Справа № 752/14287/20
Провадження № 2-з/752/287/20
27.07.2020 року Голосіївський районний суд міста Києва в складі:
головуючого судді Колдіної О.О.,
при секретарі Медведєвій К.І.,
розглянувши заяву представника позивача про забезпечення позову у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про визнання права власності та витребування майна із чужого незаконного володіння,
в провадженні Голосіївського районного суду м. Києва знаходиться цивільна справа за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про визнання права власності та витребування майна із чужого незаконного володіння.
Відповідно до поданої заяви, позивач просить визнати за ним право власності на земельну ділянку, розташовану за адресою: АДРЕСА_1 , кадастровий номер 8000000000:82:445:0020, площею 0,0598 га, витребувати зазначене нерухоме майно з незаконного володіння ОСОБА_2 та стягнути з відповідача судові витрати у справі.
Представником позивача подано заяву про забезпечення позову шляхом накладення арешту на земельну ділянку площею 0,0598 га, розташовану за адресою: АДРЕСА_1 , кадастровий номер 8000000000:82:445:0020 та заборони проводення будівельні роботи гр. ОСОБА_2 та будь-яким іншим фізичним, юридичним особам та підприємствам, установам, організаціям по забудові земельної ділянки площею 0,0598 га, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 , кадастровий номер 8000000000:82:445:0020.
Свою заяву представник позивача обґрунтовує тим, що зазначена земельна ділянка належала ОСОБА_1 на праві власності на підставі договору купівлі - продажу земельної ділянки від 31.08.2006р. №1860 (ВЕВ №463159), державний Акт на право власності на земельну ділянку серія КВ № 141821 від 13.10.2006р. та витяг з Державного земельного кадастру про земельну ділянку від 05.06.2015р. номер витягу НВ-8000181972015.
В травні - червні 2020 р. ОСОБА_1 стало відомо, що на належній йому земельній ділянці розпочалося будівництво сторонніми особами, поспілкувавшись з якими позивач дізнався, що вказана земельна ділянка придбана гр. ОСОБА_2 у громадянина ОСОБА_4 ..
В подальшому позивачу стало відомо, що 10.12.2007 р. Керченським міським судом у складі головуючого судді Шкуліпа В.І. було розглянуто цивільну справу № 2-526/2007 за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1 , ОСОБА_5 про визнання права власності та винесено заочне рішення, яким позовні вимоги задоволено, визнано за ОСОБА_3 право особистої приватної власності на об'єкти нерухомого майна, зокрема, земельну ділянку за адресою: АДРЕСА_1 , площею 0,0598 га, кадастровий номер 8000000000:82:445:0020.
Оскільки ОСОБА_1 не було відомо про розгляд вказаної справи ним не було подано жодних заяв про визнання позовних вимог ОСОБА_3 .
Крім того, згідно даних з Реєстру судових рішень та офіційного сайту Судова влада України, Керченським міським судом цивільна справа № 2-526/2007 за участю позивача ОСОБА_3 до ОСОБА_1 , ОСОБА_5 про визнання права власності не розглядалася.
Згідно відповіді Керченського міського суду Республіки Крим від 13.07.2020р. цивільна справа № 2-526/2007 за участі вказаних в клопотанніфізичних осіб в Керченському міському суді зареєстровано не було; за вказаним номером зареєстрована справа за участю інших осіб.
Тобто, рішення Керченського міського суду від 10.12.2007 р., на підставі якого ОСОБА_1 втратив право власності на земельну ділянку, яка є предметом спору у даній справі, є підробленим.
Враховуючи викладене, а також беручи до уваги те, що земельна ділянка неодноразово передавалася у власність третім особам на підставі підроблених судових рішень та шляхом укладення договору купівлі-продажу, існує імовірність, що особи, причетні до вчинення шахрайських дій, продовжать свої злочинні наміри та відчужать нерухоме майно, що в подальшому може ускладнити або унеможливити виконання рішення суду та призведе до порушення майнових інтересів позивача.
Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що заява підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ст.149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову.
Згідно з ст.150 ЦПК України позов забезпечується: накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб; забороною вчиняти певні дії; встановленням обов'язку вчинити певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві чи виконувати щодо нього інші зобов'язання; зупиненням продажу арештованого майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту; зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа, який оскаржується боржником у судовому порядку; передачею речі, яка є предметом спору, на зберігання іншим особам, які не мають інтересу в результаті вирішення спору; зупиненням митного оформлення товарів чи предметів; арештом морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги; іншими заходами, необхідними для забезпечення ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав та інтересів, якщо такий захист або поновлення не забезпечуються заходами, зазначеними у пунктах 1-9 цієї частини.
Відповідно до Постанови Пленуму Верховного Суду України за № 9 від 22.12.2006 р. «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», суд при розгляді заяви про забезпечення позову повинен з'ясувати характер спору, що виник між сторонами, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати позивач, суті позовних вимог.
Забезпечення позову - це сукупність встановлених законом заходів, що вживаються судом за клопотанням осіб, які беруть участь у справі, якщо існує ймовірність невиконання судового рішення у майбутньому або виникнення складнощів під час його виконання.
Тобто, вжиття заходів забезпечення позову є заходом забезпечення в майбутньому виконання судового рішення.
Під час вирішення питання щодо наявності підстав для забезпечення позову суд повинен врахувати обґрунтованість заявленого клопотання, пов'язаність заходів забезпечення позову з предметом позову, співмірність заходів забезпечення із заявленими вимогами, а також запобігти порушенню прав третіх осіб в зв'язку з вжиттям судом заходів забезпечення позову.
Позов майнового характеру дозволяється забезпечувати шляхом накладення арешту на майно, або грошові кошти, що належать відповідачеві.
Судом встановлено, що між сторонами існує спір щодо права власності на нерухоме майно, а саме земельну ділянку за адресою: АДРЕСА_1 , площею 0,0598 га, кадастровий номер 8000000000:82:445:0020.
Забезпечення позову шляхом накладення арешту на нерухоме майно, яке є предметом спору у даній справі, а також заборону вчиняти дії щодо забудови земельної ділянки відповідає характеру правовідносин, що виникли між сторонами, зазначений захід забезпечення відповідає також предмету спору і застосування такого заходу зможе забезпечити в подальшому виконання рішення суду у разі задоволення позову.
Незастосування судом заходів забезпечення позову, враховуючи предмет позову, може призвести до відчуження спірного майна або ж зміни його призначення, та в подальшому у разі задоволення позову призвести до порушення прав третіх осіб.
Враховуючи викладене, суть позовних вимог та, беручи до уваги те, що невжиття заходів забезпечення позову може в подальшому унеможливити виконання рішення у даній справі, суд приходить до висновку про необхідність задоволення заяви про забезпечення даного позову.
Керуючись ст.ст.149, 150 ЦПК України, суд
заяву представника позивача про забезпечення позову у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про визнання права власності та витребування майна із чужого незаконного володіння задовольнити.
Накласти арешт на земельну ділянку площею 0,0598 га, розташовану за адресою : АДРЕСА_1 , кадастровий номер 8000000000:82:445:0020.
Заборонити ОСОБА_2 та будь-яким іншим фізичним, юридичним особам та підприємствам, установам, організаціям по забудові земельної ділянки площею 0,0598 га, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 , кадастровий номер 8000000000:82:445:0020.
Стягувачем є ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 ), а боржником є ОСОБА_2 (ідентифікаційний код НОМЕР_1 ).
Ухвала є виконавчим документом.
Ухвала суду підлягає негайному виконанню.
Строк пред'явлення ухвали до виконання становить 3 (три) роки.
Копію ухвали надіслати сторонам.
Апеляційнаскарга на ухвалу суду подається протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення до Київського апеляційного суду.
Учасник справи, якому повна ухвала суду не була врученау день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Суддя: