Справа № 738/515/20 Головуючий у І інстанції ОСОБА_1
Провадження № 11-кп/4823/704/20
Категорія - ч. 1 ст. 185 КК України Доповідач ОСОБА_2
30 вересня 2020 року колегія суддів судової палати у кримінальних справах Чернігівського апеляційного суду в складі:
Головуючого-суддіОСОБА_2
суддів: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
за участю секретаря - ОСОБА_5 ,
прокурора - ОСОБА_6 ,
розглянула у відкритому судовому засіданні в порядку апеляційного розгляду кримінальне провадження, внесене в Єдиний реєстр досудових розслідувань 23 березня 2020 року за № 12020270170000141, за апеляційною скаргою заступника прокурора Чернігівської області ОСОБА_7 на вирок Менського районного суду Чернігівської області від 29 липня 2020 року відносно
ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця м. Мена Чернігівської області, зареєстрованого по АДРЕСА_1 , із середньою освітою, неодруженого, непрацюючого, проживаючого по АДРЕСА_2 , в силу ст.89 КК України раніше несудимого,
обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 185 КК України,
Вироком Менського районного суду Чернігівської області від 29 липня 2020 року ОСОБА_8 визнано винуватим у вчиненні кримінального проступку, передбаченого частиною 1 статті 185 КК України, та призначено йому покарання у виді 100 годин громадських робіт.
Стягнуто з ОСОБА_8 на користь держави процесуальні витрати у кримінальному провадженні у розмірі 1307 гривень 52 копійки.
Питання щодо речових доказів вирішено у порядку ст. 100 КПК України.
При розгляді кримінального провадження судом першої інстанції встановлено, що 14 березня 2020 року, у денний час, точного часу досудовим розслідуванням не встановлено, ОСОБА_8 , перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння та знаходячись на подвір'ї господарства, розташованого по АДРЕСА_3 , шляхом вільного доступу, з корисливим мотивом, умисно, таємно, з лавки на подвір'ї господарства викрав мобільний телефон «Rezone», моделі «А 280 Ocean» блакитного кольору, вартість якого відповідно до висновку судово-товарознавчої експертизи складає 474 грн., з карткою пам'яті micro SDHC 16 GB «Kingston» 4 класу, вартістю 127 грн., та з двома сім-картками оператора мобільного зв'язку «Лайфселл», вартістю 140 грн., власником якого є ОСОБА_9 , чим заподіяв потерпілій майнової шкоди на загальну суму 741 гривень.
В апеляційній скарзі прокурор, не оспорюючи кваліфікацію дій, доведеності вини обвинуваченого, просить вирок суду змінити у зв'язку з істотним порушенням кримінального процесуального закону та неправильним застосуванням закону України про кримінальну відповідальність. Виключити обставину, що обтяжує покарання, а саме вчинення злочину в стані алкогольного сп'яніння. В решті вирок суду залишити без змін.
Вказує на недотримання судом вимог ч. 1 ст. 337 КПК України. Зазначає, що обставина перебування ОСОБА_8 у стані алкогольного сп'яніння під час вчинення кримінального правопорушення в переліку обставин, що обтяжують покарання, в обвинувальному акті не була зазначена, проте, суд визнавши перебування в стані алкогольного сп'яніння обставиною, що обтяжує покарання, вийшов за межі обвинувачення та погіршив становище обвинуваченого.
Заслухавши доповідача, прокурора, який наполягав на задоволенні апеляційної скарги, перевіривши матеріали кримінального провадження та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що вона підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ст. 404 КПК України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.
Відповідно до ст.370 КПК України судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Законним є рішення, яке ухвалено згідно з нормами матеріального права з дотримання вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом.
Як вбачається із матеріалів кримінального провадження, висновок суду першої інстанції про доведеність вини ОСОБА_8 у вчиненні зазначеного у вироку протиправного діяння, відповідає фактичним обставинам справи, підтверджується зібраними у справі та перевіреними в судовому засіданні доказами і є обґрунтованим.
Висновок суду першої інстанції про доведеність вини ОСОБА_8 у вчиненні кримінального правопорушення, за яке його засуджено, за обставин, встановлених місцевим судом і викладених у вироку, обґрунтований наявними в матеріалах провадження доказами, які ретельно досліджені і перевірені в судовому засіданні та об'єктивно оцінені у вироку, ніким із учасників судового провадження не оспорюються, тому в цій частині вирок не перевіряється.
Обвинувачений ОСОБА_8 свою вину у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення визнав повністю та підтвердив обставини, які викладені в обвинувальному акті. У скоєному щиро розкаявся.
Апеляційний суд відмічає, що доведеність вини ОСОБА_8 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 185 КК України, за обставинами, інкримінованими в обвинувальному акті, є правильною.
Вирішуючи питання про правильність застосування закону України про кримінальну відповідальність та відповідність призначеного судом покарання ступеню тяжкості вчиненого кримінального правопорушення і особі обвинуваченого ОСОБА_8 , колегія суддів зазначає наступне.
Відповідно до ч.2 ст.50 КК України метою покарання є не тільки кара, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових злочинів як засудженими, так і іншими особами.
Згідно Постанови Пленуму Верховного Суду України від 24 жовтня 2003 року № 7 «Про практику призначення судами кримінального покарання» (Із змінами, внесеними згідно з постановами Пленуму Верховного Суду України № 18 від 10 грудня 2004 р., № 8 від 12 червня 2009 р. та № 11 від 06 листопада 2009 р.) … призначаючи покарання, у кожному конкретному випадку суди мають дотримуватися вимог кримінального закону й зобов'язані враховувати ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, дані про особу винного та обставини, що пом'якшують і обтяжують покарання.
Виходячи з положень ст.65 КК України, особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень. Це покарання має відповідати принципам справедливості, співмірності, індивідуалізації.
Призначаючи покарання ОСОБА_8 , суд першої інстанції врахував характер та ступінь тяжкості вчиненого ним кримінального правопорушення, який вчинив умисне кримінальне правопорушення, передбачене ч.1 ст.185 КК України, яке за приписами ст.12 КК України є кримінальним проступком, вчиненим з корисливим мотивом, врахував особу обвинуваченого, який в силу ст.89 КК України раніше не судимий, протягом 2020 року неодноразово притягувався до адміністративної відповідальності, з 02 травня 2018 року перебуває на диспансерному обліку (під наглядом) лікаря-нарколога з діагнозом:F10.25, на обліку у лікаря-психіатра не перебуває, прийняв до уваги досудову доповідь органу пробації від 01 червня 2020 року, де зроблений висновок про середній ризик вчинення ним повторного правопорушення та середній ризик небезпеки для суспільства, у тому числі для окремих осіб, та що виправлення ОСОБА_8 без позбавлення волі або обмеження волі на певний строк можливе та не становить високої небезпеки (а.с.42-43), конкретні обставини вчинення ним кримінального проступку, наслідки, які настали від кримінального правопорушення, врахував позицію сторін кримінального провадження, думку потерпілої щодо призначення обвинуваченому покарання, обставини, що пом'якшують покарання, а саме, щире каяття та активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення, обставиною, що обтяжує покарання обвинуваченого визнав вчинення кримінального правопорушення особою, що перебуває в стані алкогольного сп'яніння, та дійшов висновку про призначення ОСОБА_8 покарання у виді громадських робіт у межах, передбачених санкцією частини 1 статті 185 КК України.
Надавши правову оцінку зазначеним судом відомостям та доказам на їх підтвердження, що містяться в матеріалах кримінального провадження, колегія суддів приходить до висновку про те, що призначене ОСОБА_8 покарання відповідає вимогам ст. 65 КК України і є необхідним і достатнім для його виправлення та попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень.
Що стосується тверджень прокурора в апеляційній скарзі про неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність, то колегія суддів вважає їх обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню.
За змістом ч. 1 ст. 337 КПК України судовий розгляд проводиться лише стосовно особи, якій висунуте обвинувачення, і лише в межах висунутого обвинувачення відповідно до обвинувального акта, крім випадків, передбачених цією статтею.
З метою ухвалення справедливого судового рішення та захисту прав людини і її основоположних свобод суд має право вийти за межі висунутого обвинувачення, зазначеного в обвинувальному акті, лише в частині зміни правової кваліфікації кримінального правопорушення, якщо це покращує становище особи, відносно якої здійснюється кримінальне провадження., проте вказаних норм судом не було дотримано.
Як вбачається з матеріалів кримінального провадження, встановивши, що ОСОБА_8 під час вчинення кримінального правопорушення перебував у стані алкогольного сп'яніння, суд визнав вказану обставину такою, що обтяжує покарання.(п.13 ч. 1 ст. 67 КК України).
Як вбачається з обвинувального акта, обставина перебування ОСОБА_8 у стані алкогольного сп'яніння під час вчинення кримінального правопорушення в переліку обставин, що обтяжують покарання, не була виявлена.
Таким чином, суд, визнавши перебування в стані алкогольного сп'яніння обставиною, що обтяжує покарання, вийшов за межі обвинувачення та погіршив становище обвинуваченого.
За вказаних обставин, визнання вчинення кримінального правопорушення в стані алкогольного сп'яніння обставиною, що обтяжує покарання, є істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону.
Відповідно до п.4 ч.1 ст.409 КПК України підставою для скасування або зміни судового рішення при розгляді справи в суді апеляційної інстанції є неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність.
Вказане порушення є підставою для зміни вироку суду першої інстанції.
Отже, враховуючи вищевикладене, апеляційна скарга прокурора підлягає задоволенню, а вирок Менського районного суду Чернігівської області від 29 серпня 2020 року - зміні у зв'язку з неправильним застосуванням закону України про кримінальну відповідальність.
Керуючись ст.ст. 404, 407-409, 411-419 КПК України, колегія суддів,
Апеляційну скаргу заступника прокурора Чернігівської області ОСОБА_7 - задовольнити.
Вирок Менського районного суду Чернігівської області від 29 липня 2020 року відносно ОСОБА_8 , визнаного винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.185 КК України - змінити.
Виключити обставину, що обтяжує покарання - вчинення кримінального правопорушення в стані алкогольного сп'яніння.
В іншій частині вирок суду залишити без змін.
Ухвала може бути оскаржена в касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом трьох місяців з дня проголошення судового рішення апеляційної інстанції.
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4