Справа № 338/444/20
28 вересня 2020 року смт.Богородчани
Богородчанський районний суд Івано-Франківської області
в складі: головуючого судді ОСОБА_1 ,
секретаря ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
захисника ОСОБА_4 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в селищі Богородчани матеріали кримінального провадження № 12020090120000075 та №12020090120000081 стосовно:
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с.Шараповка Новооскольського району Бєлгородської області Російської Федерації, жителя АДРЕСА_1 , громадянина Російської Федерації, росіянина, не одруженого, з професійно-технічною освітою, який не має постійного місця роботи, судимого за вироками:
20 квітня 2007 року Рогатинським районним судом Івано-Франківської області за ст. 185 ч.3 КК України на 3 роки 6 місяців позбавлення волі. Ухвалою апеляційного суду Івано-Франківської області від 11 липня 2007 року вирок змінено, засуджено за ст.ст. 185 ч.3, 69 КК України на 4 місяці арешту. Звільненого 16 липня 2007 року по відбуттю покарання;
19 листопада 2007 року Козівським районним судом Тернопільської області за ст. 185 ч.3 КК України на 3 роки позбавлення волі; постановою Бережанського районного суду Тернопільської області. Звільненого 13 травня 2010 року умовно-достроково на невідбутий строк 9 місяців 17 днів;
Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області від 13 травня 2011 року за ч. 2 ст. 15 ч. 3 ст.185 КК України з призначеним покаранням, з урахуванням ст. 71 КК України у виді позбавлення волі на строк 3 роки 6 місяців. Звільненого 18 травня 2014 року по відбуттю покарання;
Костопільського районного суду Рівненської області від 01 липня 2016 року за ч.2 ст.15, ч.3 ст.185, ч.1 ст.263, ч.3 ст.185 КК України, з урахуванням ч.1 ст.70 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 3 (три) роки 4 (чотири) дні, звільненого з під варти в залі суду у зв'язку із закінченням строку відбуття покарання;
Галицького районного суду Івано-Франківської області від 28 лютого 2017 року за ч. 3 ст. 185 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 5 років позбавлення волі;
Апеляційного суду Івано-Франківської області від 22 лютого 2018 року, яким скасовано вирок Рогатинського районного суду Івано-Франківської області від 15.03.2017 року в частині призначеного покарання та ухвалено в цій частині новий вирок і призначено покарання у вигляді 4 (чотирьох) років 6 (шести) місяців позбавлення волі, та на підставі ч.4 ст. 70 КК України з урахуванням вироку Галицького районного суду від 28.02.2017 року - призначено остаточне покарання у виді 5 (п'яти) років позбавлення волі;
Косівського районного суду Івано-Франківської області від 21.12.2018 за ч. 3 ст. 185 КК України до покарання у виді 4 років позбавлення волі, згідно ч. 4 ст. 70 КК України за сукупністю злочинів шляхом часткового складання покарання призначеного за цим вироком та частково не відбутого покарання за вироком Апеляційного суду Івано-Франківської області від 22 лютого 2018 року, визначено остаточне покарання у виді 5 (п'яти) років позбавлення волі;
Калуського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 06.02.2019 року за ч.3 ст.185 КК України о покарання у виді 4 років позбавлення волі, згідно ч.4 ст.70 КК України за сукупністю злочинів з урахуванням покарання, призначеного за вироком Косівського районного суду від 21.12.2018 року визначено остаточне покарання у виді позбавлення волі строком на 5 років 1 місяць;
вироком Рівненського Апеляційного суду від 05 червня 2019 року визнано винним у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України та призначено покарання у вигляді позбавлення волі на строк 3 (три) роки,
за ухвалою Дубенського міськрайонного суду від 20.06.2019 відповідно до ч.ч.1, 4 ст. 70 КК України, за сукупністю злочинів шляхом поглинення менш суворо покарання більш суворим, за вироком Рівненського Апеляційного суду від 05.06.2019 р. за ч.3 ст. 185 КК України та вироком Калуського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 06.02.2019 за ч.3 ст. 185 КК України, остаточно призначено покарання у виді позбавлення волі строком на 5 (п'ять) років 1 (один) місяць і згідно ст. 72 КК України зараховано у строк відбування покарання термін перебування під вартою починаючи з 08 вересня 2016 року.
10 квітня 2019 року звільнений з місць позбавлення волі у зв'язку з відбуттям строку покарання,
який обвинувачується у вчиненні злочинів, передбачених ч.1 ст.393 ч.3 ст. 185 КК України;
ОСОБА_5 , будучи особою, яка перебувала у попередньому ув'язненні, вчив втечу з-під варти.
Крім того, ОСОБА_5 вчинив крадіжку, тобто таємне викрадення чужого майна, повторно, поєднане з проникненням у приміщення.
Злочини вчинив при таких обставинах:
20.03.2020 року у рамках кримінального провадження №12020090210000065 на стадії досудового розслідування, яке проводилось слідчим відділом Рогатинського відділення поліції Тисменицького ВП ГУНП в Івано-Франківській області ОСОБА_5 було оголошено про підозру у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.185 КК України. Ухвалою слідчого судді Рогатинського районного суду від 20.03.2020 року стосовно ОСОБА_5 обрано запобіжний захід у виді тримання під вартою строком на 60 днів.
На виконання ухвали слідчого судді 20.03.2020 року ОСОБА_5 доставили до Івано-Франківської установи виконання покарань №12. Під час проведення медичного огляду у нього виявили ознаки респіраторного захворювання, у зв'язку з чим того ж дня доставили до інфекційного відділення КНП «Богородчанська ЦРЛ Богородчанської районної ради», що в селищі Богородчани по вул.Шевченка, 35, Богородчанського району Івано-Франківської області та помістили у спеціальну палату для затриманих.
23.03.2020 року о 2 год.20 хв., ОСОБА_5 , перебуваючи під вартою у спеціальній палаті КНП «Богородчанська ЦРЛ», усвідомлюючи суспільно небезпечний і протиправний характер своїх дій, діючи умисно, скориставшись відсутністю за ним належного нагляду працівників конвойної служби ГУНП в Івано-Франківській області, зайшов до ванної кімнати, відчинив навісний замок на металевих дверях і самовільно, без дозволу уповноваженого органу (особи), за відсутності на те законних підстав, вийшов у двір КНП «Богородчанська ЦРЛ» і звідти втік, направившись до м.Івано-Франківська. Тим самим допустив утечу з-під варти.
Направляючись до м.Івано-Франківська, ОСОБА_5 24.03.2020 року проходив через АДРЕСА_2 у цьому селі побачив храм Української православної церкви «Архистратига Михаїла» і у нього виник умисел на вчинення крадіжки. Діючи умисно, з корисливих спонукань, повторно, передбачаючи настання суспільно-небезпечних наслідків, використовуючи металевий ломик, який знайшов на території церкви, відважив металопластикове вікно із тильної сторони споруди і проник всередину церковного приміщення. Перебуваючи у приміщенні церкви, ОСОБА_5 із металевої шафи викрав ювілейну медаль «Святого Рівноапостольного Великого Князя Володимира» вартістю 500 грн., а із дерев'яної скриньки для пожертв - грошові кошти у сумі 7500 грн. З викраденим з місця події втік та розпорядився ним на власний розсуд, спричинивши таким чином церковній громаді Української православної церкви «Архистратига Михаїла» с. Іваниківка Богородчанського району Івано-Франківської області майнову шкоду на суму 8000 грн.
Допитаний в судовому засіданні ОСОБА_5 свою вину у вчиненні інкримінованого злочину, передбаченого ч.1 ст.349 КК України визнав повністю, а за ч.3 ст.185 КК України - частково.
Пояснив, що 19.03.2020 року був затриманий за підозрою у вчиненні ряду крадіжок на території Рогатинського району і ухвалою слідчого судді Рогатинського районного суду від 20.03.2020 року щодо нього було обрано запобіжний захід у виді тримання під вартою.
Того ж дня увечері його привезли до Івано-Франківської установи виконання покарань №12. Однак після огляду лікаря, через наявність у нього підвищеної температури, його до установи не прийняли, а з підозрою на вірусну інфекцію COVID 19 доставили до Богородчанської ЦРЛ і помістили у спеціальну палату для затриманих. Працівники конвойної служби здійснювали його охорону, перебуваючи у приміщенні коридору. Перебуваючи у палаті встановив, що із приміщення санвузла на вулицю вели окремі двері та заґратована решітка, яка закривалась лише на навісний замок. Близько 2 год. ночі він зайшов у приміщення санвузла, кілька разів шарпнув двері, замок відчинився і він з приміщення лікарні втік та направився у напрямку міста Івано-Франківська. Уникаючи центральних доріг, полями дійшов до с.Іваниківка Богородчанського району. Оскільки не мав ніяких засобів до існування, вирішив вчинити крадіжку з церкви. Для цього підшукав металевий прут, відтиснув металопластикове вікно та проник у приміщення церкви. У окремій кімнаті знайшов сейф, який був не зачинений, забрав з нього ювілейну медаль, а також якісь документи. Крім того відшукав скриньку для пожертв, з якої забрав 7500 грн. З викраденим з місця події втік. Оглянувши документи виявив, що вони не становлять для нього жодної цінності і викинув їх у полі. Приблизно 900-1000 грн. витратив на придбання продуктів харчування та власні потреби, ще орієнтовно 6000 грн., перебуваючи у м.Івано-Франківську, віддав знайомій особі, дані про яку не має наміру розкривати, а близько 600 грн. залишив собі і ці кошти були вилучені у нього при затриманні.
Не оспорюючи фактичні обставини та кваліфікацію його дій за ч.1 ст.393 КК України обвинувачений вказав про недоцільність дослідження доказів по справі в частині його обвинувачення за вказаною статтею. Вказану позицію підтримав прокурор.
З'ясувавши думку учасників судового провадження, суд на підставі ч. 3 ст. 349 КПК України визнав недоцільним дослідження доказів щодо обставин вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.393 КК України, тобто тих обставин, які ніким не оспорюються, врахувавши, що учасники судового провадження не заперечують проти цього, правильно розуміють зміст цих обставин і немає сумнівів у добровільності їх позиції, а також те, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.
Водночас по епізоду вчинення ОСОБА_5 крадіжки з приміщення Української православної церкви «Архистратига Михаїла» в с.Іваниківка Богородчанського району судом проведено дослідження доказів на встановлення майнової шкоди заподіяної злочином, оскільки пред'явлене обвинувачення ОСОБА_5 визнав лише частково.
Допитаний в судовому засіданні голова парафіяльної ради ОСОБА_6 пояснив, що у день виявлення крадіжки до нього зателефонував паламар, який виявив факт проникнення до приміщення церкви через пошкодження вікна. Дочекавшись приїзду слідчо-оперативної групи, оглянули приміщення та виявили відсутність у сейфі касових документів, які зберігались скарбником для звіту за витрачені кошти, ювілейної медалі, яка мала бути вручена з нагоди святкування, а також не було дерев'яної скарбнички, куди складають пожертви парафіяни і проводять оплату за свічки. Сума коштів, які знаходились у скарбничці не була достеменно відома, оскільки підраховується лише при її відкритті. Однак з огляду на те, що кошти облікуються з певною періодичністю, за період від попереднього підрахунку ймовірно могло назбиратись близько 8000 -13000 грн. Проте точної суми викраденого назвати не зміг.
Згідно даних протоколу огляду місця події від 24.03.2020 року слідчим Богородчанського ВП ГУНП оглянуто приміщення церкви «Архистратига Михаїла» в с.Іваниківка та виявлено, що з тильної сторони будівлі пошкоджене металопластикове вікно зі слідами вдавлювання та виламування запірного механізму. При обробленні рухомої частини рами вікна із внутрішнього боку виявлено слід пальця руки розміром 32*22 мм, який перекопійовано та вилучено з місця події. При огляді приміщеня також виявлено металевий двоярусний сейф з відчиненимм дверцятами, з якого вилучено посвідчення на ювілейну медаль Святого Рівноапостольного Князя Влодимира на ім'я ОСОБА_6 . На території церкви, неподалік дзвінниці, виявлено порожню дерев'яну скриньку із написом «Пожертва на храм».
Відповідно до протоколу затримання особи, підозрюваної у вчинення злочину від 24.03.2020 року у ОСОБА_5 під час затримання вилучено грошові кошти в сумі 635 грн., банкнотами номіналом по 1,2, 5, 10, 20 та 50 грн., а також монету з металу сірого кольору без номіналу у прозорій полімерній коробці та ювілейну медаль з металу жовтого кольору.
Відповідно до висновку судової дактилоскопічної експертизи від 17.04.2020 року №СЕ-19/109/8/5-223Д/20 слід пальця руки розміром 20*32, що вилучений при огляді місця події 24.03.2020 року в АДРЕСА_2 із приміщення церкви «Архистратига Михаїла» утворює нашарування речовини коричневого кольору максимальним розміром 16*27, є придатним для ідентифікації і залишений середнім пальцем лівої руки ОСОБА_5 .
Дії обвинуваченого суд кваліфікує за ч.1 ст.393 КК України, оскільки він, будучи особою, яка перебувала у попередньому ув'язненні, вчив втечу з-під варти.
Також дії ОСОБА_5 суд кваліфікує за ч.3 ст.185 КК України, оскільки він вчинив крадіжку, тобто таємне викрадення чужого майна, а кваліфікуючими ознаками цього злочину є повторність та проникнення у приміщення.
Водночас, досліджені судом докази не дають підстави вважати доведеним розмір заподіяної майнової шкоди внаслідок вчиненої крадіжки із приміщення церкви «Архистратига Михаїла» в с.Іваниківка Богородчанського району Івано-Франківської області, який був інкримінований досудовим розслідуванням, а саме викрадення коштів у сумі 13000 грн.. Так, з пояснень представника церковної громади ОСОБА_6 судом встановлено, що сума коштів, яка знаходилась у скриньці для добровільних пожертвувань, що викрадена, достеменно не була відомою, а визначена приблизно, з врахуванням зборів, які мали місце у аналогічні періоди. Суд враховує, що обвинувачений давав послідовні показання про обставини вчиненої крадіжки та добровільно вказав на заволодіння коштами у сумі 7500 грн. Доказів заволодіння коштами у більшій сумі суду нне подано. А тому, суд вважає за можливе визнати доведеним обвинувачення про вчинення крадіжки грошей саме у такому розмірі.
Призначаючи покарання обвинуваченому, суд враховує характер та ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного, його характеристику, ставлення до вчиненого ним діяння, обставини, за яких злочин було вчинено. Обставиною, що обтяжує покарання за вчинення інкримінованих злочинів судом визнано рецидив. Обставин, що пом'якшують покарання обвинуваченому суд не встановив.
За наведених обставин, з урахуванням особи винного, який більше десяти раз притягався до кримінальної відповідальності за вчинення корисливих злочинів, інкриміновані у даному кримінальному провадженні злочини вчинив у період не погашеної судимості за вчинення аналогічних корисливих злочинів,суд приходить до висновку, що до підсудного слід застосувати покарання визначене в санкції статті 185 ч.3 КК України у виді позбавленні волі.
На час постановлення вироку суду відомо, що стосовно ОСОБА_5 Рогатинським районним судом Івано-Франківської області 07.08.2020 року постановлено вирок, яким обвинуваченого засуджено за ч.3 ст.185, ч.2 ст.15, ч.2 ст.185, ч.1.ст.263, ч.1 ст.263-1, ч.1 ст.357, ч.3 ст.357 КК України відповідно до ч.1 ст.70 КК України до покарання у виді 6 років позбавлення волі. Водночас, згаданий вирок не набрав законної сили у зв'язку з оскарження у апеляційному порядку. А тому на час постановлення даного вироку суд не має змоги призначити покарання за правилами ст.71 КК України.
Цивільний позов заявлений ОСОБА_6 на відшкодування майнової шкоди, заподіяної злочином парафіяльній громаді, залишити без розгляду, оскільки в ході судового розгляду останній, не зважаючи на неодноразові нагадування, не подав документів на підтвердження своїх повноважень як представника потерпілого на ведення справи.
Долю речових доказів по справі слід визначити в порядку ст. 100 КПК України.
Керуючись ст.ст. 368, 374 КПК України, суд, -
ОСОБА_5 визнати винуватим у скоєнні кримінальних правопорушень та призначити покарання:
- за ч.1 ст.393 КК України у виді позбавлення волі строком на 4 роки;
- за ч.3 ст. 185 КК України у виді позбавлення волі строком на 5 років 6 місяців;
Остаточне покарання за сукупністю вказаних кримінальних правопорушень на підставі ч.1 ст.70 КК України визначити шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим і призначити 5 (п"ять) років і 6 (шість) місяців.
Строк відбування покарання ОСОБА_7 рахувати з моменту приведення вироку до виконання.
Речові докази - ювілейну медаль, посвідчення до неї, ключі від сейфа та 635 грн., які передані слідчим на відповідальне зберігання представнику громади церкви «Архистратига Михаїла» в с.Іваниківка Богородчанського району Івано-Франківської області передати у їх розпоряження.
Понесені витрати на залучення експерта у кримінальному провадженні у розмірі 1634.50 грн. стягнути з ОСОБА_5 на користь держави.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції. Вирок може бути оскаржений до апеляційного суду Івано-Франківської області протягом 30 днів з дня його проголошення, а обвинуваченим, який перебуває під вартою з моменту вручення його копії.
Суддя