Справа №592/9031/20 Головуючий у суді у 1 інстанції - ОСОБА_1
Номер провадження 11-сс/816/415/20 Суддя-доповідач - ОСОБА_2
Категорія - тримання під вартою
30 вересня 2020 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Сумського апеляційного суду в складі:
судді-доповідача - ОСОБА_2 ,
суддів - ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
з участю секретаря судового засідання - ОСОБА_5 ,
розглянула у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Суми кримінальне провадження № 592/9031/20 за апеляційними скаргами захисника ОСОБА_6 та обвинуваченого ОСОБА_7 на ухвалу слідчого судді Ковпаківського районного суду м. Сум від 05.08.2020, якою відносно
ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця та мешканця АДРЕСА_1 (зареєстрованого по АДРЕСА_2 ), раніше судимого
застосований запобіжний захід у виді тримання під вартою,
учасників кримінального провадження:
прокурора - ОСОБА_9 ,
обвинуваченого - ОСОБА_10 ,
захисника - адвоката ОСОБА_11 ,
В поданих апеляційних скаргах:
- захисник обвинуваченого ОСОБА_10 - адвокат ОСОБА_6 просить скасувати ухвалу слідчого судді та постановити нову ухвалу, якою обрати обвинуваченому запобіжний захід у виді цілодобового домашнього арешту, оскільки заявлені ризики ґрунтуються фактично на припущеннях, ОСОБА_10 має стійкі соціальні зв'язки, постійне місце проживання, поганий стан здоров'я, незважаючи на молодий вік;
- обвинувачений ОСОБА_10 також просить скасувати ухвалу слідчого судді та постановити нову ухвалу, якою обрати йому запобіжний захід у виді домашнього арешту, звільнивши з-під варти, оскільки його дружина знаходиться на сьомому місяці вагітності.
05.08.2020 до Ковпаківського районного суду м. Сум з клопотанням, погодженим із прокурором Сумської місцевої прокуратури, звернувся слідчий СВ Сумського ВП ГУНП в Сумській області, яке обґрунтував тим, що 03.08.2020 о 06:30 ОСОБА_10 , перебуваючи у під'їзді будинку АДРЕСА_3 , проник до квартири АДРЕСА_4 , звідки повторно відкрито викрав у ОСОБА_12 майно вартістю 75000 грн.
03.08.2020 до ЄРДР за № 12020200440002323 внесені відомості про вчинення злочину, передбаченого ч. 3 ст. 186 КК, цього ж дня ОСОБА_10 затриманий та йому вручене повідомлення про підозру.
Зважаючи на те, що ОСОБА_10 обґрунтовано підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, існують ризики того, що він може переховуватися від органів досудового розслідування та суду, знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей і документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, незаконно впливати на потерпілу, свідків, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином та вчинити нові злочини, а інші більш м'які запобіжні заходи не зможуть запобігти зазначеним ризикам, то слідчий просив застосувати до нього запобіжний захід у виді тримання під вартою.
Ухвалою слідчого судді Ковпаківського районного суду м. Сум від 05.08.2020 відносно ОСОБА_10 застосований запобіжний захід у виді тримання під вартою. Своє рішення слідчий суддя вмотивував тим, що повідомлена ОСОБА_10 підозра є обґрунтованою, існують ризики того, що він може переховуватися від органу досудового розслідування, незаконно впливати на свідків та потерпілу та вчинити новий злочин, а інші більш м'які запобіжні заходи не зможуть запобігти вказаним ризикам.
Вислухавши суддю-доповідача про зміст оскарженого рішення слідчого судді, доводи ОСОБА_10 та його захисника ОСОБА_11 , які підтримали апеляційні скарги, просили скасувати ухвалу слідчого судді та постановити нову ухвалу, якою обрати запобіжний захід у виді цілодобового домашнього арешту, доводи прокурора ОСОБА_9 про залишення рішення слідчого судді без змін, а апеляційні скарги без задоволення, перевіривши матеріали кримінального провадження та обговоривши доводи поданих апеляційних скарг, колегія суддів вважає, що апеляційні скарги задоволенню не підлягають з таких підстав.
Розглянувши клопотання, слідчий суддя суду першої інстанції дійшов правильного висновку про застосування до ОСОБА_10 саме такого запобіжного заходу як тримання під вартою, а не будь-якого іншого, більш м'якого запобіжного заходу, передбаченого у ч. 1 ст. 176 КПК, та дотримався вимог ст. 176, 177, 178, 183 і 194 КПК, з'ясував і дослідив всі ті обставини, з якими кримінальний процесуальний закон пов'язує можливість застосування запобіжного заходу у виді тримання особи під вартою, а саме наявність у органу досудового розслідування щодо ОСОБА_10 обґрунтованої підозри у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 186 КК, існування ризиків, передбачених п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК, на які вказував слідчий у своєму клопотанні, та недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання цим ризикам.
Зокрема, ОСОБА_10 обґрунтовано підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, за який законом передбачене покарання у виді позбавлення волі на строк до 8-ми років, існують реальні ризики того, що останній може переховуватися від органу досудового розслідування, незаконно впливати на свідків та потерпілу, а також вчинити новий злочин, і застосування до нього більш м'яких запобіжних заходів є недостатнім для запобігання визначеним в ухвалі слідчого судді ризиків.
Наявність обґрунтованої підозри підтверджується сукупністю наданих стороною обвинувачення доказів відповідно п. 1 ч. 1 ст. 178, ч. 1 ст. 194 КПК: протоколами допиту потерпілої, пред'явлення особи для впізнання, затримання особи в порядку ст. 208 КПК, а будь-які докази, які б викликали сумніви в обґрунтованості підозри на цій стадії процесу у кримінальному провадженні відсутні. При встановленні факту наявності обґрунтованої підозри колегія суддів також враховує і усталену судову практику з цього питання ЄСПЛ, який у своїх численних рішеннях (зокрема від 21.04.2011 у справі «Нечипорук і Йонкало проти України» (Nechiporuk and Yonkalo v. Ukraine, п. 175) і від 20.03.1997 у справі «Луканов проти Болгарії» (Lukanov v. Bulgaria) визначив, що слідчий суддя, оцінюючи докази на предмет доведеності обставин, передбачених п. 1 ч. 1 ст. 194 КПК, повинен виходити з того, що підозра визнається обґрунтованою лише у тому випадку, якщо «існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про котру йдеться, могла вчинити правопорушення». У справі «Джон Мюррей проти Сполученого Королівства» (John Murray v. the United Kingdom), рішення від 28.10.1994, заява № 14310/88) ЄСПЛ зазначив, що «факти, які є причиною виникнення підозри, не повинні бути такими самими переконливими як ті, що є необхідними для обґрунтування обвинувального вироку чи суто висунення обвинувачення, що здійснюється на наступній стадії процесу». Питання про те, що «тримання під вартою до суду є виправданим тільки тоді, коли доведено факт вчинення та характер інкримінованих правопорушень, ставити не можна, оскільки це є завданням попереднього розслідування, сприяти якому має й тримання під вартою» (п. 3 рішення від 14.03.1984 у справі «Феррарі-Браво проти Італії» (Ferrari-Bravo v. Italy), заява № 9627/81).
Таким чином, наявні у теперішній час докази для визнання підозри обґрунтованою є достатніми, а доведення факту вчинення злочину є завданням подальшого досудового розслідування. При цьому, незважаючи на те, що на стадії застосування запобіжного заходу, слідчий суддя зобов'язаний дослідити вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним злочину та інші обставини, передбачені ст. 178 КПК, а також встановити, чи доводять надані стороною обвинувачення докази наявність обставин, зазначених в ч. 1 ст. 194 КПК, але в той же час цей же слідчий суддя позбавлений процесуальної можливості встановлювати будь-які обставини вчинення злочину та давати безпосередньо оцінку доказам його вчинення.
Мають місце і заявлені у клопотанні слідчого ризики того, що ОСОБА_10 із-за тяжкості покарання, що йому загрожує в разі визнання його винуватим у злочині, у вчиненні якого він підозрюється, може переховуватися від органів досудового розслідування та суду, знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей і документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, незаконно впливати на потерпілу та свідків, а також вчинити новий злочин. При цьому врахування тяжкості злочину у даному випадку має свій раціональний зміст, оскільки вона свідчить про ступінь суспільної небезпечності цієї особи та дозволяє спрогнозувати з достатньо високим ступенем імовірності її поведінку, беручи до уваги, що майбутнє покарання за вчинений злочин підвищує ризик того, що ОСОБА_10 може іншим чином перешкоджати встановленню істини у кримінальному провадженні, так як небезпека ризику переховування від органів досудового розслідування і суду може вимірюватися суворістю можливого покарання в сукупності з інформацією про матеріальний, соціальний стан особи та інше.
Ризик вчинення ОСОБА_10 нового злочину також є цілком виправданим, оскільки попередня поведінка останнього дає підстави для очікувань, що він не має наміру зупинятися у своїх злочинних діях, про що зокрема може свідчити те, що він неодноразово судимий за вчинення умисних корисливих злочинів проти власності, на шлях виправлення не став, має інші відкриті кримінальні провадження та знову підозрюється у вчиненні викрадення майна, що свідчить про його схильність до протиправного заволодіння чужим майном; не працевлаштований, що вказує на відсутність у нього постійного джерела доходу для існування та об'єктивно свідчить про наявність передумов для продовження злочинної діяльності з метою свого утримання і покращення матеріального становища.
Колегія суддів, вирішуючи питання про ув'язнення ОСОБА_10 , враховує і наявність об'єктивної потреби у цьому, зважуючи на всі обставини, що свідчать «за» і «проти» наявності справжнього публічного інтересу, який, з урахуванням презумпції невинуватості, виправдовує відступ від принципу поваги до особистої свободи.
Доводи апеляційних скарг сторони захисту про відсутність ризиків є необґрунтованими і спростовуються матеріалами кримінального провадження, а наявність у ОСОБА_10 стійких соціальних зв'язків, постійного місця проживання, поганого стану здоров'я і вагітної дружини не є тими безумовними обставинами, що унеможливлюють тримання його під вартою, і враховуються колегією суддів у сукупності з іншими наведеними вище обставинами кримінального провадження.
На підставі викладеного, ухвала слідчого судді є законною, обґрунтованою та належним чином вмотивованою, внаслідок чого вона підлягає залишенню без змін, а апеляційні скарги - без задоволення.
Керуючись ст. 404, 405, 407, 418, 419 і 422 КПК України, -
Ухвалу слідчого судді Ковпаківського районного суду м. Сум від 05.08.2020 відносно ОСОБА_8 залишити без змін, а апеляційні скарги захисника ОСОБА_6 та обвинуваченого ОСОБА_7 на цю ухвалу - без задоволення.
Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4