Справа № 607/7820/20Головуючий у 1-й інстанції ОСОБА_1
Провадження № 11-сс/817/249/20 Доповідач - ОСОБА_2
Категорія - ухвала слідчого судді
01 жовтня 2020 р. Колегія суддів судової палати в кримінальних справах Тернопільського апеляційного суду в складі:
Головуючого - ОСОБА_2
Суддів - ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
з участю - секретаря - ОСОБА_5
прокурора - ОСОБА_6
представника ТОВ “НТІ Девелопмент Груп” - адвоката ОСОБА_7
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Тернополі матеріали кримінального провадження, внесеного до ЄРДР за №12014210080000224 від 11.07.2014 року, за апеляційною скаргою ТОВ “НТІ Девелопмент Груп” на ухвалу слідчого судді Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 19 травня 2020 року про арешт майна,
Ухвалою слідчого судді Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 19 травня 2020 року задоволено клопотання слідчого СУ ГНП в Тернопільській області ОСОБА_8 та накладено арешт на майно, шляхом заборони його відчуження, користування та розпоряджання, а саме трактор (екскаватор) “Volvo” н.з. НОМЕР_1 , який згідно листа Головного управління Держпродспоживслужби в Тернопільській області зареєстрований за ОСОБА_9 .
Суд мотивував своє рішення тим, що дане майно має ознаки речового доказу (об'єкт, який був знаряддям вчинення кримінального правопорушення) і іншим шляхом неможливо отримати доступ до вказаного транспортного засобу для проведення всіх необхідних слідчих дій та експертиз, а також необхідністю запобігти ризикам - приховуванню, відчуженню, пошкодження чи знищення даного майна або слідової інформації на ньому.
В апеляційній скарзі ТОВ “НТІ Девелопмент Груп”, в особі директора ОСОБА_10 , вважає ухвалу слідчого судді необґрунтованою і такою, що підлягає скасуванню.
Виходячи зі змісту апеляційної скарги, апелянт зазначає, що приймаючи рішення про задоволення клопотання слідчого та накладаючи арешт на вказане майно, що зареєстроване за ПП “Трітон”, судом не було враховано, що власником дано майна є ТОВ “НТІ Девелопмент Груп”
В обґрунтування своїх доводів посилається на договір купівлі-продажу № 8 від 20.11.2019 року, відповідно до якого ПП “Трітон” продало вищевказане майно ТОВ “НТІ Девелопмент Груп” і того ж дня було сплачено за нього кошти та оформлено акт прийому-передачі.
Просить врахувати, що у зв'язку із тривалою процедурою реєстрації плавзасобів ТОВ “НТІ Девелопмент Груп”, до прийняття рішення судом про накладення арешту на майно, не встигло зареєструвати за підприємством вказані плавзасоби.
Апелянт вважає, що державна реєстрація прав не є підставою набуття права власності, а лише засвідчує вже набуте особою право власності і тому слідчий звернувшись з клопотанням про арешт майна, не дотримався положень п.п.1, 3 ч.2 ст.171 КПК України, оскільки не зазначив документів, що підтверджують право власності на майно.
Також звертає увагу, що у клопотання слідчого не вказано правову підставу для арешту майна.
Просить скасувати ухвалу слідчого судді в частині накладення арешту на майно, а саме трактор (екскаватор) “Volvo”, номерний знак НОМЕР_1 , володільцем якого є ТОВ “НТІ Девелопмент Груп” і постановити нову ухвалу, якою у цій частині клопотання про накладення арешту відмовити.
Одночасно, просить поновити строк на апеляційне оскарження ухвали слідчого судді від 04.05.2020 року, оскільки про арешт майна підприємству стало відомо лише в червні 2020 року і у зв'язку із введенням карантину на території України не було можливості своєчасно подати апеляційну скаргу.
Заслухавши доповідача - суддю апеляційного суду; представника ТОВ “НТІ Девелопмент Груп” адвоката ОСОБА_7 , який повністю підтримав подану апеляційну скаргу і просить скасувати ухвалу слідчого судді Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 04 травня 2020 року та ухвалити нову, якою відмовити у задоволенні клопотання слідчого в частині накладення арешту на майно, що є власністю товариства; прокурора, який рішення суду першої інстанції вважає законним та обґрунтованим і тому просить залишити його без зміни, дослідивши матеріали провадження та доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до наступних висновків.
Згідно з вимогами ч.2 ст.395 КПК України ухвала слідчого судді може бути оскаржена протягом п'яти днів з дня її оголошення. Згідно частини 3 зазначеної статті, якщо ухвалу суду постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, то строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.
Як слідує з матеріалів судового провадження, клопотання слідчого про накладення арешту на майно було розглянуто слідчим без повідомлення та участі ОСОБА_9 , який був зазначений як власник майна, а про існування оскаржуваної ухвали ТОВ “НТІ Девелопмент груп” стало відомо лише після 15 червня 2020 року шляхом отримання листа від ПП “Трітон” .
Зважаючи на доводи апеляційної скарги щодо пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали Тернопільського міськрайонного суду 19 травня 2020 року, колегія суддів вважає, що його слід поновити як пропущений з поважних причин.
Як вбачається з матеріалів кримінального провадження, СУ ГУНП в Тернопільській області проводиться досудове розслідування кримінального провадження №12014210080000224 від 11.07.2014 року, внесеного до ЄРДР за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.1, 4 ст. 240 КК України.
Проведеним досудовим розслідуванням встановлено, що при вивчені проекту “Розчистка р. Дністер для забезпечення судноплавства на ділянці м. Заліщики, с. Добровляни, с. Городок, Тернопільської області”, який надали посадові особи ПП “Трітон”, Державною екологічною інспекцією в Тернопільській області, та який відповідно до ст.86 Водного кодексу України погоджений Тернопільською обласною державною адміністрацією, Тернопільським обласним управлінням водних ресурсів за дорученням, Держводагентства України, державною службою геології та надр України, однак даним проектом передбачено здійснення днопоглиблення, що потребує корегування проекту та тягне за собою одержання дозволу на землях водного фонду,який у ПП “Трітон” відсутній.
Також, проведеним працівниками Державної екологічної інспекції 01.11.2017 року обстеженням, що на земельній ділянці в межах населеного пункту с.Добрівляни, Заліщицького району Тернопільської області в прибережній захисній смузі р.Дністер заскладовано 300 м3 піщано-галькової суміші. За допомогою крана РДК-3 здійснювалась погрузка піщано-галькової суміші на вантажний автомобіль КРАЗ. Також встановлено, що фактично ПП “Трітон” здійснює роботи, повязані із видобуванням піщано-галькової суміші на підставі робочого проекту “Розчистка р.Дністер для забезпечення судноплавства на ділянці м.Заліщики, с.Добровляни, с.Городок, Тернопільської області”, яким передбачено здійснення днопоглиблення, назва та сам проект потребує корегування в чатсині зміни термінології “розчистка” на “днопоглиблення”, що тягне за собою одержання дозволу на землях водного фонду, який у ПП “Трітон” відсутній.
Також, під час видобування піщано-галькової суміші ПП “Трітон” використовує судна типу земснаряд черпаковий за № УРС - 151 - “Юрій Мурза”, який згідно свідоцтва про право власності на судно серії ПВ №003112 належить ПП “Трітон”, та плавальний засіб буксир-штовхач УРС 138 “Заліщики”, який згідно свідоцтва про право власності на судно серії НОМЕР_2 належить ПП “Трітон”.
Відповідно до ст.170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.
Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.
При вирішенні питання про арешт майна для прийняття законного та справедливого рішення слідчий суддя, згідно ст. 73 КПК України повинен врахувати: 1) правову підставу для арешту майна; 2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу); 3) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); 3 1) можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої статті 170 цього Кодексу); 4) розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); 5) розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; 6) наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.
Відповідно до ст. 131 КПК України заходи кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості провадження.
Згідно з ч.5 ст. 132 КПК України під час розгляду питання про застосування заходів забезпечення кримінального провадження сторони кримінального провадження повинні подати слідчому судді або суду докази обставин, на які вони посилаються.
Виходячи зі змісту ст.ст. 94, 132, 173 КПК України, при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя повинен оцінити кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв'язку для прийняття відповідного процесуального рішення; існування обґрунтованої підозри щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження; правову підставу для арешту майна, можливість використання останнього, як доказу у кримінальному провадженні або застосування щодо нього спеціальної конфіскації, розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.
Аналіз матеріалів кримінального провадження дає підстави колегії суддів для висновку, що слідчим суддею вказані вимоги норм закону були дотримані.
Відповідно до ухвали Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 04 травня 2020 року, слідчий суддя задовольнив клопотання слідчого про арешт майна, виходячи з того, що арештована техніка могла використовуватись ПП “ Трітон” для незаконного видобування корисних копалин загальнодержавного значення та є знаряддям вчинення кримінального правопорушення., а також належить до категорії майна, що зберегло на собі сліди кримінального правопорушення.
Колегія суддів вважає, що такий висновок суду узгоджується з приписами, ч.3 ст.132 КПК України, відповідно до якої, застосування арешту, як одного із заходів забезпечення кримінального провадження, не допускається, якщо слідчий, прокурор не доведе, що:
1) існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження;
2) потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого, прокурора;
3) може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий, прокурор звертається із клопотанням.
Як слідує з клопотання прокурора про арешт майна, поданого до місцевого суду, у вказаному процесуальному документі наведені аргументовані доводи щодо наявності обставин визначених ст.132 КПК України, щодо майна на яке накладено арешт.
Колегія суддів погоджується з рішенням слідчого судді, що у даному кримінальному провадженні трактор (екскаватор) “Volvo” н.з. НОМЕР_1 , який згідно листа Головного управління Держпродспоживслужби в Тернопільській області зареєстрований за ОСОБА_9 відповідає критеріям, визначеним у ст.98 КПК України.
Твердження апелянта, що у клопотанні слідчого не вказано правову підставу для арешту майна є надуманими та безпідставним, оскільки зі змісту клопотання слідчого встановлено, що у ньому зазначено про відповідність майна вимогам ст.98 КПК України та необхідність накладення арешту з метою збереження речових доказів у кримінальному провадженні.
Факт досягнення домовленості шляхом укладення договору купівлі-продажу майна, яке в подальшому було арештовано, між ПП “Трітон” та ТОВ “НТІ Девелопмент Груп”, не може свідчити про незаконність клопотання слідчого та ухвали слідчого судді, як про це зазначає апелянт, оскільки правові підстави накладення арешту на майно, яке відповідає критеріям статті 98 КПК України та узгоджуються з приписами частини 2 статті 170 КПК України, не пов'язані з приналежністю такого майна конкретній особі.
Колегія суддів вважає, що під час розгляду клопотання слідчого про арешт майна доведена наявність ризиків, передбачених ст.170 КПК України та існує необхідність накладення арешту на це майно для забезпечення збереження його як речового доказу та виконання завдань кримінального провадження. На думку апеляційного суду таке обмеження права власності є розумними та співрозмірним із завданням кримінального провадження.
За наведених обставин, колегія суддів приходить до переконання, що слідчим суддею вірно, у відповідності до вимог ст.ст.170-173 КПК України вирішено клопотання слідчого про арешт майна, а тому підстав для скасування вищевказаної ухвали Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 19 травня 2020 року про арешт майна, про що ставить питання прокурор, не вбачає.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.404, 405, 407, 419, 422 КПК України, колегія суддів, -
Поновити ТОВ “НТІ Девелопмент Груп” строк апеляційного оскарження ухвали слідчого судді Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 19 травня 2020 року
Апеляційну ТОВ “НТІ Девелопмент Груп” залишити без задоволення, а ухвалу слідчого судді Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 19 травня 2020 року про арешт майна - без зміни.
Ухвала Апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення, є остаточною і оскарженню не підлягає.