ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1
30 вересня 2020 року м. Київ № 754/3481/19
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Донця В.А., розглянув за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 , яка діє в своїх інтересах та в інтересах малолітнього сина ОСОБА_2 до Деснянської районної в м. Києві державної адміністрації, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - ОСОБА_3 про скасування рішень, зобов'язання вчинити дії.
ОСОБА_1 , яка діє в своїх інтересах та в інтересах малолітнього сина ОСОБА_2 звернулась до Деснянського районного суду міста Києва з позовом до Деснянської районної в м. Києві державної адміністрації про:
- скасування рішення органу реєстрації відділу з питань реєстрації місця проживання/перебування фізичних осіб Деснянської районної в м. Києві державної адміністрації про зняття з реєстрації місця проживання ОСОБА_1 у квартирі АДРЕСА_1 та зобов'язання відповідача зняти з реєстрації за вказаною адресою;
- скасування рішення органу реєстрації відділу з питань реєстрації місця проживання/перебування фізичних осіб Деснянської районної в м. Києві державної адміністрації про зняття з реєстрації місця проживання малолітнього сина ОСОБА_1 - ОСОБА_2 у квартирі АДРЕСА_1 та зобов'язання відповідача зняти його з реєстрації за вказаною адресою.
Ухвалою Деснянського районного суду міста Києва від 11.03.2019 справу №754/3481/19 передано на розгляд до Окружного адміністративного суду міста Києва.
Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 24.04.2019 для розгляду адміністративної справи №754/3481/19 визначено суддю Окружного адміністративного суду міста Києва Донця В.А.
Ухвалами суду: від 02.05.2019 - позовну заяву ОСОБА_1 залишено без руху; від 21.06.2019 - відкрито провадження в адміністративній справі, постановлено здійснити розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін, встановлено строки для подання заяв по суті; від 06.09.2019 - залучено до участі в справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - ОСОБА_3 (батько ОСОБА_2 ).
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 28.08.2018 відповідачем протиправно відмовлено у знятті з реєстрації місця проживання за адресою: АДРЕСА_1 позивача та її малолітнього сина, у зв'язку з не оформленням документів на виїзд на постійне місце проживання. Позивач вважає таку відмову протиправною, що стало підставою для звернення до суду з цим позовом.
Представник відповідача у відзиві на позовну заяву зазначив, що позивач через свого представника 29.08.2018 звернулась до Управління (Центру) надання адміністративних послуг Деснянської районної в м. Києві державної адміністрації з заявами про зняття позивача та її малолітнього сина з місця реєстрації за адресою: АДРЕСА_1 у зв'язку з виїздом на постійне місце проживання до Російської Федерації, проте, у зв'язку з відсутністю у переліку документів, що були додані до заяв, відповідного рішення органу Державної міграційної служби про оформлення документів позивача для виїзду за кордон на постійне місце проживання, відповідачем відмовлено у задоволенні заяв останньої.
У відповіді на відзив на позовну заяву представник позивача послалась на те, що зазначені представником відповідача підстави та обставини, з яких відповідачем прийнято рішення про відмову у знятті з реєстрації місця проживання є підтвердженням грубого порушення вимог Закону України "Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні" та "Правил реєстрації місця проживання", затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 02.03.2016 №207. Представник наголосила, що посилання представника відповідача на те, що позивач мала на меті виїхати на постійне місце проживання з України до іншої держави не відповідає дійсності, оскільки на теперішній час позивач перебуває у Бельгії, звідки оформила довіреність на представника для здійснення відповідних дій для зняття з реєстрації за адресою, де позивач та її малолітній син не проживають.
Третя особа ОСОБА_3 у письмових поясненнях на позовну заяву зазначив, що він не надавав своєї згоди на зняття малолітнього ОСОБА_2 з місця реєстрації. Також, зазначив, що позивач повідомила недостовірні відомості у заявах про зняття з реєстрації, оскільки на час їх подання позивач разом малолітнім сином проживали у Бельгії, а в Російську Федерацію вони виїхали проживати ще в 2014 році, тому рішення органу Державної міграційної служби України про оформлення документів для виїзду за кордон на постійне місце проживання позивач не отримувала. За доводами третьої особи, позивачем порушено вимоги пункту 11 "Правил реєстрації місця проживання" та не надано документів на підтвердження підстав для зняття з реєстрації місця проживання, у зв'язку з чим просив відмовити у задоволенні позовних вимог.
Дослідивши письмові докази, суд установив:
29.08.2018 представник позивача Кіщук Тетяна Василівна, яка діє на підставі довіреності, виданої ОСОБА_1 та посвідченої віце-консулом Посольства України в Королівстві Бельгія 14.05.2018, зареєстрованої в реєстрі за №570/382, звернулась до відділу з питань реєстрації місця проживання/перебування фізичних осіб Деснянської районної в м. Києві державної адміністрації з заявами про зняття з реєстрації місця проживання за адресою: АДРЕСА_1 ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та малолітнього ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у зв'язку з вибуттям за адресою: Росія.
Рішеннями відділу з питань реєстрації місця проживання/перебування фізичних осіб Деснянської районної в м. Києві державної адміністрації від 29.08.2018 у знятті з реєстрації за вказаною вище адресою відмовлено, підставою відмови зазначено, що згідно з гідно з Законом України "Про порядок виїзду та в'їзду в Україну" виписка за межі України здійснюють тільки після оформлення документів на виїзд на постійне місце проживання.
Вказані обставини стали підставою для звернення до суду з цим позовом.
Вирішуючи спір по суті, виходить з такого.
Відповідно до статті 3 Закону України "Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання" від 11.12.2003 №1382-IV (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин):
вільний вибір місця проживання чи перебування - це право громадянина України, а також іноземця та особи без громадянства, які на законних підставах перебувають на території України, на вибір адміністративно-територіальної одиниці, де вони хочуть проживати чи перебувати;
місце проживання - це житло, розташоване на території адміністративно-територіальної одиниці, в якому особа проживає, а також спеціалізовані соціальні установи, заклади соціального обслуговування та соціального захисту, військові частини.
Процедура зняття з реєстрації місця проживання особи передбачена статтею 7 Закону України "Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання", за якою:
зняття з реєстрації місця проживання особи здійснюється на підставі: заяви особи або її представника, що подається до органу реєстрації; судового рішення, яке набрало законної сили, про позбавлення права власності на житлове приміщення або права користування житловим приміщенням, про виселення, про визнання особи безвісно відсутньою або оголошення її померлою; свідоцтва про смерть; паспорта або паспортного документа, що надійшов з органу державної реєстрації актів цивільного стану, або документа про смерть, виданого компетентним органом іноземної держави, легалізованого в установленому порядку; інших документів, які свідчать про припинення - підстав для перебування на території України іноземців та осіб без громадянства, підстав для проживання або перебування особи у спеціалізованій соціальній, установі, закладі соціального обслуговування та соціального захисту, підстав на право користування житловим приміщенням (частина перша).
разом із заявою особа подає: документ, до якого вносяться відомості про зняття з реєстрації місця проживання. Якщо дитина не досягла 16-річного віку, подається свідоцтво про народження; військовий квиток або посвідчення про приписку (для громадян, які підлягають взяттю на військовий облік або перебувають на військовому обліку) (частина четверта);
у разі подання заяви представником особи додатково подаються: документ, що посвідчує особу представника; документ, що підтверджує повноваження особи як представника (законного представника) (частина п'ята);
зняття з реєстрації місця проживання особи за заявою законного представника здійснюється за згодою інших законних представників (частина шоста).
Як уже вказувалось, до позову додано дві заяви від 29.08.2018 про зняття з реєстрації місця проживання за адресою: АДРЕСА_1 ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та малолітнього сина ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у зв'язку з вибуттям за адресою: Росія.
До позову додано свідоцтво про народження, відповідно до якого батьками ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , є ОСОБА_3 та ОСОБА_1 .
Статтею 242 Цивільного кодексу України встановлено, що батьки (усиновлювачі) є законними представниками малолітніх та неповнолітніх дітей.
Доказів того, що батько ОСОБА_2 надав згоду на зняття малолітньої дитини з реєстрації місця проживання не надано.
До позову додано рішення Армавірського міського суду Краснодарського краю Російської Федерації від 10.06.2010 у справі №2-3082/2016, відповідно до якого визначено місце проживання ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , з матір'ю ОСОБА_1 .
Судом не взято до уваги це доказ, оскільки додана до позову копія рішення суду не завірена належним чином. Доказів того, що це рішення суду допускалось до примусового виконання відповідно до розділу IX Цивільного процесуального кодексу України також не надано. Крім того, зі змісту заяви ОСОБА_2 не вбачається, що таке рішення суду додавалась, відповідно не могло бути розглянуте відповідачем як підстава для зняття з реєстрації.
Відповідно до статті 9-1 Закону України "Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання" орган реєстрації відмовляє в реєстрації або знятті з реєстрації місця проживання, якщо: особа не подала передбачені цим Законом документи або інформацію; у поданих особою документах містяться недостовірні відомості або подані нею документи є недійсними; для реєстрації або зняття з реєстрації звернулася особа, яка не досягла 14-річного віку. Рішення про відмову приймається в день звернення особи. Заява про реєстрацію чи зняття з реєстрації місця проживання повертається особі із зазначенням у ній причин відмови.
На думку суду, оскільки позивачем не надано доказів надання дозволу законним представником - батьком малолітньої дитини на зняття з реєстрації така заява не підлягала задоволенню. Водночас підстави відмови, які зазначені в оскаржуваних рішення щодо неподання доказів оформлення документів для виїзду за кордон не можуть бути підставою для відмови в знятті з реєстрації, позаяк подання таких документів Законом України "Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання" не передбачено.
Судом відхилено доводи представника відповідача, що зняття з реєстрації для виїзду за кордон здійснюється з урахуванням Закону України "Про порядок виїзду з України і в'їзду в Україну громадян України" від 21.04.1994 №3857-XIІ (зі змінами) та "Порядку провадження за заявами про оформлення документів для виїзду громадян України за кордон на постійне проживання", затвердженого наказом Міністерства внутрішніх справ України від 16.08.2016 №816, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 09.09.2016 за №1241/29371.
Відповідно до преамбули Закону України "Про порядок виїзду з України і в'їзду в Україну громадян України" цей Закон регулює порядок здійснення права громадян України на виїзд з України і в'їзд в Україну, порядок оформлення документів для зарубіжних поїздок, визначає випадки тимчасового обмеження права громадян на виїзд з України і встановлює порядок розв'язання спорів у цій сфері.
Пунктом 2 "Порядку провадження за заявами про оформлення документів для виїзду громадян України за кордон на постійне проживання" встановлено, що цей Порядок визначає процедуру прийому і розгляду заяв про оформлення документів для виїзду громадян України за кордон на постійне проживання, прийняття за ними рішень та виконання прийнятих рішень.
Отже, наведені нормативно-правові акти не ухвалювались для врегулювання відносин щодо зняття з реєстрації місця проживання.
Згідно пункту 4 розділу IV цього Порядку в разі прийняття рішення про оформлення документів для виїзду за кордон на постійне проживання територіальний орган ДМС у строк не пізніше п'яти робочих днів інформує заявника про прийняте рішення та строк його дії, а також про те, що заявнику необхідно: зняти з реєстрації своє місце проживання в Україні; надати територіальному органу ДМС паспорт громадянина України і паспорт громадянина України для виїзду за кордон для проставляння в них штампа про оформлення виїзду за кордон на постійне проживання, зразок якого наведено у додатку 6 до цього Порядку, або внесення відповідної інформації до безконтактного електронного носія, який імплантовано у паспорт громадянина України у формі картки. У разі наявності в особи, яка виїжджає за кордон на постійне проживання, двох паспортів громадянина України для виїзду за кордон надаються обидва такі паспорти; отримати довідку органу державної фіскальної служби про сплату податку на доходи фізичних осіб та про відсутність податкових зобов'язань з такого податку, яка подається до органів митного контролю під час перетинання митного кордону України та є підставою для проведення митних процедур.
На думку суду, не зважаючи на таке правове регулювання правових відносин стосовно підстав для зняття з реєстрації в разі прийняття рішення про оформлення документів для виїзду за кордон на постійне проживання, відповідач повинен був керуватись Законом України "Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання" щодо правових підстав для зняття з реєстрації місця проживання та підстав для відмови в задоволенні такої заяви. Наведене відповідачем тлумачення цього Закону щодо необхідності подання заявником рішення про оформлення документів для виїзду за кордон в разі подання заяви про зняття з місця реєстрації для виїзду за кордон на постійне місце проживання суперечить Закону України "Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання", позаяк цим законом таких вимог не встановлено.
Зважаючи на проаналізоване судом правове регулювання та встановлені обставини, враховуючи те, що підставою для відмови в знятті з реєстрації зазначено неподання доказів оформлення документів на виїзд на постійне місце проживання, подання яких не передбачено Законом України "Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання" та в силу статті 9-1 цього Закону не могло бути підставою для відмови в знятті з реєстрації, суд доходить висновку про обґрунтованість позовних вимог у частині скасування рішень відділу реєстрації Деснянської районної в м. Києві державної адміністрації про відмову в знятті з реєстрації ОСОБА_1 та ОСОБА_2 за адресою: АДРЕСА_1 .
З урахуванням встановлених обставин про неподання заявником згоди законного представника - батька малолітньої дитини на зняття його з реєстрації, позовні вимоги про зобов'язання відповідача зняти з реєстрації позивачів підлягають задоволенню в частині зобов'язання відповідача зняти з реєстрації ОСОБА_1 . В частині позовних вимог про зобов'язання зняти з реєстрації ОСОБА_2 суд відмовляє.
Щодо тверджень третьої особи в частині надання позивачем недостовірної інформації відповідачу, суд зазначає, що обставини, зазначені третьою особою в письмових поясненнях на позовну заяву, не були підставою для відмови відповідачем у знятті з реєстрації місця проживання позивача та малолітнього ОСОБА_2 , а тому судом не надається цим обставинами правова оцінка під час розгляду адміністративної справи.
Частиною першою статті 139 КАС України встановлено, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Позивачем сплачено судовий збір у розмірі 1536,80 грн. (квитанції від 27.02.2019 №151, від 27.02.2019 №152). Оскільки позов задоволено частково, сторонами не надано інших доказів понесення судових витрат, на користь позивача підлягають присудженню судові витрати зі сплати судового збору з урахуванням пропорційності задоволених вимог у розмірі 1152,60 грн.
Керуючись статтею 246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Позов задовольнити частково.
Скасувати рішення відділу з питань реєстрації місця проживання/перебування фізичних осіб Деснянської районної в м. Києві державної адміністрації про відмов у знятті з реєстрації місця проживання ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1 .
Зобов'язати Деснянську районної в м. Києві державну адміністрацію зняти з реєстрації ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1 .
Скасувати рішення органу реєстрації відділу з питань реєстрації місця проживання/перебування фізичних осіб Деснянської районної в м. Києві державної адміністрації про відмову в знятті з реєстрації місця проживання малолітнього сина ОСОБА_1 - ОСОБА_2 за адресою: АДРЕСА_1 .
Відмовити в задоволенні позовних вимог у частині зобов'язання Деснянської районної в м. Києві державної адміністрації зняти з реєстрації малолітнього сина ОСОБА_1 - ОСОБА_2 за адресою: АДРЕСА_1 .
Стягнути на користь ОСОБА_1 судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 1152,60? грн. (одна тисяча сто п'ятдесят дві гривні шістдесят копійок).
Позивачі - ОСОБА_1 яка діє в своїх інтересах та в інтересах малолітнього сина ОСОБА_2 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_3 )
Відповідач - Деснянська районна в м. Києві державна адміністрація (ідентифікаційний код 37415088, місцезнаходження: 02217, місто Київ, проспект Маяковського, будинок 29)
Відповідно до статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів. З дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено в день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Згідно зі статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного розгляду.
Пунктом 15.5 пункту 15 Розділу VII "Перехідні положення" Закону України від 03 жовтня 2017 року №2147- VIIІ передбачено, що до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу. У разі порушення порядку подання апеляційної чи касаційної скарги відповідний суд повертає таку скаргу без розгляду.
Суддя В.А. Донець