Єдиний унікальний номер: 379/178/20
Провадження № 2/379/217/20
17 вересня 2020 року Таращанський районний суд Київської області в складі:
головуючого судді Зінкіна В.І.,
за участю секретаря судового засідання Штельмах А.А.,
розглянувши у судовому засіданні в залі суду м. Тараща цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Салиської сільської ради Таращанського району Київської області про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини,
Позивачка 04.02.20 звернулася до суду з даним позовом та просить визначити їй додатковий строк достатній для подання нею заяви до нотаріуса про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Позовні вимоги мотивує тим, що вона є єдиним спадкоємцем за заповітом на майно після померлої матері ОСОБА_2 .. Встановлений законом шестимісячний строк для прийняття спадщини вона пропустила через юридичну необізнаність, оскільки, фактично прийнявши на зберігання спадкове майно та користуючись ним вважала, що спадщину фактично прийняла. Крім того, перешкодою прийняти спадщину були брак коштів, проживання в іншому місці, перебування на утриманні дочки - інваліда, яка постійно потребує значних матеріальних затрат.
Позивачка в судове засідання не з'явилися, про час та місце розгляду справи повідомлена належним чином. Подала заяву з проханням розглядати справу без її участі. Позовні вимоги підтримує в повному обсязі та просить їх задовольнити.
Представник відповідача в судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином. Через канцелярію суду надав заяву, в якій просить розглядати справу без участі сільської ради. Позов визнають в повному обсязі.
Суд, розглянувши матеріали справи, перевіривши письмові докази, вважає, що визнання відповідачем позову не суперечить закону та не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб.
Відповідно до ч. 4 ст. 206 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.
На підставі ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Дослідивши та оцінивши надані докази, у їх сукупності з увагою на їх належність, допустимість та достатність, проаналізувавши доводи, які викладені в позовній заяві і, співставивши їх з матеріалами справи, суд прийшов до висновку про задоволення позовних вимог за наступних підстав.
Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла мати позивачки - ОСОБА_2 (а.с.6-9.). До дня смерті вона проживала та була зареєстрована в с. Салиха Таращанського району Київської області (а.с.15).
За життя мати позивачки склала заповіт, посвідчений 16.09.2009 року секретарем Салиської сільської ради Таращанського району Київської області, зареєстрований в реєстрі за № 41, згідно з яким вона зробила заповітне розпорядження. А саме: все своє майно, де б воно не було і з чого б воно не складалося, і взагалі все те, що належатиме їй на день смерті і на що вона за законом матиме право, вона заповіла дочці ОСОБА_1 , позивачу по справі (а.с.10).
Так, позивач є єдиним спадкоємцем за заповітом на спадкове майно. Інші спадкоємці за законом та за заповітом відсутні.
Після смерті ОСОБА_2 відкрилася спадщина на належне їй майно.
В установлений законом шестимісячний строк з дня відкриття спадщини позивач не подала заяви до нотаріальної контори про прийняття спадщини, оскільки через юридичну необізнаність не знала про необхідність звернення до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини у шестимісячний строк з дня відкриття спадщини. Фактично прийнявши на зберігання спадкове майно та користуючись ним (а.с.16) вона вважала, що спадщину фактично прийняла. Крім того, перешкодою для оформлення своїх спадкових справ було те, що на її утриманні перебуває дочка - інвалід на лікування якої необхідні значні кошти (а.с.11-14).
Позивачка 30.01.2020 звернулася до приватного нотаріуса Таращанського районного нотаріального округу Київської області Федккевич Н.М. по питанню прийняття спадщини за заповітом після смерті матері, проте в зв'язку з пропуском шестимісячного терміну для прийняття спадщини, їй було рекомендовано звернутися до суду із заявою про визначення додаткового строку, достатнього для подання заяви для прийняття спадщини.
Через неможливість вирішення питання щодо визначення позивачу додаткового строку для прийняття спадщини в позасудовому порядку, остання звернулася до суду з даним позовом.
Зважаючи, що спору про спадкування немає, спадщина не визнана відумерлою, відповідно до ч.1,2 ст.1277 ЦК України, а отже й досі вважається відкритою та прийнятною до спадкування позивачкою в прядку ч.1 ст.1268 ЦК України, визначені позивачем причини пропуску строку для подання заяви про прийняття спадщини, суд вважає доцільно визнати поважними.
Відповідач проти задоволення позову та визначення позивачу додаткового строку для прийняття спадщини - не заперечує.
Відповідно до ст. 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла ( спадкодавця), до інших осіб ( спадкоємців).
Згідно до вимог ст. 1220 ЦК України спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою.
Згідно зі ст. 1223 ЦК України право на спадкування мають особи, визначені у заповіті.
Відповідно до ч.1, ч.3 ст. 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.
Частинами 1 та 2 ст. 1269 ЦК України встановлено, що спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини. Заява про прийняття спадщини подається спадкоємцем особисто.
Для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини (ст.1270 ЦК України).
Оскільки, за змістом ч.3 ст.1272 ЦК України за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини, суд вважає за можливе задовольнити позов.
Керуючись статтями 3, 4, 12, 13, 19, 81, 206, 258, 259, 263-265, 268, 352, 354-355 ЦПК України, статтями 1216, 1218, 1220, 1223, 1268, 1269, 1270, 1272 ЦК України, суд,
Позов ОСОБА_1 до Салиської сільської ради Таращанського району Київської області про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини - задовольнити повністю.
Визначити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрованій за адресою: АДРЕСА_1 , додатковий строк тривалістю два місяці, після набрання рішенням суду законної для подання заяви до нотаріальної контори про прийняття спадщини за заповітом, яка залишилася після померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 .
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Київського апеляційного суду.
Відповідно до п. 3 розділу ХІІ Прикінцевих положень Цивільного процесуального кодексу України під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), суд за заявою учасників справи та осіб, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов'язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цим Кодексом), поновлює процесуальні строки, встановлені нормами цього Кодексу, якщо визнає причини їх пропуску поважними і такими, що зумовлені обмеженнями, впровадженими у зв'язку з карантином. Суд може поновити відповідний строк як до, так і після його закінчення. Суд за заявою особи продовжує процесуальний строк, встановлений судом, якщо неможливість вчинення відповідної процесуальної дії у визначений строк зумовлена обмеженнями, впровадженими у зв'язку з карантином.
У відповідності до п.п. 15.5) п. 15 розділу ХІІІ Перехідних положень ЦПК України в редакції, яка набрала чинності з 15.12.2017, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга подається до Київського апеляційного суду і через Таращанський районний суд Київської області.
Головуючий:В. І. Зінкін