ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1
02 жовтня 2020 року м. Київ № 640/17836/20
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Літвінової А.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу
за позовом Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру
до Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної
виконавчої служби Міністерства юстиції України
про визнання протиправною та скасування постанови про накладення
штрафу від 10.07.2020 у виконавчому провадженні №60486091,
Державна служба України з питань геодезії, картографії та кадастру (далі-позивач) звернулась до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовною заявою до Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України (далі-відповідач), в якій просить суд визнати протиправною та скасувати постанову про накладення штрафу в розмірі 10 2000 грн. на боржника Державну службу України з питань геодезії, картографії та кадастру від 10.07.2020 винесену в межах ВП №60486091 державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Савкою Ліаною Олегівною.
В обгрунтування позовних вимог вказано, що відповідачем прийнято постанови від 15.01.2020 у виконавчих провадженнях №60486091 та №60486371 про накладення штрафу в розмірі 5100,00 грн., які на даний час оскаржуються позивачем у судовому порядку, справа №640/4789/20. Також, в межах виконавчих проваджень №60486371, №60486091 державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Савкою Ліаною Олегівною 10.07.2020 було винесено дві постанови про накладення штрафу на боржника у розмірі по 10 200,00 грн. Позивач вважає, що постанови від 10.07.2020 про накладення штрафу є протиправними та такими, що підлягають скасуванню, оскільки Держгеокадастр виконав рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 22.05.2018 ще до відкриття виконавчого провадження.
Також, позивач вважає, що внаслідок бездіяльності та професійної некомпетентності посадової особи Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України щодо закриття ВП №60486091, ВП №60486371, порушено права та законні інтереси позивача.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 09.09.2020 відкрито спрощене позовне провадження в адміністративній справі №640/17836/20 з урахуванням приписів статті 287 Кодексу адміністративного судочинства України та призначено до судового розгляду по суті. Відповідачу запропоновано у встановлені судом строки надати відзив на позовну заяву та зобов'язано надати суду належним чином завірену копію матеріалів виконавчого провадження №60486091.
Відповідачем 28.09.2020 подано відзив на позовну заяву, в якому проти позовних вимог заперечено та вказано, що станом на 15.01.2020 боржником Державною службою України з питань геодезії, картографії та кадастру не повідомлено про виконання рішення суду та підтверджуючих доказів не надано, а отже рішення суду залишається не виконаним боржником без поважних причин. Також, відсутнє нормативне та документальне обґрунтування причин невиконання рішення суду.
Зазначено, що у зв'язку з невиконанням Державною службою України з питань геодезії, картографії рішення суду, державним виконавцем 15.01.2020 винесено постанови про накладення штрафу на позивача у розмірі 5100,00 грн.
Звернуто увагу суду на те, що позивач оскаржував постанови про накладення штрафу від 15.01.2020 ВП №№60486091, ВП №60486371. Рішенням Окружного адміністративного суду м. Києва від 31.08.2020 у справі №640/4789/20 у задоволенні позову відмовлено повністю.
Вказано, що станом на 10.07.2020 рішення суду залишається боржником не виконане без поважних причин, а тому 10.07.2020 державним виконавцем винесено постанову про повторне накладення штрафу на позивача у розмірі 10 200,00 грн.
Відповідач вважає, що державним виконавцем не порушено вимоги Закону України «Про виконавче провадження», а тому підстави для визнання протиправними та скасування постанов про накладення штрафу від 10.07.2020 ВП №60486091, ВП № 60486371 відсутні.
Разом з відзивом на позовну заяву, відповідачем подано копії матеріалів виконавчого провадження №60486371 та №60486091.
В судовому засідання 28.09.2020, судом ухвалено продовжити розгляд справи в порядку письмового провадження відповідно до частини дев'ятої статті 205 Кодексу адміністративного судочинства України.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд
Як вбачається з матеріалів справи, рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 22.05.2018 у справі №826/3985/17, що залишено без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 13.11.2018 позовні вимоги ОСОБА_1 та ОСОБА_2 задоволено частково: визнано протиправними дії Державної служби з питань геодезії, картографії та кадастру України, які виразилися у наданні неповної відповіді на заяви ОСОБА_1 та ОСОБА_2 від 24.06.2016 №01/06, 07.08.2016 №02/08 та від 19.09.2016 №01/09; зобов'язано Державну службу з питань геодезії, картографії та кадастру України повторно розглянути заяви ОСОБА_1 та ОСОБА_2 від 24.06.2016 №01/06, 07.08.2016 №02/08 та від 19.09.2016 №01/09 та надати на них обґрунтовані та повні відповіді з урахуванням висновків суду.
З метою примусового виконання рішення Окружним адміністративним судом міста Києва від 22.05.2018 видано виконавчі листи від 25.09.2019 №826/3985/17.
Державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Савкою Ліаною Олегівною прийнято постанови від 05.11.2019 про відкриття виконавчих проваджень №60486091 та №60486371, попереджено боржника про необхідність виконання рішення суду протягом 10 робочих днів.
В подальшому, державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Савкою Ліаною Олегівною. прийнято постанови від 15.01.2020 у виконавчих провадженнях №60486371 та №60486091 про накладення штрафу в розмірі 5.100,00 грн., на підставі статтей 63, 75 Закону України "Про виконавче провадження" за невиконання рішення суду. Пунктом другим зазначеної постанови зобов'язано боржника виконати рішення протягом десяти робочих днів та попереджено про кримінальну відповідальність.
Також, державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Савкою Ліаною Олегівною. прийнято постанови від 10.07.2020 у виконавчих провадженнях №60486371 та №60486091 про накладення штрафу в розмірі 10200,00 грн., на підставі статтей 63, 75 Закону України "Про виконавче провадження" за повторне невиконання рішення суду без поважних причин. Пунктом другим зазначеної постанови зобов'язано боржника виконати рішення протягом десяти робочих днів та попереджено про кримінальну відповідальність.
Позивач не погоджуючись з прийнятою постановою від 10.07.2020 ВП№60486091 про накладення штрафу, звернувся до суду з даним позовом.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.
Відповідно до статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Спеціальним Законом, що здійснює регулювання правовідносин, які склалися в процесі судового провадження і примусового виконання судових рішень та рішень інших органів є Закон України "Про виконавче провадження" №1404-VIII від 02 червня 2016 року (далі по тексту - Закон №1404-VIII).
Пунктом 1 частини першої статті 3 Закону №1404-VIII визначено, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню рішення на підставі виконавчих листів та наказів, що видаються судами у передбачених законом випадках на підставі судових рішень, рішень третейського суду, рішень міжнародного комерційного арбітражу, рішень іноземних судів та на інших підставах, визначених законом або міжнародним договором України.
Статтею 10 Закону №1404-VIII встановлено, що заходами примусового виконання рішень є:
1) звернення стягнення на кошти, цінні папери, інше майно (майнові права), корпоративні права, майнові права інтелектуальної власності, об'єкти інтелектуальної, творчої діяльності, інше майно (майнові права) боржника, у тому числі якщо вони перебувають в інших осіб або належать боржникові від інших осіб, або боржник володіє ними спільно з іншими особами;
2) звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інший дохід боржника;
3) вилучення в боржника і передача стягувачу предметів, зазначених у рішенні;
4) заборона боржнику розпоряджатися та/або користуватися майном, яке належить йому на праві власності, у тому числі коштами, або встановлення боржнику обов'язку користуватися таким майном на умовах, визначених виконавцем;
5) інші заходи примусового характеру, передбачені цим Законом.
Згідно з частинами першою та другою статті 18 Закону №1404-VIII виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.
Виконавець зобов'язаний:
1) здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом;
2) надавати сторонам виконавчого провадження, їхнім представникам та прокурору як учаснику виконавчого провадження можливість ознайомитися з матеріалами виконавчого провадження;
3) розглядати в установлені законом строки заяви сторін, інших учасників виконавчого провадження та їхні клопотання;
4) заявляти в установленому порядку про самовідвід за наявності обставин, передбачених цим Законом;
5) роз'яснювати сторонам та іншим учасникам виконавчого провадження їхні права та обов'язки.
Відповідно до пункту 16 частини третьої вказаної статті Закону №1404-VIII виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право накладати стягнення у вигляді штрафу на фізичних, юридичних та посадових осіб у випадках, передбачених законом.
З аналізу наведених правових норм вбачається, що чинним законодавством на державного виконавця покладено обов'язок щодо вжиття передбачених Законом України "Про виконавче провадження" заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії, а також наділено повноваженнями стосовно накладення стягнення у вигляді штрафу на фізичних, юридичних та посадових осіб у випадках, передбачених законом.
Так, частиною першою статті 63 Закону №1404-VIII передбачено, що за рішеннями, за якими боржник зобов'язаний особисто вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, визначеного частиною шостою статті 26 цього Закону, перевіряє виконання рішення боржником. Якщо рішення підлягає негайному виконанню, виконавець перевіряє виконання рішення не пізніш як на третій робочий день після відкриття виконавчого провадження.
У разі невиконання без поважних причин боржником рішення виконавець виносить постанову про накладення на боржника штрафу, в якій також зазначаються вимога виконати рішення протягом 10 робочих днів (за рішенням, що підлягає негайному виконанню, - протягом трьох робочих днів) та попередження про кримінальну відповідальність (частина друга статті 63 Закону №1404-VIII).
Відповідно до частин першої, другої статті 75 Закону №1404-VIII у разі невиконання без поважних причин у встановлений виконавцем строк рішення, що зобов'язує боржника виконати певні дії, та рішення про поновлення на роботі виконавець виносить постанову про накладення штрафу на боржника - фізичну особу у розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на посадових осіб - 200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на боржника - юридичну особу - 300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та встановлює новий строк виконання.
У разі повторного невиконання рішення боржником без поважних причин виконавець у тому самому порядку накладає на нього штраф у подвійному розмірі та звертається до органів досудового розслідування з повідомленням про вчинення кримінального правопорушення.
Таким чином, передумовою накладення на боржника штрафу є невиконання останнім рішення суду у встановлений виконавцем строк.
Позивачем в обгрунтування позовних вимог зазначено, що ним в судовому порядку оскаржуються постанови державного виконавця від 15.01.2020 у виконавчих провадженнях №60486091 та №60486371 про накладення штрафу в розмірі 5100,00 грн., справа №640/4789/20.
Згідно інформації з Єдиного державного реєстру судових рішень вбачається, що рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 31.08.2020 у справі №640/4789/20 у задоволенні позову Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру відмовлено повністю. Рішення набрало законної сили 11.09.2020.
Відповідно до частини четвертої статті 78 Кодексу адміністративного судочинства України, обставини, встановлені рішенням у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справ, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Отже, дана процесуальна норма визначає преюдиційні підстави звільнення осіб, які беруть участь у справі, від доказування обставин з метою досягнення процесуальної економії - за наявності цих підстав у суду не буде необхідності досліджувати докази для встановлення певних обставин.
В силу наведених норм процесуального закону, обставини, встановлені рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 31.08.2020 у справі №640/4789/20, яке яка набрало законної сили, мають преюдиційне значення при вирішенні спору у даній справі, оскільки ухвалюючи таке рішення, суд надав оцінку постановам державного виконавця про накладення штрафу у розмірі 5100,00 грн. в рамках виконавчих проваджень №60486091 та №60486371 та встановив неналежне та неповне виконання рішення суду.
Оскільки рішення суду боржником виконано не було, державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Савкою Ліаною Олегівною прийнято постанови від 10.07.2020 у виконавчих провадженнях №60486371 та №60486091 про накладення штрафу в розмірі 10200,00 грн., на підставі статей 63, 75 Закону України "Про виконавче провадження" за повторне невиконання рішення суду без поважних причин.
Крім того, суд зазначає, що ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 03.03.2020 у справі №826/3985/17, залишеною без змін ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 12.05.2020, визнано звіт боржника щодо виконання рішення суду від 22.05.2018 у справі №826/3985/17 таким, що не підтверджує його виконання, суд дійшов висновку, що зміст звіту про виконання судового рішення та листів від 28.11.2019 №31-28-0.21-9802/2-19 та №31-28-0.21-9803/2-19 не узгоджується із висновками рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 22.05.2018 та суперечить змісту його резолютивної частини, оскільки не містить обґрунтованих та повних відповідей з урахуванням висновків суду, а тому вказані листи не можуть вважатись виконанням рішення суду.
Матеріали справи не містять та позивачем не надано доказів того, що рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 22.05.2018 у справі №826/3985/17 виконано в повному обсязі.
Суд звертає увагу, що зі змісту позовної заяви вбачається, що позивач не згоден з постановами державного виконавця від 10.07.2020 у виконавчих провадженнях №60486371 та №60486091 про накладення штрафу в розмірі 10200,00 грн.
За наслідками розгляду справи по суті, суд дійшов висновку, що державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Савкою Ліаною Олегівною правомірно прийнято постанови від 10.07.2020 у виконавчих провадженнях №60486371 та №60486091 про накладення штрафу в розмірі 10200,00 грн.
Відповідно до частини першої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Згідно з частиною другою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Враховуючи наведене та встановлені обставини, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог.
Згідно з частини п'ятої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі відмови у задоволенні вимог позивача, відшкодування судового збору останньому не здійснюється.
Керуючись статтями 2, 6, 8, 9, 77, 139, 243 - 246, 255, 287 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -
В задоволенні позову відмовити.
Рішення суду набирає законної сили в порядку, визначеному статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржено до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статями 287, 292-297 Кодексу адміністративного судочинства України, із урахуванням положень пункту 15.5 Перехідних положень (Розділу VII) Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя А.В. Літвінова