Справа № 991/8118/20
Провадження1-кс/991/8339/20
01 жовтня 2020 року м.Київ
Слідча суддя Вищого антикорупційного суду ОСОБА_1 , розглянувши скаргу Первинної профспілкової організації співробітників Акціонерного товариства комерційного банку «Приватбанк» в особі адвоката ОСОБА_2 (скаржник) ( діє на підставі Договору 3 23/08/19 про надання правової допомоги) на бездіяльність Начальника першого відділу управління процесуального керівництва, підтримання державного обвинувачення та представництва в суді Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора ОСОБА_3 (САП), яка полягає у невнесенні відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань (ЄРДР) за заявою про вчинення кримінального правопорушення,
30 вересня 2020 року до Вищого антикорупційного суду надійшла скарга адвоката ОСОБА_4 (далі - скаржника) в інтересах Первинної профспілкової організації співробітників Акціонерного товариства комерційного банку «Приватбанк» (далі - скаржника), у якій скаржник просить зобов'язати прокурора САП внести відомості до ЄРДР про злочин Голови правління Акціонерного товариства комерційного банку «Приватбанк» ОСОБА_5 , передбачений частиною 1 статті 364 КК України.
З матеріалів скарги вбачається, що 08 вересня 2020 року заявник - Голова комітету Первинної профспілкової організації співробітників акціонерного товариства комерційного банку «Приватбанк» ОСОБА_6 направив на адресу САП заяву про вчинення кримінального правопорушення.
10.09.2020 дана заява про злочин була отримана САП ( відповідно до експрес накладної ПП «ДКО-Експрес» № U 10059197)
25 вересня 2020 року заявник отримав листа від Начальника першого відділу управління процесуального керівництва, підтримання державного обвинувачення та представництва в суді Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора ОСОБА_3 про відправлення за належністю для організації розгляду заяви від 08.09.2020.
В подальшому, 28 вересня 2020 року скаржник в інтересах заявника звернулась до Вищого антикорупційного суду зі скаргою (судом отримано 30.09.2020)на бездіяльність прокурора Спеціалізованої антикорупційної прокуратури, яка полягала у невнесенні відомостей до ЄРДР ,тому що відомості за заявою не внесені та не розпочато досудове розслідування.
Слідча суддя розглянула матеріали скарги та документи, що її обґрунтовують.
Порядок оскарження рішень, дій, бездіяльності слідчого або прокурора під час досудового розслідування регламентовано главою 26 Кримінального процесуального кодексу України (КПК України), параграфом 1, ст. 303-308 КПК України.
Слідча суддя встановлює, чи скарга відповідає вимогам процесуального закону. Для цього необхідно встановити, чи 1) скарга подана в строк, передбачений ч. 1 ст. 304 КПК України, 2) скарга підлягає розгляду у Вищому антикорупційному суді (підсудна цьому суду), 3) скарга була подана особою, що має право подавати скаргу, а також 4) оскаржується рішення, дія чи бездіяльність слідчого, що підлягає оскарженню (тобто, належить до зазначених у ч. 1 ст. 303 КПК України).
Чи скарга подана в строк, передбачений ч. 1 ст. 304 КПК України
Скарга на рішення, дію чи бездіяльність прокурора, передбачена ч. 1 ст. 303 КПК України, може бути подана особою протягом десяти днів з моменту прийняття рішення, вчинення дії або бездіяльності. Якщо рішення слідчого чи прокурора оформлюється постановою, строк подання скарги починається з дня отримання особою її копії. (ч. 1 ст. 304 КПК України)
Слідчий, прокурор невідкладно, але не пізніше 24 годин після подання повідомлення про вчинення кримінального правопорушення був зобов'язаний, серед іншого, внести відповідні відомості до ЄРДР (ч. 1 ст. 214 КПК України).
З матеріалів скарги вбачається, що скаржник подав заяву про вчинення кримінального правопорушення до САП 08.09.2020 року. 10.09.2020 дана заява про злочин була отримана САП ( відповідно до експрес накладної ПП «ДКО-Експрес» № U 10059197), про що скаржнику було відомо.
Скаржник далі зазначає, що з моменту отримання САП заяви, витяг з ЄРДР до 25.09.2020 не були внесені. Про це скаржник дізнався з листа від САП від 16.09.2020 , який отримав 25.09.2020 року . Тому зазначає, що вчинення бездіяльності заявник дізнався лише 25.09.2020, коли отримав листа про відправлення за належністю для організації розгляду заяви про злочин від 08.09.2020. Вказує, що на конверті міститься дата прийняття поштою листа - 17.09.2020. Але доказів отримання саме 25.09.2020 у заявника відсутні, тому що він був направлений простим листом без штрихового ідентифікатора та опису вкладення через АТ «Укрпошта». Крім цього посилається на заходи попередження пандемії коронавірусу COVID-19 які значно ускладнили отримання поштових відправлень. При цьому зазначає, що строки оскарження бездіяльності прокурора були пропущені з поважних причин та просить їх поновити.
Слідча суддя зазначає, що важливою є не дата отримання листа, а дата прийняття рішення, вчинення дії чи бездіяльності, оскільки відповідно до ч. 1 ст. 304 КПК України, скарга на рішення, дію чи бездіяльність прокурора, передбачена ч. 1 ст. 303 КПК України, може бути подана особою протягом десяти днів з моменту прийняття рішення, вчинення дії або бездіяльності. Строк подання скарги починається з дня отримання особою копії постанови, якою оформлюється рішення слідчого чи прокурора, а не листа.
Слідча суддя критично оцінює аргумент скаржника у клопотанні про те, що він дізнався про відсутність процесуального реагування з листа від прокурора САП , який отримав 25.09.2020 року. Заява про вчинення злочину була направлено на адресу САП 08.09.2020, була отримана САП 10.09.2020. Саме з цієї дати потрібно відліковувати бездіяльність прокурора, тобто коли сплив 24-годинний строк з моменту отримання заяви - 12.09.2020 року
При обчисленні процесуального строку днями строк закінчується о двадцять четвертій годині останнього дня строку (ч. 3 ст. 115 КПК України). При обчисленні строків днями та місяцями не береться до уваги той день, від якого починається строк, за винятком строків тримання під вартою, проведення стаціонарної психіатричної експертизи, до яких зараховується неробочий час та які обчислюються з моменту фактичного затримання, взяття під варту чи поміщення до відповідного медичного закладу (ч. 5 ст. 115 КПК України).
Таким чином, скаржник мав подати скаргу до суду 21.09.2020 включно, а подавши 28.09.2020 року, строк пропустив.
Пропущений із поважних причин строк повинен бути поновлений за клопотанням заінтересованої особи ухвалою слідчого судді (ч. 1 ст. 117 КПК України). Вирішення питання про поважність причин пропущення строку покладається на розсуд слідчого судді. В загальному, поважними причинами пропуску процесуального строку визнаються обставини, які не залежать від волі заінтересованої особи і перешкодили їй виконати процесуальні дії у межах установленого законом, прокурором, слідчим суддею, судом проміжку часу.
Слідча суддя зазначає, що з урахуванням того, що 1) скаржник був обізнаний з датою отримання САП його заяви 2) пройшов тривалий час, більше десяти днів , з моменту, коли настала бездіяльність (тобто, зі спливом 24 годин визначених для внесення відомостей до ЄРДР за заявою про вчинення кримінального правопорушення) та 3) скаржник не наводить достатніх підстав вважати, що він пропустив строк з об'єктивних причин, такі обставини не можуть бути визнані поважними для поновлення пропущеного строку.
Слідча суддя також враховує ситуацію, пов'язану з заходами карантину на території України та прийняттям постанови Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 року № 211 «Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» що суттєво обмежує пересування осіб в межах країни, роботу транспорту, а також деяких підприємств. Втім, слідча суддя зазначає, що Вищий антикорупційний суд приймає поштову та електронну кореспонденцію у звичайному режимі. Таким чином, строк не може вважатися пропущеним з поважної причини, а тому скаржник не дотримав строку на звернення зі скаргою.
Скарга повертається якщо, зокрема, скарга подана після закінчення строку, передбаченого частиною першою цієї статті, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку або слідчий суддя за заявою особи не знайде підстав для його поновлення (п. 3 ч. 2 ст. 304 КПК України).
Враховуючи факт пропущення строку на подання скарги та визнання підстав для поновлення такими, що не є поважними, слідча суддя приходить до висновку, що скаргу слід повернути скаржнику. Відповідність скарги іншим вимогам процесуального закону не перевіряється, оскільки встановлено обставини для повернення скарги.
Керуючись ст. ст. 33-1, 117, 303, 304, 309 КПК України, слідча суддя
Повернути скаргу Первинної профспілкової організації співробітників Акціонерного товариства комерційного банку «Приватбанк» в особі адвоката ОСОБА_2 (скаржник) на бездіяльність Начальника першого відділу управління процесуального керівництва, підтримання державного обвинувачення та представництва в суді Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора ОСОБА_3 (САП), що полягає у невнесенні відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань (ЄРДР) за заявою про вчинення кримінального правопорушення у зв'язку з відсутністю підстав для поновлення пропущеного строку на оскарження.
Копію ухвали невідкладно надіслати особі, яка подала скаргу, разом із скаргою та усіма доданими до неї матеріалами.
Ухвала може бути оскаржена до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду протягом п'яти днів з дня отримання її копії.
Слідча суддя ОСОБА_1