про відмову у роз'ясненні судового рішення
29 вересня 2020 року №320/3351/19
Суддя Київського окружного адміністративного суду Терлецька О.О., розглянувши в місті Києві у порядку письмового провадження заяву про роз'яснення судового рішення в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції України в Київській області про визнання протиправною відмову, зобов'язання вчинити певні дії,
До Київського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 з позовом до Головного управління Національної поліції України в Київській області, в якому просить суд:
- визнати відмову Головного управління Національної поліції в Київській області викладену в листі №29П-190 від 22.03.2019р. у проведенні, призначенню та виплаті одноразової грошової допомоги у зв'язку із встановленням 3 групи інвалідності 13.04.2016р. (захворювання пов'язано з проходженням служби в ОВС України) ОСОБА_1 - протиправною;
- зобов'язати Головне управління Національної поліції в Київській області призначити та виплатити ОСОБА_1 одноразову грошову допомогу у зв'язку із встановленням 3 групи інвалідності, захворювання пов'язано з проходженням служби в ОВС України у розмірі, відповідно до підпункту 3 пункту 3 Порядку та умов призначення та виплаті одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті) інвалідності, або часткової працездатності без встановлення інвалідності працівника міліції, затвердженою Постановою Кабінету Міністрів України від 21.10.2015 року № 850, а саме 150-кратного прожиткового мінімуму встановленого Законом для працездатних осіб, на день встановлення інвалідності 13 квітня 2016 року.
Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 27.09.2019 адміністративний позов задоволено.
17 вересня 2020 року на адресу суду від відповідача надійшла заява про роз'яснення судового рішення.
У цій заяві відповідач просить суд роз'яснити рішення Київського окружного адміністративного суду від 27.09.2019 по справі № 320/3351/19 зокрема яким саме чином ГУНП в Київській області може виконати рішення суду.
Розглянувши вказану заяву по суті, суд зазначає наступне.
Відповідно до положень частин 1, 2 статті 254 КАС України за заявою учасника справи, державного виконавця суд роз'яснює ухвалене ним судове рішення, яке набрало законної сили, не змінюючи змісту судового рішення, шляхом постановлення ухвали. Подання заяви про роз'яснення судового рішення допускається, якщо воно ще не виконано або не закінчився строк, протягом якого судове рішення може бути подане для примусового виконання.
Згідно з частини третьої статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суд розглядає заяву про роз'яснення судового рішення у порядку, в якому було ухвалено відповідне судове рішення, протягом десяти днів з дня її надходження. У разі необхідності суд може розглянути питання роз'яснення судового рішення в судовому засіданні з повідомленням учасників справи та державного виконавця. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.
Зі змісту наведеного у частини першої статті 254 КАС України законодавчого припису суд робить висновок, що роз'яснення судового рішення є за своєю суттю одним із способів усунення його недоліків, але без виправлення і постановлення додаткового рішення цим же судом, та зумовлено нечіткістю судового рішення за змістом, коли таке є неясним та незрозумілим для осіб, стосовно яких воно ухвалене, так і для тих, що будуть здійснювати його виконання.
Конкретного і вичерпного переліку критеріїв для визначення рішення незрозумілим правова норма не містить.
Як роз'яснив Пленум Вищого адміністративного суду України у постанові №7 від 20.05.2013 "Про судове рішення в адміністративній справі", в ухвалі про роз'яснення судового рішення суд викладає більш повно та зрозуміло ті частини рішення, розуміння яких викликає труднощі, не змінюючи при цьому суть рішення і не торкаючись питань, які не були предметом судового розгляду (пункт 19).
Таким чином, підставою для роз'яснення судового рішення як засобу усунення недоліків ухваленого судового акта, є його неясність, невизначеність. Фактично роз'ясненням рішення є зміна форми його викладення таким чином, щоб ті частини судового акта, які викликають труднощі для розуміння, були висвітлені ясніше та зрозуміліше. При цьому суд, роз'яснюючи рішення, не вправі вносити будь-які зміни в існуюче рішення. Тобто процесуальна процедура роз'яснення судового акта виключає можливість будь-яким чином змінювати зміст цього судового рішення, навіть у разі подальшого виявлення судом правових помилок, допущених під час його ухвалення.
Як убачається із заяви позивача, останній просить надати відповіді на питання, які стосуються наявності чи відсутності необхідності у вчиненні ним певних дій, що на його думку, може викликати труднощі у ході виконання рішення суду. Разом з цим, подана заява про роз'яснення судового рішення не містить посилань на те, що певні частини рішення викликають труднощі в їх розумінні чи неможливості виконання судового рішення.
Зі змісту заяви слідує, що заявник звернувся до суду у зв'язку з тим, що не погоджується, що є належним боржником у виконавчому провадженні з приводу виконання рішення від 27.09.2019, оскільки не вважає себе правонаступником Головного управління Національної поліції в Київській області та Головного управління МВС України в Київській області, що є за своїм суттю не погодженням з рішенням суду, а не обгрунтованими обставинами нерозуміння такого рішення.
Суд звертає увагу, що Рішення Київського окружного адміністративного суду від 27.09.2019 по справі № 320/3351/19 прийняте у межах заявлених позовних вимог та є цілком зрозумілим, а тому розширеного тлумачення шляхом його роз'яснення та винесення процесуального документу з цього приводу, не потребує.
З огляду на вищенаведені обставини суд приходить висновку про відмову в задоволенні заяви про роз'яснення судового рішення.
Керуючись статтями 248, 254, 256 КАС України суд, -
1. У задоволенні заяви Головного управління Національної поліції України в Київській області про роз'яснення рішення Київського окружного адміністративного суду від27.09.2019 по справі № 320/3351/19, - відмовити.
2. Копію ухвали надіслати (видати) особам, які беруть участь у справі.
Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення. Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або у судовому засіданні у разі неявки учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання.
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом п'ятнадцяти днів з дня складення повного тексту ухвали.
Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII “Перехідні положення” Кодексу адміністративного судочинства України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через Київський окружний адміністративний суд.
Суддя Терлецька О.О.