ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1
14 вересня 2020 року м. Київ № 640/945/19
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Каракашьяна С.К., при секретарі судового засідання Мині І.І., за участі представника позивача Пашковського Д.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом приватного акціонерного товариства "Укргазбуд" до Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №0056735205 від 25.09.2018
Приватне акціонерне товариство «Укргазбуд» (далі - позивач/ПрАТ «Укргазбуд») звернулось до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області (далі - відповідач/ ГУ ДФС у Київській обл.), в якому просить суд визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 25.09.2018 №0056735205.
Як вбачається з матеріалів справи, позивач підтримує заявлені позовні вимоги в повному обсязі та зазначає, що не погоджується з висновками Акта перевірки щодо порушення позивачем відповідних положень Податкового кодексу України, оскільки висновки відповідача за наслідками проведеної перевірки щодо порушень позивачем строків сплати узгоджених грошових зобов'язань з податку на додану вартість є хибними, базуються виключно на суб'єктивних припущеннях перевіряючих, які не мають підтвердження належними доказами.
Представник відповідача проти позову заперечив, посилаючись при цьому на те, що під час проведення перевірки було встановлено порушення позивачем строків сплати узгоджених грошових зобов'язань, внаслідок чого застосування до позивача штрафних (фінансових) санкцій є правомірним.
Розглянувши подані сторонами документи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов та заперечення, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд
ГУ ДФС у Київській області проведено камеральну перевірку даних, задекларованих у податковій звітності, своєчасності подання податковій звітності, сплати узгодженої суми податкового зобов'язання з податку на додану вартість, своєчасності реєстрації податкових накладних в ПрАТ «Укргазбуд» (ЄДРПОУ 14277604).
За результатами проведеної камеральної перевірки, ГУ ДФС у Київській області складений акт камеральної перевірки від 06.09.2018 №2265/10-36-52-01/14277604 (далі - акт перевірки) та прийнято податкове повідомлення-рішення від 25.09.2018 №0056735205, яким позивачу за затримку на 1263, 1225, 139, 174 календарні дні строку сплати грошового зобов'язання в сумі 726021,00 грн. за платежем «податок на додану вартість», визначено штраф у розмірі 20% в сумі 145204,20 грн.
Як вбачається з матеріалів справи, до позивача застосовано штрафні (фінансові) санкції за порушення строків сплати узгоджених грошових зобов'язань за:
- податковим повідомленням-рішенням від 01.02.2012 №0000532302;
- податковим повідомленням-рішенням від 09.09.2014 №0015191502;
- податковою декларацією з податку на додану вартість від 20.02.2018 №9026256082.
Надаючи оцінку доводам позивача і відповідача та встановленим обставинам, суд вважає за необхідне врахувати наступні положення законодавства.
Відповідно до п.п. 14.1.175. п. 14.1 ст. 14 ПК України, податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.
Пунктом 101.1. ст. 101 ПК України встановлено, що списанню підлягає безнадійний податковий борг, у тому числі пеня та штрафні санкції, нараховані на такий податковий борг. Під терміном «безнадійний» розуміється: … податковий борг платника податків, стосовно якого минув строк давності, встановлений цим Кодексом (п.п. 101.2.3. п.101.2. ст. 101 ПК України).
Строки давності врегульовані ст. 102 ПК України, відповідно до якої у разі якщо грошове зобов'язання нараховане контролюючим органом до закінчення строку давності, визначеного у п. 102.1 цієї статті, податковий борг, що виник у зв'язку з відмовою у самостійному погашенні такого грошового зобов'язання, може бути стягнутий протягом наступних 1095 календарних днів з дня виникнення податкового боргу. Якщо платіж стягується за рішенням суду, строки стягнення встановлюються до повного погашення такого платежу або визначення боргу безнадійним (п. 102.4. ст. 102 ПК України).
Контролюючі органи щокварталу здійснюють списання безнадійного податкового боргу. Порядок такого списання встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику (п. 101.5. ст. 101 ПК України).
Процедура списання безнадійного податкового боргу визначена порядком списання безнадійного податкового боргу платників податків, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 10.10.2013 р. № 577 (далі - Порядок).
Так порядком встановлено, що під терміном «безнадійний податковий борг» слід розуміти: податковий борг платника податків, стосовно якого минув строк давності, встановлений ст. 102 глав. 9 розд. II Кодексу (п. 2.1. Порядку).
Визначення сум безнадійного податкового боргу, що підлягає списанню органами доходів і зборів, здійснюється на підставі даних інформаційних систем органів доходів і зборів (далі - ІС) станом на день виникнення безнадійного податкового боргу (п. 3.1. Порядку).
Днем виникнення безнадійного податкового боргу вважається: у випадку, визначеному в пп. 3 п. 2.1 розд. II цього Порядку, - дата прийняття рішення керівника органу доходів і зборів (п. 3.2 Порядку).
За результатами розгляду документів, наданих платником податків, керівник (його заступник) органу доходів і зборів за наявності підстав приймає рішення про списання безнадійного податкового боргу, яке оформляється на бланку за формою згідно з додатком 1 до цього Порядку. Рішення про списання безнадійного податкового боргу складається у двох примірниках: перший - для платника податків, другий - для органу доходів і зборів (п. 4.2 Порядку).
В інших випадках, передбачених пп.пп. 1, 2, 3, 5 п. 2.1 розд. II цього Порядку, орган доходів і зборів здійснює процедури щодо проведення списання безнадійного податкового боргу відповідно до вимог п. 4.2 цього розділу (п. 4.3 Порядку).
Структурний підрозділ органу доходів і зборів, до функцій якого належить списання безнадійного податкового боргу, здійснює таке списання щокварталу протягом двадцяти календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку, передбаченого для подання податкової декларації (розрахунку) за звітний (податковий) квартал (п. 4.4 Порядку).
Рішення про списання безнадійного податкового боргу вноситься до ІС не пізніше наступного робочого дня після підписання такого рішення (п. 4.5 Порядку).
Таким чином із аналізу наведених правових норм слідує, що у податкового органу існувало право на стягнення, в тому числі і зарахування поточних платежів у рахунок погашення податкового боргу, лише протягом 1095 днів з дня виникнення податкового боргу. За спливом даного строку податковий орган мав визнати не стягнений та не погашений податковий борг безнадійним і прийняти рішення про його списання.
Відповідно до п. 60.1. ст. 60 ПК України, податкове повідомлення-рішення або податкова вимога вважаються відкликаними, якщо: 60.1.4. рішенням суду, що набрало законної сили, скасовується повідомлення-рішення контролюючого органу або сума податкового боргу, визначена в податковій вимозі.
У відповідності до п. 60.5. ст. 60 ПК України, у випадках, визначених пп. 60.1.4 п. 60.1 цієї статті, податкове повідомлення-рішення або податкова вимога вважаються відкликаними у день набрання законної сили відповідним рішенням суду.
Разом з цим, податкове повідомлення-рішення від 01.02.2012 №0000532302 скасовано рішенням Окружного адміністративного суду м. Києва від 04.10.2018 у справі № 826/7438/18 (залишено без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 16.03.2020).
Таким чином, визнання протиправним та скасування податкової вимоги судовим рішенням, що набрало законної сили підтверджує відсутність податкового боргу з ПДВ. Оскільки позивач оскаржив в судовому порядку податкову вимогу, яка скасована судом, то такий борг не створює для платника податків жодних правових наслідків.
З наведеного вбачається, матеріалами справи підтверджується, що кошти, які позивач сплачував в рахунок задекларованих податкових зобов'язань по декларації з ПДВ, зараховувались в сплату податкового боргу, який, в свою чергу, скасований в судовому порядку.
За правилами пп. 75.1.1 п. 75.1 ст. 75 Податкового кодексу України, камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні контролюючого органу виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків, та даних системи електронного адміністрування податку на додану вартість (даних центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, даних Єдиного реєстру податкових накладних та даних митних декларацій), а також даних Єдиного реєстру акцизних накладних та даних системи електронного адміністрування реалізації пального.
Предметом камеральної перевірки також може бути своєчасність подання податкових декларацій (розрахунків) та/або своєчасність реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних, акцизних накладних та/або розрахунків коригування до акцизних накладних у Єдиному реєстрі акцизних накладних, виправлення помилок у податкових накладних та/або своєчасність сплати узгодженої суми податкового (грошового) зобов'язання виключно на підставі даних, що зберігаються (опрацьовуються) у відповідних інформаційних базах.
Порядок проведення камеральної перевірки та його процедуру врегульовано ст. 76 Податкового кодексу України.
Зокрема, камеральна перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу без будь-якого спеціального рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) такого органу або направлення на її проведення. Камеральній перевірці підлягає вся податкова звітність суцільним порядком. Згода платника податків на перевірку та його присутність під час проведення камеральної перевірки не обов'язкова.
Порядок оформлення результатів камеральної перевірки здійснюється відповідно до вимог ст. 86 цього Кодексу.
Камеральна перевірка податкової декларації або уточнюючого розрахунку може бути проведена лише протягом 30 календарних днів, що настають за останнім днем граничного строку їх подання, а якщо такі документи були надані пізніше, - за днем їх фактичного подання.
Камеральна перевірка з інших питань проводиться з урахуванням строків давності, визначених ст. 102 цього Кодексу.
В силу вимог пункту 102.1 статті 102 Податкового кодексу України, яка регулює строки давності та їх застосування, контролюючий орган має право самостійно визначити суму грошових зобов'язань платника податків у випадках, визначених цим Кодексом, не пізніше закінчення 1095 дня, що настає за останнім днем граничного строку подання податкової декларації та/або граничного строку сплати грошових зобов'язань, нарахованих контролюючим органом, а якщо така податкова декларація була надана пізніше, - за днем її фактичного подання. Якщо протягом зазначеного строку контролюючий орган не визначає суму грошових зобов'язань, платник податків вважається вільним від такого грошового зобов'язання, а спір стосовно такої декларації та/або податкового повідомлення не підлягає розгляду в адміністративному або судовому порядку.
У разі подання платником податку уточнюючого розрахунку до податкової декларації, контролюючий орган має право визначити суму податкових зобов'язань за такою податковою декларацією протягом 1095 днів з дня подання уточнюючого розрахунку.
За змістом п.114.1 Податкового кодексу України, граничні строки застосування штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) до платників податків відповідають строкам давності для нарахування податкових зобов'язань, визначеним статтею 102 цього Кодексу.
Аналіз зазначених вище норм в контексті спірних правовідносин, дає змогу дійти висновку, що контролюючий орган позбавлений можливості застосовувати штрафні санкції за несвоєчасну сплату позивачем грошових зобов'язань по ППР від 01.02.2012 №0000532302 (узгоджено 26.05.2014), поза межами строків, визначених ст.102 Податкового кодексу України.
Стосовно застосування до позивача штрафної (фінансової) санкції за несвоєчасну сплату узгодженого грошового зобов'язання по податковій декларації з податку на додану вартість від 20.02.2018 №9026256082, Окружним адміністративним судом міста Києва встановлено наступне.
Як вбачається з акту перевірки, грошові зобов'язання, що вчасно сплачені позивачем по податковій декларації від 20.02.2018 №9026256082, були самостійно спрямовані контролюючим органом в погашення податкових зобов'язань (боргу) по зазначеній вище податковій декларації, а також ППР від 01.02.2012 №0000532302 (узгоджено 26.05.2014).
Дійсно, відповідно до п.87.9 Податкового кодексу України, у разі наявності у платника податків податкового боргу контролюючі органи зобов'язані зарахувати кошти, що сплачує такий платник податків, в рахунок погашення податкового боргу згідно з черговістю його виникнення незалежно від напряму сплати, визначеного платником податків. У такому ж порядку відбувається зарахування коштів, що надійдуть у рахунок погашення податкового боргу платника податків відповідно до статті 95 цього Кодексу або за рішенням суду у випадках, передбачених законом.
Втім, оскільки контролюючий орган позбавлений можливості зараховувати кошти в погашення податкового боргу, з дня виникнення якого минув строк давності, визначений ст.102 Податкового кодексу України, то застосування до позивача штрафу за порушення строку сплати грошових зобов'язань по податковій декларації від 20.02.2018 №9026256082, а також, зараховане як сплачене платіжне доручення від 26.01.2018 в суммі 1 грн., в рахунок погашення податкового боргу з податку на додану вартість, визначених податковим повідомленням - рішенням від 01.02.2012р. №0000532302 є неправомірним, внаслідок чого оскаржуване ППР підлягає визнанню протиправним та скасуванню в повному обсязі.
Судом встановлено, що позивач сплатив 1020,00 грн. за податковим повідомленням-рішенням від 09.09.2014 №0015191502 ще 12.09.2014, що підтверджується банківською випискою від 12.09.2014. Отже, списання 26.01.2018 штрафної санкції у суммі 1020,00 грн. відповідачем є незаконним.
Згідно з ч. 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Згідно з ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 78 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
Оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, Окружний адміністративний суд міста Києва, з урахуванням вимог встановлених ч. 2 ст. 19 Конституції України та ч. 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, виходячи з системного аналізу положень законодавства України та доказів, наявних у матеріалах справи, вважає, що адміністративний позов підлягає задоволенню.
З огляду на викладене та керуючись вимогами ст.ст. 2, 5 - 11, 19, 72 - 77, 90, 139, 241 - 246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -
1. Позов Приватного акціонерного товариства «Укргазбуд» задовольнити повністю.
2. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області від 26.09.2018р. №005673205.
3. Витрати по сплаті судового збору в сумі 2178,08грн. відшкодувати на користь Приватного акціонерного товариства «Укргазбуд» (вул. Деснянська,141, Зазим'я, Броварський район, Київська область,07415, код ЄДРПОУ14277604) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС у Київській області (вул. Народного Ополчення, 5а,Мсп 680,Південна Частина Києва, Київ,03680).
Рішення суду набирає законної сили в строк і порядку, передбачені статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України. Рішення суду може бути оскаржено за правилами, встановленими ст. ст. 293, 295 - 297 КАС України.
Повний текст рішення складено 02.10.2020.
Суддя С.К. Каракашьян