№ провадження 6/646/170/2020
Справа № 646/2694/18
01.10.2020 м. Харків
Червонозаводський районний суд м.Харкова у складі:
головуючого судді - Демченко С.В.,
секретар судових засідань - Саламаха В.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м.Харкові заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Сіквеструм», стягувач - Публічне акціонерне товариство «Банк «Юнісон», боржник - ОСОБА_1 про заміну стягувача у виконавчому листі у цивільній справі №646/2694/18 за позовом Публічного акціонерного товариства «Банк «Юнісон» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,
Директор ТОВ «Сіквеструм» Білошапка А.В. звернувся до суду з заявою про заміну стягувача, в якій просить замінити стягувача ПАТ «Банк «Юнісон» на його правонаступника - ТОВ «Сіквеструм» у виконавчому листі по справі №646/2694/18 за позовом ПАТ «Банк «Юнісон» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.
В обґрунтування заяви посилається на те, що заочним рішенням Червонозаводського районного суду м. Харкова від 30 травня 2018 року позовні вимоги ПАТ «Банк «Юнісон» задоволено частково та стягнуто з ОСОБА_1 заборгованість за кредитним договором №SА-000160 від 14 січня 2015 року у сумі 32427 грн. 87 коп. та судові витрати у сумі 1303,88 грн. Зазначає, що на підставі постанови Правління Національного банку України від 28 квітня 2016 року №300/БТ «Про віднесення ПАТ «Банк «Юнісон» до категорії неплатоспроможних» виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення №614 від 28 квітня 2016 року «Про затвердження тимчасової адміністрації у ПАТ «Банк «Юнісон» та делегування повноважень тимчасового адміністратора банку». 10 лютого 2020 року завершено задоволення кредиторських вимог, внесених до реєстру акцептованих вимог кредиторів ПАТ «Банк «Юнісон». Після задоволення вимог кредиторів у ПАТ «Банк «Юнісон» залишилося нереалізоване майно. 16 березня 2020 року виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб було прийнято рішення № 602 про передачу залишкового майна (активів) акціонерам ПАТ «Банк «Юнісон» в розмірах часток, котрі їм належать. 17 березня 2020 року між ПАТ «Банк «Юнісон» в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «Банк «Юнісон» Федорченка А.В. та акціонерами банку, у тому числі «Мелігант Груп ЛТД», яке діє від свого імені та від імені компанії, був укладений договір №2/1 про передачу залишкового майна (активів) у власність акціонера. 16 квітня 2020 року між компанією «Мелігант Груп ЛТД» та ТОВ «Сіквеструм» був укладений договір відступлення права вимоги №16/04-20, відповідно до умов якого первісні кредитори в особі компанії «Мелігант Груп ЛТД» відступили новому кредитору - ТОВ «Сіквеструм» право вимоги за кредитними договорами укладеними з фізичними особами-позичальниками, зокрема за кредитним договором №SA-000160 від 14 січня 2015 року, за яким боржником є ОСОБА_1 . Представник заявника ТОВ «Сіквеструм» - директор ТОВ «Сіквеструм» Білошапка А.В. в судове засідання не з'явився, надав суду заяву про розгляд справи за його відсутності.
Представник стягувача - ПАТ «Банк «Юнісон» у судове засідання не з'явився, причини неявки суду не повідомив, про час дату та місце судового засідання був повідомлений своєчасно та належним чином, у встановленому законом порядку, у своїй заяві просив розглянути справу без його участі.
Боржник ОСОБА_1 у судове засідання не з'явився, про час дату та місце судового засідання був повідомлений своєчасно та належним чином, у встановленому законом порядку, причини неявки суду не повідомив, заяв про відкладення розгляду справи не подавав.
Відповідно до абз. 2 ч. 3 ст.442 ЦПК України неявка учасників справи та інших осіб не є перешкодою для вирішення питання про заміну сторони виконавчого провадження.
Враховуючи, що розгляд справи відбувався у відсутність сторін, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Суд, дослідивши матеріали заяви та матеріали цивільної справи №646/2694/18, вважає, що заява про заміну стягувача підлягає задоволенню з таких підстав.
З матеріалів справи вбачається, що заочним рішенням Червонозаводського районного суду м. Харкова від 30 травня 2018 року позовні вимоги Публічного акціонерного товариства «Банк «Юнісон» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задоволено частково, стягнуто з ОСОБА_1 заборгованість за кредитним договором №SА-000160 від 14 січня 2015 року у сумі 32 427 грн. 87 коп. та судові витрати у розмірі 1303,88 грн.
Відомості про те, що за вказаним судовим рішенням видавалися виконавчі листи в матеріалах справи відсутні. Крім того, зі змісту заяви про заміну стягувача вбачається, що виконавчий лист на виконання рішення суду не видавався.
18 червня 2018 року на підставі рішення Правління Національного банку України №345-рш «Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію ПАТ «Банк «Юнісон» та рішення виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб № 1725 від 19 червня 2018 року «Про початок процедури ліквідації ПАТ «Банк «Юнісон» та делегування повноважень ліквідатора банку», розпочато процедуру ліквідації банку строком на два роки з 19 червня 2018 року до 18 червня 2020 року включно.
10 лютого 2020 року відповідно до рішення виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів осіб № 303 уповноваженою особою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ завершено задоволення кредиторських вимог, внесених до реєстру акцептованих вимог кредиторів ПАТ «Банк «Юнісон».
16 березня 2020 року виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб було прийнято рішення № 602 про передачу залишкового майна (активів) акціонерами ПАТ «Банк «Юнісон» в розмірах часток, котрі їм належать.
17 березня 2020 року між ПАТ «Банк «Юнісон» в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «Банк «Юнісон» Федорченка А.В. та акціонерами банку, у тому числі «Мелігант Груп ЛТД», яке діє від свого імені та від імені компанії, був укладений договір № 2/1 про передачу залишкового майна (активів) у власність акціонера. Відповідно до змісту Додатку №4 до даного договору, ПАТ «Банк «Юнісон» передав акціонерам, зокрема право вимоги за кредитним договором №SА-000160 від 14 січня 2015 року, укладений між ПАТ «Банк «Юнісон» та ОСОБА_1 , що також підтверджується актом приймання передачі Залишкового майна від 17 березня 2020 року.
16 квітня 2020 року між компанією «Мелігант Груп ЛТД» та ТОВ «Сіквеструм» був укладений договір відступлення права вимоги №16/04-20, відповідно до умов якого первісні кредитори в особі компанії «Мелігант Груп ЛТД» відступили новому кредитору - ТОВ «Сіквеструм» право вимоги за кредитними договорами укладеними з фізичними особами-позичальниками.
Відповідно до акту приймання-передачі кредитних справ до договору про відступлення права вимоги №16/04-20 від 16 квітня 2020 року «Мелігант Груп ЛТД» передала ТОВ «Сіквеструм» право кредитора за кредитним договором SА-000160 від 14 січня 2015 року, боржником за яким є ОСОБА_1 .
Отже, на підставі договорів №2/1 від 17.03.2020 та №16/04-20 від 16.04.2020 відбулася заміна кредитора в зобов'язанні та передання новому кредитору - ТОВ «Сіквеструм» прав кредитора за кредитним договором SА-000160 від 14 січня 2015 року, боржником за яким є ОСОБА_1 .
Положеннями ч. 1 ст. 104 ЦК України передбачено припинення юридичної особи в результаті реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення) або ліквідації. У разі реорганізації юридичних осіб майно, права та обов'язки переходять до правонаступників.
Пунктом 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України визначено, що підставами виникнення цивільних прав і обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Згідно з п. 2 ч. 1 ст.512 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок правонаступництва.
Згідно зі ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно з вимогами чинного законодавства заміна осіб в окремих зобов'язаннях через волевиявлення сторін (відступлення права вимоги) є різновидом правонаступництва та можливе на будь-якій стадії процесу.
Виходячи зі змісту норм, зокрема, п.п. 1, 2 ч. 1 ст. 512 ЦК України, у разі передання кредитором своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги) чи правонаступництва, на стадії виконання судового рішення відбувається вибуття кредитора.
Згідно з ч. 5 ст. 15 Закону України «Про виконавче провадження» у разі вибуття однієї з сторін виконавець за заявою сторони, а також заінтересована особа мають право звернутися до суду із заявою про заміну сторони її правонаступником.
Відповідно до ч. 1, 2, 5 ст. 442 ЦПК України у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження суд замінює таку сторону її правонаступником. Заяву про заміну сторони її правонаступником може подати сторона (заінтересована особа), державний або приватний виконавець. Положення цієї статті застосовуються також у випадку необхідності заміни боржника або стягувача у виконавчому листі до відкриття виконавчого провадження.
Така заміна кредитора відбувається поза межами виконавчого провадження у разі смерті кредитора, припинення юридичної особи чи відступлення права вимоги.
У зв'язку з такою заміною кредитора відбувається вибуття цієї особи з виконавчого провадження, у зв'язку із чим припиняється її статус сторони виконавчого провадження (у виконавчому листі) і її заміна належним кредитором проводиться відповідно до ч. 5 ст.15 Закону України «Про виконавче провадження», ст. 442 ЦПК України за заявою заінтересованої сторони зобов'язання, якою є правонаступник, що отримав від попереднього кредитора всі права та обов'язки в зобов'язанні, у тому числі й право бути стороною виконавчого провадження (у виконавчому листі).
Виходячи зі змісту ст.ст. 512, 514 ЦК України, ст.15 Закону України «Про виконавче провадження», з урахуванням положень ст. 442 ЦПК України, заміна кредитора у зобов'язанні можлива з підстав відступлення вимоги (цесія), правонаступництва (смерть фізичної особи, припинення юридичної особи) тощо, до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, у тому числі бути стороною виконавчого провадження (у виконавчому листі) шляхом подання ним та розгляду судом заяви про заміну стягувача.
Вищевикладене узгоджується з правовим висновком Верховного Суду України, викладеним у постанові від 20 листопада 2013 року № 6-122цс13.
Отже, підставою для заміни сторони виконавчого провадження (у виконавчому листі), тобто процесуального правонаступництва, є наступництво у матеріальних правовідносинах, унаслідок якого відбувається вибуття сторони зі спірних або встановлених судом правовідносин і переходу до іншої особи прав і обов'язків вибулої сторони в цих правовідносинах.
Заміна сторони виконавчого провадження (у виконавчому листі) її правонаступником може відбуватися як при відкритому виконавчому провадженні, так і при відсутності виконавчого провадження, тобто може бути проведена на будь-якій стадії процесу. Без заміни сторони виконавчого провадження (у виконавчому листі) правонаступник позбавлений процесуальної можливості ставити питання про відкриття виконавчого провадження та вчиняти інші дії згідно із Законом України «Про виконавче провадження».
Наявність судового рішення про задоволення вимог кредитора, яке не виконане боржником, не припиняє зобов'язальних правовідносин сторін. Зміна кредитора у зобов'язанні шляхом відступлення права вимоги із зазначенням у договорі обсягу зобов'язання, яке передається на стадії виконання судового рішення, не обмежує цивільних прав учасників спірних правовідносин.
За таких обставин, звернення правонаступника кредитора із заявою про надання йому статусу стягувача відповідає змісту ст.ст. 512, 514 ЦК України та ст. 15 Закону України «Про виконавче провадження».
Крім того, виконання судових рішень у цивільних справах є складовою права на справедливий суд та однією з процесуальних гарантій доступу до суду та ефективного захисту сторони у справі, що передбачено статтями 6, 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Частиною першою статті 18 ЦПК визначено, що судові рішення, що набрали законної сили, обов'язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.
Вибуття первісного кредитора і заміна його новим не скасовує обов'язковості виконання рішення суду, при цьому реалізувати право на примусове стягнення присуджених судом сум можливо лише шляхом заміни сторони стягувача у виконавчому провадженні, оскільки новий кредитор, без вирішення питання про заміну сторони у зобов'язанні, не має права звернутись до органу державної виконавчої служби із заявою про примусове виконання рішення суду.
Суд, дослідивши письмові матеріали справи, дійшов висновку про необхідність замінити стягувача ПАТ «Банк «Юнісон» на його правонаступника ТОВ «Сіквеструм» при виконанні заочного рішення Червонозаводського районного суду м. Харкова від 30 травня 2018 року у цивільній справі №646/2694/18 за позовом Публічного акціонерного товариства «Банк «Юнісон» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договоромSА-000160 від 14 січня 2015 року, оскільки відповідно до передавального акту від 16 квітня 2020 року право грошової вимоги за цим кредитним договором перейшло до ТОВ «Сіквеструм». У зв'язку з такою зміною кредитора відбувається вибуття цієї особи з виконавчого провадження внаслідок чого припиняється її статус сторони виконавчого провадження і її заміна належним кредитором проводиться відповідно до ч. 5 ст. 15 ЗУ «Про виконавче провадження.
На підставі викладено, керуючись ст. 442 ЦПК України, суд
Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Сіквеструм», стягувач - Публічне акціонерне товариство «Банк «Юнісон», боржник - ОСОБА_1 про заміну стягувача - задовольнити.
Замінити стягувача ПАТ «Банк «Юнісон» на його правонаступника ТОВ «Сіквеструм» при виконанні заочного рішення Червонозаводського районного суду м. Харкова від 30 травня 2018 року у цивільній справі №646/2694/18 за позовом Публічного акціонерного товариства «Банк «Юнісон» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договоромSА-000160 від 14 січня 2015 року.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку через Червонозаводський районний суд м.Харкова або безпосередньо до Харківського апеляційного суду в порядку, передбаченомуст. 355 ЦПК України, протягом 15-ти днів з дня її складення.
Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на ухвалу суду якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Повний текст ухвали складений та підписаний 01 жовтня 2020 року.
Суддя С.В. Демченко