 2019 року, у судове засідання не з'явився, але надав суду письмову заяву, в якій просить розглянути справу без його участі, позовні вимоги банку підтримує у повному обсязі, просить їх задовольнити, не заперечує проти заочного розгляду справи.
Відповідач ОСОБА_1 повторно до суду не з'явилася, про причини неявки суд не повідомила, про час і місце розгляду справи відповідно до вимог ст.128 ЦПК України була належним чином повідомлена, заперечень проти позову до суду не подала, тому суд відповідно до вимог ч.4 ст.223 ЦПК України вирішує справу на підставі наявних у ній доказів та, керуючись главою 11 розділу 3 ЦПК України, проводить заочний розгляд справи і ухвалює заочне рішення.
На підставі ч.2 ст.247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Суд, беручи до уваги підтримання позовних вимог позивачем, відсутність заперечень проти задоволення позову з боку відповідача, дослідивши письмові докази, вважає, що позов підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
За змістом ст.ст.12, 81, 89 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили.
Наказом Мінфіну від 21 травня 2018 року №519 (рішенням єдиного акціонера банку) було змінено найменування банку з ПАТ КБ «ПриватБанк» на АТ КБ «ПриватБанк», що підтверджується копією Статуту акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк».
Судом встановлено, що 31 серпня 2010 року відповідач ОСОБА_1 звернулася до позивача АТ КБ «ПриватБанк» та підписала анкету-заяву про приєднання до Умов та правил надання банківських послуг у ПриватБанку. Відповідач ОСОБА_1 засвідчила підписом свою згоду на те, що ця заява разом з Пам'яткою клієнта, Умовами та Правилами надання банківських послуг, а також Тарифами складає між нею та банком договір про надання банківських послуг. ОСОБА_1 ознайомилася та погодилася з Умовами та правилами надання банківських послуг і Тарифами банку, які були надані їй для ознайомлення у письмовому вигляді.
У довідці про умови кредитування з використання кредитки «Універсальна, 55 днів пільгового періоду», яка підписана 31 серпня 2010 року відповідачем ОСОБА_1 , викладені умови надання кредиту АТ КБ «ПриватБанк», що за змістом є тотожною Тарифам банку. В довідці зазначено, що базова процентна ставка у місяць становить 2,5%. Щомісячний платіж становить 7% від заборгованості, але не менше 50грн. та не більше залишку заборгованості. За несвоєчасне погашення заборгованості нараховується пеня, яка розраховується наступним чином: пеня (1) = (базова процентна ставка по договору) / 30 нараховується за кожний день прострочення кредиту; пеня (2) = 1% від заборгованості, але не менше 30 гривень в місяць нараховується 1 раз у місяць при наявності прострочення по кредиту або процентів 5 та більше днів при виникненні прострочення у сумі більше 50грн. Штраф за порушення строків платежів за будь-яким із грошових зобов'язань більш ніж на 30 днів: 500грн. + 5 % від суми заборгованості по кредитному ліміту, із врахуванням нарахованих та прострочених процентів та комісій.
Згідно з наданим банком розрахунком у відповідача ОСОБА_1 перед позивачем станом на 31 травня 2020 року має місце заборгованість у розмірі 227444,74 грн., яка складається із заборгованості за тілом кредиту у сумі 18954,94 грн., в т.ч. із заборгованості за поточним тілом кредиту у сумі 20 грн.; заборгованості за простроченим тілом кредиту у сумі 18934,94 грн., заборгованості за простроченими відсотками у сумі 6706,75 грн., а також штрафів, відповідно до п.2.1.1.7.6 Умов та правил надання банківських послуг у сумі 500 грн. (фіксована частина) та 1283,08 грн. (процентна складова).
Відповідно до ст.207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
За змістом ст. ст. 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ч.1 ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).
Частиною другою статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).
Згідно із ч.1 ст.633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов'язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв'язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.
За змістом ст.634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією зі сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
У переважній більшості випадків застосування конструкції договору приєднання його умови розроблює підприємець (в даному випадку АТ КБ «ПриватБанк»).
Відповідно до ч.1 ст.1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Згідно зі ст.1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Частинами 1 і 2 ст. 551 ЦК України визначено, що предметом неустойки може бути грошова сума, рухоме і нерухоме майно. Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.
Згідно із ч.1 ст.1050 ЦК України якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу.
Таким чином, в разі укладення кредитного договору проценти за користування позиченими коштами та неустойка поділяються на встановлені законом (розмір та підстави стягнення яких визначаються актами законодавства) та договірні (розмір та підстави стягнення яких визначаються сторонами в самому договорі).
У довідці про умови кредитування з використання кредитки «Універсальна, 55 днів пільгового періоду», яка підписана відповідачем, від 31 серпня 2010 року встановлена базова процентна ставка по кредиту 2/5%, що загалом на рік становить 30%.
Крім цього, довідкою про умови кредитування з використання кредитки «Універсальна, 55 днів пільгового періоду» визнаний розмір та порядок нарахування і сплати пені та штрафів за порушення грошових зобов'язань за договором.
Однак, Умови та Правила надання банківських послуг АТ КБ «ПриватБанк», з огляду на їх мінливий характер, не можна вважати складовою кредитного договору, якщо вони не підписані та не визнаються позичальником, а також, якщо ці умови прямо не передбачені в заяві позичальника, яка безпосередньо підписана позичальником.
Оскільки умови договорів приєднання розробляються банком, тому повинні бути зрозумілі усім споживачам і доведені до їх відома, у зв'язку із чим банк має підтвердити, що на час укладення відповідного договору діяли саме ці умови, а не інші. Тому з огляду на зміст статей 633, 634 ЦК України можна вважати, що другий контрагент (споживач послуг банку) приєднується до тих умов, з якими він безпосередньо ознайомлений.
Роздруківка із сайту позивача не може виступати належним доказом, оскільки цей доказ повністю залежить від волевиявлення і дій однієї сторони, яка може вносити відповідні зміни в умови та правила споживчого кредитування.
Зазначений висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 03.07.2019 у справі №342/180/17 (провадження № 14-131цс19).
Матеріали справи не містять підтверджень, що саме ці Умови та Правила розумів відповідач та ознайомився і погодився з ними, підписуючи заяву про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг АТ КБ «ПриватБанк», а також те, що вказані документи на момент отримання відповідачем кредитних коштів взагалі містили умови, зокрема й щодо сплати процентів за користування кредитними коштами та, зокрема, саме у зазначеному в цих документах, що додані банком до позовної заяви, розмірах і порядках нарахування.
Тому відсутні підстави вважати, що при укладенні договору з ОСОБА_1 АТ КБ «ПриватБанк» було дотримано вимог, передбачених ч.2 ст.11 Закону України «Про захист прав споживачів», про повідомлення споживача про умови кредитування та узгодження зі споживачем саме тих умов, про які вважав узгодженими банк, зокрема, щодо порядку нарахування процентів за кредитним договором.
Враховуючи правову позицію, викладену у постанові Великої Палати Верховного Суду від 03.07.2019 у справі №342/180/17 (провадження №14-131цс19), яка відповідно до ч.4 ст.263 ЦПК України має бути врахована судом при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин, суд не визнає належним та достовірним доказом Умови та Правила надання банківських послуг, які не підписані відповідачем.
У заяві-приєднанні відповідача та у довідці про умови кредитування не зазначені строки повернення кредиту.
Судом встановлено, що вищезазначений кредитний договір від 31 серпня 2010 року складається не лише із анкети-заяви за підписом ОСОБА_1 , а також із довідки про умови кредитування з використанням кредитки «Універсальна, за 55 днів пільгового періоду» за підписом відповідача про ознайомлення зі всіма Умовами кредитування, зокрема: типом картки, пільговим періодом, валютою, ставками процентів, пені, комісії, штрафів тощо, з якими відповідач ОСОБА_1 погодилась у повному обсязі та які, у тому числі, містять умови, ставки, порядок нарахування банком позичальнику процентів, пені, комісії та штрафів тощо.
Суд у цій справі виходить з презумпції правомірності правочину - вищезазначеного кредитного договору (ст.204 ЦК України), а також презумпції обов'язковості договору (ст.629 ЦК України).
Оскільки правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним; договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 користувалася вищезазначеним кредитом, наданим їй банком, але належним чином не виконувала своїх зобов'язань за вищезазначеним кредитним договором, несвоєчасно та не у повному обсязі сплачувала нараховані їй банком платежі, передбачені договором, що підтверджується розрахунком заборгованості відповідача перед банком та випискою по рахунку відповідача, що долучені банком до позовної заяви.
Відповідачем не спростовано факту отримання грошових коштів від банку за вищезазначеним кредитним договором у цій справі, а із розрахунку заборгованості та виписки по рахунку відповідача встановлено, що вона частково сплачувала заборгованість.
Згідно зі ст.638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.
Тому вимоги позивача щодо стягнення з відповідача заборгованості за кредитним договором №б/н від 31 серпня 2010 року у розмірі 27444,74 грн., які виникли станом на 31 травня 2020 року є такими, що підлягають задоволенню.
Крім того, в силу вимог ч.2 ст.141 ЦПК України з відповідача на користь позивача належить стягнути понесені останнім судові витрати, які складаються із витрат по оплаті судового збору.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.1, 3, 16, 207, 509, 525, 526, 546, 549, 610, 625, 629, 1048-1050, 1054, 1055 ЦК України, ст.ст.11, 12, 13, 81, 133, 141, 223 ч.4, 247 ч.2, 259, 263-265, 280-282, 354 ЦПК України, суд
Позовні вимоги акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити.
Стягнути із ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний номер платника податків НОМЕР_1 , місце реєстрації якої: АДРЕСА_1 , на користь акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк», яке знаходиться за адресою: 49094, м.Дніпро, вул.Набережна Перемоги,50, МФО 305299, код ЄДРПОУ 14360570, на р/р № НОМЕР_2 заборгованість за кредитним договором без номеру від 31 серпня 2010 року в загальній сумі 27444 (двадцять сім тисяч чотириста сорок чотири) гривні 77 копійок та 2102 (дві тисячі сто дві) гривень судового збору, а всього стягнути 29546 (двадцять дев'ять тисяч п'ятсот сорок шість) гривень 77 копійок.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржено до Запорізького апеляційного суду через Пологівський районний суд Запорізької області протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Суддя: Каретник Ю. М.