Справа № 748/2141/19 Головуючий у І інстанції ОСОБА_1
Провадження № 11-кп/4823/702/20
Категорія - ч.2 ст. 121 КК України. Доповідач ОСОБА_2
02 жовтня 2020 року колегія суддів судової палати у кримінальних справах Чернігівського апеляційного суду в складі:
Головуючого-суддіОСОБА_2
суддів: ОСОБА_3 , ОСОБА_4
за участі секретаря ОСОБА_5
сторін кримінального провадження:
обвинуваченого ОСОБА_6
його захисника - адвоката ОСОБА_7
прокурора ОСОБА_8
Розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Чернігові кримінальне провадження, внесене до ЄРДР за № 12019270270000391 від 07 травня 2019 року за апеляційною скаргою прокурора у кримінальному провадженні ОСОБА_9 на вирок Чернігівського районного суду Чернігівської області від 29 липня 2020 року,
щодо ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 уродженця та жителя АДРЕСА_1 , громадянина України, з середньою освітою, не одруженого, офіційно не працюючого, учасника бойових дій, раніше не судимого,
обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 121, ч. 1 ст. 263 КК України,
Цим вироком ОСОБА_6 засуджений за ч. 1 ст. 263 КК України із застосуванням ст. 69 КК України до 1 року обмеження волі, за ч. 2 ст. 121 КК України із застосуванням ст. 69 КК України до 1 року позбавлення волі.
На підставі ч.1 ст.70 КК України, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, остаточно призначено ОСОБА_6 покарання у виді 1 року позбавлення волі.
Строк відбування покарання ОСОБА_6 обчислюється з моменту його фактичного затримання. Зараховано у строк відбуття покарання термін тримання ОСОБА_6 в ізоляторі тимчасового тримання у період з 09 травня 2019 року по 10 травня 2019 року.
Стягнуто із ОСОБА_6 на користь держави 1 256 грн 08 коп. процесуальних витрат на залучення експертів.
Питання про долю речових доказів вирішене у відповідності до вимог ст. 100 КПК України.
Судом визнано доведеним, що
1) ОСОБА_6 , у невстановленому досудовим розслідуванням місці та у невстановлений час, у 2014 році, діючи умисно, в невстановлений досудовим розслідуванням спосіб, без передбаченого законом дозволу придбав 152 предмети зовні схожі на патрони, які в подальшому, без передбаченого законом дозволу, переніс та зберігав за місцем свого проживання по АДРЕСА_1 .
У період часу з 20 години 20 хвилин до 23 годину 37 хвилин 09 травня 2019 року, в ході проведення санкціонованого огляду господарства за адресою: АДРЕСА_1 , за місцем проживання ОСОБА_6 , працівниками Чернігівського РВП ЧВП ГУНП в Чернігівській області було виявлено та вилучено: 152 патрони, які відповідно до висновку експерта № 439 від 21 травня 2019 року, є боєприпасами та придатні до стрільби, з яких 151 є 5,45 мм бойовими проміжними патронами, при цьому 61 патрон з кулями зі сталевими сердечниками, 89 патронів з трасуючими кулями, 1 з кулею підвищеної пробивної здатності, використовуються для проведення пострілів з бойової зброї, а саме автоматів, кулеметів відповідного калібру, а один патрон калібру 7,62 мм є бойовим гвинтівочним патроном з важкою кулею «Д» зі свинцевим сердечником, використовується для проведення пострілів з бойової зброї, а саме гвинтівок, карабінів, кулеметів відповідного калібру, виготовлені промисловим способом, які ОСОБА_6 без передбаченого законом дозволу придбав, переніс та зберігав.
2) 05 травня 2019 року, близько 23 години, ОСОБА_6 , у кв. АДРЕСА_1 , перебуваючи у стані алкогольного сп"яніння, на грунті раптово виниклих особистих неприязних відносин, маючи умисел на заподіяння тяжкого тілесного ушкодження, діючи умисно, усвідомлюючи суспільно- небезпечний характер своїх дій, передбачаючи настання суспільно небезпечних наслідків у вигляді заподіяння шкоди здоров'ю та бажаючи їх настання, завдав не менше восьми ударів руками в область голови своєму батькові ОСОБА_10 , заподіявши останньому тілесні ушкодження у вигляді черепно-мозкової травми - множинних синців обличчя (параорбітальний синець лівого ока з субконюнктивальним крововиливом, в правій виличній ділянці, в лівій привушній ділянці, в ділянці кута нижньої щелепи зліва), крововиливу під слизову оболонку верхньої та нижньої губи з переходом на щоку з поверхневими ранами слизової; крововиливи у м'які тканини голови з внутрішньої поверхні в лобно-скроневій ділянці зліва, в тім'яно-потиличній ділянці зліва, крововиливи у правий скроневий м'яз, правобічної субдуральної гематоми по базальній поверхні скроневої частки та по випуклій поверхні тім'яної частки мозку, субарахноїдальних крововиливів по випуклій поверхні лівої тім'яно-скроневої частки, по випуклій поверхні правої лобно-тім'яно-скроневої частки з переходом на базальну поверхню правої скроневої частки, по базальній поверхні правої скроневої частки по поверхні мозочка, які згідно висновку експерта відносяться до категорії тяжких тілесних ушкоджень, за ознакою небезпеки для життя і перебувають у прямому причинному зв'язку із настанням смерті потерпілого ОСОБА_10 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , в проміжок часу з 01 години до 13 години, внаслідок черепно-мозкової травми з субдуральним та субарахноїдальними крововиливами, які призвело до набряку головного мозку.
В апеляційній скарзі прокурор, не оспорюючи фактичні обставини кримінального провадження, кваліфікацію дій обвинуваченого та доведеність його вини, просить скасувати вирок місцевого суду через неправильне застосуванням закону України про кримінальну відповідальність. Ухвалити новий вирок, яким ОСОБА_6 призначити покарання за ч.1 ст.263 КК України 3 роки позбавлення волі, за ч. 2 ст. 121 КК України із застосуванням ст. 69 КК України 4 роки позбавлення волі. На підставі ч.1 ст.70 КК України, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим остаточно призначити покарання у виді позбавлення волі на строк 4 роки.
Доводи апеляційної скарги аргументовані тим, що судом не достатньо оцінено ступінь тяжкості вчинених ОСОБА_6 кримінальних правопорушень, які відносяться до тяжких злочинів, а також наслідки, що наступили від злочину, передбаченого ч. 2 ст. 121 КК України, у вигляді смерті потерпілого. Не було і враховано значної кількості ударів заподіяних загиблому, не менше восьми ударів руками в область голови та не менше одинадцяти ударів ногами в область тулуба, а також характер застосованого насильства.
Судом не надано оцінки поведінці обвинуваченого після вчинення злочину, який не вжив жодних заходів для надання потерпілому медичної допомоги, забив батька до смерті, перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння.
На думку прокурора, з урахуванням ступеня тяжкості вчинених кримінальних правопорушень, їх суспільної небезпеки, наслідків, які настали, особи обвинуваченого, він заслуговує на більш тяжке покарання ніж визначив суд.
В запереченнях на апеляційну скаргу прокурора захисник обвинуваченого ОСОБА_6 адвокат ОСОБА_7 просить апеляційну скаргу прокурора залишити без задоволення, а вирок суду без змін, як законний та обґрунтований. Вважає, що суд першої інстанції ухвалив свій вирок та призначив законне покарання виходячи із сукупних обставин кримінального провадження, вимог закону та принципу індивідуалізації покарання, врахувавши репутацію, особисті риси обвинуваченого та причини, які спровокували скоєння обвинуваченим злочину, передбаченого ч. 2 ст. 121 КК України. За наявності пом'якшуючих обставин, суд постановив вирок, який повністю відповідає вимогам ст. 370 КПК України.
Заслухавши доповідача, прокурора, який підтримав доводи апеляційної скарги, обвинуваченого та його захисника, які заперечували проти доводів сторони обвинувачення, перевіривши матеріали кримінального провадження та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає апеляційну скаргу прокурора задовольнити.
Висновки суду про доведеність винуватості ОСОБА_6 у заподіянні умисного тяжкого тілесного ушкодження, що спричинило смерть потерпілого та у носінні, зберіганні, придбанні бойових припасів без передбаченого законом дозволу, відповідають фактичним обставинам справи, зібраним та перевіреним у судовому засіданні доказам, в апеляційній скарзі не оспорюються та колегією суддів не перевіряються.
Відповідно до ч. 1 п. 4 ст. 409 КПК України, підставою для скасування судового рішення є неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність.
Суд призначає покарання, з урахуванням вимог ст.65 КК України, враховуючи ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання. Особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне і достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів.
З матеріалів справи убачається, що ОСОБА_6 визнав вину за двома злочинами, у вчиненні яких обвинувачується, та активно сприяв у їх розкритті, у скоєному щиро розкаявся, що суд вірно визнав обставинами, які пом'якшують покарання. При цьому, судом враховано, що ОСОБА_6 в ході огляду місця події за місцем проживання добровільно видав патрони, які зберігав без передбаченого законом дозволу.
Разом з тим, колегія суддів погоджується з твердженням сторони обвинувачення, що поряд із визнанням вини, каяттям та сприянням у розкритті злочинів, поза увагою суду залишились фактичні обставини справи, тяжкість вчинених ОСОБА_6 злочинів та їх наслідки.
Призначаючи покарання за ч. 1 ст. 263 КК України, встановивши ряд пом'якшуючих обставин, суд не вказав яким чином та які саме обставини істотно знижують ступінь тяжкості саме цього злочину.
Патрони дійсно були видані обвинуваченим добровільно, але це стало можливим в результаті того, що за місцем його проживання проводився огляд працівниками правоохоронних органів через інше вчинене ним кримінальне правопорушення.
Злочин, передбачений ч. 2 ст. 121 КК України, відноситься до категорії тяжких, вчинений ОСОБА_6 по відношенню до власного батька, якому він завдав значну кількість ударів (не менше восьми ударів руками в область голови та не менше одинадцяти ударів ногами в область тулуба), після чого залишив його помирати і не намагався надати допомогу.
Ті обставини, що батько був агресивним в стані алкогольного сп'яніння та застосовував фізичну силу до всіх членів родини, в тому числі і до обвинуваченого, не виправдовують дій ОСОБА_6 , з пояснень якого убачається, що 05 травня 2019 року конфлікту у нього з батьком не було, а він просто перечепився через нього, коли зайшов до будинку.
На думку апеляційного суду, вказаний привід є нікчемним, з огляду на кількість нанесених обвинуваченим ударів, який просто забив власного батька. Наслідки від дій винного є незворотними, а тому не можуть залишитись поза увагою під час призначення покарання.
При цьому, відсутність негативних характеристик, як на цьому наполягає сторона захисту, не може бути розцінена судом, як обставина, що зменшує ступінь суспільної небезпеки вчинених обвинуваченим злочинів.
Будучи особою працездатного віку, ОСОБА_6 офіційно не працює, формально позитивно характеризується за місцем проживання, раніше не судимий, не перебуває на обліку у лікаря нарколога, перебуває на обліку у лікаря психіатра з діагнозом: посттравматичний стресовий розлад з афективною нестійкістю, астенічним синдромом та агресією.
На думку колегії суддів, призначений ОСОБА_6 строк покарання у виді одного року позбавлення волі за вчинення двох тяжких злочинів, які є умисними, а наслідки тяжкими та не зворотними є недостатнім, не сприятиме виправленню та перевихованню винного та не відповідає меті покарання, визначеній ст. 50 КК України.
Обставини вчинення злочинів, їх суспільна небезпечність, данні, що позитивно характеризують обвинуваченого, вчинення ним злочину у стані алкогольного сп'яніння, поведінка померлого ОСОБА_10 , що передувала вчиненню злочину, свідчать про те, що обвинувачений ОСОБА_6 заслуговує на покарання за ч. 2 ст. 121 КК України із застосуванням ст. 69 КК України, як пропонує прокурор у своїй апеляційній скарзі.
Таке покарання відповідатиме принципам справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання.
Враховуючи наведене та керуючись ст. ст. 404-405, 407, 532 КПК України колегія суддів, -
Апеляційну скаргу прокурора у кримінальному провадженні ОСОБА_9 задовольнити.
Вирок Чернігівського районного суду Чернігівської області від 29 липня 2020 року щодо ОСОБА_6 в частині призначеного покарання скасувати.
ОСОБА_6 призначити покарання
за ч. 1 ст. 263 КК України у виді трьох років позбавлення волі,
за ч. 2 ст. 121 КК України із застосуванням ст. 69 КК України у виді чотирьох років позбавлення волі.
Відповідно до ч.1 ст.70 КК України, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, остаточно призначити покарання у виді позбавлення волі на строк чотири роки.
У решті цей же вирок залишити без змін.
Вирок набирає законної сили після його проголошення і може бути оскаржений до Верховного Суду протягом трьох місяців з дня проголошення.
ОСОБА_11 ОСОБА_12 ОСОБА_13